Рішення № 97966163, 17.06.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/943/21

Суддя Байталюк Володимир Дмитрович, розглянувши матеріали

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну допомогу у справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго»

про визнання незаконним та скасування рішення комісії, оформленого протоколом з розгляду актів про виявлення порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії

Представники сторін:

від позивача – ОСОБА_2 ;

від відповідача – Сондей Я. А.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» (58008, м. Чернівці, вул. Прутська, 23-А, ідентифікаційний код 00130760) про визнання незаконним та скасування рішення комісії Вижницького AT «Чернівціобленерго» з розгляду акту про порушення від 28.01.2021 № CV 0619, яке оформлене протоколом від 17.02.2021 № 6.

Позовні вимоги обгрунтовується тим, що 17.02.2021 було проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, в присутності ОСОБА_1 (споживача) оформлено оскаржуваним протоколом № 6. За результатами розгляду, комісією у протоколі № 6, щодо Акту № 0619 від 28.01.2021 було встановлено порушення позивачем пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (самовільне підключення), а також проведено нарахування у сумі 23111,70 грн.

Позивач відзначає, що вказане нарахування незаконне, оскільки 16 листопада 2007 року між Вижницьким РЕМ ВАТ ЕК «Чернівціобленерго» та позивачем було укладено Договір № 1171 про постачання електроенергії. А правопорушення, зазначені в Акті про порушення № CV 0619 зафіксовані у нежитлових приміщеннях, власником яких є інша особа.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи у змісті відзиву на позов, що акт про порушення від 28.01.2021 № CV 0619 складений у відповідності до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії. За об`єктом, за яким виявлено порушення та складено акт з позивачем відсутні договірні відносини.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2021 року позовну заяву передано судді Байталюку В. Д.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24 березня 2021 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Протокольною ухвалою від 11.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 17.06.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити; представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Так, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16 листопада 2007 року між Вижницьким РЕМ ВАТ ЕК «Чернівціобленерго» в особі начальника РЕМ Крушніцького Івана Степановича та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір № 1171 про постачання електроенергії.

24.06.2009 будо укладено нову редакцію Договору про постачання електричної енергії № 1171 відповідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з загальною приєднаною (дозволеною) потужністю 113 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком № 7.1, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до додатку № 7 до договору визначено перелік струмоприймачів, цехів, площадок споживача щодо яких укладено договір, а саме: об`єкт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 та об`єкт « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 .

28.01.2021 інспекторами СТА Грищенко ОМ., Савюком 1.1, заступником директора з питань захисту економіки ОСОБА_3 , та інспектором СЗЕ ОСОБА_4 стосовно позивача були складено Акти про порушення № CV 0618 та № 0619.

У Акті про порушення № CV 0619 зазначено, що споживачем було здійснено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі ОСР AT «Чернівціобленерго» з порушенням схеми обліку п.п. 6 п. 8 4.2 ПРРЕЕ в нежитлових приміщенням за адресою: АДРЕСА_4 .

17.02.2021 було проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, в присутності ОСОБА_1 (позивача) оформлено протоколами № 6 та № 7. За результатами розгляду, комісією у протоколі № 6, щодо Акту № CV 0619 від 28.01.2021 було встановлено порушення п. 8.4.2 ПРРЕЕ (самовільне підключення), а також проведено нарахування у сумі 23111,70 гривень.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 911/1010/19 зазначив, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акту постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 по справі № 910/17955/17.

Так, у відповідності до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику визначена ст. 27 цього Закону, відповідно до якої за порушення законодавства про електроенергетику встановлено законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Статтею 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції – заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Статтею 236 Господарського кодексу України встановлено види оперативно-господарських санкцій, зокрема встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним; сторони можуть передбачити у договорі й інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Частиною 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Як встановлено судом, нежитлові приміщення в яких відповідно до акту № CV 0619 встановлено порушення ( АДРЕСА_4 ) знаходяться на праві приватної власності у ОСОБА_5 , яка була присутня під час складення акту. Викладене підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Проте, при розгляді акта про порушення № CV 0619 на засіданні комісії стягнення накладено на позивача, проте жодних мотивів та доказів такого стягнення ані в протоколі, ані в акті немає.

Також, суд констатує, що в матеріалах справи відсутні будь які докази, які б пов`язували позивача із правопорушенням, яке зафіксоване у нежитловому приміщенні, яке йому не належить.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору з урахуванням положень статті 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення комісії, оформленого протоколом з розгляду актів про виявлення порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення комісії Вижницького AT «Чернівціобленерго» з розгляду акту про порушення від 28.01.2021 № CV 0619, яке оформлене протоколом від 17.02.2021 № 6.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» (58008, м. Чернівці, вул. Прутська, 23 А, ідентифікаційний код 00130760) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2270,00 грн судового збору.

У судовому засіданні 17 червня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до частини шостої статті 233 Господарського процесуального кодексу України, повне рішення складено та підписано 29 червня 2021 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення (якщо оголошено вступну та резолютивну частини рішення – з дня складання повного судового рішення).

Суддя В. Байталюк