Рішення № 97964541, 29.06.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3738/21

2/212/2480/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Нестеренко В. В., у порядку ч.2ст.247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2021 року ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»(надалі Відповідач) про стягнення моральної шкоди в зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків в розмірі 216000,00 (двісті шістнадцять тисяч)гривень, без утримання з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що працював на підприємстві відповідача у шкідливих умовах понад 17 років,на посадах: - підземного гірника, дільниці ГКР №2 ШБУ ВАТ «Кривбасзалізрудком», (14.04.2003р. - 07.08.2003р.) (виробнича практика); - підземного машиніста електровоза, дільниці ГКР №3, ШБУ ВАТ «Кривбасзалізрудком», (01.09.2003р. - 03.11.2004р.); - підземного прохідника, дільниці ГКР №3, ШБУ ВАТ «Кривбасзалізрудком», (03.11.2004р. - 10.03.2005р.); - підземного прохідника, дільниці ГКУ №3 проходки, шахти «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», (10.03.2005р. - 04.06.2020р.).

На підставі інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) від 29.07.2020 №613/4.6-1, наданої Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області і затвердженої 29.07.2020р., медичними висновками лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 28.01.2021р. №238, Позивачу було встановлено професійне захворювання:

«Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії). Легенева недостатність другого ступеня.

Радикулопатія попереково-крижова L5-S1, з помірним статико-динамічними порушеннями, стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ-першого-другого ступеня).

Вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії локальної вібрації з периферичним ангіодистонічним синдромом, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періоартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня), деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей».

Внаслідок шкідливих факторів виробництва виникли хронічні захворювання, і за висновком МСЕК від 26.04.2021р.Позивачу була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 55% (з яких: 30% - вібраційна хвороба, 15% - ХОЗЛ, 10% - радикулопатія) та ІІІ група інвалідності зпереоглядом 01.04.2022.Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, в період роботи позивача на підприємстві відповідача, втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що протягом тривалого часу відчуває біль, систематично виникає необхідність отримання медичної допомоги, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів.Хронічний характер захворювань не дає надії на видужання у майбутньому. Також,настання негативних змін у житті Позивача, окрім неможливості відновлення його стану здоров`я, який він мав до виникнення професійного захворювання, обумовлене істотним погіршенням психологічного аспекту життя Позивача. Через хворобу Позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві, це доводиться робити його дружині, що викликає неприхований осуд з боку оточуючих.

Ухвалою суду від 01.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Не погодившись із позовом представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначає, що робота на гірничодобувному підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів (підвищена вібрація, пил, знижена температура, шум, тощо), усунути дані фактори неможливо з об`єктивних причин, порядок та вимоги щодо роботи в шкідливих умовах регламентовані законодавчо і компенсуються підвищеною оплатою праці, пільговою пенсією, додатковими відпустками, скороченим робочим часом та іншими пільгами. Також зазначив, що Позивач був ознайомлений про умови праці на підприємстві, в свою чергу Відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Вказав, що Позивач працював на підприємстві тривалий проміжок часу, тим самим зі своєї ініціативи погіршував свій стан здоров`я, при цьому Позивач свідомо обрав місце роботи зі шкідливими умовами праці. Зазначив, що з боку Відповідача будь-яких винних, неправомірних дій, що могли б призвести до виникнення у Позивача професійного захворювання не було встановлено, крім того Позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт спричинення йому моральної шкоди. Крім того зазначив, що заявлений Позивачем розмір моральної шкоди є завищеним, необґрунтованим, не відповідає тяжкості та характеру шкоди, та не відповідає вимогам розумності та справедливості.

Відповідачем зазначено, що їх підприємство Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» змінило назву на Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат».

29.06.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив та заява свідка, відповідно до ст. 93 ЦПК України.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 14.04.2003р. по 04.06.2020р. в підземних умовах праці на посадах:підземного гірника, дільниці ГКР №2 ШБУ (виробнича практика); підземного машиніста електровоза, дільниці ГКР №3, ШБУ;підземного прохідника, дільниці ГКР №3, ШБУ; підземного прохідника, дільниці ГКУ №3 проходки, шахти «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком». Позивач перебував у трудових правовідносинах з Відповідачем, що підтверджується копією трудової книжки та довідкою про наявність трудового стажу, та не оспорюється сторонами.

Відповідач ПАТ «Кривбасзалізрудком» змінив назву на акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат».

Внаслідок шкідливих факторів виробництва виникли хронічні захворювання, і за довідками МСЕК від 26.04.2021р. серії 12ААА №059710 та серії 12ААБ №627693, Позивачу була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 55% (з яких: 30% - вібраційна хвороба, 15% - ХОЗЛ, 10% - радикулопатія) та ІІІ група інвалідності з переоглядом 01.04.2022.

24.02.2021 року на підприємстві ПАТ «Кривбасзалізрудком» проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача, про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4.

В якому вказано, що умови праці Позивача на посаді прохідника ШБУ ПАТ «Кривбасзалізрудком», відносяться: за концентрацією аерозолю переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони - до 3 класу 1 ступеня (шкідливі); за показниками рівня вібрації до 3 класу 1 ступеня (шкідливі); за показникам мікроклімату - до 3 класу 1 ступеня (шкідливі); за показниками рівня шуму - до 3 класу 4 ступеня (шкідливі); за показниками напруженості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі); за показниками важкості праці - до 3 класу 3 ступеня (шкідливі); Загальна оцінка: умови праці відноситься до 3 класу 4 ступеня (шкідливі).

Так, виходячи з п.17 Акту, працюючи прохідником у ШБУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» у період 03.11.2004 по 04.06.2020, ОСОБА_1 , в підземних умовах виконував комплекс робіт з проходки гірничих виробок різної конфігурації, а саме буріння шпурів та свердловин ручними перфораторами, роботи зі зрощення гірничої маси після вибухових робіт, зачищення виробок від просипів гірничої маси, ремонт бурового обладнання.

Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавши місце порушень режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпав під вплив підвищених параметрів аерозолю фіброгенної дії та вібрації.

В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого її застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувались фізичними перенавантаженнями.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 28.01.2021р. №238 підставою для встановлення професійних захворювань, також послужив профмаршрут: 02.01.1991 – 11.11.2002 слюсар з ремонту рухомого складу УЗТ ВАТ «Північний ГЗК».

Причинами виникнення професійного захворювання Позивача (п.18 Акту) слугували показники концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 2,0 разів і складала 4,0 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3.

Важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну перевищувала на 10 кг при фактичному 40 кг при допустимій до 30 кг.; статичне навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль двома руками – 70580кг/с при допустимому 70000 кг/с; періодичне перебування в позі стоячи 62,2% при допустимому до 60%; еквівалентний корегований рівень віброшвидкості на 3дБ перевищував допустимий рівень.

Враховуючи тривалу роботу позивача в умовах впливу шкідливих виробничих факторів підприємства, конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативні акти, встановити неможливо. Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У відповідності зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров`я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов`язків, заподіює йому моральній фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров`я, відчуття болю, а тому доводи відповідача про безпідставність позову є спростованими.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань,стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Судом встановлено, що у зв`язку з набутим професійним захворюванням, та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 55%, з яких 30% - вібраційна хвороба, 15% - ХОЗЛ, 10% - радикулопатія, і встановленням групи інвалідності, позивачеві заподіяна моральна шкода.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, потребу в забезпеченні лікарськими засобами, виробами медичного призначення, часу роботи позивача на підприємстві відповідача понад 17 років, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 150000,00 грн., без утримання з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1500,00 грн.

На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 3 ст.12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»(код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 )в рахунок відшкодування моральної шкоди 150000,00 гривень (сто п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.), без утримання з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»на користь держави судовий збір в розмірі 1500,00 гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.

Рішення складено та підписано 29.06.2021 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак