Рішення № 97965627, 24.06.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/112/21

2/189/183/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

24.06.2021 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Корхової М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києв Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з цивільним позовом, яким просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №44624, вчинений Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 08 вересня 2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 17224,20 грн. за кредитним договором №06491/0004XSGF від 27.02.2013 року, а також 500,00 грн. за вчинення виконавчого напису.

Позов обґрунтований наступним.

27.02.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», право вимоги від якого перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», укладений кредитний договір №06491/0004XSGF від 27.02.2013 року, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» надав ОСОБА_1 кредитні кошти.

26.01.2021 року ОСОБА_1 дізналася, що 08.12.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем відкрите виконавче провадження ВП №63847992 щодо виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича №44624 від 08.09.2020 року про стягнення з позивача 17224,20 грн. згідно виконавчого напису нотаріуса з урахуванням: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 7000,00 грн.; простроченої заборгованості за процентами – 10224,20 грн.

Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження ВП №63847992, позивач дійшов висновку, що виконавчий напис №44624 від 08.09.2020 року вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами.

Позивач посилається на п. п. 1.1-1.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, ст. 87 Закону України «Про нотаріат», згідно яких для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Вважає, що при вчиненні виконавчого приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович не отримав від банку та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а також не були надані документи, що підтверджують право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» та ОСОБА_1 , зокрема договір уступки права вимоги, договір приєднання тощо, тому вважає, що у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі є безпірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися доку ментом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Вчиняючи виконавчий напис, приватний нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону.

Ухвалою суду від 02.02.2021 року у справі відкрите провадження за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 16.03.2021 року у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича витребувані належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 08 вересня 2020 року вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №44624, про звернення стягнення з ОСОБА_1 17224,20 грн. за кредитним договором №06491/0004XSGF від 27.02.2013 року, на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд».

Ухвалою суду від 08.04.2021 року у Житомирського обласного державного нотаріального архіву витребувані належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 08 вересня 2020 року вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №44624, про звернення стягнення з ОСОБА_1 17224,20 грн. за кредитним договором №06491/0004XSGF від 27.02.2013 року, на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд».

Ухвалою суду від 01.06.2021 року закрите підготовче судове засідання та справа призначена до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_2 надав суду клопотання, в якому просив проводити судове засідання без його участі та без участі позивачки ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» в судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов, заяв та клопотань суду не надавав.

Третя особа, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, в судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень, заяв та клопотань суду не надав.

Третя особа, приватний виконавець виконавчого округу міста Києв Мельник Юрій Анатолійович, в судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень, заяв та клопотань суду не надав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки всі умови у сукупності існують, суд вважає за можливе провести заочний розгляді та ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Суд, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що 08.09.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинений виконавчий напис №44624 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №06491/0004XSGF від 27.02.2013 року, укладеним з ПАТ «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 148К від 23.03.2018 року є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11.08.2020 року є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №06491/0004XSGF від 27.02.2013 року у розмірі 17224,20 грн, яка складається із заборгованості за сумою кредиту у розмірі 7000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 10224,20 грн. та 500,00 грн. – за вчинення виконавчого напису (а. с. 7).

У виконавчому написі зазначається, що строк платежу за кредитним договором настав і стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року.

Суд встановив, що 27.02.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» був укладений договір №06491/0004XSGF про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту, згідно п. 1.3, 1.4 банк здійснює обслуговування рахунку, шляхом надання клієнту кредитного ліміту у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії без забезпечення з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів клієнта на рахунку, розмір кредитного ліміту становить 7000,00 грн. (а. с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Відповідач не надав суду жодних пояснень і жодних доказів на підтвердження обставин виникнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 7000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 10224,20 грн., тобто, а також доказів того, що відповідач є належним кредитором і має право стягувати зазначені кошти, оскільки як вбачається з виконавчого напису, відповідач отримав право вимоги не від первісного кредитора.

Ухвала суду про витребування доказів від третьої особи - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. останній не виконана, а з відкритих джерел інформації випливає, що даний нотаріус 18.02.2021 року Вищою кваліфікаційною комісіє нотаріату при Мінюсті позбавлений свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю (https://justice-km.gov.ua/news/view/5606-rishennya-vischoji-kvalifikaciynoji-komisiji-notariatu).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 зроблений наступний правовий висновок: строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Даною постановою Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 307/1580/17, щодо застосування положень частини другої статті 88 Закону України «Про нотаріат», зокрема про те, щоця норма не обмежує трирічним строком нарахування заборгованості, на стягнення якої вчиняється виконавчий напис, за умови встановлення сторонами відповідно до статті 259 ЦК України збільшеної позовної давності для відповідної вимоги, оскільки вважає, що зазначений строк не можна змінити домовленістю сторін.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 зазначається, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевіркидоводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що згідно умов кредитного договору кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 36 місяців, при цьому згідно п. 1.5 договору клієнт зобов`язаний щомісяця здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов`язкового мінімального платежу в розмірі 455,00 грн. Отже, строк платежу за вказаним договором настав 26 березня 2013 року, тоді як виконавчий напис здійснений у 2020 році, з пропуском трирічного строку давності; окрім того, заборгованість позивача за відсотками за користування кредитом у розмірі 10224,20 грн. є недоведеною жодними доказами і не може вважатися безспірною заборгованістю.

Отже, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив умови, за наявності яких можна вчиняти виконавчий напис, зокрема, 3-х річний строк з дня виникнення вимоги про стягнення заборгованості.

Окрім того, суд, зробивши системний аналіз правових норм, дійшов наступного.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, вчиняють виконавчі написи.

Положеннями ст. 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1 даного Переліку для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Суд встановив, що підставою для вчинення спірного виконавчого напису був кредитний договір за яким боржником допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі – постанова № 662) були внесені зміни до переліку документів № 1172.

Зокрема пунктом 2 постанови № 662 перелік документів № 1172 був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», яким було передбачено вчинення нотаріусами виконавчих написів за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14 визнав незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2, а саме змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили 22.02.2017 р. Вказана постанова ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. залишена без змін.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

В п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» міститься роз`яснення, що визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином з 26.03.2016 р. кредитний договір, за яким боржником допущено прострочення платежів за зобов`язаннями не є тим документом, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусами.

Суд встановив, що: 1) нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не перевірив умови, за наявності яких можна вчиняти виконавчий напис, зокрема, 3-х річний строк з дня виникнення вимоги про стягнення заборгованості, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат»; 2) на даний час і на день вчинення виконавчого напису відсутній перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, отже станом на 08.09.2020 року - день вчинення виконавчого напису - нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на підставі наданих йому відповідачем документів.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, а також судовий збір, сплачений ним за забезпечення позову.

Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києв Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №44624, вчинений Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 08 вересня 2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 17224,20 грн. за кредитним договором №06491/0004XSGF від 27.02.2013 року, а також 500,00 грн. за вчинення виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. за подачу позовної заяви і судовий збір за забезпечення позову у розмірі 454,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301, м. Київ, код ЄДРПОУ 42642578.

Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: вул. Велика Бердичівська, 35, м. Житомир.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києв Мельник Юрій Анатолійович, місцезнаходження: вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 16, м. Київ

Повний текст рішення виготовлений 29 червня 2021 року.

Суддя О.В. Чорна

24.06.2021