Ухвала суду № 97965602, 22.06.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"22" червня 2021 р.Справа № 922/963/21

Господарський суд Харківської області у складі: судді Усатого В.О.,

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.,

та за участю:

керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Волторніста С.І.,

інші учасники справи не з`явились, уповноважених представників не направили,

розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. 12259 від 26.05.2021) з грошовими вимогами до боржника, у справі

за заявоюФізичної особи ОСОБА_2 про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій заявниця просить суд прийняти дану заяву до розгляду, відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Ухвалою господарського суду від 26.04.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Волторніста Сергія Івановича, призначено попереднє засідання суду.

Офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 27.04.2021 , номер публікації 66347.

26.05.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. 12259), в якій просить суд визнати грошові вимоги до ОСОБА_2 в розмірі 2 284 035,62 грн та 4 540,00 грн судового збору.

Виникнення грошових зобов`язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 обґрунтовує розпискою від 01.12.2015 про отримання в борг грошових коштів на суму 2 000 000,00 грн.

Крім того, заявником за період з 01.01.2020 по 25.05.2021 нараховані 3% річних на суму 83 835,62 грн, а також інфляційні втрати в розмірі 200 200,00 грн.

До суду від керуючого реструктуризацією надійшов звіт (вх. 13336 від 08.06.2021) про результати розгляду кредиторських вимог. В звіті арбітражний керуючий зазначає, що ним отримано від ОСОБА_1 заяву з кредиторськими вимогами до боржника. До звіту додав повідомлення про визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 на загальну суму 2 284 035,62 грн та судовий збір 4 540,00 грн в повному обсязі.

Крім того, керуючим реструктуризацією надано пояснення ОСОБА_2 від 31.05.2021, в яких боржниця визнає заборгованість перед ОСОБА_1 та зазначає, що заборгованість на момент подання таких пояснень не є погашеною.

Ухвалою суду від 10.06.2021 заяву ОСОБА_1 (вх. 12259 від 26.05.2021) з грошовими вимогами до боржника прийнято та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 15.06.2021.

Ухвалою суду від 15.06.2021 відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 (вх. 12259 від 26.05.2021) з грошовими вимогами до боржника на 22.06.2021.

16.06.2021 до суду від керуючого реструктуризацією надійшов уточнений звіт (вх. 14297) про результати розгляду кредиторських вимог та про направлення заявнику повідомлення за результатами такого розгляду. В звіті арбітражний керуючий зазначає про часткове визнання грошових вимог ОСОБА_1 до боржника. Арбітражний визнає вимоги ОСОБА_1 в загальному розмірі 2 279 104,11 грн які складаються з 2 000 000,00 грн основної заборгованості, 78 904,11 грн - 3% річних та 200 200,00 грн - інфляційні втрати.

Присутній в судовому засіданні керуючий реструктуризацією грошові вимоги ОСОБА_3 до боржника визнав частково на загальну суму 2 279 104,11 грн.

Інші учасники не з`явились, уповноважених представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Зважаючи на строки розгляду справи, встановлені Кодексом України з процедур банкрутства, те, що, явка учасників справи та ОСОБА_1 не визнавалась судом обов`язковою, учасники у відповідності до вимог чинного законодавства повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, з урахуванням п. 1. ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи та заявника.

Заслухавши, керуючого реструктуризацією, розглянувши матеріали справи та дослідивши заяву ОСОБА_1 (вх. 12259 від 26.05.2021) з грошовими вимогами до боржника, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з положеннями частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 5 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Частиною 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 205 ЦКУ передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно із приписами ст. 207 ЦКУ, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до положень статті 1046 ЦКУ, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 ЦКУ, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 154/3443/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

Верховний Суд вказав, що розписка позичальника є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Статтею 610 ЦКУ визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 253 ЦКУ, врегульовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його почато

Відповідно до статті 611 ЦКУ, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із приписами ст. 1050 ЦКУ, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 625 ЦКУ встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, відповідно до наданих заявником документів, ОСОБА_2 має заборгованість перед ОСОБА_1 , яка виникла на підставі розписки про отримання в борг грошових коштів від 01.12.2015.

Згідно розписки, ОСОБА_2 взяла в борг грошові кошти в розмірі 2000000,00 грн та зобов`язалась їх повернути до 31.12.2019 року.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, боржник не надав суду жодних доказів, які б спростовували розмір суми боргу, заборгованість боржником визнана в повному обсязі, відповідне повідомлення про що було направлено керуючому реструктуризацією, суд дійшов висновку про те, що грошові вимоги в частині 2 000 000,00 грн заборгованості за розпискою, є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню.

Щодо заявленої до стягнення з боржника інфляційних нарахувань та річних, суд виходить з наступного.

Статтею 625 ЦКУ встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Постановою КГС ВС від 23.10.2018 у справі № 913/70/18, визначено, що законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з аналізу положень статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяви з вимогами кредиторів не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених нею вимог.

Так, у зв`язку з простроченням виконання ОСОБА_2 грошового зобов`язання, ОСОБА_1 з 01.01.2020 (перший день прострочення виконання зобов`язання) по 25.05.2021 обчислювались 3% річних, за результатами чого, заявлено визнати 3% річних 83 835,62 грн.

Частиною 1 статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства чітко встановлено, що З МОМЕНТУ ВІДКРИТТЯ провадження у справі про неплатоспроможність боржника ПРИПИНЯЄТЬСЯ нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника.

Виходячи з аналізу положень статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань боржника.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 26.04.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, то з 26.04.2021 нарахування інфляційних втрат та 3% річних за зобов`язаннями боржника припинилось в силу прямої вказівки закону.

Отже, судом встановлено помилковість розрахунку ОСОБА_1 трьох відсотків річних за період з 01.01.2020 по 25.05.2021.

Суд зазначає, що річні нарахування за простроченим зобов`язанням ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обчислюються за період з 01.01.2020 по 25.04.2021.

Враховуючи вищевикладене, сума 3% річних за період прострочення грошового зобов`язання з 01.01.2020 по 25.04.2021 складає 78 904,11 грн.

Перевіривши розрахунок індексу інфляції у розмірі 200 200, 00 грн, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, з урахуванням чого, грошові вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 200 200, 00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на те, що офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 27.04.2021 (номер публікації 66347), а ОСОБА_1 заяву з грошовими вимогами до боржника подано 26.05.2021, тобто в межах визначеного законом 30-денного строку, то зазначені вимоги є конкурсними з правом вирішального голосу на зборах кредиторів.

Зважаючи на наявність доказів, якими підтверджуються вимоги ОСОБА_1 у заявленому розмірі, та з урахуванням того, що річні та інфляційні на зобов`язання нараховуються за період з 01.01.2020 по 25.04.2021, беручи до уваги визнання ОСОБА_2 заборгованості перед ОСОБА_4 , суд дійшов висновку задовольнити заяву (вх. 12259 від 26.05.2021) з грошовими вимогами до боржника частково та визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у загальному розмірі 2 279 104,11 грн, а також 4540,00 грн - витрати зі сплати судового збору, які підлягають включенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів в порядку черговості, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 113, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 14, 73, 74, 232-235, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 (вх. 12259 від 26.05.2021) з грошовими вимогами до боржника частково.

Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 у розмірі 2 000 000,00 грн основної заборгованості, 200 200,00 грн інфляційних втрат, 78 904,11 грн - 3% річних як конкурсні з правом вирішального голосу на зборах кредиторів

та 4 540,00 грн судового збору за звернення до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника.

Керуючому реструктуризацією боржника включити зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів в порядку черговості, визначеній Кодексом України з процедур банкрутства.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-258 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.06.2021.

Суддя Усатий В.О.