Рішення № 97965989, 30.06.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/566/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ют-Агро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоотехнологія»

про стягнення 1 282 760,29 грн,

за участі:

- секретаря судового засідання – Бєлової О.С.,

- представників:

позивача – Лавренюка В.М.,

відповідача – Яковенко О.В.,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

23.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ют-Агро» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоотехнологія» про стягнення, з урахуванням заяви від 15.06.2021 про збільшення позовних вимог (т.1, а.с. 147-152), 1 061 613,22 грн основної заборгованості, 102 163,16 грн інфляційних, 96 495,21 грн пені та 22 488,70 грн річних за договором поставки № 21/01/2020 від 27.01.2020.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що на виконання договору за видатковими накладними № 480 від 31.08.2020 та № 528 від 04.10.2020 передав Відповідачу товар на загальну суму 1 061 613,22 грн. Відповідач вартість товару не сплатив, у зв`язку з чим заборгував 1 061 613,22 грн основної заборгованості, 102 163,16 грн інфляційних, 96 495,21 грн пені та 22 488,70 грн річних.

Дії та аргументи Відповідача

Відповідач підтвердив факти поставки товару на вказану суму та визнав наявну суму заборгованості. Також вказав, що вона виникла з об`єктивних причин, а саме запровадження на території України протиепідемічних заходів, що унеможливило проведення своєчасних розрахунків.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 26.04.2021 відкрите провадження у справі за правилами загального провадження та учасникам справи встановлені строки для надання процесуальних заяв.

Безпосередньо підготовче провадження здійснене у підготовчому засіданні, яке відбулося 01.06.2021 та 15.06.2021, а розгляд справи по суті – 30.06.2021.

Установлені судом обставини

27.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ют-Агро», виступаючим у якості Постачальника, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоотехнологія», як Покупцем, укладений договір поставки № 21/01/2020 (т.1, а.с.9-10), за умовами якого:

- Постачальник здійснює поставку товару у відповідності до узгодженої та посвідченої печатками сторін специфікації; специфікація надається Покупцю Постачальником (пункт 2.1.);

- остаточна кількість товару визначається у видаткових накладних (пункт 2.6.1.);

- ціни на товар встановлюються у гривнях та вказані в специфікаціях та видаткових накладних (пункт 3.2.);

- вартість кожної партії товару вказана в специфікації, рахунку-фактурі та видатковій накладній (пункт 3.2.);

- розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку на умовах попередньої оплати (пункт 3.4.);

- датою постачання товару вважається дата виписки видаткової накладної (пункт 4.4.);

- у разі прострочення Покупцем платежу, передбаченого п. 3.4. договору, Покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен календарний день такого прострочення; положення ч. 6 ст. 232 ГК України у даному випадку не застосовується (пункт 11.2.).

За специфікаціями № 01-08 від 31.08.2020 та № 01-09 від 02.10.2020 Позивач зобов`язався поставити товар під назвою: «Denkapig Mellow Go IP».

На виконання умов договору Позивач передав Відповідачеві товар за видатковими накладними:

- № 480 від 31.08.2020 – в кількості 1 200 кг за ціною 73,53 грн на загальну суму 93 177,22 грн (т.1, а.с. 12),

- № 528 від 04.10.2020 – в кількості 10 800 кг за ціною 74,73 грн на загальну суму 968 436 грн (т.1, а.с. 15).

За обрахунками Позивача Відповідач станом на час розгляду справи в суді вартість отриманого товару не сплатив, а тому заборгованість складає 1 061 613,22 грн.

Отже, за вказаних обставин та доказів Позивач підтвердив наявність договірних відносин з Відповідачем щодо продажу товару, його вартість, а також несплачену суму вартості товару.

Відповідно до розрахунків, наведених у Заяві про збільшення позовних вимог, Позивач нарахував до сплати Відповідачу:

- 102 163,16 грн інфляційних за кожною з накладних за період з 31.08.2020 по 15.06.2021 та з 04.10.2020 по 15.06.2021,

- 96 495,21 грн пені за кожною з накладних за період з 31.08.2020 по 15.06.2021 та з 04.10.2020 по 15.06.2021,

- 22 488,70 грн річних за кожною з накладних за період з 31.08.2020 по 15.06.2021 та з 04.10.2020 по 15.06.2021.

Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При визначені правової природи договору врахуванню підлягають його умови, права та обов`язки сторін, а також предмет.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.

Зокрема, згідно з приписами частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Отже, за укладеним між сторонами договором поставки Позивач зобов`язався поставити товар, а Відповідач – сплатити його вартість. При цьому сторонами визначено, що оплата товару повинна здійснюватися шляхом попередньої оплати.

Частина 1 статті 693 ЦК України передбачає умови попередньої оплати товару. Так, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

У договорі сторонами не визначався строк попередньої оплати, тобто строк, в який Відповідач повинен був здійснити перерахування вартості товару (у пункті 3.4. наявна лише домовленість про попередню оплату), а тому для визначення такого строку підлягають застосуванню положення статті 530 ЦК України.

Частина 2 статті 530 ЦК України урегульовує, що якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний термін від дня пред`явлення вимоги.

У наявних правовідносинах Позивач не пред`являв вимогу Відповідачу про здійснення попередньої оплати у певний строк, а у подальшому поставив товар без наявної попередньої оплати. Такі дії сторін вказують на необхідність врахування положень статті 538 ЦК України при визначенні їх прав та обов`язків.

За статтею 538 ЦК України:

- виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (частина 1),

- при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (частина 2),

- у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3),

- якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відтак, законом допускається виконання зустрічного зобов`язання без попереднього виконання зобов`язання іншою стороною і у такому випадку друга сторона повинна виконати свій обов`язок незалежно від попередньої домовленості.

Таким чином, у Відповідача наявний обов`язок з оплати вартості товару, який хоча і не був виконаний у якості попередньої оплати, але виник у подальшому на підставі положень частини 4 статті 538 та статті 712 ЦК України з моменту поставки, тобто отримання товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Підсумовуючи наведені правові положення та обставини, суд зазначає, що за укладеним договором поставки Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу вартість отриманого товару після його прийняття. Отже, починаючи з 01.09.2020 за видатковою накладною № 480 від 31.08.2020 на суму 93 177,22 грн та з 05.10.2020 за видатковою накладною № 528 від 04.10.2020 грн суму 968 736 грн у Відповідача виник обов`язок зі сплати вартості товару, а у Позивача виникло право на отримання і стягнення такої вартості.

У зв`язку з цим, у розрахунках заборгованості та нарахованих сум Позивач помилково визначив дати початку періодів нарахування (31.08.2020 та 04.10.2020), оскільки не врахував положення статті 253 ЦК України, за якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару у сумі 1 061 613,22 грн у встановлений строк, порушив взяте на себе зобов`язання та під час судового розгляду не довів зворотного.

Щодо відповідальності за невиконання зобов`язань

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 96 495,21 грн, суд вказує, що згідно із частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У статті 549 ЦК України конкретизовано визначення штрафних санкцій, а саме за частиною 3 пеню є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 11.2 договору сторонами урегульовані умови нарахування пені, а саме вона нараховується у випадку прострочення Відповідачем платежу, передбаченого пунктом 3.4. У свою чергу, як зазначив суд вище у пункті 3.4. договору сторонами визначалися лише правовідносини щодо попередньої оплати товару та не встановлювався строк такої оплати, а тому застосування умов обох пунктів договору не вказує на конкретну дату порушення строку попередньої оплати, чим унеможливлюється застосування пені.

За таких обставин, нарахування пені здійснене поза межами договірних відносин, а тому є неправомірним.

Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення річних у сумі 22 488,70 грн та інфляційних у сумі 102 163,16 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив розрахунки річних та вказує, що Позивачем помилково визначені дати початку періодів нарахування річних на суми боргу, а тому правильним розрахунком за формулою: річні = (заборгованість) х 3% х (кількість прострочених днів): 365(366); є наступний:

а) за видатковою накладною № 480 від 31.08.2020:

- 93 177,22 грн (за період з 01.09.2020 по 31.12.2020) х 3% х 122 дні : 366 днів = 931,77 грн;

- 93 177,22 грн (за період з 01.01.2021 по 15.06.2021) х 3% х 166 дні : 365 днів = 1 271,29 грн.

б) за видатковою накладною № 528 від 04.10.2020:

- 968 436 грн (за період з 01.09.2020 по 31.12.2020) х 3% х 88 дні : 366 днів = 6 985,44 грн;

- 968 436 грн (за період з 01.01.2021 по 15.06.2021) х 3% х 166 дні : 365 днів = 13 213,18 грн.

Таким чином, загальна сума річних складає 22 401,68 грн, як сума чисел 931,77 грн, 1 271,29 грн, 6 985,44 грн та 13 213,18 грн, а тому стягненню підлягають 22 401,68 грн річних.

Суд також здійснив арифметичний розрахунок інфляційних за кожним з періодів заборгованості за формулою: сума заборгованості х індекс інфляції за період – сума заборгованості.

Зокрема, індекс інфляції за періоди складає:

- з 01.09.2020 по 15.06.2021 становить 110,123178% з розрахунку: 100,5% (у вересні 2020) х 101% (в жовтні 2020) х 101,3% (в листопаді 2020) х 100,9% (в грудні 2020) х 101,3% (в січні 2021) х 101% (в лютому 2020) х 101,7% (в березні 2021) х 100,7% (в квітні 2021) х 101,3% (в травні 2021);

- з 05.10.2020 по 15.06.2021 становить 109,575301% з розрахунку: 101% (в жовтні 2020) х 101,3% (в листопаді 2020) х 100,9% (в грудні 2020) х 101,3% (в січні 2021) х 101% (в лютому 2020) х 101,7% (в березні 2021) х 100,7% (в квітні 2021) х 101,3% (в травні 2021).

Таким чином,

- інфляційне збільшення на суму заборгованості 93 177,22 грн за період з 01.09.2020 по 15.06.2021 становить 9 432,50 грн з розрахунку: 93 177,22 грн х 110,123178% - 93 177,22 грн,

- інфляційне збільшення на суму заборгованості 968 436 грн за період з 05.10.2020 по 15.06.2021 становить 92 730,66 грн з розрахунку: 968 436грн х 109,575301% - 968 436 грн.

Отже, загальна сума інфляційного збільшення становить 102 163,16 грн, як сума чисел 9 432,50 грн + 92 730,66 грн, а тому стягненню підлягає сума інфляційних, заявлених Позивачем, а саме 102 163,16 грн.

На підставі викладеного суд висновує, що Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен за вказаних правових приписів сплатити Позивачу інфляційні та річні в обрахованих судом сумах.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати Відповідачем 1 061 613,22 грн основної заборгованості, 22 401,68 грн річних та 102 163,16 грн інфляційних у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в цих сумах. Натомість позовні вимоги про стягнення 96 150,94 грн пені та 87,02 грн річних задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжних доручень № 1182 від 16.04.2021, № 1188 від 20.04.2021та № 18575 від 10.06.2021 у сумі 19 241,41 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 17 792,53 грн, що складає 92,47 % співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 126, 129, 238 та 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоотехнологія» (73025, м. Херсон, вул. Тираспольська, 31, офіс 409; ідентифікаційний код 32853429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ют-Агро" (35820, Рівненьська область, Острозький район, с. Оженин, вул. Котляревського, 1; ідентифікаційний код 36922125) – 1 061 613,22 грн основної заборгованості, 22 401,68 грн річних, 102 163,16 грн інфляційних та 17 792,53 грн компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене – 30.06.2021

Суддя М.К. Закурін