Вирок № 97958960, 30.06.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/8146/20

Провадження № 1-кп/185/258/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

секретаря Білого А.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040370001223 від 22.07.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Казані республіки Татарстан, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ст.286 ч.1 КК України,

за участю

прокурора Підшивайло А.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого адвоката Меркулової Т.П.,

захисника адвоката Нікітенка Є.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

21.07.2020 року приблизно о 23:35 годині обвинувачений ОСОБА_1 в темний час доби, в умовах необмеженої видимості по освітленій ділянці дороги, керуючи технічно справним автомобілем марки «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28.09.2019 року належить ОСОБА_3 , зі швидкістю 15 кілометрів на годину, рухався по крайній лівій смузі руху проїзної частини вулиці Центральна у м.Павлограді Дніпропетровської області від вулиці Соборна та наближався до вулиці Шевченко, маючи намір у подальшому виконати поворот праворуч та продовжити рух у напрямку вулиці Полтавська. Обвинувачений ОСОБА_1 , маючи об`єктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не впевнився, що його дії будуть безпечними та не створять небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпеки дорожнього руху, грубо порушуючи Правила дорожнього руху, перед зміною напрямку руху праворуч не переконався у безпеці виконання маневру, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, а саме скутеру марки «Fada» без державного номерного знаку під керуванням потерпілого ОСОБА_2 , який рухався по крайній правій смузі по вулиці Центральна від вулиці Соборна у напрямку вулиці Дніпровська. В процесі подальшого зближення зазначених транспортних засобів на перехресті вулиці Центральна - вулиці Шевченко у м.Павлограді трапилося зіткнення передньої правою частиною автомобіля марки «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням обвинуваченого ОСОБА_1 у ліву бічну частину скутера марки «Fada». В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій скутера «Fada» потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, в якому вказано, що «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху». Порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди та з наслідками, що настали. Невиконання вищевказаного пункту Правил дорожнього руху України призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого водію скутера потерпілому ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді відкритого уламкового перелому лівого ліктьового відростку зі зміщенням уламків, закритого перелому дистального метаепіфізу променевої та нижньої третини ліктьової кістки правого передпліччя зі зміщенням уламків, закритого уламкового перелому голівки лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, забійної рани правої ступні, множинних саден та гематом кінцівок, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України: як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, не визнав, суду пояснив, що дійсно 21.07.2020 року о 23.30 годині він на власному легковому автомобілі разом з пасажиром рухався по вул.Центральна м.Павлограда зі сторони вул.Соборна в напрямку вул.Дніпровська. Під`їжджаючи до перехрестя вул. Центральної та вул.Шевченка, він завчасно увімкнув показник правого повороту, рухався нешвидко, приблизно 15 км/год., продивився у дзеркала заднього виду, нікого не побачивши, став повертати праворуч на вул.Шевченка. В цей момент він почув удар в передню частину автомобіля. Одразу зупинився та вийшов з автомобіля, побачив пошкоджений скутер та потерпілого, який тримався за руку. Він викликав швидку та поліцію. Причиною зіткнення вважає те, що потерпілий на скутері рухався в стані алкогольного сп`яніння без увімкненого світла фар з перевищенням дозволеної швидкості в місті. Під час повороту праворуч він потерпілого не міг побачити. На його автомобілі була пошкоджена передня права сторона: крило, фара, бампер, на скутері – пошкоджений пластик на лівій стороні, ручки. Потерпілого швидка забрала до лікарні. Заявлений цивільний позов до нього про стягнення моральної шкоди, витрат на проведення експертизи та витрат на правничу допомогу не визнає.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 21.07.2020 року приблизно о 23:35 години він рухався у правій смузі руху зі сторони вул.Степового Фронту у напрямку вул.Дніпровська по вул.Центральна в м.Павлограді на скутері марки «FADA» без реєстраційного номера зі швидкістю 48 км/год. Світло на скутері було увімкнуто, до того ж вул.Центральна була освітлена. Під`їжджаючи до перехрестя з вул.Шевченка, біля центрального універмагу він продовжив рух прямо, а автомобіль «Daewoo Lanos», що їхав зліва, став різко повертати з лівої смуги руху праворуч, увімкнувши сигнал повороту, відбулось зіткнення. До цього бачив, як автомобіль «Daewoo Lanos» постійно рухався у лівій смузі руху, інших транспортних засобів не було. Момент зіткнення не пригадує, оскільки все трапилося дуже швидко, зіткнення відбулось під час руху транспортних засобів, перед перехрестям він знизив швидкість. Пам`ятає, що автомобіль правою передньою частиною контактував з лівою бічною частиною керованого ним скутера. Після зіткнення втратив свідомість, прийшов до тями на місці ДТП. Після вказаних подій тривалий час перебував на лікуванні. В результаті ДТП отримав переломи верхніх кінцівок, забійну рану правої ступні, множинні садна та гематоми кінцівок. На даний час продовжує лікуватись, йому було зроблено декілька операцій, витратив значну суму коштів на відновлення свого здоров`я, за весь час обвинувачений навіть не вибачився, ніякої матеріальної допомоги йому не надав. При призначенні покарання обвинуваченого сподівається на суворе покарання.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що точної дати не пригадує, влітку 2020 року приблизно до 00:00 годин він користувався послугами таксі під керуванням обвинуваченого ОСОБА_1 , яке викликав через службу. Він сидів на передньому пасажирському сидінні, рухались по вул.Центральна з боку площі в бік вул.Дніпровська по лівій стороні правої смуги руху. В районі перехрестя вул.Центральна та вул.Шевченка, він попрохав водія повернути направо. Обвинувачений завчасно увімкнув показник правого повороту, продивився у дзеркала заднього виду та, впевнившись у відсутності транспортних засобів, став повертати праворуч. В цей момент він відчув удар в передню частину автомобіля. Потерпілого він побачив лише в момент удару, останній виїхав з кущів. Вважає, що потерпілий на скутері їхав зі швидкістю більше 60 км/год. та перебував у стані сп`яніння, намагався швидко проїхати перехрестя справа від автомобіля.

Судом були досліджені наступні письмові докази.

Так, відповідно до витягу з кримінального провадження №12020040370001223, органом досудового розслідування в даному провадженні є Павлоградський ВП ГУНП в Дніпропетровській області, яким 22.07.2020 року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 ч.1 КК України, згідно яких: 21.07.2020 року, близько 23.43 години ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони вул. С.Фронту у бік вул.Дніпровська м.Павлограда, при здійсненні маневру, повороту праворуч з вул.Центральна до вул.Шевченка, не впевнившись у безпеці руху здійснив зіткнення зі скутером марки «FADA» без державного номерного знаку під керування ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку, від чого останній отримав тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований до лікарні.

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.07.2020 року, відповідно до якого місцем пригоди є регульоване перехрестя вул.Центральна та вул.Шевченка м.Павлограда. Проїзна частина горизонтальна ділянка, покриття дороги сухе, чисте, асфальтобетоне. Ділянка шляху освітлена міським електроосвітленням. На місці пригоди виявлені транспортні засоби: автомобіль марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з пошкодженням правої сторони переднього бамперу, деформація передньої частини переднього правого крила, та скутер марки «FADA» без реєстраційного номеру з пошкодженнями пластику керма, подряпини та сліди відшарування фарби на правій частині, подряпини передньої частини керма. До протоколу додана схема місця ДТП, на якій графічно зображені розташування транспортних засобів після пригоди та наявність сліду гальмування біля заднього колеса автомобіля, та фототаблиця, на якій зафіксовані викладені в протоколі обставини, зокрема наявність гальмівного шляху біля заднього правого колеса автомобіля обвинуваченого.

Постанова слідчого від 22.07.2020 року, якою в якості речових доказів визнано скутер марки «FADA» без реєстраційного номера з механічними пошкодженнями та залишено для зберігання на спеціальному майданчику відділу поліції.

Постанова слідчого від 22.07.2020 року , згідно якої в якості речових доказів визнано автомобіль марки «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з механічними пошкодженнями, який залишено для зберігання на спеціальному майданчику Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 року, якою накладено арешт на автомобіль марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та скутер марки «FADA» без реєстраційного номера з механічними пошкодженнями.

Ухвала слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.09.2020 року, відповідно до якої частково скасовано арешт, накладений на автомобіль марки обвинуваченого в частині заборони користування та передано під розписку власнику ОСОБА_3 .

Висновок судово-технічної експертизи від 25.08.2020 року, згідно якого робоча гальмова система, рульове керування та ходова частина автомобіля марки «Daewoo Lanos», яким керував обвинувачений під час пригоди, на момент проведення експертного огляду перебувають в працездатному стані.

Висновок судово-технічної експертизи від 25.08.2020 року, відповідно до якої робоча гальмова система переднього колеса, рульове керування та ходова частина скутера марки «FADA» на момент експертного огляду перебувають в працездатному стані. Робоча гальмова система заднього колеса скутера марки «FADA» на момент експертного огляду перебуває в непрацездатному стані з причини відірваного з місць технологічної установки важеля гальм гальмівної системи заднього колеса. Виявлені пошкодження з причини яких робоча гальмівна система заднього колеса скутера марки «FADA» перебуває в непрацездатному стані, утворилися внаслідок аварійного навантаження на деталі під час ДТП.

Висновок судової транспортно-трасологічної експертизи від 27.08.2020 року, яким встановлено, що при інкримінованих подіях мало місце поздовжнє, попутне, ковзне зіткнення скутера марки «FADA» з автомобілем марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час якого повздовжні осі транспортних засобів були розташовані під кутом 23°±7° відносно повздовжньої осі автомобіля Daewoo Lanos. При цьому під час даного дослідження було встановлено, що саме автомобіль передньою правою частиною контактував з боковою лівою частиною автомобіля, тобто фактично відбулось зіткнення транспортних засобів в той момент, коли скутер був справа та попереду автомобіля, що графічно зображено на малюнку 3 висновку експерта.

Протокол огляду предмету від 25.07.2020 року, згідно якого під час проведення досудового розслідування були переглянуті відеозаписи на DVD-R диску з камер відеоспостереження, які розташовані на перехресті вулиць Центральна та Соборна, вулиць Центральна та Шевченка м.Павлограда, які були надані виконавчим комітетом Павлоградської міської ради на запит слідчого. При відкритті відеофайлів встановлено, що відеокамера зовнішнього спостереження, направлена на регульоване світлофорами перехрестя доріг вул.Центральна та вул.Шевченка м.Павлограда. Дата запису 21.07.2020 року. На проїзній частині спостерігається дорожня розмітка, також присутні світлофори, які працюють в аварійному режимі. Відрізок автодороги по вул.Центральна призначений для руху в обох напрямках, має по дві смуги у кожному напрямку. На момент відтворення відео, на вказаному відрізку дороги по вул.Центральна дорожнє покриття асфальтобетонне, сухе та чисте, без пошкоджень, освітлюється електричними стовпами вуличного освітлення. Пора доби темна. О 23.37 годині відтворення даного відеозапису зі сторони вул.Соборна по вул.Центральна у напрямку вул.Дніпровська з`являється легковий автомобіль сірого кольору, який здійснює маневр повороту праворуч, а саме до вул.Шевченка у напрямку вул. Полтавська. В цей же час в попутному напрямку рухається мопед з водієм з увімкненим заднім габаритом фар. В момент появи, даного мопеда на екрані, він знаходиться з правого боку від вищевказаного легкового автомобіля. Наближаючись до перехрестя з вул.Шевченко, вказаний мопед, рухається прямолінійно, а легковий автомобіль сірого кольору, здійснює поворот праворуч у напрямку вул.Шевченка, спостерігається зіткнення вказаного автомобіля з мопедом. Місцем зіткнення є місце на смузі руху мопеда. В результаті зіткнення водій мопеда, долаючи певну відстань, падає на дорожнє покриття разом з мопедом. Через мить, з робочого місця водія легкового автомобіля, виходить чоловік та направляється до місця падіння мопеда та водія. Через деякий час, на вказаному перехресті спостерігається рух автотранспорту та пішоходів.

При відкритті ще одного відео-файлу встановлено, що відеокамера зовнішнього спостереження, направлена на алею, що розташована вздовж відрізку автомобільної дороги по вул.Центральній між вул.Соборна та вул.Шевченка. На момент відтворення відео встановлені аналогічні умови та стан дорожнього покриття, дата 21.07.2020 року. О 23.35 годині зі сторони вул.Соборна по вул.Центральна, в напрямку вул.Дніпровська рухається легковий автомобіль сірого кольору марки Део Ланос. Вказаний автомобіль рухається прямолінійно. О 23.35 годині в кадрі спостерігається в попутному напрямку прямолінійно рухається мопед з водієм у правій крайній смузі руху. Вищевказані транспортні засоби наближуються до перехрестя вул.Центральна та вул.Шевченко. В цей час, у легкового автомобіля вмикається проблисковий маячок правого повороту, мопед продовжує рухатись прямолінійно у правій крайній смузі руху, позаду автомобіля. Безпосередньо перед перехрестям вказаних вулиць спостерігається синхронна зміна напрямку руху (поворот праворуч) автомобіля марки Део Ланос та вищевказаного мопеда в напрямку до вул.Шевченка в бік вул.Полтавська. В цей час безпосередньо перед перехрестям між автомобілем марки Део Ланос та вищевказаним мопедом здійснюється зіткнення, легковий автомобіль зупиняється, а мопед зникає за перешкодами. Через деякий час, на вказаному перехресті спостерігається рух автотранспорту та пішоходів.

При перегляді вказаних відеозаписів в судовому засіданні були встановлені аналогічні обставини інкримінованих обвинуваченому подій від 21.07.2020 року, при цьому автомобіль, яким керував в день кримінального правопорушення обвинувачений, до виконання маневру повороту не зайняв відповідне положення на проїзній частині для здійснення маневру повороту вправо.

Постанова слідчого від 22.07.2020 року, якою в якості речових доказів визнано DVD-R диск та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Протокол огляду транспортного засобу від 24.07.2020 року, згідно якого предметом огляду був автомобіль марки «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 сріблястого кольору, з пошкодженнями передньої правої частини кузова: крила, бампера, - яким керував в день подій обвинувачений.

Протокол огляду транспортного засобу від 24.07.2020 року, відповідно до якого предметом огляду був мопед потерпілого чорного кольору з пошкодженнями пластикових частин у вигляді подряпин та уламків, розбитого вітрового скла, подряпин керма та механічного пристрою.

Висновок експерта судово-медичної експертизи №267 від 08.10.2020 року, відповідно до якого на підставі наданої медичної документації та даних об`єктивного обстеження у потерпілого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого уламкового перелому лівого ліктьового відростку зі зміщенням уламків, закритого перелому дистального метаепіфізу променевої та нижньої третини ліктьової кісток правого передпліччя зі зміщенням уламків, закритого уламкового перелому голівки лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, забійної рани правої ступні, множинних саден та гематом кінцівок, які утворились по ударному механізму від дії твердого предмету (предметів) чи при ударі об такий (такі) з місцем прикладання діючої сили у вищевказані ділянки та такими предметами могли бути виступаючі частини рухаючогося транспортного засобу та дорожнє покриття при падінні та ударі об нього, можливо в результаті зіткнення з автомобілем марки «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 , під час керування потерпілим мопедом марки «Фада» та ударі об частини вказаного автомобіля та при послідуючому падінні на проїжджу частину. Дані тілесні ушкодження утворились незадовго до надходження ОСОБА_2 до лікарні, тобто 21.07.2020 року. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні (більш ніж як 21 день). При хіміко-токсикологічному аналізі крові та сечі потерпілого на вміст алкоголю ознак сп`яніння не виявлено (0 проміле).

Протокол огляду місця події від 15.10.2020 року, відповідно до якого слідчим був оглянутий відрізок автодороги по вул.Центральна між вул.Соборна та вул.Шевченка, де відбувались інкриміновані обвинуваченому події 21.07.2020 року. Дана ділянка дороги призначена для руху транспортних засобів у двох напрямках по дві смуги руху в кожному напрямку. Між смугами руху, які призначені для руху в одному напрямку, присутня дорожня розмітка. Довжина лінії розмітки, що розрізняють вищевказані смуги руху, становить 3 метри, а відстань між ними 3.65 м.

Висновок комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи від 27.10.2020 року, яким встановлено, що експертом були досліджені надані на експертизу відеозаписи з камер міського відеоспостереження, на яких зафіксована дорожньо-транспортна пригода від 21.07.2021 року за участі обвинуваченого та потерпілого. Згідно наданих на дослідження відеограм середня розрахункова швидкість скутера «FADA», яким керував потерпілий, при русі по вул.Центральна м.Павлограда під час пригоди становить 48.0 км/год., з моменту початку зміни напрямку руху автомобіля «Daewoo Lanos» праворуч до моменту зіткнення зі скутером «FADA» минуло 1.72 секунди. У даній дорожній обстановці водій скутера «FADA» потерпілий ОСОБА_2 повинен був діяти згідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Daewoo Lanos» обвинувачений ОСОБА_1 повинен був діяти згідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України. Водій скутера «FADA» потерпілий ОСОБА_2 при заданих вихідних даних не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos» шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою скутера до місця зіткнення. Технічна можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля «Daewoo Lanos» обвинуваченого ОСОБА_1 встановлювалася виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, для чого не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволяли би йому виконати їх. В діях водія скутера «FADA» потерпілого ОСОБА_2 при заданому механізмі пригоди не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля «Daewoo Lanos» обвинуваченого ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної події.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 підтвердив висновки комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи, суду пояснив, що швидкість скутера встановлювалась за допомогою наданого відеозапису. Потерпілий не мав технічної можливості запобігти зіткненню транспортних засобів своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою скутера до місця зіткнення. Обвинувачений порушив п.10.1 ПДР, він повинний був перед маневром впевнитися в його безпеці, а потім здійснювати його. Обвинувачений ОСОБА_1 здійснював маневр повороту таким чином, що лінії руху транспортних засобів перетнулися. Обвинувачений своїми діями створив небезпеку для водія скутера, саме в результаті зміни напрямку руху автомобіля виникла ця небезпека. Причиною ДТП є те, що водій ОСОБА_1 не впевнився в безпеці повороту. Дії обвинуваченого не відповідають вимогам п.10.1 ПДР, що перебуває у причинному зв`язку з настанням ДТП. Об`єкт який перетинає смугу руху транспортного засобу є небезпекою для руху, і водій повинен здійснювати заходи для екстреного гальмування. Коли автомобіль змінює напрямок руху і виїжджає на смугу руху скутера, для останнього виникає небезпека. Небезпека для потерпілого виникла саме при зміні напрямку руху автомобіля «Daewoo Lanos». Відстань, на якій знаходився скутер від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки, не давала можливості потерпілому при застосуванні екстреного гальмування зупинитись та запобігти ДТП навіть при дозволеній швидкості руху в місті. Швидкість руху скутера була вирахувана з розкадровки відеозапису. В діях водія скутера «FADA» потерпілого ОСОБА_2 , при заданому механізмі пригоди, не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України. Ділянка дороги, на якій сталось зіткнення, має освітлення, оглядовість в день пригоди не була нічим обмежена, тому світло фар на скутері при таких умовах не має значення для виконання вимог Правил дорожнього руху іншими водіями.

Висновок автотоварознавчої експертизи № 112/20 від 20.11.2020 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, нанесеного власнику скутера марки «FADA», потерпілому ОСОБА_2 складає 3256.60 грн., а вартість відновлювального ремонту вказаного скутера складає 6672.60 грн.

Відповідь на запит ТСЦ МВС №1247 від 23.07.2020 року, згідно якої обвинувачений ОСОБА_1 отримав посвідчення водія категорії «В» 16.08.2018 року. Серед позбавлених права керування транспортними засобами не значиться.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`янінні №529 від 22.07.2020 року, відповідно до якого стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння у обвинуваченого ОСОБА_1 в день подій не виявлено.

Копія посвідчення водія виданого на ім`я « ОСОБА_1 », відповідно до якого обвинувачений отримав посвідчення водія та має право керувати транспортними засобами категорії «В».

Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, відповідно до якого автомобіль марки «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_3 .

Копія полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений між ОСОБА_6 та ПрАТ СК «ВУСО» забезпеченого транспортного засобу: автомобіля марки «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 , втратив чинність 05.07.2020 року.

Проаналізувавши надані в судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність в його діях порушення Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, а також показання потерпілого, свідка, експерта, досліджені письмові докази, співставляючи їх з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_1 , а також з іншими доказами кримінального провадження, які повністю викривають обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України, - суд робить висновок про те, що наведені судом докази, окрім показань обвинуваченого та свідка ОСОБА_4 , мають характер логічних, послідовних та об`єктивних, тому і покладені в основу вироку. Зазначені докази винуватості обвинуваченого є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки повністю підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Показання обвинуваченого про його непричетність до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, а причиною пригоди є невиконання останнім Правил дорожнього руху, перевищення швидкості руху в місті без увімкнутого світла фар та перебування за кермом в стані сп`яніння, - були спростовані в суді показаннями потерпілого, який показав, що:

- не перебував в стані сп`яніння, і це знайшло своє підтвердження під час проведення судово-медичної експертизи потерпілого,

- рухався з дотриманням швидкісного режиму, не порушуючи Правил дорожнього руху, і це було підтверджено висновками комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи, яким була визначена швидкість скутеру під час управління потерпілим в день пригоди - 48 км/год., що є дозволеною швидкістю в межах міста, та відсутність технічної можливості у останнього запобігти ДТП, не визначення експертом будь-яких порушень Правил дорожнього руху в діях ОСОБА_2 , які б перебували в причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП;

Вказані покази обвинуваченого також спростовуються обставинами, що були встановлені під час перегляду відеозапису з камер зовнішнього відеоспостереження від 21.07.2020 року, що розташовані неподалік місця ДТП. Так, з вказаного джерела доказу судом було встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 на скутері в час подій рухався в крайній правій смузі по вул.Центральна в напрямку вул.Дніпровська, обвинувачений ОСОБА_1 на автомобілі рухався в попутному напрямку в крайній лівій смузі. На перехресті з вул.Шевченко автомобіль під керуванням обвинуваченого намагається повернути вправо, не пропускаючи скутер під управлінням потерпілого, що рухається справа в крайній правій смузі в попутному напрямку, в результаті чого відбувається зіткнення.

Під час огляду місця події були зафіксовані сліди гальмівного шляху біля заднього правого колеса автомобіля, яким керував обвинувачений. В ході проведення експертного дослідження було встановлено розташування транспортних засобів в момент зіткнення, відповідно до якого автомобіль під керуванням обвинуваченого передньою правою частиною зіткнувся з лівим боком скутеру під керуванням потерпілого, тобто скутер став перетинати лінію руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , таким чином показання обвинуваченого в частині того, що він не бачив скутер під управлінням потерпілого, є сумнівними.

Проведена комплексна судова фототехнічна та автотехнічна експертизи встановила, що саме дії водія автомобіля «Daewoo Lanos» обвинуваченого ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України та з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної події. Експерт ОСОБА_5 підтвердив під час допиту висновки вказаної експертизи, спростувавши покази обвинуваченого в частині перевищення швидкості потерпілим та будь-якого порушення ПДР України, які би стали причиною ДТП, зокрема вплив світла фар на причину ДТП.

Тому вказані покази обвинуваченого в цій частині суд розцінює як обраний спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та можливість уникнення від відповідальності за вчинене.

До показів свідка ОСОБА_4 суд відноситься критично та не бере їх до уваги при ухвалені вироку, оскільки дані покази суперечать відеозапису з камер відеоспостереження міста, висновкам криміналістичних експертиз, показам потерпілого. Вказані джерела доказів спростували перебування потерпілого в стані алкогольного сп`яніння, перевищення ним швидкості та рух скутера по кущам.

Заявлені захисником підстави для визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події та додатків до нього - не відповідають чинному КПК України. Так, протокол вказаної слідчої дії складений слідчим на бланку, який містить певні графи для заповнення та оперативності проведення слідчої дії. Слідчий процесуально самостійна особа, яка фіксує в протоколі ті обставини, яка вона сприймає особисто та фіксує в протоколі Протокол містить підписи всіх учасників огляду та слідчого. Обвинувачений не заперечував проти огляду керованого ним засобу під час огляду, про що є запис в протоколі з його підписом. Схема ДТП також серед підписів учасників містить підпис, аналогічний підпису, якій стоїть в протоколі напроти прізвища обвинуваченого. Будь-яких зауважень з боку учасників огляду протокол не містить. Суд не вбачає порушень КПК України, які б впливали на допустимість вказаного доказу.

Проведені експертизи стану транспортних засобів – учасників ДТП, суд також визнає належним та допустимим доказом, оскільки дані експертизи були проведені у відповідності КПК та діючих законів, що регламентують діяльність судових експертів, установами та експертами, які наділені відповідними повноваженнями. Дані експертизи підтвердили справність транспортного засобу, яким керував обвинувачений, тобто відсутність технічних перешкод у останнього для виконання вимог ПДР, та справність скутеру потерпілого за виключеннями гальмівної системи заднього колеса, причиною чого є пошкодження гальмового важеля, яке виникло внаслідок аварійного навантаження на деталі під час ДТП.

Стороною захисту було заявлено про визнання недопустимим доказом відеозаписів з камер спостереження міста, які зафіксували подію ДТП, що були отримані слідчим на його запит від міської ради.

Відповідно до ст.84 КПК України процесуальним джерелом доказу є зокрема документ.

Згідно ст.99 КПК України, до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів не тільки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, а й витребуванням та отриманням від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом, відповідно до ст.93 КПК України. У відповідності вимог ст.93 КПК України на запит слідчого орган місцевого самоврядування (Павлоградська міська рада) надала зовнішній носій з інформацією з камер відеоспостереження, що в розумінні ст.ст.84, 99 КПК України є процесуальним джерелом доказу, а саме - документом, який є копією інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах. Відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року, у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Будь-яких порушень в отриманні цього доказу суд не вбачає. Переглянута відеоінформація є послідовною, безперервною, не містить неприродних пауз. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 року в справі №751/6069/19. Тому дані відеозаписи подій від 21.07.2020 року суд визнає належним та допустимим доказом.

Щодо недопустимості в якості доказу висновку комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи від 27.10.2020 року у зв`язку з невідповідністю вихідних даних та грубим порушенням експертом вимог законодавства, перевищенням своїх повноважень, суд зазначає, що даний висновок повинний бути підтверджений в ході проведення досудового розслідування за даним фактом та встановлений рішенням суду. Всі заявлені підстави є лише припущенням сторони захисту. Певні вихідні дані, на думку сторони захисту, можливо використовувати з показань, отриманих від учасників ДТП, інші встановлені самостійно стороною захисту. Для проведення вказаної експертизи були надані матеріали кримінального провадження, експерт під час допиту повідомив, що у разі відсутності певних даних для проведення експертизи він не надав би висновку. Сам висновок містить посилання не лише на постанову слідчого та відеозапис, а і на матеріли кримінального провадження, зокрема висновки криміналістичних експертиз, тому у суду не виникає сумнівів в об`єктивності проведеного дослідження. А припущення сторони захисту щодо неробочої гальмівної системи заднього колеса скутера до ДТП, самостійний прорахунок відстані для виникнення небезпеки для руху потерпілого, можливе зменшення або збільшення швидкості руху останнього в момент виникнення такої небезпеки – нічим об`єктивним не підтверджене. Тому заявлені обставини суд критично оцінює.

Всі інші протоколи слідчих дій та висновки експертів суд також визнає належними та допустимими доказами, які підтверджують в сукупності факт ДТП та наслідки цієї пригоди, отримані тілесні ушкодження потерпілим.

Сукупність доказів, що узгоджуються між собою дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 саме за ч.1 ст.286 КК України – як порушення правил безпеки дорожнього руху обвинуваченим ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії неумисних нетяжких злочинів, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання та реєстрації характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, а також невизнання останнім своє вини, думки потерпілого стосовно можливого покарання, відсутність будь-якого каяття.

Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

За сукупністю обставин вчинення злочину, ступеня тяжкості, наявності тяжких наслідків в результаті злочину у вигляді тілесних ушкоджень середньої тяжкості у потерпілого та довготривалого процесу реабілітації, даних про особу обвинуваченого, який не судимий, не працює, думки потерпілого, який при визначенні покарання сподівається на суворе покарання, висновків органу пробації, відсутності будь-якого каяття з боку ОСОБА_1 , відношення обвинуваченого до вчиненого та його наслідків, відсутності пом`якшуючих обставин, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 можливе лише при призначені реального покарання у вигляді арешту та призначає йому покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України, із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції статті, яке за ч.1 ст.286 КК України підлягає обов`язковому застосуванню.

Підстави для застосування ст.ст. 69, 75, 76 КК України відсутні.

Заявлена думка представника потерпілого щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_7 максимально можливого покарання у вигляді арешту на 6 місяців та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки, на думку суду, є занадто суворим та не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого.

Стаття 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, що також закріплено в ч.2 ст.65 КК України

Таке покарання буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також здатним сприяти виправленню ОСОБА_1 та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Під час проведення досудового розслідування проводились криміналістичні експертизи, згідно довідок Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України на проведення двох експертиз технічного стану транспортного засобу було витрачено по 1307.60 гривень на кожну, на проведення транспортно-трасологічної експертизи було витрачено 2615.20 гривень та на проведення комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи – 3922.80 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.

Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 винуватий у вчиненні інкримінованого злочину за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість документально підтверджених проведених експертиз у розмірі 9153.20 гривень.

Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

В межах кримінального провадження потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Потерпілий в позовній заяві розділив вимоги відшкодування завданої шкоди як до страховика, так і до обвинуваченого.

Потерпілий підтримав позов про стягнення з обвинуваченого в якості компенсації моральної шкоди 95 000.00 гривень та витрат на проведення експертизи та правничу допомогу – 3000.00 гривень, а також підтримав позов про стягнення з Моторного транспортного страхового бюро України в якості компенсації моральної шкоди 5000.00 гривень та майнової шкоди – 37924.79 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 зазначив, що він визнаний потерпілим за кримінальним провадженням. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 21.07.2020 року за участі автомобіля, яким керував обвинувачений, йому були спричинені тілесні ушкодження, з якими з 22.07.2020 року по 19.08.2020 рік, з 20.01.2021 року по 22.01.2021 рік та з 22.02.2021 року по 10.03.2021 рік – він перебував на стаціонарному лікуванні, та продовжує амбулаторно лікуватись. На лікування ним було витрачено 31252.19 гривень, в підтвердження чого надані квитанції та медичні документи. В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди була завдана матеріальна шкода, яка складається із витрат відновлювального ремонту скутера у розмірі 6672.60 гривень, що було підтверджено висновком експерта. Наявність моральної шкоди обґрунтована тим, що після ДТП та отриманих травм він зазнав фізичного болю, переніс декілька операцій з встановленням титанових пластин та гіпсу, змушений був приймати медикаменти, не мав можливості забезпечити себе у повсякденному житті самостійно, без сторонньої допомоги не міг організувати свій побут та життя, не працював, зазнав моральних страждань з приводу пошкодження транспортного засобу та стресової ситуації внаслідок ДТП. Заподіяна моральна шкода позивачем була оцінена в 100 000 гривень. Цивільно-правова відповідальність обвинуваченого не була застрахована, тому у відповідності до вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом.

Цивільний відповідач МТСБУ у своєму відзиву на позовну заяву наполягають на відмові в задоволені позову, оскільки потерпілий безпосередньо до МТСБУ не звертався з відповідною заявою; квитанції, надані в підтвердження витрат на лікування потерпілого, жодним медичним висновком або довідкою з лікарні не підтверджені; моральна шкода може бути виплачена лише в разі підтвердження наявності страхового випадку, який до тепер не встановлений та залежить від суми відшкодування. Крім того, МТСБУ не відшкодовує моральну шкоду на підставі пп.«а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Для виплат щодо ремонту транспортного засобу потерпілим не доведено право власності на скутер, який було пошкоджено в результаті ДТП.

Представник відповідача МТСБУ надав письмову заяву про розгляд кримінального провадження за їх відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_1 не визнав заявлені позовні вимоги до нього, оскільки вважає себе невинуватим в ДТП, в результаті якої були спричинені потерпілому тілесні ушкодження.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази щодо заявлених позовних вимог встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентоване ст.129 КПК України.

Як встановлено ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_2 , який є у даному кримінальному провадженні потерпілим (особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди), пред`явив цивільний позов до юридичної особи: Моторного транспортного страхового бюро України, - та фізичної особи: обвинуваченого, - скориставшись своїм правом, передбаченим ст.61, 128 КПК України.

Право потерпілого пред`явити цивільний позов в кримінальному провадженні, в тому числі до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діями обвинуваченого, прямо передбачає ст.128 КПК України.

Потерпілий, як цивільний позивач, не позбавлений права визначати осіб, до яких він позивається.

Згідно правового висновку, що містить Постанова Великої Палати Верховного суду від 11.12.2019 року у справі № 465/4287/15, попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV (надалі Закон №1961-IV), загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

Закон №1961-IV регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У вказаному Законі детально регламентовано дії водія, транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, тобто потерпілого, так і страховика.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону №1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону №1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 статті 37 Закону №1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону №1961-IV строк є присічним і поновленню не підлягає.

Із аналізу наведених норм спеціального Закону №1961-IV можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону №1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає

Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Разом з тим у Законі №1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі №1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування. Особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком, шкоди, заподіяної здоров`ю або життю потерпілого – трирічним строком.

Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону №1961-IV не містять.

У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону №1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.

Дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої завдано майнової, моральної шкоди та були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_2 , відбулась 21.07.2020 року, позовні вимоги останнім були заявлені в судовому засіданні 25.01.2021 року, тобто річний та трирічний строк у відповідності до вказаних вище вимог законодавства потерпілим дотриманий.

На момент інкримінованих подій цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 не була застрахована. Відповідно до наданої копії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії договору страхування цивільно-правової відповідності власника автомобіля, яким керував обвинувачений, сплинув 04.07.2020 року.

Згідно з п.41.1 ст.41 Закону №1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки – незалежно від наявності вини.

Згідно ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В статті 9 Закону №1961-IV законодавцем визначений розмір страхової суми. Так, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

У вказаному законі визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (стаття 23). У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів (стаття 24).

У даному кримінальному провадженні є встановленим, що обвинувачений ОСОБА_1 21 липня 2020 року, керуючи технічно справним автомобілем марки «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул.Центральна на перехресті з вул.Шевченко, внаслідок порушення вимог Правил дорожнього руху, допустив зіткнення зі скутером Fada» без державного номерного знаку під керуванням потерпілого ОСОБА_2 , в результаті чого останньому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Факт отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_8 в результаті ДТП встановлений на підставі висновку судово-медичної експертизи, відповідно до якого у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого уламкового перелому лівого ліктьового відростку зі зміщенням уламків, закритого перелому дистального метаепіфізу променевої та нижньої третини ліктьової кісток правого передпліччя зі зміщенням уламків, закритого уламкового перелому голівки лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, забійної рани правої ступні, множинних саден та гематом кінцівок, які утворились по ударному механізму в результаті зіткнення з автомобілем під час керування потерпілим скутером та ударі об частини вказаного автомобіля та при послідуючому падінні на проїжджу частину.

Перебування потерпілого на лікуванні після отриманих в результаті ДТП травм підтверджено довідками лікувальної установи, виписками з медичної картки хворого №336 ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікування в травматологічному відділені КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» ПМР» з 22.07.2019 року по 19.08.2020 рік, з 20.01.2021 року по 22.01.2021 рік, з 22.02.2021 року по 10.03.2021 рік.

Згідно довідок медичної установи про стаціонарне лікування потерпілого з зазначенням медичних препаратів, які використовувались для лікування, наданих копій та оригіналів квитанцій на придбання ліків та медичних препаратів, потерпілим ОСОБА_2 було витрачено загалом 31252.19 гривень. Тому заявлені позовні вимоги про стягнення з МТСБУ витрат на лікування потерпілого у вказаному розмірі підлягають задоволенню в повному розмірі, оскільки доведені документально, вказаний розмір відповідає вимогам Закону №1961-IV

Скутер марки «Fada» без державного номерного знаку згідно талону про продаж № НОМЕР_3 належить потерпілому ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку, нанесеного власнику скутера марки «FADA», потерпілому ОСОБА_2 , складає 3256.60 гривень, а вартість відновлювального ремонту вказаного скутера складає 6672.60 гривень. Таким чином, суд робить висновок про те, що сума відновлювального ремонту пошкодженого скутеру значно більше його вартості. Тому суд вважає, що в цій частині заявлені позовні вимоги про стягнення з МТСБУ завданих матеріальних збитків підлягають частковому задоволенню в розмірі, що встановлений експертом як завдані матеріальні збитки, та складає 3256.60 гривень.

У даному ж випадку, наявний факт достеменного встановлення вини особи, - вина ОСОБА_1 у ДТП визнана судом, і вказане беззаперечно породжує обов`язок відшкодування завданої потерпілій особі шкоди, як і встановлено, що ДТП є страховим випадком, що покладає на МТСБУ обов`язок здійснити відшкодування завданої внаслідок ДТП за участі незабезпеченого автомобіля третій особі (потерпілій) шкоди.

Відтак, у даному провадженні пред`явлене обвинувачення та доведеність винуватості ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні безпосередньо пов`язані із пред`явленим цивільним позовом потерпілим у кримінальному провадженні.

Беззаперечно, учасники судового провадження у даній справі мають різні за характером зобов`язання, як деліктні, так договірні.

Кримінальне судочинство не встановлює заборони розглядати цивільний позов у кримінальному провадженні за умови пред`явлення його до юридичних осіб, та за умови існування у учасників провадження різних за характером зобов`язань.

Проте, кримінальним процесуальним законом не заборонено, при вирішенні цивільного позову, керуватися нормами цивільного законодавства.

Слід зауважити, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Зазначенні зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком (або МТСБУ) відповідно до умов договору або закону, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди або МТСБУ. Ця особа, хоч і не завдала шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача або МТСБУ шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик або МТСБУ набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відповідно п.2 ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частина 3 ст. 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» зі змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 у пункті 9 Постанови орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого.

Згідно ст.26-1 Закону №1961-IV страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Враховуючи конкретні обставини справи, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, викликаних тривалим лікуванням, відновленням здоров`я, яких зазнав потерпілий ОСОБА_2 , а також суд враховує принцип розумності і справедливості, і з урахуванням всього цього вважає можливим стягнути на користь потерпілого з ОСОБА_1 30000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та з МТСБУ 1500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Крім того, потерпілим ОСОБА_2 заявлено вимоги про стягнення з обвинуваченого витрат на правові послуги у розмірі 2000 гривень та витрат на проведення авто-товарознавчої експертизи у розмірі 1000 гривень. В підтвердження заявлених вимог суду наданий договір про надання правничої допомоги від 29.08.2020 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Меркуловою Т.П., ордер від 22.12.2020 року, копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_9 , квитанції до прибуткового касового ордеру№43 від 14.11.2020 року про оплату за проведення авто-товарознавчої експертизи у розмірі 1000 гривень.

Стаття 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Відповідно до ст.120 та ст.122 КПК України до процесуальних витрат законодавцем віднесені витрати на правову допомогу та витрати на залучення експертів.

Згідно з положеннями статей 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами за результатом розгляду справи, визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та встановлюється на підставі наступних доказів: детального опису робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках надання правничої допомоги по певній справі; доказів вартості робіт (послуг) адвоката, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; детального опису витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги витрат адвоката; доказів здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи). Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Розрахунок наданих адвокатських послуг адвокатом Меркуловою Т.П. не наданий. Ні в договорі, а ні в позовній заяві не доведено обґрунтованість витрат на таку допомогу, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, вартості цих робіт.

Суд вважає, що заявлені потерпілим витрати на правничу допомогу не доведені документально, тому не підлягають задоволенню.

Потерпілим ОСОБА_2 надане документальне підтвердження сплачених витрат на залучення експерта для проведення авто-товарознавчої експертизи у розмірі 1000 гривень, тому вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.

У відповідності вимог ст..174 КПК України скасувати арешт транспортних засобів в даному провадженні після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Після набрання вироком законної сили затримати ОСОБА_1 та направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для відбування призначеного судом покарання.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість проведених експертиз експертами Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України у розмірі 9153.20 гривень.

Позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з Моторно транспортного страхового бюро України відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, та з ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди та процесуальних витрат, - задовольнити частково.

Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_2 з Моторно транспортного страхового бюро України вартість матеріального збитку, нанесеного в результаті пошкодження транспортного засобу, у розмірі 3256.60 гривень, на лікування - у розмірі 31252.19 гривень та моральну шкоду - у розмірі 1500 гривень.

Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_2 з ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30000 гривень та витрати на залучення експерта у розмірі 1000 гривень.

Скасувати арешт скутера марки «FADA» без реєстраційного номера, та автомобіля марки «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.07.2020 року.

Речові докази:

- CD-R диск «Patron» з записом подій, який перебуває в матеріалах кримінального провадження – зберігати з матеріалами кримінального провадження;

- скутер марки «FADA» без реєстраційного номера, який залишено для зберігання на території Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області – після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який залишено для зберігання гр. ОСОБА_3 , - після набрання вироком законної сили залишити по приналежності.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.А. Мельник