Постанова № 9796269, 08.04.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-845/10/2270/1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

представникка позивача

представника відповідачаКоберського А.П.,

Войцехівського В.П.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >приватного підприємства "Калина" м. Полонне Хмельницької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >до державної податкової адміністрації в Житомирській області , державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >про скасування рішень про застосування фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконним рішення державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області від 02.11.2009 року № 0002922301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 7332 грн., та № 0002932301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 14496,25 грн.

Свій позов позивач мотивує тим, що посадовими особами державної податкової адміністрації у Житомирській області 23.10.2009 року було проведено планову виїзну перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в магазинах, що належать позивачу. За результатами планової виїзної перевірки позивача, було виготовлено акт перевірки від 23.10.2009 року № 004144.

За результатами перевірки посадовими особами державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій області від 02.11.2009 року № 0002922301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 7332 грн., та № 0002932301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 14496,25 грн.

Такі рішення відповідача позивач вважає незаконними тому що посадовими особами при проведенні перевірки було порушено вимоги ст. ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тобто перевірка була проведена за відсутності підстав передбачених зазначеними нормами Закону. В звязку з такими порушеннями акт перевірки не міг бути підставою для прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Крім того при перевірці не було враховано наявність видаткової накладної № 21652 від 19.10.2009 року, що виключає таке порушення як відсутність незабезпечення обліку товарних запасів на суму 1863,50 грн. Виручка у касі є виручкою від продажу товарів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, яка також торгує у магазині який перевірявся через свого продавця. Посадовими особами які проводили перевірку таке не було взято до уваги, хоча така обставина виключає порушення про невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному Х - звіті реєстратора розрахункових операцій.

За таких обставин зазначені дії відповідача є незаконними, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що посадовими особами державної податкової адміністрації у Житомирській області 23.10.2009 року було проведено планову виїзну перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в магазинах, що належать позивачу. За результатами планової виїзної перевірки позивача, було виготовлено акт перевірки від 23.10.2009 року № 004144.

За результатами перевірки посадовими особами державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій області від 02.11.2009 року № 0002922301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 7332 грн., та № 0002932301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 14496,25 грн.

Такі рішення відповідача позивач вважає незаконними тому що було посадові особи при проведенні перевірки було порушено вимоги ст. ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тобто вони провели перевірку без наявності підстав передбачених зазначеними нормами Закону.

Перевірка по своїй суті позапланова, а в акті перевірки зазначено, що вона є плановою, номер акту не співпадає з номером який зазначений у рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій, не було повідомлення про проведення перевірки якщо перевірка планова, а також якщо перевірка позапланова відсутнє розпорядження про проведення такої перевірки.

В звязку з такими порушеннями акт перевірки не міг бути підставою для прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Крім того при перевірці не було враховано наявність видаткової накладної № 21652 від 19.10.2009 року, що виключає таке порушення як відсутність незабезпечення обліку товарних запасів на суму 1863,50 грн. Виручка у касі є виручкою від продажу товарів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, яка також торгує у магазині, який перевірявся, посадовими особами які проводили перевірку таке не було взято до уваги.

За таких обставин зазначені дії відповідача є незаконними, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що всі дії відповідача - державної податкової адміністрації у Житомирській області по порядку проведення перевірки відповідають чинному законодавству і не можуть бути визнанні протиправними. За результатами перевірки, за наявності встановлених порушень з боку позивача, були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які відповідають чинному законодавству і не можуть бути скасовані.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа Полонською районною державною адміністрацією Хмельницької області 06.07.1994 року за № 1 663 120 0000 000132 та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязана їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.

Згідно із ч. 2 ст.9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у разі коли зазначені в частині 1 цієї статті органи державної податкової служби (в тому числі державні податкові адміністрації в областях) безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції.

Однією із функцій визначених для державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та обєднаних державних податкових інспекцій згідно п.4 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють в межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Для виконання зазначеної функції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

В забезпечення виконання такої функції відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Посадовими особами відповідача - державної податкової адміністрації у Житомирській області 23 жовтня 2009 року було проведено планову виїзну перевірку позивача як субєкта підприємницької діяльності, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктом підприємницької діяльності приватним підприємством «Калина» на підставі направлень на перевірку № 1989, № 1992 від 19.10.2009 року, відповідно до затвердженого плану проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб державної податкової адміністрації у Житомирській області на жовтень 2009 року. Безпосередньо при цьому було проведено перевірку магазину, що належить позивачу та який розташований по вул. Ринкова площа у смт. Миропіль Романівського району Житомирської області.

За результатами проведення планової виїзної перевірки діяльності позивача, посадовими особами відповідача - державної податкової адміністрації у Житомирській області складено акт перевірки від 23.10.2009 року № 0163/2213/23 - 21327372 про результати проведення виїзної планової перевірки здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктом підприємницької діяльності приватним підприємством «Калина».

Перевіркою позивача від 23 жовтня 2009 року було встановлено, що позивачем порушено вимоги п. п. 1, 2, 5, 9, 12, 13 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, а саме:

1. проведено продаж однієї пачки цигарок «Бонд» за ціною 5,50 грн., двох літрових пляшок пива «Чернігівське» за ціною 7,50 грн., за одну, а всього на загальну суму 20,50 грн., без проведення розрахункової операції через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, розрахунковий документ касовий чек не роздрукований і не виданий;

2. в книзі обліку розрахункових операцій відсутні два фіскальних звітні чеки (Z - звіти) № 0682, 0788;

3. невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному Х - звіті реєстратора розрахункових операцій. У звіті вказана сума 0,00 грн., на місці проведення розрахунків сума коштів становить 564,50 грн. Різниця складає 564,50 грн.,

4. в магазині не ведеться у встановленому законодавством порядку облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: відсутні будь-які документи на отримання (приход) алкогольних напоїв на загальну суму 1863,50 грн. Під час перевірки відсутні накладні та книга обліку придбання товарів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - субєкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та субєктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі продажу іноземної валюти.

Згідно п. п. 1, 2, 5, 9, 12, 13 ст. 3ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках визначених цим Законом, проводити розрахунки із використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;

9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку реалізованих товарів (наданих послуг);

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - субєктами підприємницької діяльності ведеться у порядку визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для субєктів малого підприємництва. Обовязок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

«Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій» затверджено наказом ДПА України від 1 грудня 2000 року № 614, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 107/5298.

Виходячи із викладеного суд приходить до висновку, що працівник позивача був зобовязаний виконати всі вимоги чинного законодавства при проведенні реалізації товару, тобто провести через реєстратор розрахункових операцій 20,50 грн., - суму розрахунків за реалізований товар з роздрукуванням касового чеку, який необхідно було видати покупцю товару, заносити в книгу обліку розрахункових операцій фіскальних звітні чеки (Z - звіти), вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Суд не бере до уваги при вирішенні спору надану в судовому засіданні представником позивача копію видаткової накладної № 21652 від 19.10.2009 року якою він хоче підтвердити наявність обліку товарних запасів у магазині, тому що зазначена накладна при проведенні перевірки була відсутня і перевіряючим особам працівником позивача не була надана. Не заслуговують на увагу пояснення представника позивача про те що такий облік повинен проводитись тільки у центральному офісі підприємства у бухгалтерському відділі за національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, так як закон чітко і неоднозначно встановлює, що такий облік повинен проводитись також і у всіх філіях, відділеннях, інших відокремлених підрозділах юридичної особи, в тому числі і у магазинах за національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1, 3, 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-14 від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Відсутність за місцем реалізації (зберігання) товарів, відповідних первинних документів, які підтверджують рух товару, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Суд також не бере до уваги пояснення представника позивача, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, щодо того, що невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій виникла внаслідок виконання ОСОБА_6, договору підряду укладеному між нею та ОСОБА_5, згідно якого ОСОБА_6, виконувала обовязки продавця у магазині, який перевірявся і різниця коштів у касі магазину належить підприємцю ОСОБА_5, за її товар проданий ОСОБА_6, при виконанні договору, так як при виконанні такого договору сторони повинні були забезпечити розмежування кас (місць проведення розрахунків) приватного підприємства «Калина» та підприємця ОСОБА_5, враховуючи, що обовязки продавця по двох торгових точках одночасно виконує одна і таж особа.

Крім того суд враховує, що при проведенні перевірки продавцем позивача ОСОБА_6, були надані пояснення з яких вбачається, що вона визнала всі порушення зафіксовані у акті перевірки, зауважень відносно перевірки у неї не було.

Суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_6, надані в якості свідка, та пояснення представника позивача щодо того, що пояснення надані нею при перевірці були вчинені під тиском посадових осіб відповідача - державної податкової адміністрації у Житомирській області так як доказів таких обставин немає і надати та дослідити їх у судовому засіданні неможливо в звязку з їх відсутністю.

Згідно ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, у визначених розмірах.

Пунктами 1, 4 цієї статті встановлено:

у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки фінансові санкції застосовуються у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність;

у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ст. ст. 20, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Так як позивач допустив зазначені порушення, на підставі акту перевірки від 23.10.2009 року, відповідачем - державною податковою інспекцією у Полонському районі Хмельницької області було винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02 листопада 2009 року № 0002922301 в сумі 7332 грн., що не суперечить нормам ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та є обовязком відповідача згідно цієї ж норми Закону.

Рішення позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.10.2009 року № 0002922301 в сумі 7332 грн., відповідає вимогам «Порядку надсилання органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, є цілком законним та скасуванню не підлягає.

Крім того перевіркою позивача від 23 жовтня 2009 року було встановлено, що позивачем порушено вимоги п. п. 2.2, 2.6 п. 2 «Положення про ведення касових операцій касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, а саме:

1. згідно книги обліку розрахункових операцій № 2213000474 від 23.03.2009 року встановлено не оприбуткування готівки в повному розмірі у зазначену книгу, зокрема відсутні записи в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» з 09.11.2009 року по 22.10.2009 року на загальну суму 2899,25 грн., (Z звіти: № 0875 на суму 204,75 грн., № 0876 на суму 206,50 грн., № 0877 на суму 202,40 грн., № 0878 на суму 202,50 грн., № 0879 на суму 200 грн., № 0880 на суму 206,50 грн., № 0881 на суму 202,35 грн., № 0882 на суму 207,50 грн., № 0883 на суму 220 грн., № 0884 на суму 206,50 грн., № 0885 на суму 205 грн., № 0886 на суму 203,50 грн., № 0887 на суму 228,65 грн., № 0888 на суму 203 грн.,).

Відповідно до п. п. 2.6 п. 2 «Положення про ведення касових операцій касових операцій у національній валюті в Україні» уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

На підставі акту перевірки від 23.10.2009 року, відповідачем - державною податковою інспекцією у Полонському районі Хмельницької області було винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02 листопада 2009 року № 0002932301 в сумі 14496,25 грн., відповідно до п. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Зазначене рішення підлягає скасуванню з таких підстав.

Відсутність запису до книги обліку розрахункових операцій не є фактом не оприбуткування грошових коштів, що надійшли до каси, так як є в наявності роздруковані касові чеки на загальну суму 2899,25 грн., які роздруковувалися щоденно, зберігалися на місці проведення розрахунків і все це є свідченням того, що готівкові кошти фактично оприбутковані.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивач хоча і допустив порушення порядку оприбуткування готівки в касі, але фактично таке оприбуткування готівки в касі було здійснено, тому у відповідача - державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області були відсутні правові підстави застосовувати штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Що стосується законності призначення та порядку проведення перевірки, то суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.

Згідно зі статтями 8 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у межах своїх повноважень здійснюють заходи щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку.

Крім того ст. 11 ч. 1 п. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Тобто із зазначених норм закону, суд приходить до висновку, що відповідач мав право проводити перевірку діяльності позивача, щодо дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обовязкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Хоча за своїм характером перевірка яка була проведена посадовими особами відповідача - державної податкової адміністрації у Житомирській області є позаплановою, суд не вбачає це підставою для скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій так як посадові особи були допущені до проведення перевірки, а такі порушення передбачають тільки право позивача не допустити посадових осіб до проведення перевірки.

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби для проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Посадові особи органу державної податкової служби були допущені позивачем до проведення перевірки, та провели таку перевірку. У направленнях на перевірку зазначені терміни проведення перевірки, а саме з 19 жовтня 2009 року по 30 жовтня 2009 року, в такі ж терміни перевірка була проведена. Тому суд не бере до уваги пояснення представника позивача, що відповідач не мав права проводити перевірку.

Виходячи з викладеного, аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що позов частково доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому у його необхідно задовольнити частково.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області № 0002932301 від 02 листопада 2009 року в сумі 14496,25 грн., відносно приватного підприємства «Калина» м. Полонне Хмельницької області.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2010 року

<чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >В.К. Блонський

< для копії >< для копії >