Рішення № 97963618, 30.06.2021, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1804/20

Провадж.№ 2/481/15/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року м. Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судового засідання Асмолової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільнозапорізької об`єднаної територіальної громади про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за правом представлення,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, якою просить за нею право на земельну частку (пай) у КСП «Новополтавське» розміром 6,52 в умовних кадастрових гектарах за правом представлення після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що в 2005 року померла її рідна тітка ОСОБА_3 , після чого її бабуся ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті доньки, але в силу обставин не оформила її належним чином в нотаріальному порядку. Її рідна мати ОСОБА_4 померла раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті тітки вона проживала та була зареєстрована разом з бабусею ОСОБА_2 . За життя померла тітка ОСОБА_3 працювала в КСП «Новополтавське» отримала свідоцтво на право власності на майновий пай а розмірі 0,37% та була внесена до додаткових списків на тримання частки (паю), але сертифікат так і не отримала. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 . Відтак позивачка вважає, що її померла бабуся прийняла спадщину після смерті дочки, до якої входила право на отримання земельної частки (паю) КСП «Новополтавське». Тому вона як єдина спадкоємиця за законом звернулася із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , проте отримала відмову у видачі такого у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, а тому змушена звернутись до суду з позовом про визнання права на спірне майно.

Заперечень щодо позовних вимог від відповідача до суду не надходило.

Заяви та клопотання сторін та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2020 року матеріали цивільної справи передано судді Ціпивко І.І.

Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 01.04.2021 підготовче засідання відкладено на 16.04.2021.

Ухвалою від 16.04.2021 підготовче засідання відкладено на 27.04.2021.

Ухвалою від 27.04.2021 підготовче засідання відкладено на 14.05.2021.

Ухвалою від 14.05.2021 підготовче засідання відкладено на 01.06.2021.

Ухвалою від 01.06.2021 підготовче засідання відкладено на 10.06.2021.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 10.06.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 30.06.2021.

Розгляд справи по суті відбувся 30.06.2021 за відсутності учасників судового провадження.

Позивач ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про слухання справи без її участі. Позовні вимоги підтримала з підстав, що викладені у позовній заяви. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача Вільнозапорізької ОТГ надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позову не заперечив.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії МК-15-97 № 130 від 09.09.2001, що ОСОБА_5 мала право на майновий пай в КСП «Новополтавське». Частка ОСОБА_5 становила 0,37% пайового фонду підприємства.

Відповідно до долучених до матеріалів справи копій рішення 10313-ї сесії 23 скликання Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області «Про узгодження додаткових списків громадян для отримання земельної частки /паю/ в КСП «Новополтавське», додатку до вказаного рішення встановлено що ОСОБА_5 було включена до додаткового списку членів КСП «Новополтавське», які не були внесені в основний список на розпаювання земель колективної власності КСП «Новополтавське» за №37. Проте, згідно даних книги обліку виданих свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, сертифікат про право на земельну частку /пай/ не отримувала.

Інформаційний лист Відділу у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №56/116-20 від 05.06.2020 підтверджує внесення ОСОБА_5 в додаткові списки членів КСП «Новополтавське», які не були внесені в основний список на розпаювання земель колективної власності КСП «Новополтавське» та неотримання останньою сертифіката на земельну частку /пай/ із земель КСП «Новополтавське». При цьому розмір земельної частки /паю/ ОСОБА_5 визначено в 6,52 умовних кадастрових гектари

В судовому засіданні встановлено та підтверджується копією свідоцтва про смерть, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , про що 15.06.2005 року зроблено актовий запис № 536 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до якої увійшло належне їй на час смерті право на вищевказану земельну частку /пай / із земель КСП «Новополтавське».

За життя ОСОБА_5 заповіту не складала.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60975906 від 17.07.2020 за запитом « ОСОБА_5 » інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Проте, відповідно до довідок Новополтавської сільської ради № 518 від 06.07.2020 року, ОСОБА_5 до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 , разом із мамою ОСОБА_2 та племінницею ОСОБА_6 , вели спільне господарство.

Досліджені судом витяг з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00024153005, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_3 та свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 підтверджують наявність вищевказаного ступеня споріднення між ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відтак спадщину (право на земельну частку пай із земель КСП «Новополтавське») після смерті ОСОБА_5 прийняла її мати ОСОБА_2 .

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено та підтверджується копією свідоцтва про смерть, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , про що 04 січня 2017 року зроблено актовий запис № 03 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до якої увійшло належне їй на час смерті право на вищевказану земельну частку /пай / із земель КСП «Новополтавське» успадковане після смерті ОСОБА_5 .

За життя ОСОБА_2 заповіту не складала.

Спадкоємці першої черги за законом (дочки спадкодавця) ОСОБА_5 та ОСОБА_4 померли раніше, що підтверджується свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_6 .

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60975946 від 17.07.2020 за запитом « ОСОБА_2 » інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Відповідно до довідки Новополтавської сільської ради № 354 від 10.07.2020 року, ОСОБА_2 до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_2 , разом із онукою ОСОБА_1 , вели спільне господарство.

Інших спадкоємців за законом, які б претендували на спадкове майно судом не встановлено.

Разом з тим, приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу Миколаївської області Савченко А.В. листом № 220/01-16 від 17.07.2021 року повідомлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 бабусі ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 її спадкоємцем є онука ОСОБА_1 , у зв`язку з тим що її мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті доньки ОСОБА_5 , але не оформила спадкових прав. ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті бабусі ОСОБА_2 . Але видача свідоцтва про право на спадщину за законом (по праву представлення) на ім`я ОСОБА_1 не є можливим у зв`язку з відсутністю оригіналу правового документа на ім`я померлої на спадкове майно. Рекомендовано звернутися до суду.

Отже судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 .

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. А відтак при ухваленні рішення по даній справі слід керуватися положенням ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Окрім цього, при вирішенні вказаного спору також слід керуватися нормами ЦК України 2004 року, оскільки спадкування спадкового майна має місце після прийняття нового Цивільного Кодексу України.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 2 Закону України від 05.06. 2003 № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно зі ст. 22, 23 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 23, 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що судам потрібно мати на увазі, що згідно зі статтею 25 ЗК України, при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо..

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що ОСОБА_5 мала право на земельну частку /пай/ в землях КСП «Новополтавське». Таке право ввійшло в спадкове майно останньої, яке успадкувала ОСОБА_2 та ввійшло в спадкову масу останньої після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Частиною першою ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 4 та 6 глави 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після визначення (виділення) частки померлого у спільному майні. Тому при спадкуванні таких часток істотне значення має встановлення їх розміру, що може бути зроблено як за життя спадкодавців, так і після відкриття спадщини.

Як вбачається зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ч.1 статті 1266 ЦК України встановлено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Суд погоджується з аргументами позивача, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які в своїй сукупності є достатніми.

Таким чином, враховуючи те, що позивач отримати свідоцтво про право на спадщину (земельну частку /пай/) не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі такого; враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд зобов`язаний розглядати справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

А тому судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у КСП «Новополтавське» розміром 6,52 в умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30 червня 2021 року.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: Вільнозапорізька ОТГ, місце знаходження: 55650, Миколаївська область Новобузький район с. Вільне Запоріжжя, вул. Москаленка,35, ЄДРПОУ 04375671

Суддя І.І.Ціпивко