Ухвала суду № 97966164, 30.06.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10171/21

Провадження № 1-кс/344/4073/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., з участю секретаря судового засідання Кузнєцової С.В., прокурора Свірідова Д.І., слідчого Павлюка Р.Я., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Чекіля Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Пащенка Євгена Сергійовича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021091170000093 від 05.05.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 296, ч. 2 ст. 342 КК України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, офіційно не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий Пащенко Є.С., звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено прокурором Свірідовим Д.І., в якому просить обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що 03.05.2021 близько 03 год. 12 хв., ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за хуліганство, перебуваючи в приміщенні нічного клубу «Vintage», що по вул. Каракая, 28 в м. Калуш Івано-Франківської області разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, показуючи своє зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних норм поведінки та моралі, діючи з особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, висловлюючись нецензурною лексикою, підійшов до раніше незнайомого ОСОБА_4 , який стояв біля барної стійки вказаного закладу, де безпричинно, діючи умисно, в присутності сторонніх осіб, наніс один удар рукою в область обличчя останнього.

Побачивши це, до ОСОБА_4 підійшов його знайомий ОСОБА_5 . В цей же час, ОСОБА_1 , діючи групою осіб з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, показуючи своє зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних норм поведінки та моралі, діючи з особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, висловлюючись нецензурною лексикою, безпричинно нанесли в хаотичному порядку множині удари руками та ногами в область голови та обличчя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , завдали ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянках голови, грудної клітки, синців в ділянках обох рук та лівої ноги, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; закриту тупу травму носа з переломом кісток носа, садном, гематомою слизової оболонки носа, порушенням функції носового дихання зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили незначну втрату працездатності та ОСОБА_5 - тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянках голови, обох рук, підконюктивального крововиливу правого очного яблука, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; рани в ділянці голови, про що свідчить рубець в цій часті, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили незначну втрату працездатності.

Вказані хуліганські дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , були припинені працівниками нічного клубу «Vintage» та вони покинули місце події.

У вчинені даного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , раніше судимий: 04.06.2007 Калуським міським-районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 700 грн.; 29.10.2008 Калуським міським-районним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 5 місяців, звільнився 04.02.2009 по відбиттю строку покарання; 02.02.2011 Калуським міським-районним судом за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавленні волі на строк 4 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки; 16.01.2013 Калуським міським-районним судом за ст. 71, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавленні волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнився 30.06.2017 по відбиттю строку покарання.

25 червня 2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, що відноситься до нетяжких.

Зазначено, що обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , протоколами пред`явлення осіб для впізнання, висновками судово-медичних експертиз, протоколами огляду відео записів, та іншими матеріалами в їх сукупності.

При обранні запобіжного заходу ОСОБА_1 просять врахувати, що на даний час зібрано достатньо доказів вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_1 вчинив нетяжкий злочин за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 2 до 5 років, раніше судимий за аналогічні злочини, не одружений, не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, а тому застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім.

Викладені обставини виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_1 більш впливового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можливо.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому обставин, просив клопотання задоволити.

Слідчий підтримав клопотання.

Захисник у судовому засіданні заперечив проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив що підозрюваний хоч не працевлаштований офіційно, однак має підробіток, працює таксистом близько року. ОСОБА_1 проживає у цивільному шлюбі, має стійкі соціальні зв`язки. Захисник просить про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки підозрюваний має накопичення, близько 10 тисяч гривень, а злочин у вчиненні якого підозрюється його підзахисний є нетяжким. Просив також врахувати, що підозрюваний самостійно з`явився на виклик слідчого, одразу коли отримав такий виклик.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, просив врахувати, що вже раніше судимий та неодноразово добровільно з`являвся в судові засідання, не ухилявся від досудового розслідування та судового розгляду справи.

Заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висновку:

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відділом розслідування СУ ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021091170000093 від 05.05.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 296, ч. 2 ст. 342 КК України.

25 червня 2021 року, ОСОБА_1 в порядку п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті статті 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів, які містяться у матеріалах клопотання: протоколами допиту потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , протоколами пред`явлення осіб для впізнання, висновками судово-медичних експертиз, протоколами огляду відеозаписів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 3 ст. 296 КК України, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

Разом з тим, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Прокурор у судовому засіданні довів, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме найбільш значним ризиком є те, що підозрюваний може продовжити злочину діяльність, про що свідчить той факт, що ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення такого злочину. Окрім цього, ОСОБА_1 усвідомлює, що санкція ч. 3 ст. 296 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, а тому є імовірність, що він може покинути територію місця свого проживання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення. Оскільки, у даному кримінальному провадженні є потерпілі особи, слідчий суддя вважає обґрунтованим ризик наведений прокурором, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя дійшла висновку, що вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб.

Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 року (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

При цьому слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі дані особи підозрюваного ОСОБА_1 : неодружений, зі слів проживає у цивільному шлюбі, офіційно не працевлаштований, однак повідомив, що більше року підробляє у службі таксі; в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» не звертався, амбулаторну допомогу не отримує ( довідка від 28.05.2021 №4280); наркологічну допомогу не отримував ( довідка КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» від 31.05.2021 №1336), має заощадження, раніше судимий ( востаннє 16.01.2013 Калуським міським-районним судом за ст. 71 ч.1 ст. 263 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 30.06.2017 по відбуттю строку покарання), судимість не погашена; самостійно з`явився на перший виклик слідчого у даному кримінальному провадженні, дав покази.

Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (п.34 рішення у справі «Сельчук проти Туреччини» від 10 січня 2006 року, заява № 21768/02; п.9 рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Мацнеттер проти Австрії»).

Враховуючи вище зазначені ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, що має місце в даній справі, визначається у межах від 1 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , а інкриміноване кримінальне правопорушення, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, строк тримання під вартою рахувати з 29 червня 2021 року, з визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. А розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 серпня 2021 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Строк тримання під вартою рахувати з 29 червня 2021 року.

Строк дії ухвали до 27 серпня 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити заставу – 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі сорока пяти тисяч чотириста гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 27 серпня 2021 року включно, але не більше як в межах строку досудового розслідування:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими та/чи іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення негайно повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Свірідова Д.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 30.06.2021 року.

Слідчий суддя Кіндратишин Л.Р.