Рішення № 97968520, 25.06.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4317/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро” до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро” (далі - ТзОВ “Волинь-Агро”, товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Комісія ГУ ДПС у Волинській області, комісія регіонального рівня) від 21 січня 2021 року №2332964/37691361 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31 травня 2020 року №4, від 27 січня 2021 року №2347574/37691361 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30 вересня 2020 року №7, від 27 січня 2021 року №2347575/37691361 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30 листопада 2020 року №8, від 27 січня 2021 року №2347576/37691361 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31 грудня 2020 року №3; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 31 травня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ “Волинь-Агро” за фактом господарських операцій з надання послуг оренди рухомого майна для Товариства з обмеженої відповідальності “Житниця України” (далі - ТзОВ “Житниця України”) відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) склало в електронній формі та відправило на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 31 травня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3, однак їх реєстрацію було зупинено. Товариство, дотримуючись встановленого порядку, надало Комісії ГУ ДПС у Волинській області вичерпні пояснення та первинні документи про господарські операції, щодо яких були складені зазначені податкові накладні, та які були достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН. Проте рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області, які оскаржуються, все одно було відмовлено у реєстрації цих податкових накладних. Рішення в одному випадку мотивовані ненаданням платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та зазначено, що відсутні копії документів, які підтверджують переміщення зданої в оренду сільськогосподарської техніки. В інших випадках у рішеннях вказано про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства: згідно з пунктом 4.9 рамкового договору фінансового лізингу від 21 серпня 2017 року №2720-FL предмет лізингу не може бути передано лізингоодержувачем у володіння та користування третім особам, зокрема, в оренду, сублізинг тощо.

Позивач не погоджується із рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області з тих підстав, що повноваження податкового органу не поширюються на оцінку виконання договірних відносин позивача із його контрагентами, а комісія регіонального рівня зобов`язана перевірити відповідність первинних документів на предмет реальності здійснення господарської операції, а не надавати оцінку дотримання договірної дисципліни суб`єктами господарювання. До того ж кожного місяця упродовж строку дії договору оренди рухомого майна сторонами підписувались акти здачі-приймання робіт (надання послуг) і на підставі цього реєструвались податкові накладні, однак в податкового органу не виникало питань щодо правомірності чи змісту таких операцій. У спірних рішеннях Комісії ГУ ДПС у Волинській області не вказано, які конкретно документи складені з порушенням законодавства або не надані платником, якими мотивами керувалася комісія, вважаючи, що надані документи в сукупності не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Позивач зауважив, що товариство виконало свій податковий обов`язок та за правилом першої події - за фактом надання послуг - виписало та своєчасно подало для реєстрації податкові накладні. Зупиняючи реєстрацію цих податкових накладних, у квитанції контролюючим органом зазначено про їх зупинення з підстав відповідності операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Як вважає позивач, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях. Але надіслані квитанції не містять конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН зупинених податкових накладних. Водночас відповідачем 1 не підтверджено факт виявлення під час перевірки наданих пояснень та документів об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операції з надання послуг, дані про який зазначено у податкових накладних, та/або ймовірності уникнення виконання позивачем свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Також позивач вказав, що оскільки відповідачем 1 протиправно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 31 травня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3, то такі рішення підлягають скасуванню з одночасним зобов`язанням відповідача 2 зареєструвати в ЄРПН ці податкові накладні. Такий спосіб захисту відповідає змісту пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів Кузьмич Ю.В. просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (а.с.57-61). В обґрунтування такої позиції вказала, що підставою для зупинення Комісією ГУ ДПС у Волинській області реєстрації ТзОВ “Волинь-Агро” за фактом господарських операцій для ТзОВ “Житниця України” податкових накладних від 31 травня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3 (кожна на суму 146968,00 грн) на оренду тракторів JohnDeere 6175М є відповідність операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, тому платнику запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковійих накладних. Для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних позивач надав повідомлення разом з копіями документів. До пояснень до податкової накладної від 31 травня 2020 року №4 позивачем не було надано копій документів, які підтверджують переміщення зданої в оренду великогабаритної сільськогосподарської техніки (трактора John Deere 6175М) за маршрутом “Волинська область, Турійський район - Дніпропетровська область, Широківський район”. А тому контролюючому органу є незрозумілим, яким чином здійснилося переміщення трактора: хто є автомобільним перевізником, яким транспортним засобом здійснюється перевезення, пункт навантаження та розвантаження, супровідні документи на вантаж, дані про водія, відомості про вантаж і т.д. Зазначена обставина була підставою для відмови в реєстрації податкової накладної від 31 травня 2020 року №4. Підставою для відмови в реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3 було надання документів, складених з порушенням законодавства, оскільки за умовами рамкового договору фінансового лізингу від 21 серпня 2017 року №2720-FL предмет лізингу не може бути передано лізингоодержувачем у володіння та користування третім особам, зокрема, в оренду, сублізинг. Укладення між ТзОВ “Волинь-Агро” (орендодавець) та ТзОВ “Житниця України” (орендар) договору оренди рухомого майна від 30 березня 2018 року №30/03/2018 суперечить рамковому договору фінансового лізингу від 21 серпня 2017 року №2720-FL.

На думку представника відповідачів, позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216; далі – Порядок №520). Проте на момент винесення оспорюваних рішень позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності складення податкових накладних і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в їх реєстрації в ЄРПН.

З наведених підстав представник відповідачів вважає, що спірні рішення є правомірними. При цьому задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є втручанням в дискреційні повноваженні відповідача.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав доводи позову (а.с.68-71). Окремо звернув увагу, що в акті приймання-передачі від 30 березня 2018 року було вказано місце приймання-передачі техніки – село Перевали. Техніка є самохідною та не вимагала оформлення транспортних документів. До того ж питання подальшого переміщення та експлуатації трактора належить до компетенції орендаря - ТзОВ “Житниця України”. Також, на думку позивача, не можуть бути підставою для відмови у реєстрації податкових накладних висновки податкового органу про порушення ТзОВ “Волинь-Агро” умов договору фінансового лізингу в контексті того, що відсутня згода лізингодавця на передачу предмета лізингу в оренду. Повноваження податкового органу не поширюються на оцінку виконання договірних відносин позивача із його контрагентами та відповідач 1 не є органом влади, що здійснює контроль у сфері дотримання правил дорожнього руху, безпеки на транспорті, а тому оцінка ним правовідносин між господарюючими суб`єктами має зводитись виключно до сфери повноважень податкового органу. Комісія регіонального рівня зобов`язана перевірити відповідність первинних документів на предмет реальності здійснення господарських операцій, а не надавати оцінку дотримання договірної дисципліни суб`єктами господарювання. Більше того, вказані мотиви відмови у реєстрації податкових накладних не передбачені жодним нормативно-правовим актом. Наведені пояснення та додані документи повністю підтверджують реальність здійснених операцій; зупинення реєстрації податкових накладних не повинно підміняти документальну перевірку платника податків. Також позивач вважає помилковим розуміння відповідачами поняття “дискреційні повноваження”.

Відповідачі заперечення на відповідь на відзив не подали.

Ухвалою суду від 25 червня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ТзОВ “Волинь-Агро” зареєстроване як юридична особа 21 вересня 2011 року; його видами діяльності згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) є: 01.11- вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), а серед ряду інших (допоміжних) - 77.31 - надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування (а.с.72).

Між ТзОВ “Волинь-Агро” (орендодавець) та ТзОВ “Житниця України” (орендар) укладено договір оренди рухомого майна від 30 березня 2018 року №30/03/2018, відповідно до умов якого орендодавець зобов`язався передати орендарю в тимчасове платне користування трактор John Deere 6175М, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та трактор John Deere 6175М, реєстраційний номер НОМЕР_2 , для використання в господарській діяльності орендаря (а.с.28-29). 30 березня 2018 року передача техніки на виконання договору від 30 березня 2018 року №30/03/2018 від орендодавця до орендаря відбулася за актом приймання-передачі в селі Перевали Волинської області (за місцем знаходження юридичної особи позивача) (а.с.30). Вказані трактори належать ТзОВ “Волинь-Агро”, що підтверджується відповідними свідоцтвами про реєстрацію машин (а.с.70-71).

Як визначено пунктом 5 договору оренди від 30 березня 2018 року №30/03/2018, вартість оренди за використання майна становить 146968,00 грн в місяць.

31 травня 2020 року сторонами договору оренди рухомого майна підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №29 щодо оренди тракторів John Deere (2 одиниці техніки) (а.с.31). Орендарем та орендодавцем підписано аналогічні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30 вересня 2020 року №82 (а.с.32), від 30 листопада 2020 року №121 (а.с.33), від 31 грудня 2020 року №125 (а.с.34).

За фактом надання послуг ТзОВ “Волинь-Агро” склало та направило на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 31 травня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3 на суму 146968,00 грн кожна, в тому числі податок на додану вартість 24494,67 грн (а.с.12, 17, 20, 23).

Відповідно до квитанції від 02 червня 2020 року реєстрація податкової накладної від 31 травня 2020 року №4 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.31. відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції також було запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.13).

Реєстрація податкових накладних від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3 також була зупинена, про що свідчать квитанції від 07 жовтня 2020 року, від 14 грудня 2020 року та від 13 січня 2021 року (а.с.18, 21, 24). У квитанціях вказана та ж сама причина для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що й у квитанції від 31 травня 2020 року №4 стосовно зупинення реєстрації податкової накладної від 31 травня 2020 року №4.

Для підтвердження реєстрації спірних податкових накладних ТзОВ “Волинь-Агро” подало до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 19 січня 2021 року №1 (а.с.14) та від 22 січня 2021 року №1 (а.с.25). Одночасно товариство подало письмові пояснення від 19 січня 2021 року №19/01 (а.с.15) та від 22 січня 2021 року №21/2021 (а.с.26-27) разом з копіями документів, що підтверджують господарські операції, відображені у податкових накладних, поданих на реєстрацію. Серед поданих документів - договір оренди рухомого майна від 31 травня 2018 року №30/03/2018, акт приймання-передачі техніки від 31 травня 2018 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31 травня 2020 року №29, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за травень 2020 року, платіжне доручення від 29 липня 2020 року №5296, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за травень-липень 2020 року, рамковий договір фінансового лізингу від 21 серпня 2017 року №2720-FL, договір купівлі-продажу від 21 серпня 2017 року №2720-S/3 з додатком №1 (специфікація); протокол лізингу №3 до рамкової договору, свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 . Подібний пакет документів позивач подав і для реєстрації податкових накладних від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3, з тією різницею, що додані були акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30 вересня 2020 року №82, від 30 листопада 2020 року №121, від 31 грудня 2020 року №125, оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 за вересень 2020 року, за листопад 2020 року, за грудень 2020 року, оборотно-сальдова відомість за вересень-жовтень 2020 року, платіжні доручення від 12 жовтня 2020 року №5783, №5784, №5789, від 05 листопада 2020 року №5293 (а.с.28-71).

За результатами розгляду вказаних документів Комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення від 21 січня 2021 року №2332964/37691361 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31 травня 2020 року №4 (а.с.11). Підставою відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 31 травня 2020 року №4 зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В графі “Додаткова інформація” вказано про відсутність копій документів, які підтверджують переміщення зданої в оренду сільськогосподарської техніки (комбайнів) за маршрутом “Волинська область, Турійський район - Дніпропетровська область, Широківський район”.

27 січня 2021 року Комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення №2347574/37691361 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30 вересня 2020 року №7 (а.с.16), №2347575/37691361 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30 листопада 2020 року №8 (а.с.19), №2347576/37691361 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31 грудня 2020 року №3 (а.с.22). Причину відмови у реєстрації означених податкових накладних в ЄРПН вказано як надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства та у графі “Додаткова інформація” є посилання на пункт 4.9 рамкового договору фінансового лізингу від 21 серпня 2017 року №2720-FL, відповідно до якого предмет лізингу не може бути передано лізингоодержувачем у володіння та користування третім особам, зокрема, в оренду, сублізинг тощо.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а” або “б” пункту 185.1 статті 185, підпункту “а” або “б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній /розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За правилами, визначеними пунктом 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, більше 0,05.

Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Як передбачено пунктами 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна /розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У спірних правовідносинах зі змісту квитанцій від 02 червня 2020 року, від 07 жовтня 2020 року, від 14 грудня 2020 року та від 13 січня 2021 року про зупинення реєстрації податкових накладних від 31 травня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3 відповідно вказано одну і ту ж підставу зупинення їх реєстрації в ЄРПН: код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.31 відсутній в таблиці даних платника ПДВ як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, серед них - відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

За визначенням, наведеним у пункту 2 Порядку №1165, таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність в господарській операції ознак ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а тому слід навести обґрунтований розрахунок показника за цим критерієм. При цьому суд вважає, що покликання відповідача на відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.31 в таблиці даних платника податку як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 12 Порядку №1165 подання такої таблиці є правом платника податків. Відповідач не надав доказів того, що позивач подавав таку таблицю.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

За правилами пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5, 6 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Тобто наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У розглядуваному випадку контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

У письмових поясненнях від 19 січня 2021 року №19/01 (а.с.15) та від 22 січня 2021 року №21/2021 (а.с.26-27) ТзОВ “Волинь-Агро” вказало підстави складення податкових накладних, поданих на реєстрацію, та про усі дії, пов`язані з такими господарськими операціями. Зокрема, позивач пояснював, що на виконання договору оренди рухомого майна від 30 березня 2018 року №30/03/2018, акта приймання-перадачі техніки у тимчасове користування щомісяця складає та відправляє на реєстрацію податкові накладні. Разом із письмовими поясненнями позивач надав відповідачу 1 копії документів, які розкривають зміст господарських операцій, щодо яких складено спірні податкові накладні.

Як видно із поданих документів, 31 травня 2020 року ТзОВ “Волинь-Агро” та ТзОВ “Житниця України” підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №29 та у цей день позивачем було складено податкову накладну від 31 травня 2020 року №4. ТзОВ “Житниця України” платіжним дорученням від 29 липня 2020 року №5296 сплатило на користь позивача 440904,00 грн.

Станом на 01 вересня 2020 року на рахунку 361 рахується заборгованість ТзОВ “Житниця України” за липень-серпень 2020 року у сумі 293936,00 грн. У вересні 2020 року між ТзОВ “Волинь-Агро” та ТзОВ “Житниця України” було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30 вересня 2020 року №82 за цією подією позивачем було складено податкову накладну від 30 вересня 2020 року №7. Розрахунки за липень-вересень 2020 року ТзОВ “Житниця України” здійснені 12 жовтня 2020 року платіжними дорученнями №5783, №5784, №5789.

Станом на 01 листопада 2020 року на рахунку 361 рахується заборгованість ТзОВ “Житниця України” за жовтень 2020 року у сумі 146968,00 грн, яка сплачена орендарем 05 листопада 2020 року платіжним дорученням №5923. У листопаді 2020 року між ТзОВ “Волинь-Агро” та ТзОВ “Житниця України” було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30 листопада 2020 року №121. У зв`язку із цим позивачем складено податкову накладну від 30 листопада 2020 року №8. Станом на 22 січня 2021 року розрахунки за листопад 2020 року не здійснені. Станом на 01 грудня 2020 року на рахунку 361 рахується заборгованість ТзОВ “Житниця України” за листопад 2020 року у сумі 146968,00грн.

У грудні 2020 року між ТзОВ “Волинь-Агро” та ТзОВ “Житниця України” було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31 грудня 2020 року №125 з одночасним складенням податкової накладної від 31 грудня 2020 року №3. Станом на 22 січня 2021 року розрахунки за грудень 2020 року не здійснені.

Суд зазначає, що наявність заборгованості орендаря перед позивачем не є підставою для невиконання позивачем обов`язку щодо складання та подання на реєстрацію податкових накладних, оскільки аналіз поданих документів вказує на те, що у цьому випадку датою виникнення податкових зобов`язань з постачання послуг відповідно до приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку – акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520).

Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520).

Як зазначено у спірному рішенні від 12 січня 2021 року №2332964/37691361, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 31 травня 2020 року №4 слугувало ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т. ч. рахунків-фактур /інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Разом з тим, суд звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку №520; вона передбачає необхідність підкреслення конкретних первинних документів, які не надані платником, та у вказаній формі наявна графа “Додаткова інформація”. Проте в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, спірне рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 12 січня 2021 року №2332964/37691361 не містить підкреслень за найменуваннями первинних документів, яких не надав платник. Відповідна позначка «х» про ненадання документів стосується груп первинних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції; складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У даному випадку мова про зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, про наявність складських документів не може йти, оскільки предметом договору оренди рухомого майна є надання послуг (а не постачання товару, продукції). Отже, окрім документів про постачання послуг платник податків має надати акт приймання-передачі послуг. Такі документи позивачем надано і ця обставина відповідачами не заперечується.

Зазначення комісією регіонального рівня в графі “Додаткова інформація” про відсутність копій документів, які підтверджують переміщення за маршрутом “Волинська область, Турійський район - Дніпропетровська область, Широківський район” зданої в оренду сільськогосподарської техніки, на думку суду, не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної від 31 травня 2021 року №4, оскільки приймання-передачі здійснювалося 30 березня 20218 року за актом-приймання передачі у місці знаходження юридичної особи позивача та його подальше переміщення не є безпосереднім обов`язком ТзОВ “Волинь-Агро”. Наявність у позивача товарно-транспортних накладних на перевезення тракторів спеціалізованою технікою була б обов`язковою, якби він був перевізником або замовником послуг з перевезення техніки, переданої в оренду ТзОВ “Житниця України”. Тоді б суд погодився із відповідачами про необхідність надання й таких документів. Однак зі змісту договору оренди рухомого майна від 30 березня 2018 року №30/03/18 такий обов`язок орендодавця не визначений сторонами договору та з будь-яких інших документів не вбачається, що саме позивач мав доставити техніку у пункт призначення, на який вказав орендар.

Про ненадання будь-яких інших документів в рішенні від 12 січня 2021 року №2332964/37691361 не йдеться. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що таке рішення не є обґрунтованим.

Слід також зазначити, що спірне рішення контролюючого органу є актом індивідуальної дії. Визначальними рисами акта суб`єкта владних повноважень є чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, що видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Оскільки спірне рішення з наведених вище причин таким критеріям не відповідає та породжує його неоднозначне трактування, що впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень, то вказане свідчить про протиправність цього рішення.

Надаючи оцінку іншим рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинські області, які є предметом цього спору (від 27 січня 2021 року №2347574/37691361, від 27 січня 2021 року №2347575/37691361, від 27 січня 2021 року №2347576/37691361), суд зазначає, що хоч податкові накладні від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3 були складені за аналогічних підстав, що й податкова накладна від 31 травня 2020 року №4, однак причиною відмови у їх реєстрації комісія регіонального рівні за результатами розгляду подібного пакета документів вказала уже іншу причину для відмови у реєстрації податкових накладних – надання платником податку копій первинних документів, складених з порушенням законодавства.

Як бачимо, рішення відповідача 1 є непослідовними, бо в одному випадку він послався на відсутність документів про переміщення техніки від орендодавця до орендаря, однак при цьому не вбачав недоліків в складенні первинних документів за одним і тим же договором оренди рухомого майна від 30 березня 20218 року №30/03/21, а в інших випадках докази переміщення техніки для відповідача вже не є необхідними, однак він вважає, що всі документи складені з порушенням законодавства. При цьому комісія регіонального рівня не уточнила, порушення норм яких нормативно-правових актів допустив позивач. Посилання у рішеннях від 27 січня 2021 року №2347574/37691361, №2347575/37691361, №2347576/37691361 на пункт 4.9 рамкового договору фінансового лізингу від 21 серпня 2017 року №2720-FL не може бути обґрунтованою причиною для відмови у реєстрації податкових накладних від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3.

Матеріали справи свідчать про те, що передані в оренду трактори John Deere 6175М (реєстраційні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ) належать позивачу на праві фінансового лізингу згідно з рамковим договором фінансового лізингу від 21 серпня 2017 року №2720-FL, договором купівлі-продажу 21 серпня 2017 року №2720-S/3 з додатком №l (специфікація), протоколом лізингу №l від 28 серпня 2017 року до рамкового договору фінансового лізингу. На зазначену техніку позивачу видано свідоцтва про реєстрацію машини від 26 вересня 2017 року серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .

Пунктом 4.9 рамкового договору фінансового лізингу від 21 серпня 2017 року №2720-FL, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “ОТП Лізинг” (лізингодавець) та позивачем (лізингоодержувач) дійсно обумовлено, що предмет лізингу не може бути відчужено або передано лізингоодержувачем у володіння та користування третім особам, зокрема, в оренду, сублізинг тощо.

Разом з тим невиконання цих умов договору не свідчить про порушення позивачем норм законодавства, а може вказувати лише на порушення умов договору фінансового лізингу та мати наслідком відповідальність позивача за невиконання умов договору, визначену розділом 7 рамкового договору фінансового лізингу, проте не може слугувати підставою для застосування наслідків, визначених податковим законодавством.

Окрім того, відповідачі не надали суду доказів виконання ними вимог пункту 44 Порядку №1165, а саме результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

У спірних рішеннях не зазначено, які вимоги законодавства порушені при складанні поданих позивачем документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Встановлені обставини у справі дають суду підстави для висновку про формальний підхід при прийнятті Комісією ГУ ДПС у Волинській області спірних рішень: без аналізу та оцінки фактичних обставин і змісту умов договору про надання послуг оренди рухомого майна. Висновки Комісії ГУ ДПС у Волинській області у рішеннях від 21 січня 2021 року №2332964/37691361, від 27 січня 2021 року №2347574/37691361, від 27 січня 2021 року №2347575/37691361, від 27 січня 2021 року №2347576/37691361 вказують на непослідовність та неузгодженість позиції податкового органу, невідповідність цих висновків досліджуваним документам.

На думку суду, надані позивачем документи, які стосуються оренди тракторів відповідно до укладеного договору оренди рухомого майна від 30 березня 2018 року №30/03/2018, є достатніми для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних від 31 травня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3.

Також суд зауважує, що надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування є одним із видів діяльності позивача.

Воднораз відповідачем 1 не підтверджено факт виявлення об`єктивних ознак неможливості фактичного здійснення позивачем операцій з надання в оренду рухомого майна, про що зазначено у спірних податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Суд також звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 28 листопада 2019 року у справі №1640/2650/18.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У розглядуваному випадку відповідач 1 як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, та не навів обґрунтованих мотивів законності прийняття спірних рішень, яким ТзОВ “Волинь-Агро” відмовлено в реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 31 травня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3.

На підставі аналізу норм законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 21 січня 2021 року №2332964/37691361, від 27 січня 2021 року №2347574/37691361, від 27 січня 2021 року №2347575/37691361, від 27 січня 2021 року №2347576/37691361 прийняті безпідставно, адже позивач надав письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, і копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію в ЄРПН. Такі документи відображають зміст господарських операцій і з урахуванням дати виникнення податкових зобов`язань датою підписання акта приймання-здачі послуг оренди не можуть бути підставою для позбавлення права позивача на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних від 31 травня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3.

Таким чином, рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від від 21 січня 2021 року №2332964/37691361, від 27 січня 2021 року №2347574/37691361, від 27 січня 2021 року №2347575/37691361, від 27 січня 2021 року №2347576/37691361 є протиправними та підлягають скасуванню, тому позов у цій частині позовних вимог суд задовольняє.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 31 травня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3, то суд враховує, що за приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341), визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, як набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність спірних рішень, то похідні позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН також належить задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 9080,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії договору про надання правової допомоги від 28 серпня 2020 року (а.с.72), рахунку-фактури від 15 березня 2021 року №000000-251 (а.с.73), акта здачі-приймаття робіт (наданих послуг) від 15 березня 2021 року №1-000000251 (а.с.74), попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від 15 березня 2021 року (а.с.76-77), платіжного доручення від 16 березня 2021 року №8544 (а.с.75).

Згідно з наданими суду документами розмір гонорару адвоката у цій справі становить 5000,00 грн. За змістом попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу адвокатом надано такі послуги: вивчення документів у справі (8 год); вивчення судової практики (6 год); підготовка позовної заяви (10 год); представництво інтересів позивача у суді (а.с.76-77). Відповідно до акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 15 березня 2021 року №1-000000251 позивачу були надані ці послуги (а.с.74). Сплату послуг з надання правничої допомоги у справі підтверджує платіжне доручення від 16 березня 2021 року №8544 (а.с.75).

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Представник відповідачів у відзиві на позов заперечує щодо витрат на правничу допомогу адвоката, вважаючи суму витрат необґрунтованою, а вартість послуг неспівмірною для супроводження цієї справи в суді.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН є спором немайнового характеру незначної складності, а предметом дослідження у справі були господарські операції хоч і за кількома податковими накладними, однак за одним договором, що не зумовлювало подання великої кількості доказів; спірні правовідносини регулюється нормами ПК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають.

Суд звертає увагу, що включені до акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 15 березня 2021 року №1-000000251 послуги у вигляді вивчення документів у справі (8 год), вивчення судової практики (6 год) не є видами правової допомоги та охоплюються наданням правової послуги у вигляді підготовки позовної заяви, тому такі витрати є завищеними та послуги дублюють одна одну. Окрім того, за даними комп`ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду” встановлено, що адвокат ОСОБА_1 неодноразово надавав для ТзОВ “Волинь-Агро” послуги правничої допомоги щодо оскарження у суді рішень податкового органу щодо відмови у реєстрації податкових накладних, що також вказує на те, що підготовка позову адвокатом значних витрат часу не вимагала (вивчення нормативно-правових актів, судової практики).

Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України, принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, кількість затраченого адвокатом часу, складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; у справі наявний незначний обсяг доказів), наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 9080,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02 лютого 2021 року №8282 (а.с.10), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.51).

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у сумі 12080,00 грн: 9080,00 грн – судовий збір та 3000,00 грн – витрати на правничу допомогу адвоката. При цьому суд вважає, що судові витрати необхідно стягнути з ГУ ДПС у Волинській області, оскільки саме внаслідок прийняття комісією регіонального рівня спірних рішень були порушені права позивача, а позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування рішень.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро” (44812, Волинська область, село Перевали, вулиця Центральна, 36, ідентифікаційний код юридичної особи 37691361) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 січня 2021 року №2332964/37691361, від 27 січня 2021 року №2347574/37691361, від 27 січня 2021 року №2347575/37691361, від 27 січня 2021 року №2347576/37691361.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро” від 31 травня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №7, від 30 листопада 2020 року №8, від 31 грудня 2020 року №3.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро” за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 12080,00 грн (дванадцять тисяч вісімдесят грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк