Ухвала суду № 97962214, 22.06.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.06.2021Справа № 15/471-б

За скаргою ліквідатора Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд" арбітражного керуючого Голінного А.М. на дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

За заявою відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна

компанія "Одесаобленерго"

до Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд"

(ідентифікаційний код 21656791)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

В проваджені судді Паська М.В. перебуває справа № 15/471-б про банкрутство Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд" (ідентифікаційний код 21656791).

01.06.2021 від ліквідатора Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд" арбітражного керуючого Голінного А.М. надійшла скарга на дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Враховуючи викладене, розгляд скарги призначено на 22.06.2021.

У судовому засіданні, розглянувши скаргу ліквідатора Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд" арбітражного керуючого Голінного А.М. на дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), суд встановив наступне.

В поданій скарзі заявник просить суд визнати неправомірним рішення головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м. Київ) Удавіцької Євгенії Валентинівни про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі № 15/471-б) без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" прийняте у формі повідомлення від 14.04.2021 року.

Подана скарга мотивована ти, що державним виконавцем було неправомірно повернуто наказ Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі № 15/471-б без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Приписами частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку що дії державного виконавця є неправомірними, у зв`язку з наступним.

Прийняте виконавцем повідомлення було прийняте з посиланням на п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

З посиланням на ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець встановив, що у виконавчому документів відсутній ідентифікаційний код боржника та дата народження боржника, що з позиції виконавця технічно позбавляє можливості відкрити виконавче провадження. .

Тобто, виконавець дійшов до висновку з приводу того, що виконавчий документ щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

На противагу прийнятому повідомленню виконавця варто зауважити наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Отже, наказ господарського суду м. Києва від 24.03.2021 року № 15/471-б є виконавчим документом, на підставі якого здійснюється примусове виконання рішення та відкривається виконавче провадження.

Разом з наказом, стягувач направив до органу ДВС заяву про примусове виконання від 05.04.2021 року № 15/471-б/252, тобто виконавши при цьому вимоги ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (що виключає можливість порушення при пред`явленні виконавчого документа на виконання вимог п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у відповідній частині).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Разом з цим, відсутність у виконавчому документів дати народження не є підставою для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, і такі дані можуть бути встановлені виконавцем в ході примусового виконання виконавчого документа.

Правові висновки із зазначеного питання наведені, зокрема в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14.05.2020 року у справі № 804/8020/16 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89217726) та постанові Верховного Суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.12.2020 року у справі № 639/2561/18-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93794611).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Отже, виконавець з метою захисту інтересів стягувача має повноваження самостійно встановити як ідентифікаційний код боржника, так і дату його народження, оскільки має напряму повноваження на отримання конфіденційної інформації.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Тобто, прийняте виконавцем рішення, фактично перешкоджає реалізації ст. 18 ГПК України щодо обов`язковості виконання рішення суду та його можливості виконання в примусовому порядку.

Отже, наказ від 24.03.2021 року № 15/471-б на момент його пред`явлення на примусове виконання відповідав вимогам встановленим законом, в тому числі й ч. 1-3 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", підлягав прийняттю його до виконання з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, а виконавець згідно положень ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" не був позбавлений об`єктивної можливості самостійно встановити відомості щодо ідентифікаційного коду та дати народження боржника.

З цього слідує, що виконавець зобов`язаний був відкрити виконавче провадження на підставі ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

З вищевикладеного вбачається, що прийняте рішення виконавця про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку задовольнити подану скаргу.

Керуючись ст. ст. 119, 233, 234, ст. ст. 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити скаргу ліквідатора Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд" арбітражного керуючого Голінного А.М. на дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м. Київ).

2.Визнати неправомірним рішення головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м. Київ) Удавіцької Євгенії Валентинівни про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі № 15/471-б) без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" прийняте у формі повідомлення від 14.04.2021 року.

3.Ухвала набрала чинності з дати її підписання судом та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя М.В. Пасько