Рішення № 97964017, 30.06.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.06.2021Справа № 910/6726/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»

до 1. Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова

компанія»

2. Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай»

про стягнення 17.917,28 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

26.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 9.458,64 грн та до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про стягнення 8.458,64 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 202492а9к3 від 22.07.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки BMW, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Відповідальність власників транспортних засобів - автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки Dodge, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , яких, відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва № 758/6278/20 від 03.07.2020, визнано винними у скоєні ДТП, застраховано відповідачами на підставі договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліси №№ АР/4020354 та ЕР 141546025), а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 відкрито провадження у справі № 910/6726/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 11.05.2021 було 12.05.2021 направлено відповідачу-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105480172538 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача-1.

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач-1 ухвалу суду від 11.05.2021, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 17.05.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105480172538.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 11.05.2021 було 12.05.2021 направлено відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105480172546 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_2 , яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача-2.

Відповідач-2 ухвалу суду від 11.05.2021, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 17.05.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105480172546.

24.05.2021 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла запитувана судом інформація щодо полісів № АР/4020354 та № ЕР 141546025 .

31.05.2021 від відповідача-1 до суду надійшла заява про закриття провадження у справі відносно стягнення страхового відшкодування з відповідача-1 за відсутністю предмету спору, оскільки 14.05.2021 відповідач-1 здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 9.458,64 грн на користь позивача згідно платіжного доручення № 14274 від 14.05.2021.

Відповідач-2 вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 11.05.2021 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З постанови Подільського районного суду міста Києва від 03.07.2020 у справі № 758/6278/20 вбачається наступне.

ОСОБА_1 19.05.2020 близько 15 години 20 хвилин по вул. Верхній Вал в м. Києві, керуючи транспортним засобом Renault, державний номер НОМЕР_2 , перед поворотом праворуч не зайняв відповідне крайнє праве положення на проїзній частині, здійснив поворот праворуч з другого ряду, не пропустивши транспортний засіб, який рухався у крайньому правому ряду, чим порушив п. 10.4 ПДР України, внаслідок чого створив аварійну ситуацію транспортному засобу Dodge, державний номер НОМЕР_3 , який був змушений різко загальмувати і змінити напрямок руху.

ОСОБА_2 19.05.2020 близько 15 години 10 хвилин по вул. Верхній Вал,в м. Києві, керуючи транспортним засобом Dodge, державний номер НОМЕР_3 , під час повороту праворуч не дотримався безпечного інтервалу, чим порушив п. 13.1 ПДР України, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом BMW, державний номер НОМЕР_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Даною постановою суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на обох накладено адміністративне стягнення.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль BMW, державний номер НОМЕР_1 .

Пошкоджений автомобіль застрахований у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 202492а9к3 від 22.07.2019.

Відповідно до рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ Баварія Київ» № DBL00000825 від 20.05.2020 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу BMW, державний номер НОМЕР_1 склала 23.646,60 грн.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

В ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № ARX2566769 від 25.05.2020, а також розраховано суму страхового відшкодування.

Вказаним страховим актом позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в загальному розмірі 18.917,28 грн.

Матеріали справи свідчать, що кошти в розмірі 18.917,28 грн були перераховані страховиком (позивачем) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ Баварія Київ» згідно платіжного доручення № 671 810 від 26.05.2020.

Згідно наданої інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що цивільна відповідальність автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_2 відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4020354 застрахована у Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія».

Відповідно до умов договору (полісу) № АР/4020354 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 130.000,00 грн та розмір франшизи не встановлено.

Згідно наданої інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що цивільна відповідальність автомобіля марки Dodge, державний номер НОМЕР_3 відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/141546025 застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай».

Відповідно до умов договору (полісу) № ЕР/141546025 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 130.000,00 грн та розмір франшизи встановлено в розмірі 1.000,00 грн.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 18.917,28 грн право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортних засобів Renault, державний номер НОМЕР_2 та Dodge, державний номер НОМЕР_3 , застрахована у відповідачів згідно полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4020354 та № ЕР/141546025, то відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаними водіями власнику автотранспортного засобу покладається на відповідачів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

До таких обставин може бути віднесено ступінь вини кожного завдавача, їх матеріальне становище, часткове відшкодування шкоди в добровільному порядку тощо.

Подільським районним судом м. Києва при розгляді справи № 758/6278/20 визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З огляду на те, що обох водіїв визнано винним у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за однією нормою, тому ступінь вини кожного з них визначається у рівних частках.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Умовами полісу № АР/4020354 розмір франшизи не встановлено, а тому страхове відшкодування не підлягає зменшенню.

Оскільки умовами полісу № ЕР/141546025 франшизу вставлено у розмірі 1.000,00 грн, тому позивачем при зверненні з позовом до суду зменшено страхове відшкодування на її розмір.

В матеріалах справи наявні заяви № 3188 АРКС від 13.07.2020 та № 3188 АРКС від 07.08.2020 адресовані відповідачам на виплату страхового відшкодування. Проте, доказів надіслання цих вимог відповідачам позивачем не подано.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п`ята статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.

Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

28.08.2012 Верховний Суд України за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України у справі № 23/279 від 06.12.2011 зазначив, що страховик отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов`язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріального відшкодування.

Відповідачем-1 подано платіжне доручення від 14.05.2021, з якого вбачається, що відповідач-1 перерахував позивачу кошти в розмірі 9.458,64 грн (в призначенні платежу зазначено - Страхове відшкодування згідно акту № 177/037/008336/21/1 за автомобіль держ. номер НОМЕР_1 ).

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Отже надані докази свідчать про відсутність предмету спору, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача-1 страхового відшкодування в розмірі 9.458,64 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З огляду на те, що відповідач-2 не довів факт того, що шкоду транспортному засобу автомобіля BMW, державний номер НОМЕР_1 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості виплаченого відшкодування за вирахуванням франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 8.458,64 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем-2 не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню порівну з відповідачів на користь позивача. При розподілі судового збору судом враховану ту обставину, що відповідачем-1 здійснено виплату позивачу страхового відшкодування після звернення позивача з позовом до суду.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 231, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» страхового відшкодування в розмірі 9.458,64 грн закрити.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 4, корп. 6-А, код ЄДРПОУ 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування в розмірі 8.458 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн 64 коп., 1.135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 1.135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова