Рішення № 97968606, 29.06.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4170/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міськрайонного управління у Ковельському районі та м. Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Міськрайонного управління у Ковельському районі та м. Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій при формуванні витягу № 437 від 07.02.2020 року та витягу № 486 від 24.02.2021 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 40000,00 кв.м (кадастровий номер 07:10400000:15:008:0153) по АДРЕСА_1 щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки «Прилягання до вулиць без централізованого водопостачання» із значенням 1,0; «Прилягання до вулиць без каналізації» із значенням 1,0; «Прилягання до вулиць без централізованого теплопостачання» із значенням 0,95 та не застосуванню коефіцієнта «Не забезпечена централізованим газопостачанням» - 0,90, зобов`язання сформувати та видати ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 40000,00 кв,м (кадастровий номер 0710400000:15:008:0153) по АДРЕСА_1 із застосуванням локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: «Прилягання до вулиць без централізованого водопостачання» із значенням 0,90; «Прилягання до вулиць без каналізації» із значенням 0,90; «Прилягання до вулиць без централізованого теплопостачання» із значенням 0,90; «Не забезпечена централізованим газопостачанням» із значенням 0,90.

В обґрунтування позову позивач вказав, що є власником земельної ділянки площею 4,0 га розташованої за адресою : АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для розміщення виставково-торгово-складського комплексу (код В.03.07). Кадастровий номер № 0710400000:15:008:0153. Категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

На вказаній земельній ділянці, він, як фізична особа - підприємець, здійснює господарську діяльність в сфері торгівлі будівельними матеріалами. З метою визначення належної до сплати щорічної суми земельного податку протягом 2020-2021 рр. було подано запити щодо отримання Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

07.02.2020 року позивачем було отримано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 437. Також 24.02.2021 року було отримано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 486 .

Ознайомившись із вказаними Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 40000,00 кв.м (кадастровий номер 07jl0400000:15:008:0153) по АДРЕСА_1 , позивач вважає, що при формуванні витягів відповідачем помилково застосовані коефіцієнти локальних факторів не у відповідному числовому значені, а також не враховано окремі понижуючі локальні коефіцієнти впливу.

Зазначене, на його думку, порушує права та законні інтереси, як власника земельної ділянки і платника податків, оскільки безпосередньо призводить до безпідставного збільшення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в свою чергу є підставою для покладення на нього надмірного обов`язку під час сплати земельного податку за таку ділянку.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Відповідач правом подачі відзиву не скористався.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Частина 1 ст. 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,0 га розташованої за адресою : АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для розміщення виставково-торгово-складського комплексу (код В.03.07). Кадастровий номер № 0710400000:15:008:0153. Категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

З метою визначення належної до сплати щорічної суми земельного податку протягом 2020-2021 рр. було подано запити щодо отримання Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

07.02.2020 року позивачем було отримано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 437. Також 24.02.2021 року було отримано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 486.

Згідно Витягу від 07.02.2020 року № 437 та Витягу № 486 від 24.02.2021 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 40000,00 кв.м (кадастровий номер 0710400000:15:008:0153) по АДРЕСА_1 , відповідачем застосовано наступні локальні коефіцієнти:

«Пішохідна доступність до громадського центру» - 1,10;

«Пішохідна доступність до магістралей підвищеного містоформувального значення» - 1,10;

«Пішохідна доступність до швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту» - 1,10;

«Пішохідна доступність до прирейкової зони» - 1,0;

«Прилягання до вулиць без твердого покриття» - 1,0;

«Прилягання до вулиць без централізованого водопостачання» - 1,0;

«Прилягання до вулиць без каналізації» - 1,0;

«Прилягання до вулиць без централізованого теплопостачання» - 0,95;

«Розташування в зоні залягання ґрунтових вод менше 3-х м» - 0,95;

«Розташування в зоні перевищення допустимого рівня шуму» - 1,00;

«Розташування в водоохоронній зоні» - 1,00;

«Розташування в санітарно-охоронній зоні» - 1,00;

Сукупний коефіцієнт Км3: 1,2.

В той же час, зазначені у Витягах локальні коефіцієнти, на думку позивача, не відповідають фактичним локальним факторам, шо мають безпосередній вплив на належну мені земельну ділянку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 14.1.72. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів

Підпунктом 271.1.1. пункту 271.1. ст. 271. Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до встановленого порядку.

Як встановлено п. 274.1. стаття 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно до положень пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 [числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний opган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378).

Відповідно до статті 5 Закону № 1378 залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земельних ділянок.

Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 13 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 18 Закону № 1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які Це розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина друга статті 20 Закону №1378).

Статтею 23 цього Закону передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки відповідно до першої та третьої статі 23 Закону №1378 оформлюються як витяг з технічної про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначає Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 (далі Порядок).

Згідно з пунктами 2-4 розділу І «Загальні положення» цього Порядку нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (із змінами).

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Цей Порядок передбачає, що під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів ураховується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, та коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Згідно з пунктом 10 розділу II «Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів» Порядку вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально- планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х КмЗ.

Значення коефіцієнта КмЗ визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки о встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення КмЗ враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункту 1 розділу II «Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів» Порядку).

Згідно з пунктами 2, 3 цього Розділу Порядку населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах.

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1, складовою якої, серед іншого, є коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, Кф та коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки, Км.

Пунктом 6 розділу II «Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів» Порядку визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-плану вальної зони.

Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

Отже, згідно з приписами чинного законодавства нормативна грошова оцінка кожної окремої ділянки визначається в залежності від низки коефіцієнтів, що характеризують певну земельну ділянку. У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку міститься інформація про застосування того чи іншого коефіцієнту до відповідної земельної ділянки, які формують нормативно грошову оцінку такої земельної ділянки.

Пунктом 5 розділу II «Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів» Порядку передбачено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306 (додаток 1).

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон №3613) Державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

При цьому, згідно зі статтею 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Стаття 7 Закону № 3613 передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; погодження надання висновків за результатами проведення державної експертизи програм і проектів з питань ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, матеріалів і документації Державного земельного кадастру; здійснення підготовки земельно-кадастрової документації; внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; організація здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; розроблення технічних регламентів у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, а також порядків створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних; розроблення форм витягів, інформаційних довідок Із Державного земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей, порядку обліку заяв і запитів про отримання відомостей із Державного земельного кадастру; створення документів Державного земельного кадастру; участь у погодженні матеріалів і документації Державного земельного кадастру та в установленому порядку надання відповідних висновків; затвердження статуту Адміністратора Державного земельного кадастру, здійснення контролю за його діяльністю, призначення його керівника; організація взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань ведення Державного земельного кадастру; організація робіт з підготовки та підвищення кваліфікації державних кадастрових реєстраторів; здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.

Відповідно до статті 9 Закону №3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем, який здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Ковель була затверджена рішенням Ковельської міської ради від 27.06.2013 року № 39/31 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Ковель».

Відповідачем було сформовано Витяг від 07.02.2020 року № 437 та Витяг від 24.02.2021 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 40000,00 кв. м (кадастровий номер 0710400000:15:008:0153) по АДРЕСА_1 , з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки складає 35438221,22 грн. Протягом 2020 -2021 років нормативна грошова оцінка земельної ділянки не змінювалася, дані обох Витягів є ідентичними.

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у м. Ковелі виконуються відповідно до пункту 10 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально- планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х КмЗ.

Як зазначено вище, значення коефіцієнта КмЗ визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення КмЗ враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7 До Порядку, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

У додатку 7 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів наведено групи локальних факторів :

- функціонально-планувальні фактори, зокрема, у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення (коефіцієнти локальних факторів 1,05-1,2);

- інженерно - інфраструктури! фактори, серед яких, наявні, зокрема:

земельна ділянка, не забезпечена централізованим газопостачанням (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95),

не забезпечена централізованим водопостачанням (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95),

не забезпечена централізованим теплопостачанням (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95);

інженерно-геологічні фактори, зокрема: на штучно створених

територіях (коефіцієнти локальних факторів 1/02-1,07), у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95);

- природно-ландшафтні фактори, зокрема: місцезнаходження земельної ділянки в межах території природоохоронного призначення (національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи) (коефіцієнти локальних факторів 1,07-1,11), у межах території рекреаційного призначення (коефіцієнти локальних факторів 1,05-1,09);

- санітарно-гігієнічні фактори, зокрема: місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні (коефіцієнти локальних факторів 0,80-0,96),

- місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря (коефіцієнти локальних факторів 0,80-0,95),

- місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95),

- місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,97).

Згідно Витягу від 07.02.2020 року № 437 та Витягу № 486 від 24.02.2021 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 40000,00 кв.м (кадастровий номер 0710400000:15:008:0153) по АДРЕСА_1 , відповідачем застосовано наступні локальні коефіцієнти:

«Пішохідна доступність до громадського центру» - 1,10;

«Пішохідна доступність до магістралей підвищеного містоформувального значення» -1,10;

«Пішохідна доступність до швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту» - 1,10;

«Пішохідна доступність до прирейкової зони» - 1,0;

«Прилягання до вулиць без твердого покриття» - 1,0;

«Прилягання до вулиць без централізованого водопостачання» - 1,0;

«Прилягання до вулиць без каналізації» - 1,0;

«Прилягання до вулиць без централізованого теплопостачання» - 0,95;

«Розташування в зоні залягання ґрунтових вод менше 3-х м» - 0,95;

«Розташування в зоні перевищення допустимого рівня шуму» - 1,00;

«Розташування в водоохоронній зоні» - 1,00;

«Розташування в санітарно-охоронній зоні» - 1,00;

Сукупний коефіцієнт КмЗ: 1,2.

Проте, як встановлено судом, зазначені у Витягах локальні коефіцієнти не відповідають Фактичним локальним Факторам, що мають безпосередній вплив на належну позивачу земельну ділянку.

Згідно відповіді № 470 від 07.04.2021 року Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» через належну ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 10710400000:15:008:0153) по АДРЕСА_1 , мережі теплопостачання не проходять.

Відповідно, для земельної ділянки, шо не забезпечена централізованим теплопостачанням підлягає застосуванню локальний фактор із коефіцієнтом від 0,90 до 0,95. В той же час у Витягах вказаний максимальний коефіцієнт 0.95.

Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» листом № 367 від 30.03.2021 р. повідомило, що в межах даної земельної ділянки пролягає мережа водопостачання діаметром 200 мм до «Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної сотні», яка на даний час не працює у зв`язку з аварійністю. Мережа була передана на баланс управління як безгосподарна. Жодного абонента в межах земельної ділянки не зареєстровано.

Цим же листом «Ковельводоканал» повідомив про відсутність в районі земельної ділянки централізованих мереж водовід ведення.

Відповідно, для земельної ділянки, що не забезпечена централізованим водопостачанням підлягає застосуванню локальний фактор із понижувальним коефіцієнтом від 0,90 до 0.95. В той же час у Витягах вказаний коефіцієнт 1.0.

Для земельної ділянки, що не забезпечена централізованим водовідведенням (каналізацією підлягає застосуванню локальний фактор із понижувальним коефіцієнтом від 0,90 до 0.95. В той же час у Витягах вказаний коефіцієнт 1.0.

Таким чином, застосування таких локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки, як «Прилягання до вулиць без централізованого водопостачання» із зазначенням - 1,0; «Прилягання до вулиць без каналізації» Із зазначенням - 1,0; «Прилягання до вулиць без централізованого теплопостачання» - 0,95, є необґрунтованим, оскільки такі фактори впливу відсутні на вказаній земельній ділянці кадастровим номером 0710400000:15:008:0153, а відтак застосування локальних факторів під час виготовлення витягу із нормативної грошової оцінки моєї земельної ділянки (кадастровий номер 0710400000:15:008:0153) із вказаними у Витягах значеннями коефіцієнтів суперечить вимогам вищезазначеного Порядку.

Разом із тим, у Витягах відсутній такий локальний інженерно-інфоаструктурний фактор, як забезпечення/незабезпечення ділянки централізованим газопостачанням, що визначено додатком № 7 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Цей локальний фактор має коефіцієнт 0,9-0,95 у випадку незабезпечення газопостачанням та коефіцієнт 1,0 - у випадку забезпечення земельної ділянки централізованим газопостачанням.

AT «Волиньгаз» у своєму листі № 430-Лв-2081-0321 від 30.30.2021 повідомило, що газові мережі на належній мені земельній ділянці відсутні.

При цьому, як свідчать дані технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Ковель, затвердженої Рішенням Ковельської міської ради від 27.06.2013 № 39/31, з боку AT «Волиньгаз» подавалися відповідні вихідні дані для розробки та затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Ковель станом на 01.01.2013 р., витрати на газифікацію м. Ковеля включені до середньої (базової) вартості землі цього населеного пункту, Таким чином локальний фактор відсутність чи наявність централізованого газопостачання повинен був в обов`язковому порядку враховуватися при формуванні Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку належної ОСОБА_1 земельної ділянки.

Однак, всупереч наведеному та положенням Порядку, локальний коефіцієнт «не забезпечена централізованим газопостачанням» із понижувальним значенням 0,90 - 0,95 не був застосований відповідачем.

У випадку належного застосування вищезазначених понижувальних коефіцієнтів локальних факторів зазначена у Витязі нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка належить позивачу, мала б зовсім інший розмір.

Наприклад :

«Пішохідна доступність до громадського транспорту» - 1,10;

«Пішохідна доступність до магістралей підвищеного містоформувального значення» - 1,10;

«Пішохідна доступність до швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту» - 1,10;

«Пішохідна доступність до прирейкової зони» - 1,0;

«Прилягання до вулиць без твердого покриття» - 1,0;

«Прилягання до вулиць без централізованого водопостачання» - 0.90:

«Прилягання до вулиць без каналізації» - 0.90;

«Прилягання до вулиць без централізованого теплопостачання» - 0,90;

«Розташування в зоні залягання ґрунтових вод менше 3-х м» - 0,95;

«Розташування в зоні перевищення допустимого рівня шуму» - 1,00;

«Розташування в водоохоронній зоні» - 1,00;

«Розташування в санітарно-охоронній зоні» - 1,00;

«Не забезпечена централізованим газопостачанням» - 0,90

Відповідно сукупний коефіцієнт КмЗ. розрахований як добуток вказаних факторів, дорівнював би значенню 0.82.

За такого сукупного коефіцієнта КмЗ, нормативна грошова оцінка належної ОСОБА_1 земельної ділянки мала б менший розмір, ніж є на даний час.

Зменшення розміру нормативної грошової оцінки відповідно зменшить суму земельного податку, який він мав би сплачувати у попередніх періодах та обов`язок сплачувати які матиме в майбутньому.

За змістом абзацу четвертого підпункту 8 пункту 22 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про землі у межах державного кордону, як відомості про землі в межах територій адміністративно- територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах) та за їх межами (у частині, що характеризують такі землі з урахуванням їх місцезнаходження): відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці інформація про локальні фактори і зони їх дії (назви локальних факторів; межі зон дії локальних факторів (за видами) з координатами їх поворотних точок; значення коефіцієнта локального фактора в межах зони його дії).

Вказані локальні фактори, зокрема такі як відсутність централізованого водопостачання, каналізації, тепломережі, централізованого газопостачання значно погіршує використання зазначеної земельної ділянки за цільовим призначенням в порівняні із земельними ділянками, в яких присутні такі локальні фактори, а відтак, застосування відповідачем під час формування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки максимальних чи інших розмірів коефіцієнтів із числа можливих для таких локальних факторів, чи не застосування локальних коефіцієнтів, що підлягають застосуванню (газопостачання), здійснено відповідачем не у відповідності із вищезазначеними нормативними документами.

Зазначене в свою чергу безпосередньо призводить до безпідставного збільшення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в свою чергу є підставою для покладення на позивача надмірного обов`язку під час сплати земельного податку за таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Необхідність дотримання державою принципу «правомірних та законних» очікувань та захисту прав особи через призму принципу мирного володіння власністю вказана у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у справах «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87, рішення від 23 жовтня 1991 р.);» та «Федоренко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що право власності може бути «існуючим майном», або коштами, включаючи позови для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Європейський суд з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року наголосив на важливості принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду у спірних правовідносинах відповідає принципу верховенства права, який застосовується судом з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ч. 2 ст. б КАС України), змістом ч. 1 ст. 5 КАС України, приписами ч. 1 ст. 55 Конституції України, п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року, п. 55 рішення від 06.09.1978 року у справі «Класе та інші проти Німеччини», п. 65 рішення від 21.09.1994 року у справі «Фаєд проти Сполученого Королівства», пункт 61 рішення від 24.03.1988 року у справі «Олссон проти Швеції».

Поряд з цим, важливим для держави є дотримання одного з елементів критерію «необхідності у демократичному суспільстві», а саме, принципу пропорційності. Вказаний принцип вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивача навіть за відсутності будь-якої вини останнього (постанова Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі №820/2262/17).

Як визначено ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб' єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачеві, як суб`єкту владних повноважень, безумовно повинні бути відомі вказані вимоги закону. Ці вимоги є однаково важливими, ієрархічно не підпорядкованими й відповідають міжнародним, передовсім, європейським стандартам щодо діяльності органу публічної адміністрації. Вони повинні бути застосовані всіма суб`єктами владних повноважень безпосередньо для попереднього аналізу своїх дій і рішень.

Натомість, відповідач не скористався таким механізмом, оскільки дії щодо формування оскаржуваних витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які здійсненні суб`єктом владних повноважень, не відповідають цілій низці критеріїв, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме: обґрунтованості, розсудливості, пропорційності, зокрема, не дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії.

Вимога знаходження справедливої рівноваги між використовуваними засобами органів державної влади і метою, яка ними досягається, висловлена в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в справі «Пердігау проти Португалії».

Застосування Міськрайонним управлінням у Ковельському районі та м. Ковелі ГУ Держгеокадастру у Волинській області локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки без врахування фактичних обставин відносно вказаної земельної ділянки суперечить законодавству та автоматично призвело до видачі недостовірних витягів, які порушують права ОСОБА_1 . Тому зазначені у позові обставини відсутності та особливості розмірів локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки підлягають врахуванню при формуванні нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Обґрунтовуючи у позові вимоги зобов`язального характеру, необхідно зазначити наступне.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, І прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. У разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №825/602/17).

Зобов`язання судом відповідача вчинити зазначені дії не буде підміною повноважень, а способом відновлення порушених прав та інтересів позивача, законності та справедливості в цілому, як це дозволено суду, зокрема, Конституцією України. (Постанова ВС КАС від 06.03.2019 р. № 1640/2594/18; Ухвала ВАСУ від 28.11.2017 р. по справі № К/800/6022/17; Ухвала ВАСУ від 29 вересня 2016 року по справі № К/800/13317/15, ПОСТАНОВА ВС КАС від 27 лютого 2019 року, справа №809/721/18, адміністративне провадження №К/9901/65659/18).

Зобов`язання Міськрайонного управління у Ковельському районі та м. Ковелі ГУ Держгеокадастру у Волинській області видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної вище земельної ділянки зі застосуванням понижуючих коефіцієнтів локальних факторів належить до компетенції відповідача.

Разом із тим, указавши на помилки, допущені при необґрунтованому застосуванні окремих коефіцієнтів, суд вправі захистити порушене право позивача шляхом зобов' язання вказаного відповідача сформувати та видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з урахуванням наведених у рішенні обставин.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2018 у справі №814/789/17 зазначив, що належним способом захисту у таких правовідносинах є, зокрема, оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в статусі юридичної особи Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, структурним підрозділом якого є Міськрайонне управління у Ковельському районі та м. Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, судовий збір у розмірі 1 816 грн.

Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міськрайонного управління у Ковельському районі та м. Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області при формуванні витягу № 437 від 07.02.2020 року та витягу № 486 від 24.02.2021 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 40000,00 кв.м (кадастровий номер 07:10400000:15:008:0153) по АДРЕСА_1 щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки «Прилягання до вулиць без централізованого водопостачання» із значенням 1,0; «Прилягання до вулиць без каналізації» із значенням 1,0; «Прилягання до вулиць без централізованого теплопостачання» із значенням 0,95 та не застосуванню коефіцієнта «Не забезпечена централізованим газопостачанням» - 0,90.

Зобов`язати Міськрайонне управління у Ковельському районі та м. Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області сформувати та видати ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 40000,00 кв,м (кадастровий номер 0710400000:15:008:0153) по АДРЕСА_1 із застосуванням локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: «Прилягання до вулиць без централізованого водопостачання» із значенням 0,90; «Прилягання до вулиць без каналізації» із значенням 0,90; «Прилягання до вулиць без централізованого теплопостачання» із значенням 0,90; «Не забезпечена централізованим газопостачанням» із значенням 0,90.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 816 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Міськрайонне управління у Ковельському районі та м. Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Грушевського, 14).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич