Рішення № 97966314, 29.06.2021, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/762/21

Провадження № 2/352/606/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

29 червня 2021 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Шпек В.О,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління Державного агенства рибного господарства у Івано-Франківській області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Угринівська сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів,-

В С Т А Н О В И В :

19.04.2021 року Управління Державного агенства рибного господарства у Івано-Франківській області звернулось до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Угринівської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у сумі 10 915 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що основним завданням Управління Державного агенства рибного господарства у Івано-Франківській області є реалізація повноважень Держрибагенства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності. До їх завдань входить визначати розмір збитків, завданому рибному господарству, подавати позови про відшкодування шкоди. Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01.10.2020 у справі №352/1174/20 встановлено, що згідно протоколу № 00539/35 від 09.06.2020 р. ОСОБА_2 09.06.2020 р. о 18 год. на р. Бистриця поблизу с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області здійснив вилов риби на поплавкову вудочку та виловив 1 екземпляр Бистрянки російської, 1 екземпляр Вирезуба причорноморського, 1 екземпляр Рибця звичайного, чим порушив вимоги п. 4.10 Правил любительського і спортивного рибальства. Провадження у справі про притягнення відповідача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Внаслідок незаконного добування видів тваринного світу ОСОБА_2 нанесено збитки на суму 10 915 грн.

Ухвалою судді Тисменицького районного суду від 26.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за його відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Заперечень на позов та жодних клопотань, заяв до суду не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 22.06.2021 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст.259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст.268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила статей 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення №00539/35 від 09.06.2020 в ході рибоохоронного рейду 09.06.2020 близько 18 год був виявлений ОСОБА_1 , який ловив рибу на поплавкову вудочку та виловив 1 екземпляр бистрянки російської, 1 екземпляр вирезуба причорноморського, 1 екземпляр рибця звичайного, чим порушив вимоги п. 4.10 Правил любительського і спортивного рибальства, відповідальність за які, передбачена ст. 90 КУпАП.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01.10.2020 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 90 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністартивного стягнення.

Згідно з описами-оцінкою складеними інспектором рибоохорони, з яким погодився відповідач, у ОСОБА_1 вилучено водних живих ресурсів загальною оцінкою кожного предмета в розмірі 10 915 грн.

Дана постанова набрала законної сили 13.10.2020.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачем по справі не надано доказів помилковості чи неправильності такого розрахунку, в зв`язку в чим суд вважає його достовірним.

При цьому суд звертає увагу на те, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи.

Вищенаведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду викладеними у постановах: від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Червону книгу України» спеціальне використання (добування, збирання) об`єктів Червоної книги України здійснюється у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях, у тому числі для розмноження, розселення і розведення у штучно створених умовах, а також для відтворення популяцій за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі рішень Національної комісії з питань Червоної книги України, прийнятих відповідно до її повноважень.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як встановлено ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зазначена норма передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є правовою підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

У п. 2 постанови № 6 від 27 березня 1992 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Так, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст. 1166 ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Для таких відносин є характерним застосування презумпції вини заподіювача шкоди, відповідно до якої не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини, а усі інші умови застосування такого виду цивільно-правової відповідальності підлягають доведенню у повному обсязі позивачем, який наполягає на наявності підстав для задоволення такого позову.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Статтею 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» зазначено, що водні біоресурси, які знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно з вимогами ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 40 КУпАП якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

З огляду на зазначене, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

З дотриманням передбаченого законодавством порядку дослідження доказів, ухвалення судових рішень, судом було повно та всебічно з`ясовано всі обставини справи, на підставі яких, суд вважає за необхідне позовні вимоги Управління Державного агентства рибного господарства у Івано-Франківській області задовольнити.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із цим, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 270 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 82, 89, 141, 191, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 274-279, 280 -282, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст. 1166 ЦК України, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10, 20, 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», суд –

У Х В А Л И В :

Позов Управління Державного агенства рибного господарства у Івано-Франківській області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Угринівська сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Угринівської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у розмірі 10 915 (десять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агенства рибного господарства у Івано-Франківській області 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Управління Державного агенства рибного господарства у Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 40605094, вул. Вовчинецька, буд. 221, м. Івано-Франківськ, 76006;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – не відомий;

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Угринівська сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 37951998, вул. Польова, буд. 1, с. Угринів, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область.

Рішення складене в повному обсязі 29.06.2021 року.

Суддя Д.В. Гриньків