
Справа № 402/1076/20
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"22" червня 2021 р. м. Благовіщенське
Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді Бондаренка А.А.,
секретар судового засідання Хименко О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 20194, серія НВА 706724, вчинений 16.11.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., яким звернено стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору № 2068 від 08.11.2007 року.
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що 2 листопада 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1134 від 02.11.2007 року згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 50000 доларів США строком до 01.12.2027 року.
17.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» був укладений договір про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором.
На забезпечення договірних зобов`язань за вказаним договором між Публічним акціонерним товариством «Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком» та позивачкою був укладений договір іпотеки, за умовами якого було передано в іпотеку житловий будинок загальною площею 71,51 м2.
16.11.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. був вчинений виконавчий напис № 20194, серія НВА 706724 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на предмет іпотеки.
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на невідповідність виконавчого напису нотаріуса вимогам Закону України "Про нотаріат". Зокрема, зазначає, що виконавчий напис вчинено за відсутності документів, перелік яких передбачений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.05.1999 року, також при його вчиненні нотаріусом не перевірено безспірність суми заборгованості.
Від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. до суду заперечення на позов до суду не надійшло.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. пояснень по суті позову до суду не надійшло.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та визначив відповідні правовідносини:
02.11.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством), правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1134. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50000 доларів США строком до 01.12.2027 року.
Вимоги Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) за кредитним договором № 1134 від 02.11.2007 року були забезпечені договором іпотеки, укладеним 08.11.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) та ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 передала кредитору в іпотеку придбаний на кредитні кошти житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , загальною площею 71,51 м2 .
Рішенням Ульяновського районного суду У справі 2-145/11 від 31.10.2011 року частково задоволений позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк`до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк`заборгованість за договором № 1134 від 02.11.2007 року у розмірі 29781, 05 дол. США, що еквівалентно 236461 грн. 53 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), з яких строкова заборгованість за кредитом –26391, 00 дол. США, що еквівалентно 209544 грн.54 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), прострочена заборгованість по кредиту -393, 00 дол. США, що еквівалентно 3120 грн. 42 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), заборгованість по відсотках –2997, 05 дол. США, що еквівалентно 23796 грн. 57 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), заборгованість по комісії за управління кредитними коштами –2065 грн.37 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту –29, 94 дол. США, що еквівалентно 237 грн.72 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), пеня за несвоєчасну сплату кредиту –215,30 дол. США, що еквівалентно 1709 грн.48 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), а всього 242183 (двісті сорок дві тисячі сто вісімдесят три) грн. 58 коп.
В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк`відмовити повністю.
Відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у визнанні недійсними договору про іпотечний кредит № 1134 від 02.11.2007 року та іпотечного договору від 08.11.2007 року, укладених між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», у зобов`язанні приватного нотаріуса Ульяновського районного нотаріального округу Веліховської Т.С. виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , у зобов`язанні Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк`повернути ОСОБА_1 оригінал договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Ульяновського районного нотаріального округу Веліховською Т.С. 02.11.2007 року за реєстровим № 2018, зареєстрований в Ульяновському МБТІ 08.11.2007 року за № 227/1.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем 16.11.2016 року вчинено виконавчий напис № 20194 серія НВА 706724 про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору № 2068 від 08.11.2007 року.
Відповідно до вказаного виконавчого напису період стягнення за виконавчим написом нотаріусом з 01.12.2013 по 01.09.2016 року.
Сума заборгованості складається з: заборгованості за кредитом 689560, 21 грн., заборгованості за процентами в розмірі 450597, 93 грн., заборгованості за комісією 38171,14 грн., загальна сума заборгованості 1187392,28 грн.
Із повідомлення від 29.01.2010 року № 01-25/44 вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк`зверталось з вимогою до ОСОБА_3 про погашення простроченої заборгованості по кредиту.
Таким чином, між сторонами склались правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, що регулюються нормами Закону України «Про нотаріат».
При вирішенні спору суд керується такими положеннями цивільного законодавства:
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Пунктом 3 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, надаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та у постанові від 02 липня 2019 року по справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд зазначає, що відповідачем в обґрунтування заперечень не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факт подання банком нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 14.05.2021 року в порядку, передбаченому ст.84 ЦПК України, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. було обов`язано надати до суду:
- копію кредитного договору між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) та ОСОБА_1 № 1134 від 02.11.2007 року;
- копію договору іпотеки, укладеного 08.11.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) та ОСОБА_1 на забезпечення вимог за кредитним договором № 1134 від 02.11.2007 року;
- копію договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором, та договору про передачу прав за договором забезпечення, посвідченого 17 грудня 2012 року Кирик О.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 1423.
- копію письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
- копію розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання;
- копію довідки фінансової установи про ненадходження платежу;
- копію інформаційної довідки № 67281223 від 05.09.2016 року;
- копії інших документів стягувача що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання та документи представника стягувача за довіреністю.
У встановлений судом строк вказані документи до суду не надані.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом не перевірено належним чином безспірність заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» за кредитним договором № 1134 від 02.11.2007 року.
В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню .
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 315-319 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 16 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за № 20194, серія НВА 706724, яким звернено стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору № 2068 від 08.11.2007 року.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дані про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1
Місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2 ;
Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
Відповідач:
Назва: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»;
Місцезнаходження: 04655, м.Київ, вул.В.Хвойки,21;
Код ЄДРПОУ: 35326253.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А.;
Місцезнаходження: 01002, м.Київ, пров.Музейний, буд. 21.
Суддя: А. А. Бондаренко
Судове рішення № 97966692, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області) було прийнято 22.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 402/1076/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: