Ухвала суду № 97968427, 29.06.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

29 червня 2021 р. Справа № 120/6740/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області

про: визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішуючи питання відкриття провадження у справі, суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно з пунктами четвертим, дев`ятим частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Тобто, у позовній заяві позивач має навести обґрунтування порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням (дією, бездіяльністю) відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

При цьому міст позову – це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме – звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою є – переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Водночас варто наголосити, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення відповідачем-суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Також, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в п. 4.1 рішення від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Таким чином, необхідною умовою для відкриття судом провадження в адміністративній справі є наявність публічно-правового спору, наслідком якого є порушення прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб з боку суб`єктів владних повноважень.

Особою, що здійснює публічно-владні управлінські функції, в розумінні адміністративного права, є суб`єкт владних повноважень або особа, яка проходить публічну службу.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Статтею 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування").

В свою чергу, статтею 14 "Класифікація посад в органах місцевого самоврядування" Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посади секретарів сільських рад віднесено до п`ятої категорії посад.

Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З аналізу вищенаведених норм законодавства можна дійти висновку, що діяльність на посаді секретаря Уланівської сільської ради є публічною службою.

Предметом спору у даній справі є рішення 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 08.06.2021 № 01-08/21 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради ОСОБА_2 " та № 02-08/21 "Про обрання секретаря Уланівської сільської ради".

До позовної заяви позивачем додано копії вказаних рішень. Так, рішенням 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 08.06.2021 № 01-08/21 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради Задорожнюк Лариси Григорівни" достроково припинено повноваження секретаря Уланівської сільської ради Задорожнюк Лариси Григорівни. Рішенням 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 08.06.2021 № 02-08/21 "Про обрання секретаря Уланівської сільської ради" обрано на посаду секретаря Уланівської сільської ради на строк повноважень Уланівської сільської ради Гоцуляка Олександра Васильовича - депутата Уланівської сільської ради, обраного по єдиному багатомандатному виборчому округу.

З огляду на те, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати зазначені рішення, даний спір стосується питання звільнення з публічної служби ОСОБА_2 та прийняття на публічну службу ОСОБА_3 .

У поданій позовній заяві позивачем вказано, що рішення 8 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 08.06.2021 № 01-08/21 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Уланівської сільської ради Задорожнюк Лариси Григорівни" та № 02-08/21 "Про обрання секретаря Уланівської сільської ради" порушують його права та інтереси, є протиправними та підлягають скасуванню.

Однак, в порушення пункту дев`ятого частини п`ятої статті 160 КАС України позивачем не зазначено, яке саме право позивача порушене оскаржуваними рішеннями, тобто які фактичні наслідки було спричинено оскаржуваними рішеннями та який вплив чи дію вони потягнули для позивача.

Обставинами, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

Аналізуючи зміст позовної заяви, суд зазначає, що повідомлені позивачем у позовній заяві обставини не вказують на порушення саме його конкретного індивідуального права при прийнятті відповідачем спірних рішень у спорі з питання публічної служби щодо звільнення з публічної служби ОСОБА_2 та прийняття на публічну службу ОСОБА_3 .

Наведені вище обставини створюють перешкоди для визначення судом дійсних підстав для позову в контексті їх впливу на права, свободи та інтереси позивача та з`ясування юридичної природи позову на етапі вирішення питання відкриття провадження у справі у відповідності з вимогами частини першої статті 171 КАС України.

Таким чином, суддею встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.

За приписами частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, які вказані у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.

Встановити позивачеві 5-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, визначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями прав, свобод, інтересів позивача.

Копію ухвали направити (надати) особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович