Рішення № 97961540, 29.06.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 червня 2021 року Справа № 903/303/21

за позовом Виконувача обов`язків першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті

до відповідача: Фермерського господарства "Корсойл - Агро"

про стягнення 35 436,95 грн.

Суддя Шум М.С.

Без виклику (повідомлення) представників сторін

Встановив: Виконувач обов`язків першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в позовній заяві просить суд стягнути з Фермерського господарства "Корсойл - Агро" 35 436,95 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом та 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору .

Ухвалою суду від 30.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.

Відповідач вимог ухвали суду від 30.04.2021 станом на 29.06.2021 не виконав, відзиву на позов не подав. Ухвала суду від 30.04.2021, що надіслана на юридичну адресу Фермерського господарства "Корсойл - Агро" зазначену в ЄДР юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:45630, Луцький р-он, с. Княгининок, вул. Бригадний Двір, пповернута органами поштового зв`язку з відміткою «задресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси

Відтак, в силу положення частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, повідомлення про розгляд справи по суті.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до п.3, п.п.15, 27 п.5, абз.1 п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015р. №592 “Про деякі питання забезпечення діяльності Держаної служби з безпеки на транспорті”, ст.29 Закону України “Про дорожній рух”, п.31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Уктрансбезпека здійснює функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

13.09.2019 Державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області на підставі направленя на рейдову перевірку №011780 від 13.09.2019 на 90 км автомобільної дороги Н-17 сполучення «Львів-Радехів-Луцьк» було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В ході проведеної перевірки інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було зупинено транспортний засіб - автомобіль марки «МАЗ», модель 6501А8, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом марки МАЗ-856103-010, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб та причіп належать Фермерському господарству "Корсойл - Агро" .

За наслідками перевірки (контролю) було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №208036 від 19.09.2019., яким посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області зафіксовано порушення з надання послуг із перевезення вантажу для власних потреб (маршрут: село Шепель, Волинська обл. - місто Пустомити, Львівська обл.) із перевищенням навантаження на здвоєнні осі: фактичне навантаження становить 22,40 т при нормативно допустимому -16 т; повна маса транспортного засобу становила 55,85 т., при нормативно - допустимому - 40 т. без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України.

За результатами перевірки було складено довідку №0002386 про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 19.09.2019 та акт №0021782 від 19.09.2019 про перевищення транспортним засобом нормативно - вагових параметрів.

На підставі акта №0021782 від 19.09.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування і за перевищення нормативних параметрів від 19.09.2019 за №290/071 на суму 1 299,60 Євро.

Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №0021782 від 19.09.2019 складено в присутності водія ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією ГУ ДПС у Волинській області від 03.07.2020, ОСОБА_1 у 3 -му кварталі 2019 перебував у трудових відносинах з Фермерським господарством "Корсойл - Агро" (а.с.25-26).

Відповідно до п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 (надалі - Порядок № 879), перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Як вбачається з позовної заяви сума, заявлена до стягнення з відповідача, була обчислена, враховуючи курс гривні до євро станом на 19.09.2019.

Станом на 19.09.2019 офіційний курс за 100 євро становив 2 726,7589 грн. Згідно з розрахунком від 19.09.2019 відповідачу за перевищення вагових параметрів нараховано 1299,60 євро, що в національній валюті становить 35 436,95 грн.

Управління Укртрансбезпеки у Волинській області направило на адресу відповідача запрошення на розгляд справи, в якому повідомило дату розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (а.с.18).

Станом на день звернення з позовною заявою - 26.04.2021 Фермерське господарство «Корсойл -Агро» вимогу про перерахування 35 436,95 грн. не виконало, добровільно плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не перерахувало.

У зв`язку з тим, що відповідач не перерахував добровільно плати Виконувач обов`язків першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся з позовною заявою до господарського суду.

Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 дійшла правового висновку про те, що зазначена категорія справ не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Звертаючись з позовною заявою до суду, Виконувач обов`язків першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури обгрунтував наявність інтересів держави, які, на його думку, полягають в порушенні законності в бюджетній сфері та сфері забезпечення розвитку дорожнього господарства країни, а також визначила уповноважений орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до п.1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на надземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення передбачено, що основним завданням Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Державна служба України з безпеки на транспорті здійснює функції з управління автомобільними дорогами спільного користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

Згідно з підпунктами 15, 27 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Наведена редакція підпункту 27 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 320 від 25.04.2018, яка набрала чинності 03.05.2018.

Законом України №54-ІХ від 11.09.2019 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю”, який набрав чинності 25.09.2019, ч.7 ст.6 Закону України “Про автомобільний транспорт” доповнено новим абзацом, згідно з яким центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів, нараховує плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу та з огляду на внесені зміни до законодавства має право вживати заходи щодо стягнення цієї плати.

З постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 904/31/19 встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті має повний обсяг процесуальної дієздатності щодо захисту майнових інтересів держави, відповідні повноваження передбачені статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п.п. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

В матеріалах справи міститься лист Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому Укртрансбезпека просить прокуратуру звернутися з позовом до суду про стягнення плати за проїзд з перевізника ФГ "Корсойл - Агро" посилаючись на те, що Укртрансбезпека не наділена правом звернення до суду про стягнення коштів за проїзд .

У листі Укртрансбезпека посилається на те, що її повноваження щодо плати за проїзд обмежуються лише нарахуванням такої плати, та зазначає про те, що у неї відсутня можливість забезпечити належний рівень сплати судових зборів.

Зміст зазначеного листа дозволяє дійти висновку про те, що Укртрансбезпека не мала наміру звертатися з позовом до суду.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Таким чином, звернення Виконувача обов`язків першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фермерського господарства “Корсойл - Агро” про стягнення 35 436,95 грн. зумовлене об`єктивною причиною: нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом, незважаючи на наявність у нього права на стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у зв`язку із внесеними змінами до Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, якою затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, та до ч.7 ст.6 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Прокурор дотримався процедури, встановленої ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, яка повинна передувати зверненню з позовом до суду.

Частиною 2 статті 29 Закону України “Про дорожній рух” передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України “Про автомобільні дороги” встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” (в редакції станом на час перевірки) у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2.6 м. (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення - 3,75 м.), за висотою від поверхні дороги - 4 м.(для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і національною поліцією маршрутах - 4,35 м.), за довжиною - 22м. (для маршрутних транспортних засобів - 25 м.), фактичну масу понад 40 т. (для контейнеровозів - понад 44 т., на встановлених Укравтодором та Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т.), навантаження на одиночну вісь - 11т. (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т.), здвоєні осі - 16т., строєні - 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т., здвоєні осі - 18 т., строєні - 24 т.) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м.

Як передбачено п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком № 879, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 (надалі - Порядок), пунктом 3 якого встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктом 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

Пунктом 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України”, справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які, в установленому порядку, не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Абзацом 1 пункту 28 Порядку встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктом 31 Порядку визначено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Відповідач порушив вимоги ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, оскільки вантаж перевозився з перевищенням встановлених осьових навантажень без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України.

Суд звертає увагу, що факт перевищення встановлених осьових навантажень без оформлення дозволу відповідачем підтверджується:

- актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №036136 від 19.09.2019;

- актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 19.09.2019 № 0021782;

- довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.09.2019 № 0002385.

Верховний Суд в постанові від 12.02.2020 у справі №926/16/19 дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговими транспортними засобами є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває у його власності, відповідач суду не надав. Також відповідач не надав доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені приписи законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, сума плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в розмірі 35 436,95 грн. підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Враховуючи, що спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн. слід покласти на нього згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Корсойл - Агро" (45630, Волинська область, Луцький район, село Княгининок, вул. Бригадний Двір,16, код ЄДРПОУ 36716877) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Горохівська міська ТГ, ГУК у Волин.обл/м. Горохів/22160100, код ЄДРПОУ-38009371, р/р UA118999980313171216000003570 код платежу 22160100, Казначейство України ) 35 436,95 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Корсойл - Агро" (45630, Волинська область, Луцький район, село Княгининок, вул. Бригадний Двір,16, код ЄДРПОУ 36716877) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 13, код ЄДРПОУ 02909915) 2 270,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя М. С. Шум