Постанова № 9796304, 14.04.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-1934/10/2270/1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.

при секретаріВарченко В.В.

за участі:

представника позивача

представника відповідачаБіляк Н.П.,

Рудюк В.Д,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >державної податкової інспекції у м. Хмельницькому третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >до товариства з обмеженою відповідальністю "Гама-фарм" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >про стягнення заборгованості по штрафних (фінансових) санкціях,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету 1165 грн., штрафних санкцій.

Свій позов позивач мотивує тим, що 08.12.2009 року працівниками позивача було проведено позапланову виїзну перевірку підприємницької діяльності відповідача. За результатами позапланової виїзної перевірки відповідача, на підставі акту перевірки від 08.12.2009 року № 0459/22/25/23/36212873/12096 було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21 грудня 2009 року № 0007382303/0/9918 в сумі 1165 грн., які відповідач добровільно не сплатив, тому їх необхідно стягнути в примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши суду, що 08.12.2009 року працівниками державної податкової інспекції у м. Хмельницькому було проведено позапланову виїзну перевірку підприємницької діяльності відповідача. За результатами позапланової виїзної перевірки відповідача, на підставі акту перевірки від 08.12.2009 року № 0459/22/25/23/36212873/12096 було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21 грудня 2009 року № 0007382303/0/9918 в сумі 1165 грн., які відповідач добровільно не сплатив, тому їх необхідно стягнути в примусовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, пояснивши суду, що рішення позивача є незаконним, тому що працівником відповідача було проведено через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, що підтверджується копією відповідного касового чеку.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області 29.10.2008 року за № 10039314778 та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязана їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.

Відповідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, обовязок по контролю за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, визначено, що одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.

Згідно зі статтями 8 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у межах своїх повноважень здійснюють заходи щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку.

Крім того ст. 11 ч. 1 п. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Посадовими особами позивача 08.12.2009 року було проведено позапланову виїзну перевірку відповідача як субєкта підприємницької діяльності, щодо контролю за порядком проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, наявності торгових патентів і ліцензій на підставі направлень № 001020, 001022 від 02 грудня 2009 року, за підписом начальника ДПІ про проведення позапланової виїзної перевірки в період з 02 грудня 2009 року по 08 грудня 2009 року, згідно наказу начальника ДПІ № 1183 від 02 грудня 2009 року про проведення виїзної позапланової перевірки відповідача з 02 грудня 2009 року по 08 грудня 2009 року.

За результатами проведення перевірки діяльності відповідача, працівниками позивача складено акт перевірки від 08 грудня 2009 року № 0459/22/25/23/36212873/12096.

Позаплановою перевіркою від 08.12.2009 року встановлено, що відповідачем порушено вимоги пункти 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, а саме: розрахункову операцію на повну суму покупки (надання послуг) 233 грн., не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції згідно розрахункової квитанції ААВС 470003 від 25.11.2009 року по розрахунковій книжці № 2225009966 р/1 від 23.10.2009 року.

Відповідно до п. 4.9 ч. 4 «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій» затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 107/5298 встановлено, що якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки.

Виходячи із викладеного суд приходить до висновку, що працівник відповідача зобовязаний був після відновлення електропостачання провести через реєстратор розрахункових операцій 233 грн., - суму розрахунків згідно розрахункової квитанції ААВС 470003 від 25.11.2009 року по розрахунковій книжці № 2225009966 р/1 від 23.10.2009 року. На дату проведення перевірки посадовими особами позивача така дія відповідачем проведена не була.

Суд не бере до уваги при вирішенні спору фіскальний чек від 25.11.2009 року № 2057 на суму 265,15 грн., яким за поясненнями представника позивача було проведено через реєстратор розрахункових операцій 233 грн., - суму розрахунків згідно розрахункової квитанції ААВС 470003 від 25.11.2009 року по розрахунковій книжці № 2225009966 р/1 від 23.10.2009 року так як сума фіскального чеку та сума згідно розрахункової квитанції не співпадають і встановити інше у судовому засіданні неможливо.

Згідно ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, у визначених розмірах.

У разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки фінансові санкції застосовуються у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Так як відповідач допустив зазначені порушення, на підставі акту перевірки від 08.12.2009 року, позивачем було винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21 грудня 2009 року № 0007382303/0/9918 в сумі 1165 грн., що не суперечить нормам ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та є обовязком відповідача згідно цієї ж норми Закону.

Рішення позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24 березня 2009 року № 0007382303/0/9918 в сумі 1165 грн., відповідає вимогам «Порядку надсилання органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253.

Що стосується законності призначення та порядку проведення перевірки, то суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.

Згідно зі статтями 8 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у межах своїх повноважень здійснюють заходи щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку.

Крім того ст. 11 ч. 1 п. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Тобто із зазначених норм закону, суд приходить до висновку, що відповідач мав право проводити перевірку діяльності позивача, щодо дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів). Таким чином суд вважає, що правила цієї статті застосовуються тільки у тих випадках коли необхідно провести планові і позапланові виїзні перевірки щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів). Всі перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вважаються позаплановими відповідно ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тому суд вважає, що немає необхідності вказувати обставини для їх проведення, зазначені у ч. 6 ст.11-1 цього ж Закону у наказі про їх проведення, крім того законодавцем прямо зазначено, що рішення суду необхідне в інших випадках, тобто поза межами сфери регулювання правовідносин вказаних Законів.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. При цьому відповідно до п. п. 1.4 та 1.5 ст. 1 Закону України № 2181-3 штрафна санкція плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у звязку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Отже процедури узгодження податкових зобовязань, прийняття та оскарження податкових повідомлень, стягнення податкового боргу, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не застосовується до фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби для проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Із пояснень представника позивача, та матеріалів справи судом встановлено, що працівнику відповідача 08.12.2009 року було вручено під розписку направлення на перевірку № 0020, 0022 від 02 грудня 2009 року, про проведення позапланової виїзної перевірки в період з 02 грудня 2009 року по 08 грудня 2009 року, згідно наказу начальника ДПІ № 1183 від 02 грудня 2009 року про проведення виїзної позапланової перевірки відповідача з 02 грудня 2009 року по 08 грудня 2009 року, та сама копія наказу, що підтверджується відповідними підписами працівника відповідача, тобто позивачем було виконано всі вимоги закону, при призначенні та проведенні планової документальної перевірки.

Виходячи з викладеного, аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та повністю доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задоволити та стягнути з відповідача борг по несплаченій сумі (фінансових) санкцій сумі 1165 грн., на користь державного бюджету.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пунктами 1, 2 ст. 3, ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 3.1.1, 5, 6.2, 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма - фарм» м. Хмельницький 1165 грн., (одну тисячу сто шістдесят пять грн.,) заборгованості по штрафних (фінансових) санкціях на користь державного бюджету.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 16 квітня 2010 року

<чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >В.К. Блонський

< для копії >< для копії >