Рішення № 97961579, 29.06.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2021м. ДніпроСправа № 904/752/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "НІНА"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НФМ АГРО"

про стягнення 801987,38грн. пені (договір поставки сільськогосподарської техніки №Н-043 Т-17 від 21.06.2017)

та

за зустрічним позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НФМ АГРО"

до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "НІНА"

про визнання відмови протиправною та про зобов`язання вчинити певні дії

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Новоселецький П.П., виписка з ЄДРЮОФОПГР, представник;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Кузьменко В.С., довіреність № б/н від 24.02.2020 року, адвокат.

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "НІНА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з первісною позовною заявою від 04.02.2020 за вих.№22 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НФМ АГРО" (далі - відповідач) про 801987,38грн. пені (договір поставки сільськогосподарської техніки №Н-043 Т-17 від 21.06.2017).

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/752/20 визначено суддю Новікову Риту Георгіївну, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2020.

Ухвалою від 17.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 04.03.2020.

23.03.2020 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НФМ АГРО" (далі - відповідач; відповідач за первісним позовом; позивач за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду з зустрічною позовною заявою від 18.03.2020 за вих.№б/н до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "НІНА" (далі - позивач; позивач за первісним позовом; відповідач за зустрічним позовом) у якій просить суд:

1. Визнати протиправною відмову відповідача за зустрічним позовом у підписанні Акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.03.2019 за договором поставки сільськогосподарської техніки №Н-043 Т-17 від 21.06.2017, отриманий разом з листом позивача за зустрічним позовом від 29.03.2019 за вих.№29-03/2019.

2. Зобов`язати відповідача за зустрічним позовом підписати Акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.03.2019 за договором поставки сільськогосподарської техніки №Н-043 Т-17 від 21.06.2017, отриманий разом з листом позивача за зустрічним позовом від 29.03.2019 за вих.№29-03/2019 та повернути один підписаний зі сторони відповідача за зустрічним позовом екземпляр такого Акту на адресу позивача за зустрічним позовом.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/752/20 визначено суддю Новікову Риту Георгіївну, що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.03.2020.

23.03.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача за первісним позовом надійшов відзив від 18.03.2020 за вих.№б/н в якому просить суд у задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

Ухвалою від 27.03.2020 прийнято зустрічну позовну до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано їх в одне провадження. Призначено підготовче засідання.

09.04.2020 через відділ документального забезпечення від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив від 06.04.2020 за вих.№55.

21.04.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив від 15.04.2020 за вих.№64 в якому просить суд у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

27.05.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення від 26.05.2020 за вих.№б/н в якому просить суд у задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2020 по справі №904/752/20 (суддя Новікова Р.Г.) первісні позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 801987,38грн. пені та 12029,81грн. судового збору. У задоволенні зустрічних позовних вимог позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом про визнання протиправною відмови відповідача за зустрічним позовом у підписанні акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.03.2019 за договором поставки сільськогосподарської техніки №Н-043Т-17 від 21.06.2017, отриманим разом з листом позивача за зустрічним позовом №29-03/2019 від 29.03.2019; зобов`язання відповідача за зустрічним позовом підписати акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.03.2019 за договором поставки сільськогосподарської техніки №Н-043Т-17 від 21.06.2017, отриманим разом з листом позивача за зустрічним позовом №29-03/2019 від 29.03.2019, та повернути один підписаний відповідачем екземпляр такого акту на адресу позивача відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020 по справі №904/752/20 (головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді Вечірко І.О., Верхогляд Т.А.) апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2020 у справі №904/752/20 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2020 у справі №904/752/20 залишено без змін.

03.12.2020 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020, які набрали законної сили 24.11.2020 видано наказ про примусове виконання.

Постановою від 16.02.2021 по справі №904/752/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н.О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я. касаційну скаргу відповідача задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2020 №904/752/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/752/20 визначено суддю Панну Світлану Павлівну, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021.

Розпорядженням керівника апарату від 22.03.2021 №471 у зв`язку зі знаходженням судді Панни С.П. на лікарняному, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/752/20 по вх.№4-2482/21.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/752/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2021.

Ухвалою від 29.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 26.04.2021.

13.04.2021 (електронною поштою) та 19.04.2021 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву від 12.04.2021 за вих.№59 яким просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог, а первісні позовні вимоги задовольнити. Ухвалою від 26.04.2021 відзив на зустрічну позовну заяву від 12.04.2021 за вих.№59 з доданими до нього документами прийнято до розгляду.

13.04.2021 (електронною поштою) та 19.04.2021 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від позивача (далі - позивача, позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення від 12.04.2021 за вих.№60 у яких просить суд їх долучити до матеріалів справи. Ухвалою від 26.04.2021 письмові пояснення від 12.04.2021 за вих.№60 з доданими до них документами прийнято до розгляду.

19.04.2021 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на первісну позовну заяву від 16.04.2021 за вих.№б/н, яким обґрунтовує безпідставність та необґрунтованість первісних позовних вимог. Ухвалою від 26.04.2021 відзив на первісну позовну заяву від 16.04.2021 за вих.№б/н з доданими до нього документами прийнято до розгляду.

19.04.2021 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання від 16.04.2021 за вих.№б/н про зменшення розміру штрафних санкцій, яким просить суд у випадку задоволення первісних позовних вимог зменшити розмір штрафних санкцій на 90%. Ухвалою від 26.04.2021 клопотання відповідача за первісним позовом від 16.04.2021 за вих.№б/н про зменшення розміру штрафних санкцій з доданими до нього документами прийнято до розгляду.

За результатами судового засідання, яке відбулося 26.04.2021 оголошено перерву до 27.04.2021.

26.04.2021 через відділ документального забезпечення від позивача (далі - позивача, позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на первісний позов від 22.04.2021 за вих.№65, якою просить суд долучити до матеріалів справи відповідь на відзив; врахувати викладені у ній аргументи та відхилити клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій. Ухвалою від 27.04.2021 відповідь на відзив (первісний позов) 22.04.2021 за вих.№65 з доданими до неї документами прийнято до розгляду.

26.04.2021 через відділ документального забезпечення від позивача (далі - позивача, позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання від 26.04.2021 за вих.№66, яким просить суд долучити клопотання разом з додатками до матеріалів справи (довіреність від 21.04.2021 зареєстрована в реєстрі за №832; витяг про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі довіреностей від 21.04.2021 за №44425689; Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; трудовий договір з головним бухгалтером від 21.08.2020; витяг з наказу №649 від 23.08.2010). Ухвалою від 27.04.2021 клопотання від 26.04.2021 за вих.№66 задоволено. Документи долучено до матеріалів справи.

27.04.2021 через відділ документального забезпечення від позивача за первісним позовом надійшло клопотання від 27.04.2021 за вих.№67 про відкладення підготовчого засідання на розумний строк для завчасної підготовки та можливості прибути у відкрите судове засідання повноваженого представника позивача. Ухвалою від 27.04.2021 клопотання позивача за первісним позовом від 27.04.2021 за вих.№67 про відкладення підготовчого засідання задоволено.

Ухвалою від 27.04.2021 підготовче засідання відкладено на 17.05.2021.

07.05.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення від 06.05.2021 за вих.№б/н. Ухвалою від 17.05.2021 заперечення від 06.05.2021 за вих.№б/н з доданими до нього документами прийнято до розгляду.

11.05.2021 через відділ документального забезпечення від позивача (позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява від 07.05.2021 за вих.№74 про відвід судді. Ухвалою від 12.05.2021 заявлений головою позивача за первісним позовом ДЕРГАЧОВИМ ІГОРЕМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ відвід судді ПЕТРЕНКА ІГОРЯ ВАСИЛЬОВИЧА від розгляду справи №904/752/20 визнано необґрунтованим. Матеріали справи №904/752/20 передано для вирішення питання щодо розгляду заяви (вх.№4532/21 від 11.05.2021) про відвід судді ПЕТРЕНКА ІГОРЯ ВАСИЛЬОВИЧА складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Розпорядженням керівника апарату від 13.05.2021 №722 у зв`язку із надходженням заяви про відвід судді Петренка І.В., відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/752/20 по вх.№4-4532/21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/752/20 визначено суддю Золотарьову Яну Сергіївна, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021. Ухвалою від 14.05.2021 у задоволенні заяви Фермерського господарства "НІНА" про відвід судді Петренка І.В. у справі №904/752/20 відмовлено.

17.05.2021 через відділ документального забезпечення від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення від 14.05.2021 за вих.№79 на підтвердження первісних позовних вимог. Ухвалою від 17.05.2021 письмові пояснення позивача за первісним позовом від 14.05.2021 за вих.№79 прийнято до розгляду.

Ухвалою від 17.05.2021 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті 16.06.2021.

За результатами судового засідання, яке відбулося 16.06.2021 оголошено перерву до 29.06.2021.

В судове засідання, яке відбулося 29.06.2021, сторони забезпечили явку представників.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 29.06.2021, здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 29.06.2021, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позиції сторін щодо первісних позовних вимог.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

21.06.2017 між позивачем (далі - позивач, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, покупець) та відповідачем (далі - відповідач, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки №Н-043Т-17 (далі - договір).

У 2017 році позивач частково виконав свої зобов`язання з оплати товару, а саме: 06.07.2017 згідно платіжного доручення №802 сплачено 1631400,00грн. та 24.07.2017 згідно платіжного доручення №891 сплачено 2200650,00грн. Всього сплачено 3832050,00грн.

Позивач зазначає, що між сторонами виникли суперечки з приводу якості сільськогосподарської техніки, які переросли у судовий спір по справі №911/212/18, як наслідок третій платіж позивач здійснив не у строк, передбачений договором.

Остаточна оплата товару відбулася 25.02.2019, після ухвалення Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №911/212/18.

Позивач наголошує, що виконав умови договору, проте техніка передана не була, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду з даною позовною заявою.

20.06.2017 між позивачем (далі - позивач, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, покупець, зберігач) та відповідачем (далі - відповідач, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, постачальник, поклажодавець) укладено договір зберігання №Н-015 ОП-17 (далі - договір зберігання).

20.06.2017 сторони склали і підписали Акт №1 приймання-передачі майна на відповідальне зберігання, за умовами якого позивач прийняв на відповідальне зберігання жниварку зернову Case ІН 3020, flex, 25ft.

07.07.2017 сторони склали і підписали Акт №2 приймання-передачі майна на відповідальне зберігання, за умовами якого позивач прийняв на відповідальне зберігання комбайн Case ІН 6140.

З огляду на виникнення між сторонами спору, відповідачем ініційовано судове провадження у справі №911/934/19.

Крім того, між сторонами ініційовано судове провадження у справі №911/634/19.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов`язань позивач за первісним позовом нарахував відповідачу пеню за період прострочення з 27.04.2019 по 04.09.2019 на суму 801987,38грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач вважає, що у справі №904/752/20 відсутній предмет спору, оскільки договором не передбачено відповідальність за порушення строку підписання Акту приймання-передачі, а сам товар знаходиться у позивача.

Відповідач наголошує, що вчиняв дії з передачі товару позивачу, проте вони виявилися безрезультатними.

Відповідач доходить висновку, що в його діях відсутня вина, що унеможливлює застосування будь-яких штрафних санкцій за не підписання акту приймання-передачі.

Відповідач звертає увагу, що оскільки останній не є підприємством-виробником спірних машин, для їх подальшого обліку позивачу достатньо договору купівлі-продажу.

Крім цього, відповідач просить зменшити розмір стягуваних сум штрафних санкцій на 99%. При цьому, відповідач посилається на позицію Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду викладену у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

Відповідач звертає увагу, що у справі №911/634/19 вже стягнуто з відповідача на користь позивача 339816,11грн. пені.

Позицію захисту відповідач будує за допомогою рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2019 по справі №911/634/19 і наголошує на відсутності предмета спору.

ДОВОДИ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ НА ВІДЗИВ.

Позивач звертає увагу на спотворене посилання відповідача на судові рішення, прийняті за результатами вирішення інших спорів між сторонами щодо спірної техніки.

Крім цього, позивач посилається на лист ГУ Держпроспоживслужби в Київській області від 05.02.2019, згідно яким позивачу відмовлено у реєстрації комбайну Case ІН 6140 з посиланням на те, що документи на реєстрацію подано не у повному обсязі, а саме не надано акт приймання-передачі техніки, про який йде мова у договорі поставки.

ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА ЩОДО НЕЗГОДИ З АРГУМЕНТАМИ ПОЗИВАЧА ВИКЛАДЕНИМИ У ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ.

Відповідач вважає лист ГУ Держспоживслужби в Київській області від 05.02.2019 неналежним доказом у справі і рекомендує позивачу його оскаржити до суду.

Крім цього, відповідач наголошує, що вчиняє дії задля передачі товару у власність позивачу.

Позиції сторін щодо зустрічних позовних вимог.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Позивач за зустрічним позовом наголошує, що після отримання 100% оплати вартості товару неодноразово здійснював спроби з підписання документів по передачі майна у власність, у тому числі з виїздом до відповідача за зустрічним позовом разом із представниками Торгово-промислової палати для фіксування стану техніки, яка приймається зі зберігання, а потім передається у власність.

В якості доказів спроб передати техніку відповідачу за зустрічним позовом позивач за зустрічним позовом посилається на лист за вих.№005, лист від 01.03.2019 за вих.№01-03/2019. Спроби передачі майна у власність відповідачу за зустрічним позовом здійснено 15.03.2019 та 29.03.2019.

Позивач за зустрічним позовом наголошує, що відповідач за зустрічним позовом не підписав Акт приймання-передачі майна, так як в ньому зазначено, що техніка була у вжитку. При цьому, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 у справі №911/212/18 встановлено, що позивач за зустрічним позовом проводив ремонт спірної техніки, після виконання якого вона продовжувала використовуватися.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач за зустрічним позовом вважає себе ініціатором спроб отримати техніку у власність і посилається на лист від 25.02.2019 за вих.№37.

Відповідач за зустрічним позовом звертає увагу, що між сторонами існує спір щодо змісту акту приймання-передачі техніки.

Відповідач за зустрічним позовом в черговий раз наголошує, що рішенням Господарського суду Київської області від 12.08.2019 по справі №911/634/19 встановлено відсутність повернення техніки зі зберігання після її повної оплати, оскільки ФГ "НІНА" отримало на неї право власності, а договір зберігання припинив свою дію поєднанням в одній особі кредитора і боржника.

ДОВОДИ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ НА ВІДЗИВ.

Відповідь на відзив не надійшла.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКДАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ВИКЛАДЕНА У ПОСТАНОВІ ВІД 16.02.2021 У ДАНІЙ СПРАВІ, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ Агро" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2020 №904/752/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

5.5. Верховний Суд, проаналізувавши висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які посилається скаржник, дійшов висновку про те, що господарські суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування таких висновків, а тому доводи ТОВ "НФМ Агро" про неврахування цих висновків є обґрунтованими.

5.6. Верховний Суд установив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №920/85/18 (за позовом про стягнення 5 586 562,50 грн. збитків) викладено висновок щодо застосування статті 614 Цивільного кодексу України, на який посилається скаржник, про те, що "за змістом частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань".

5.7. Колегія суддів визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 920/85/18, щодо застосування статті 614 Цивільного кодексу України. При цьому Суд відхиляє доводи ФГ "Ніна" щодо неподібності правовідносин у справі № 920/85/18 та справі № 904/752/20, оскільки предметом позовних вимог у наведених справах є застосування заходів цивільно-правової відповідальності за неналежне виконання умов договору, а тому до наведених правовідносин підлягає застосуванню стаття 614 Цивільного кодексу України.

5.9. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди послалися на постанову Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 911/634/19, проте не взяли до уваги інших обставин справи, зокрема, у цій справі № 904/752/20 ТОВ "НФМ Агро" посилалося на використання техніки ФГ "Ніна" у період її зберігання, зазначало, що техніка передається не нова, а така що вже була у використанні ФГ "Ніна", що залишилося поза увагою судів.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що суди не надали оцінки посиланню ТОВ "НФМ Агро" на те, що після оплати вартості майна ТОВ "НФМ Агро" здійснювало неодноразові спроби передати це майно у власність ФГ "Ніна", однак ФГ "Ніна" безпідставно відмовлялося. Крім того, ФГ "Ніна" неправомірно не повернуло майно зі зберігання на підставі Договору зберігання № Н-015 ОП-17 від 20.06.2017. ТОВ "НФМ Агро" вимагало такого повернення від ФГ "Ніна" та підписання відповідних документів, однак такі дії ФГ "Ніна" здійснено не було. Враховуючи, що майно, яке зберігається ФГ "Ніна" за договором зберігання № Н-015 ОП-17 від 20.06.2017 та є предметом Договору поставки сільськогосподарської техніки № Н-043Т-17 від 21.06.2017, то до моменту повернення сільськогосподарської техніки зі зберігання зберігачем (ФГ "Ніна"), ТОВ "НФМ Агро" не може виконати свій обов`язок з підписання акта приймання-передачі майна за договором поставки. Однак Верховний Суд, з огляду на положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України, позбавлений можливості перевірити ці доводи, а з установлених обставин цієї справи не вбачається, що господарськими судами попередніх інстанцій надана правова оцінка змісту наведеного.

5.12. Крім того, відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що обраний ТОВ "НФМ Агро" спосіб захисту не є належним та ефективним, оскільки не призведе до поновлення порушеного права ТОВ "НФМ Агро". Верховний Суд погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій щодо способу захисту, проте зазначає, що суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, установити наявність чи відсутність факту порушення або оспорення права чи інтересу позивача, встановити можливість його поновлення чи захисту в обраний спосіб. Проте, суди попередніх інстанцій, обмежившись оцінкою обраного позивачем способу захисту, не з`ясували та не установили, за захистом якого порушеного права звернувся позивач, та чи має місце факт порушення його права чи інтересу.

Водночас у цьому випадку є суттєвим встановлення наявності чи відсутності факту порушення права ТОВ "НФМ Агро" та наявності / відсутності протиправної відмови ФГ "Ніна" у підписанні акта приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.03.2019 за Договором поставки. Тому при новому розгляді цієї справи, господарському суду першої інстанції слід розглянути первісні та зустрічні позовні вимоги відповідно до вимог господарського процесуального законодавства та залежно від установленого ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладення договору. 2. Природа договору. 3. Факт оплати товару. 4. Факт поставки товару. 5. Питання наявності або відсутності вини відповідача за первісним позовом у не підписанні акта приймання-передачі. Чи не призвели до невиконання договору поставки дії іншої сторони договору. 6. Чи має місце факт порушення права та інтересу позивача за зустрічним позовом з боку відповідача за зустрічним позовом. Чи наявна/відсутня протиправна відмова відповідача за зустрічним позовом у підписанні акта приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.03.2019 за договором поставки.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

21.06.2017 між позивачем (далі - позивач, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, покупець) та відповідачем (далі - відповідач, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки №Н-043Т-17 (далі - договір).

Предмет договору. Постачальник зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (далі - товар) згідно з умовами оплати, які викладено у пункті 2.3 та Графіку внесення платежів, зазначеному в Додатку №2 (пункт 1.1 договору). Найменування товару, його кількість, базова ціна товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк передачі товару покупцю та базис поставки визначені в Додатку №1, Графік внесення платежів, визначені в Додатку №2, які є невід`ємною частиною договору (пункт 1.2 договору).

Додатком №1 від 21.06.2017 визначено, що товар, який поставляється покупцю це: комбайн Case ІН 6140 та жниварка зернова Case ІН 3020, flex, 25ft.

Ціна договору. У пункті 2.2 договору визначено, що на момент підписання цього договору вартість товару становить 6254387,50грн., в тому числі ПДВ 20% - 1042397,92грн.

Строк. Права та обов`язки сторін цього договору виникають в момент його підписання і припиняються належним виконанням сторонами всіх його умов, а також в інших випадках, передбачених договором (пункт 5.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Вказані положення кореспондуються із положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт оплати товару.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.3 договору закріплено, що сторони встановлюють, що протягом терміну дії договору, грошові зобов`язання покупця існують і підлягають сплаті в гривнях, згідно Графіку внесення платежів, зазначеному в Додатку №2, що є невід`ємною частиною даного договору.

2.3.1. Перший платіж у розмірі 25,47% від загальної вартості товару здійснюється покупцем в строк до 06.07.2017.

2.3.2. Перший платіж у розмірі 35,69% від загальної вартості товару здійснюється покупцем в строк до 24.07.2017.

2.3.3. Перший платіж у розмірі 38,84% від загальної вартості товару здійснюється покупцем в строк до 15.12.2017.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім вказаного, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відтак, приймаючи рішення зі спору у справі №911/934/19 господарський суд взяв до уваги обставини встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 12.08.2019, яке набрало законної сили 05.09.2019, а саме:

"Фермерським господарством «Ніна» було здійснено оплату, що підтверджується платіжними дорученнями №802 від 06.07.2017 на суму 1631400,00грн; №891 від 24.07.2017 на суму 2200650,00грн; №15 від 22.02.2019 на суму 1000000,00грн; №16 від 25.02.2019 на суму 1668625,01грн, копії яких містяться в матеріалах справи.".

"Позивачем підтверджено отримання повної оплати вартості техніки, зазначеної у договорі.".

Постановою Північного апеляційного господарський суд від 11.02.2020 у справі №911/634/19 зроблено такий висновок.

"Таким чином, ФГ "Ніна" 25.02.2019 повністю виконано зобов`язання з оплати товару за договором поставки."

Отже, оплата товару у повному обсязі 25.02.2019 визнається підтвердженою.

4. Факт поставки товару.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи №910/4994/18).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №904/752/20 визнано такі обставини встановленими.

"4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що між ТОВ "НФМ Агро" (далі - поклажодавець) та ФГ "Ніна" (далі - зберігач) був укладений Договір зберігання від 20.06.2017 № Н-015 ОП-17, відповідно до якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання вказане в специфікації майно, а саме: комбайн Case ІН 6140 - новий; жниварку зернову Case ІН 3020, flex, 25ft - нову.

4.2. Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 Договору зберігання поклажодавець зобов`язаний передати зберігачеві майно на зберігання не пізніше, ніж через 10 календарних днів після набрання чинності цим Договором.

4.3. Пунктом 9.1 Договору зберігання визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 15.12.2017.

4.4. Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Договору зберігання, оплата за зберігання складає 10 грн. (з ПДВ) за кожен місяць зберігання майна. Оплата за зберігання здійснюється в безготівковій формі на поточний рахунок зберігача щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця після поточного місяця зберігання, на підставі виставлених рахунків.

4.5. Згідно з актами №1 від 20.06.2017, №2 від 07.07.2017 приймання передачі майна на відповідальне зберігання, поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання жниварку зернову Case ІН 3020, flex, 25ft - нову та комбайн Case ІН 6140 - новий.

4.6. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що в подальшому, між ТОВ "НФМ Агро" (далі - постачальник) та ФГ "Ніна" (далі - покупець) укладено Договір поставки сільськогосподарської техніки №Н-043 Т-17 від 21.06.2017, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (далі - товар) згідно з умовами оплати, викладеними в пункті 2.3 Договору поставки, та графіком внесення платежів, зазначеним у додатку № 2.

4.7. Згідно з пунктом 1.2 Договору поставки, найменування товару, його кількість, базова ціна товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк передачі товару покупцю та базис поставки, графік внесення платежів визначені в додатку № 1 та додатку № 2, які є невід`ємними частинами Договору поставки.

4.8. Відповідно до додатку № 1 до Договору поставки, постачальник має передати покупцю новий комбайн Case ІН 6140 в комплекті з новою жниваркою зерновою Case ІН 3020, flex, 25ft протягом 5 робочих днів при умові надходження 100% від вартості за товар на розрахунковий рахунок постачальника, базис поставки EXW (м. Верем`я, Обухівський р-н, Київська обл.).

4.9. Пунктами 2.1 - 2.4 Договору поставки передбачено, що базова ціна товару вказана в додатку № 1. Графік внесення платежів вказаний в додатку № 2. Сторони встановлюють ціну товару в гривнях, а також встановлюють грошовий еквівалент в іноземній валюті - USD (далі - еквівалент).

4.10. На момент підписання договору вартість товару становить 6 254 387,50 грн. (з ПДВ). Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 238 169,39 доларів США. Розміри курсу продажу долара США на УМВБ, які застосовуються при визначенні грошового еквіваленту за цим договором, визначаються на підставі даних оприлюднених на Українському фінансовому сервері (http://minfin.com.ua).

4.11. Протягом терміну дії договору, грошові зобов`язання покупця існують і підлягають сплаті в гривнях, згідно з графіком внесення платежів, зазначеним у додатку № 2, що є невід`ємною частиною цього Договору поставки. Так, перший платіж у розмірі 25,47 % від загальної вартості товару здійснюється покупцем у строк до 06.07.2017; другий платіж у розмірі 35,69 % від загальної вартості товару здійснюється покупцем у строк до 24.07.2017; третій платіж у розмірі у розмірі 38,84 % від загальної вартості товару здійснюється покупцем у строк до 15.12.2017.

4.12. Відповідно до пунктів 3.1 - 3.3 Договору поставки, постачальник зобов`язаний повідомити (в будь-якій формі) покупця про дату отримання товару, передати товар покупцеві в термін, який вказано в додатку № 1 та в місці, визначеному в графі "базис поставки" цього Договору.

4.13. Пунктами 4.1 - 4.4 Договору поставки передбачено, що приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в день його отримання від постачальника.

4.14. Покупець зобов`язаний перевірити комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем.

4.15. Акт про приховані недоліки товару повинен бути складений покупцем відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7. Акт складається з обов`язковою участю представника постачальника та експерта територіального органу торгово-промислової палати України.

4.16. Претензії покупця розглядаються постачальником і можуть бути визнані обґрунтованими тільки за умови дотримання покупцем вимог пунктів 4.1, 4.2 Договору поставки, а також вимог інструкцій виробника, інших нормативних документів з транспортування, зберігання та застосування товару.

4.17. При передачі товару обов`язково складається акт приймання-передачі, в якому вказується стан товару на момент передачі. Пунктом 8.2 Договору поставки встановлено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент зарахування 100% вартості товару на поточний рахунок постачальника та підписання акта приймання-передачі. Пунктом 7.1 Договору поставки передбачено, що постачальник несе відповідальність за затримку з передачею товару покупцеві, сплачуючи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непереданого товару за кожен день затримки.

4.18. Господарські суди, розглядаючи цю справу по суті первісних та зустрічних позовних вимог зазначили, що звертаючись до суду з первісним позовом про стягнення пені у розмірі 801 987,38 грн. за період з 27.04.2019 по 04.09.2019, ФГ "Ніна" стверджувало, що ТОВ "НФМ Агро" не передано за актом приймання-передачі сільськогосподарську техніку за Договором поставки, яка знаходиться у ФГ "Ніна" на підставі Договору зберігання згідно з актом №2 від 07.07.2017 приймання передачі майна на відповідальне зберігання.".

Вирішуючи питання поставки товару від відповідача за первісним позовом до позивача за первісним позовом, господарський вирішив вивчити наявні судові рішення у справах №911/212/18, №911/634/19 та №911/934/19 між тими ж сторонами.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2019 у справі №911/212/18 встановлено таке.

"Апеляційним судом встановлено, що ФГ "Ніна", як зберігач, та ТОВ "НМФ Агро", як поклажодавець, уклали Договір зберігання №Н-015 ОП-17 (далі - Договір зберігання), за умовами якого ТОВ "НМФ Агро" передало, а ФГ "Ніна" прийняло зазначене майно на відповідальне зберігання і передача майна відбулася, відповідно до пункту 2.2. Договору зберігання, за Актами приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 20.06.2017 №1 та №2, які підписано з боку обох сторін та засвідчено їхніми печатками. При цьому, сторонами не заперечувалось, що майно, передане за Договором зберігання, і Товар, який є предметом Договору поставки, є одним й тим самим майном. Також, існуючі між сторонами ділові звичаї підтверджують, що поклажодавець не заперечував щодо використання майна зберігачем та надавав йому послуги з технічного обслуговування переданого на зберігання майна. Оцінивши в сукупності укладення та виконання обох договорів (поставки та зберігання), апеляційний суд дійшов висновку, що сторони, укладаючи їх, не мали жодного умислу з приховування своїх дійсних правовідносин, а договори укладено в межах свободи укладення договору, яка є одним із принципів цивільного права відповідно до статті 627 ЦК України.".

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.08.2019 у справі №911/934/19, яке набрало законної сили 05.09.2019 встановлено таке.

"Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 8.2 договору поставки, покупець несе ризики випадкової загибелі, знищення, втрати, пошкодження, викрадення товару на протязі всього часу знаходження товару у нього. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту зарахування 100% вартості товару на поточний рахунок постачальника та підписання акту приймання передачі.

Тобто, сторонами визначено дві складові переходу права власності до покупця - отримання постачальником 100% оплати, яка здійснена покупцем і отримана постачальником, і підписання акту приймання-передачі. Проте, договором не визначено за ініціативою якої із сторін має бути підписаний акт. У даному випадку акт розцінюється як оформлення підтвердження прийому-передачі техніки від постачальника до покупця.

В силу ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

На день подання позовної заяви вказана сільськогосподарська техніка фактично знаходилася у покупця, що не заперечується самим покупцем, а отже за здійснення повної оплати її вартості за договором покупець отримав право власності на зазначене майно.".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.12.2019 у справі №911/634/19 встановлено таке.

"Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з п. 1.3 договору товар постачається на умовах вказаних в графі «Базис поставки» додатку № 1.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний повідомити (в будь-якій формі) покупця про дату отримання товару, передати товар покупцеві в термін, який вказано в додатку № 1, та в місці, визначеному в графі "базис поставки" цього договору.

Згідно з додатком № 1 до договору постачальник зобов`язався передати покупцю товар протягом 5 робочих днів при умові надходження 100% від вартості за товар на розрахунковий рахунок постачальника, базис поставки EXW (м. Верем`я, Обухівський р-н, Київська обл.).

Приймання товару по кількості та якості відбувається у передбаченому у п. 4.1 - 4.4 порядку. Так, приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в день його отримання від постачальника, покупець зобов`язаний перевірити комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем. При передачі товару обов`язково складається акт приймання-передачі, в якому вказується стан товару на момент передачі.

У пункті 8.2 договору сторони передбачили, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент зарахування 100% вартості товару на поточний рахунок постачальника та підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Таким чином договором поставки передбачено обов`язковість підписання сторонами договору акта приймання-передачі.

Суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що без вчинення дій з приймання та передачі товару від постачальника покупцю відповідно до обумовлених умов договору, підписання акта є неправомірним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сільськогосподарська техніка перебуває у володінні ФГ "Ніна" на підставі договору зберігання № Н-015 ОП-17 від 20.06.2017.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 948 ЦК встановлено обов`язок поклажодавця забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Статтею 949 ЦК України передбачено обов`язок зберігача повернути річ, яка була передана на зберігання.

Доказів повернення майна зі зберігання матеріали справи не містять.

Доводи позивача про те, що товар за договором поставки сільськогосподарської техніки переданий відповідачеві відхиляються Верховним Судом, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання договору зберігання 20.06.2017 сторонами підписано акт приймання-передачі на відповідальне зберігання жниварки зернової Case ІН 3020, flex, 25ft, а 07.07.2017 сторонами підписано акт приймання-передачі на відповідальне зберігання комбайну Case ІН 6140.

Збіг в одній особі зберігача за договором зберігання № Н-015 ОП-17 від 20.06.2017 та покупця за договором № Н-043 Т-17 від 21.06.2017 не припиняє зобов`язання постачальника передати визначений договором товар покупцеві.

У зв`язку з порушенням постачальником зобов`язання з передачі покупцю товару, суд апеляційної інстанції на підставі п. 7.1 договору поставки правомірно стягнув з ФГ "Ніна" пеню.".

Господарський суд встановив, що пеня у справі №911/634/19 стягнута з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом за період з 05.03.2019 по 26.04.2019.

Так, аналізуючи фактичні обставини справи та зміст судових рішень щодо вирішення спорів між позивачем та відповідачем, господарський суд вважає за справедливе взяти до уваги висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.12.2019 у справі №911/634/19.

Відтак, станом на час вирішення спору доказів повернення майна зі зберігання матеріали справи не містять.

Збіг в одній особі зберігача за договором зберігання №Н-015 ОП-17 від 20.06.2017 та покупця за договором №Н-043 Т-17 від 21.06.2017 не припиняє зобов`язання постачальника передати визначений договором товар покупцеві.

Договором поставки передбачено обов`язковість підписання сторонами договору акта приймання-передачі.

Доказів підписання сторонами договору акта приймання-передачі матеріали справи не містять.

Факт поставки товару визнається непідтвердженим.

5. Питання наявності або відсутності вини відповідача за первісним позовом у не підписанні акта приймання-передачі. Чи не призвели до невиконання договору поставки дії іншої сторони договору.

Листом від 25.02.2019 за вих.№37 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом, яким повідомив про повну оплату товару 25.02.2019 та просив прибути 27.02.2019 з метою передання та підписання потрібної документації на комбайн та жниварку за місцезнаходженням ФГ "НІНА". В якості доказів направлення листа від 25.02.2019 за вих.№37 позивач за первісним позовом надав фіскальний чек від 26.02.2019, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.02.2019.

Листом від 04.03.2019 за вих.№005 Щодо повернення сільськогосподарської техніки зі зберігання та передачі її за договором поставки відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом у якому вказав, що позивач за первісним позовом здійснив оплату техніки за договором поставки. Вказав, що техніка фактично знаходиться у позивача за первісним позовом на зберіганні за договором зберігання. Визнав, що в силу пункту 8.2 договору поставки відповідач за зустрічним позовом має передати техніку у власність позивача за первісним позовом, однак це можливо після виконання позивачем за первісним позовом свого обов`язку з повернення техніки зі зберігання. Відповідач за зустрічним позовом просив позивача за зустрічним позовом прийняти товар та стверджує, що надає на підписання документи з повернення сільськогосподарської техніки зі зберігання за договором зберігання та документи з передачі техніки у власність за договором поставки.

Господарський суд бере до уваги, що саме ФГ "НІНА" долучає до справи Акт №1 від 05.03.2019 приймання-передачі сільськогосподарської техніки за договором №Н-043 Т-17 поставки сільськогосподарської техніки від 21.06.2017 та додаткову угоду №1 від 05.03.2019, а тому оцінює зазначені додатки до листа від 04.03.2019 за вих.№005 Щодо повернення сільськогосподарської техніки зі зберігання та передачі її за договором поставки як належні докази у справі та доходить таких висновків.

1. Позиція відповідача за зустрічним позовом в частині обов`язку позивача за первісним позовом повернути техніку відповідачу за первісним позовом за договором зберігання та після цього можливість у відповідача за первісним позовом передати у власність позивачу за первісним позовом за договором поставки узгоджується з позицією Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 12.12.2019 по справі №911/634/19, яка висвітлена і у даному рішенні вище.

2. Акт №1 від 05.03.2019 приймання-передачі сільськогосподарської техніки за договором №Н-043 Т-17 поставки сільськогосподарської техніки від 21.06.2017 містить розділ "Висновок уповноважених представників сторін про кількісні та якісні показники товару" (відповідає чи не відповідає умовам договору) та розділ "Докладний опис виявлених недоліків та їх характер" (заповнюється у випадку виявлення недоліків, або некомплектності товару), які не заповнено.

При цьому, пунктами 4.1-4.4 договору поставки передбачено, що приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в день його отримання від постачальника.

Господарський суд враховує, що докази повернення позивачем за первісним позовом техніки відповідачу за первісним позовом в межах договору зберігання матеріали справи не містять, а отже логічним є висновок, що техніка перебуває у володінні покупця і він має змогу прийняти товар по кількості та якості, у відповідності до пунктів 4.1-4.4 договору.

Господарський суд дійшовши висновку, про можливість саме позивача за первісним позовом вчиняти дії з прийняття товару врахував позицію останнього, а саме позивач за первісним позовом у письмових поясненнях від 12.04.2021 за вих.№60 в розділі 3. Щодо посилання Верховного Суду у постанові на обставини не повернення майна зі зберігання на підставі договору зберігання №Н-015 ОП-17 від 20.06.2017 зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 12.08.2019 у справі №911/963/19 зазначено, що у ФГ "Ніна" відсутній обов`язок здійснювати повернення спірної техніки на підставі договору зберігання після повної оплати її вартості за договором поставки (том 3 а.с.124).

Крім цього, позивач за первісним позовом (а.с.124 том1) звертає увагу суду на висновок висвітлений у рішенні Господарського суду Київської області від 12.08.2019 у справі №911/963/19 такого змісту:

"Частиною 1 ст.606 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Приймаючи до уваги, що з переходом права власності на майно до зберігача від поклажедавця, договір зберігання припинив свою дію поєднанням в одній особі кредитора і боржника, а отже наслідки невиконання такого договору, у тому числі нарахування штрафних санкцій боржнику, є припиненими.".

Господарський суд бере до уваги, що рішення Господарського суду Київської області від 12.08019 у справі №911/963/19 не оскаржувалося сторонами в апеляційному порядку, а отже логічним є висновок, що сторони погодилися з висновками зробленими Господарським судом Київської області під час вирішення спору у межах справи №911/963/19.

При цьому, господарський суд наголошує, що позивач за первісним позовом в обґрунтування обраної правової позиції посилається саме на висновок Господарського суду Київської області під час вирішення спору у межах справи №911/963/19 про перехід до нього права власності на спірне майно і як наслідок рішенням Господарського суду Київської області від 12.08.2019 у справі №911/963/19 звільнено позивача за первісним позовом від відповідальності за невиконання договору зберігання №Н-015 ОП-17 від 20.06.2017, у тому числі від нарахованих відповідачем штрафних санкцій.

Таким чином, господарський суд вважає за правильне та справедливе не піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, а саме рішення Господарського суду Київської області від 12.08.2019 у справі №911/963/19, яке вступило у законну силу.

Проте, техніка не приймається позивачем за первісним позовом всупереч його позиції, про наявність у останнього права власності на вказаний товар, фактичне володіння ним та відсутність обов`язку з повернення техніки відповідачу за зустрічним позовом за договором зберігання.

Листом від 13.03.2019 за вих.№48 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом, яким надано відповідь на лист від 04.03.2019 за вих.№005, а саме зазначив, що документи отримані від відповідача за первісним позовом не підписані з боку останнього. Позивач за первісним позовом зазначає, що 07.03.2019 направив на адресу відповідача за зустрічним позовом документи викладені у власній редакції і наголосив на відповідальності відповідача за зустрічним позовом, у випадку не передачі техніки за договором поставки.

Оцінюючи позицію позивача за первісним позовом господарський суд встановив наявність в матеріалах справи опису вкладення до цінного листа від 07.03.2019 з переліком документів, проте дослідити зміст вказаних документів не вбачається за можливе через їх ненадання до господарського суду.

Аналізуючи зміст листування сторін, господарський суд вбачає бездіяльність саме ФГ "НІНА" у прийнятті техніки за договором поставки. Господарський суд констатує згоду ТОВ "НФМ Агро" на прийняття техніки ФГ "НІНА", з огляду на фактичне знаходження техніки у володінні останнього та прямої вказівки у договорі поставки, пункти 4.1-4.4 договору поставки, на приймання товару по кількості та якості саме покупцем.

Посилання ФГ "НІНА", що, зокрема Акт №1 від 05.03.2019 приймання-передачі сільськогосподарської техніки за договором №Н-043 Т-17 поставки сільськогосподарської техніки від 21.06.2017 не підписано з боку ТОВ "НФМ Агро" відхиляються як необґрунтовані з огляду на наявність у зазначеному акті розділу "Висновок уповноважених представників сторін про кількісні та якісні показники товару" (відповідає чи не відповідає умовам договору) та розділу "Докладний опис виявлених недоліків та їх характер" (заповнюється у випадку виявлення недоліків, або некомплектності товару), які не заповнено, зокрема позивачем.

Приймаючи рішення, господарський суд бере до уваги висновок щодо застосування статті 614 Цивільного кодексу України, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №920/85/18 (за позовом про стягнення 5586562,50грн збитків) та зазначає таке.

За змістом частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд доходить висновку про відсутність вини у ТОВ "НФМ Агро" у не підписанні акта приймання-передачі майна за Договором поставки сільськогосподарської техніки. Крім цього, господарський суд звертає увагу, що положеннями пункту 7.1 договору поставки передбачено відповідальність постачальника за затримку з передачею товару покупцю. В даному випадку затримки з передачею товару покупцю не було через фактичне володіння покупцем спірною технікою.

Таким чином, підстави для застосування до відповідача за первісним позовом в частині стягнення пені відсутні, а тому у задоволенні первісних позовних вимог слід відмовити.

З огляду на відмову в задоволенні первісних позовних про стягнення пені, не підлягає розгляду клопотання відповідача за зустрічним позовом від 16.04.2021 за вих.№б/н про зменшення розміру штрафних санкцій.

Приймаючи рішення господарський суд взяв до уваги положення частини 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

6. Чи має місце факт порушення права та інтересу позивача за зустрічним позовом з боку відповідача за зустрічним позовом. Чи наявна/відсутня протиправна відмова відповідача за зустрічним позовом у підписанні акта приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.03.2019 за договором поставки.

Господарський суд констатує, що спір між сторонами в межах зустрічного позову виник на підставі договору поставки сільськогосподарської техніки №Н-043Т-17 від 21.06.2017.

Предметом зустрічних позовних вимог стала безпідставна, на думку позивача за зустрічним позовом, відмова відповідача за зустрічним позовом від підписання Акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.03.2019 за договором поставки сільськогосподарської техніки №Н-043 Т-17 від 21.06.2017.

Надаючи юридичний аналіз положенням статей 655, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд наголошує, що обов`язок відповідача передати товар позивачу кореспондується з обов`язком позивача перед відповідачем прийняти товар.

Так, продавець, відповідно до положень статті 663 Цивільного кодексу України, зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, проте беручи до уваги фактичні обставини даної справи, господарський суд наголошує на фактичному володінні саме покупцем (позивачем, позивачем за первісним позовом, відповідачем за зустрічним позовом) технікою, яка є предметом договору поставки.

Крім цього, в силу розділу 4. договору поставки приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем, тобто відповідачем за зустрічним позовом.

При цьому, аналізуючи наявні у справі матеріали господарський суд не вбачає заперечень з боку позивача за зустрічним позовом в частині дозволу у прийнятті товару відповідачем за зустрічним позовом.

Господарський суд наголошує, що статтею 689 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок і покупця щодо прийняття товару, зокрема, покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Договір купівлі-продажу є взаємно зобов`язуючим, де кожна із сторін договору наділена взаємними правами та обов`язками. Враховуючи зазначене та надаючи оцінку поведінці покупця (позивача) як зобов`язаної сторони договору, що полягає у вчиненні ним максимально необхідних дій для належного виконання зобов`язання, господарський суд не вбачає дій спрямованих на виконання обов`язку прийняти товар.

Наголошуючи на порушенні позивачем за зустрічним позовом зобов`язання, відповідач за зустрічним позовом не надав суду доказів порушення позивачем за зустрічним позовом обов`язку щодо передачі товару, який фактично знаходиться у володінні відповідача за зустрічним позовом.

Звертаючись з зустрічною позовною заявою позивач за зустрічним позовом вбачає можливість поновлення своїх прав шляхом визнати відмови відповідача за зустрічним позовом у підписанні Акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.03.2019 за договором поставки сільськогосподарської техніки №Н-043 Т-17 від 21.06.2017, отриманий разом з листом позивача за зустрічним позовом від 29.03.2019 за вих.№29-03/2019 протиправною.

Оцінюючи фактичні обставини справи, господарський суд встановив отримання відповідачем за зустрічним позовом Акту №1 від 04.03.2019 приймання-передачі сільськогосподарської техніки за договором №Н-043 Т-17 поставки сільськогосподарської техніки від 21.06.2017, проте доказів початку прийняття товару, який фактично знаходиться у володінні відповідача за зустрічним позовом матеріали справи не містять.

Дослідивши всі обставини справи у сукупності, господарський суд вбачає в діях відповідача за зустрічним позовом зволікання з прийняттям товару у власність шляхом підписання Акту №1 від 04.03.2019 приймання-передачі сільськогосподарської техніки за договором №Н-043 Т-17 поставки сільськогосподарської техніки від 21.06.2017.

Саме позивач за первісним позовом (а.с.124 том1) звертає увагу суду на висновок висвітлений у рішенні Господарського суду Київської області від 12.08.2019 у справі №911/963/19 такого змісту: "Приймаючи до уваги, що з переходом права власності на майно до зберігача від поклажедавця, договір зберігання припинив свою дію поєднанням в одній особі кредитора і боржника, а отже наслідки невиконання такого договору, у тому числі нарахування штрафних санкцій боржнику, є припиненими.". Логічним є висновок, що позивач за первісним позовом не визнає обов`язку повернути відповідачу за зустрічним позовом техніку, яка є предметом договору поставки. Відтак, першопричина у неможливості передати техніку, яка є предметом договору поставки знаходиться в діях/бездіяльності позивача і має наслідком позови про заявлення до стягнення з відповідача за первісним позовом штрафних санкцій, які покликані стимулювати порушника виконати зобов`язання, а не бути джерелом збагачення.

Так незважаючи не неправильно обраний спосіб захисту, господарський суд визнає відмову відповідача за зустрічним позовом у підписанні Акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки за договором поставки сільськогосподарської техніки №Н-043 Т-17 від 21.06.2017 протиправною. Заперечення відповідача за зустрічним позовом в частині того, що Акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.03.2019 за договором поставки сільськогосподарської техніки №Н-043 Т-17 від 21.06.2017 не підписано з боку позивача за зустрічним позовом не визнаються обґрунтованими, з огляду на наявність в матеріалах справи долученого саме позивачем за первісним позовом Акту №1 від 04.03.2019 приймання-передачі сільськогосподарської техніки за договором поставки сільськогосподарської техніки №Н-043 Т-17 від 21.06.2017 підписаного продавцем.

Водночас, господарський суд вважає, що в силу прямої дії пунктів 4.1-4.4 договору поставки саме покупець зобов`язаний прийняти товар по кількості і якості і господарський суд не може зобов`язувати позивача прийняти техніку з огляду відсутності належних доказів якості та кількості тої техніки яка фактично знаходиться у володінні відповідача за зустрічним позовом.

Крім того, матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, який саме Акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.03.2019 за договором поставки сільськогосподарської техніки №Н-043 Т-17 від 21.06.2017, отриманий разом з листом позивача за зустрічним позовом від 29.03.2019 за вих.№29-03/2019, а тому у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовляє.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісними позовними вимогами покласти на позивача за первісним позовом; судовий збір за зустрічними позовними вимогами покласти на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 73, 74-80, 86, 91, 129, 194, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

У задоволенні первісних позовних вимог ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "НІНА" (Україна, 08742, Київська обл., Обухівський р-н, село Жуківці, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 2; Ідентифікаційний код 20573873) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НФМ АГРО" (Україна, 51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, ВУЛИЦЯ ЗІНИ БЄЛОЇ, будинок 156, квартира 8, КІМНАТА 5; Ідентифікаційний код 39206071) про стягнення 801987,38грн. пені (договір поставки сільськогосподарської техніки №Н-043 Т-17 від 21.06.2017) відмовити в повному обсязі.

Судові витрати покласти на ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "НІНА" (Україна, 08742, Київська обл., Обухівський р-н, село Жуківці, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 2; Ідентифікаційний код 20573873).

У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НФМ АГРО" (Україна, 51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, ВУЛИЦЯ ЗІНИ БЄЛОЇ, будинок 156, квартира 8, КІМНАТА 5; Ідентифікаційний код 39206071) до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "НІНА" (Україна, 08742, Київська обл., Обухівський р-н, село Жуківці, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 2; Ідентифікаційний код 20573873) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Судові витрати покласти на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НФМ АГРО" (Україна, 51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, ВУЛИЦЯ ЗІНИ БЄЛОЇ, будинок 156, квартира 8, КІМНАТА 5; Ідентифікаційний код 39206071).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Складання повного рішення відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 30.06.2021.

Суддя І.В. Петренко