Постанова № 9796760, 06.05.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-2392/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого суддіКовальчук О.К.

при секретаріБесарабі І.А. за участі:представника позивача Коваль І.Д. представника відповідача Дєдушкіна С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислового підприємства "Універсал" <3-тя особа >до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції <3-тя особа >про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000112200/703 від 15.03.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

в поданій до суду позовній заяві позивач просить визнати недійсним рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області від 15 березня 2010 року №0000112200/703 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43542,90 грн., прийняте на підставі акту про результати позапланової невиїзної перевірки від 02.03.2010 року № 453/220/23841050.

На думку позивача, зазначене рішення є незаконним, оскільки базується на безпідставних висновках відповідача щодо недотримання позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо 180 - денного терміну надходження імпортної продукції по зовнішньоекономічних контрактах від 30.09.2008 року №30/09, укладеного з компанією «Royal Universal Co, LTD» (Таїланд), і №16/09 від 16.09.2006р., укладеного з фірмою «Drink International SpA» (Італія). Вважає, що датою імпорту товару є не дата оформлення Вантажної митної декларації (надалі ВМД), а дата фактичного перетину митного кордону України, яка вказується на товаросупровідних документах в момент фактичного переміщення товару через митний кордон України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає рішення від 15 березня 2010 року №0000112200/703 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43542,90 грн. правомірним, оскільки порушення позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлене актом позапланової невиїзної перевірки від 02.03.2010 року № 453/220/23841050. Вважає, що датою імпорту у випадку ввезення товару на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД типу ІМ-4- «Імпорт», ІМ-41 «реімпорт», ВМ 72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави» та ІМ «Знищення».

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з урахуванням наведеного нижче.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство «Універсал» зареєстроване Хмельницькою районною державною адміністрацією 14.05.1997 року за №333 (Свідоцтво про державну реєстрацію від 14.05.1997 р. №16681200000000041), взяте на облік як платник податків Хмельницькою МДПІ 22.05.1997 року за №221800000819.

На підставі акту про результати позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства від 02.03.2010 року № 453/220/23841050 відповідачем прийняте рішення від 15 березня 2010 року №0000112200/703 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43542,90 грн.

Зазначене рішення базується на викладених в акті позапланової невиїзної перевірки № 453/220/23841050 від 02.03.2010 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо 180 - денного терміну надходження імпортної продукції по зовнішньоекономічних контрактах від 30.09.2008 року №30/09, укладеного з компанією «Royal Universal Co, LTD» (Таїланд), і №16/09 від 16.09.2006р., укладеного з фірмою «Drink International SpA» (Італія).

За змістом ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в редакції Закону України від 31.05.2007 р. N 1108-V, яка діяла на час існування спірних відносин, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

При цьому, відповідно до вказаної статті "Моментом здійснення імпорту" є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття "момент перетину товаром митного кордону України" визначається також нормами Митного кодексу України.

Переміщення через митний кордон (момент перетину кордону) у відповідності до ст.1 Митного кодексу України визначається як ввезення на митну територію України (фізичний перетин митного кордону України) товарів та інших предметів.

Усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, згідно до ст.40 Митного кодексу України підлягають митному контролю. За змістом ст.44 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари та транспортні засоби предявляються для контролю митними органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце. Встановлений цією статтею строк, як виняток, може збільшуватися у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за ї межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення (ст.71 Митного кодексу України) здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом часу, що його встановлюють митні органи за погодженням з органами, уповноваженими здійснювати інші види контролю відповідно до ст.27 даного Закону.

Згідно до ст.72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Як зазначено в ст. 85 Митного кодексу України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення.

Вантажна митна декларація (ВМД) згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженими постановою КМУ від 9.06.1997 р. № є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети й мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів та інших предметів, а також інформацію, потрібну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів, прийняття якої митницею для оформлення є процедурою попередньої перевірки відомостей, зазначених у ВМД, щодо відповідності до вимог, визначених у цьому Положенні, та наданих документів.

Проаналізувавши зазначені вище нормативно-правові акти, суд вважає, момент перетину товаром митного кордону України не залежить від необхідності здійснення всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право на їх подальше використання власником. В даному випадку визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем момент фізичного перетину товаром митного кордону України, оскільки перебування товару під контролем неможливо без його фактичного ввозу на територію України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність вантажно-товаросупровідного документа.

Отже, вантажна митна декларації, оформлена у звичайному режимі, не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, як на тому наполягає відповідач.

Пунктами 1.3.-1.4 Порядку застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг), затвердженого наказом Державної митної служби України від 30 грудня 2003 року N 932, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 січня 2004 р. за N 66/8665, визначено зокрема, що тимчасова декларація оформлюється на партію або частину партії товарів (якщо інша частина цієї партії товарів може бути оформлена у відповідний митний режим у повному обсязі) відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574. При цьому, у відповідності до п.4.7 зазначеного Порядку застосування тимчасової та неповної декларацій зняття тимчасової декларації з контролю в пункті митного контролю та ЄАІС Держмитслужби України здійснюється на підставі оформленої ВМД, у графі 40 якої зазначається номер відповідної тимчасової або неповної декларації.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що наявність на ВМД типу ІМ-40 штампу «під митним контролем» за умови попереднього оформлення тимчасової ВМД, свідчить про дату зняття тимчасової декларації з контролю в пункті митного контролю та оформлення ВМД типу ІМ-40, а не про дату фактичного перетину товаром митного кордону України .

Таким чином, наведене спростовує доводи відповідача про те, що лише оформлення ВМД типу ІМ-40, свідчить про здійснення імпортної операції.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 30.09.2008 року №30/09, укладеного з компанією «Royal Universal Co, LTD» (Таїланд), позивач здійснив попередню оплату вартості товару в сумі 3165,00 доларів США згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 31.10.2008 року №1 в Хмельницькій філії ЗАТ КБ „Приватбанк" (проведено банком 03.11.2008 року) і в сумі 7100,61 доларів США згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 16.03.2009 року в Хмельницькій філії ЗАТ КБ „Приватбанк".

Граничний термін надходження товару, попередньо оплаченого вказаними платіжними дорученнями з урахуванням вимог ст.2 Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті», складає 02.05.2009 року і 13.09.2009 року відповідно.

Попередньо оплачений позивачем товар (вишивки на принтованій сітці у вигляді стрічки) надійшов відповідно до тимчасової ВМД типу ІМ 40 ТД №400000001/9/003289 від 07.05.2009 року на суму 78654,65 грн. (10214,89 доларів США), яка засвідчує факт і дату фактичного надходження вказаного товару на митну територію України.

Таким чином, імпортна продукція, попередньо оплачена платіжним дорученням від 31.10.2008 року №1, надійшла з порушенням визначеного Законом 180-денного терміну на 5 днів (з 03.05.2009 року по 07.05.2009 року).

В силу ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених, зокрема статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Розмір штрафних санкцій, визначених на підставі вказаної норми складає 365,56 грн. (Курс долара станом на 03.05.2009 року - 7,7 грн. за 1 долар; сума пені: 3165,00 дол. х 0,3% х 7,7 х 5 днів).

Тому, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 березня 2010 року №0000112200/703 в частині штрафних санкцій в сумі 365,56 грн. прийняте відповідачем правомірно.

Разом з тим, товар, попередньо оплачений платіжним дорученням від 16.03.2009 року, надійшов своєчасно, в межах 180-денного терміну, визначеного ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що підтверджується тимчасовою ВМД типу ІМ-40 ТД №400000001/9/003289 від 07.05.2009 року, специфікацією до контракту від 30.09.2008 року, інвойсом від 21.03.2009 року. Відтак висновки відповідача щодо порушення ст. 2 України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині поставки вказаного товару є безпідставними і підстав для застосування штрафних санкцій немає.

На виконання п.п.1.1 та 3.2 зовнішньоекономічного контракту №16/09 від 16.09.2006 року, укладеного з позивачем, фірма «Drink International SpA» (Італія) здійснила поставку товару, яка оформлена ВМД типу ІМ-40 ТД за №400000001/8/012021 від 06.12.08 року на суму 205088,15 грн.(22076,02 євро) та ВМД типу ІМ-40 ТД за №400000001/8/012020 від 06.12.08 року на суму 147558,26 грн. (15883,41 євро).

ВМД типу ІМ-40 на вказаний товар оформлені 05.08.2009 року за №400000001/9/006301 від 05.08.09 року на суму 205088,15 грн. та 08.09.2009 року за №400000001/9/007650 від 08.09.09 року на суму 147558,26 грн. відповідно.

Отримавши товар, у відповідності з п.2.3 зовнішньоекономічного контракту №16/09 від 16.09.2006р позивач здійснив оплату його вартості в сумі 16000,00 євро згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 16.01.09 №344 в Хмельницькій філії ЗАТ КБ „Приватбанк" і в сумі 21959,43 євро згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 19.01.09 №345 в Хмельницькій філії ЗАТ КБ „Приватбанк, помилково вказавши призначення платежу як «попередня оплата».

Факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, яке відбулось до здійснення позивачем оплати його вартості, засвідчується відміткою пункту пропуску митного органу, проставленими на інвойсах та ZMR на транспортні перевезення.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами : ВМД типу ІМ-40 ТД №400000001/8/012021 від 06.12.08 року і №400000001/8/012020 від 06.12.08 року; специфікаціями до контракту, інвойсами №№748 і 749 від 21.10.2008 року; CMR №0673053 і №0095425; копіями платіжних доручень від 16.01.09 №344 і від 19.01.09 №345.

Таким чином, досліджені судом докази свідчать, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту №16/09 від 16.09.2006р., укладеного з фірма «Drink International SpA» (Італія) оплата товару відбувалась після його отримання на підставі тимчасових ВМД типу ІМ-40-ТД, а відтак відповідач, приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій від 15 березня 2010 року №0000112200/703 не мав підстав для застосування ст.2 Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка регулює порядок здійснення розрахунків за товар, поставлений на умовах відстрочення платежу.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна

сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 березня 2010 року №0000112200/703 в частині штрафних санкцій в сумі 43177,30 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Разом з тим, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 березня 2010 року №0000112200/703 є правомірним в частині штрафних санкцій в сумі 365,56 грн.

Керуючись Законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність» «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст..ст. 11, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислового підприємства «Універсал» задовольнити частково.

Скасувати рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 березня 2010 року №0000112200/703 в частині штрафних санкцій в сумі 43177,30 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 11 травня 2010 року

<чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук

"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук