Рішення № 97957459, 28.05.2021, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/264/21

Провадження № 2-а/604/15/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Сташківа Н.Б.

за участю

секретаря судового засідання Гамана В.Т.

представника відповідача Гладкоскок С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 у березні 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що 22.02.2021 року інспектором поліції стосовно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАп України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Вважає, що дана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії поліцейського при винесенні постанови були незаконними, оскільки стверджує, що керуючи автомобілем КІА СПОРТЕДЖ, р.н. НОМЕР_1 , Правил дорожнього руху не порушував, жодного обгону не здійснював, а здійснив об`їзд майже нерухомої перешкоди, розміри якої не давали змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, частково виїхавши на смугу зустрічного руху. Крім того посилання поліцейського на те, що ніби-то обгін було здійснено ним на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості не відповідають дійсності і є виключно суб`єктивною думкою інспектора, оскільки у постанові не зазначено, у чому саме полягала обмежена оглядовість даної ділянки дороги та/або умови недостатньої видимості, а саме ним не вказано, якими саме геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об`єктами, а також транспортними засобами обмежена видимість цієї дороги в напрямку руху, та які саме умови, зокрема видимість дороги в напрямку руху менше 300м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо мали місце у даному випадку. Вважає, що поліцейський не мав жодних підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України. Крім того у постанові про накладення адміністративного стягнення не вказано, на підставі яких доказів, поліцейський прийшов до висновку про його винуватість у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, не послався на технічний запис, за допомогою якого здійснено відеозапис, або на прилад вимірювання, яким зафіксоване правопорушення, а тому надані представником відео файли не можна вважати належними та допустимими доказами. Сама по собі постанова також не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не випливає із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Враховуючи викладене, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення серії ЕАН №3817640 від 22.02.2021 року та закрити провадження у справі.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зіславшись на обставини, викладенні у позові, та просить його задоволити.

Представник відповідача - суб`єкта владних повноважень в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку проти задоволення позовних вимог заперечила та пояснила, що 22.02.2021 року о 13:23 год в смт. Сатанів, траса Р-48, водій ОСОБА_1 порушив правила обгону у кінці підйому, чим порушив вимоги п.14.6 ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим відносно нього було винесено постанову та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є фідеофіксація з місця вчинення адміністративного правопорушення, з якої вбачається, що позивачем було допущено порушення вимог ПДР. З відео чітко видно, що позивач порушив правила обгону у кінці підйому на ділянці з обмеженою оглядовістю. Також посилається на те, що позивач ОСОБА_1 сам ствердив, що здійснив об`їзд майже нерухомої перешкоди, розміри якої не давали змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, частково виїхавши на смугу зустрічного руху, таким чином вказує, що ним було допущено порушення вимог ПДР України. У зв`язку з чим вважає, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що даний позов є підставний і підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань :

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Крім того, відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, у п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР України), вказано, що обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху, обмежена оглядовість - видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об`єктами, а також транспортними засобами, недостатня видимість - видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.

Згідно п. 14.6 (г) ПДР України, обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості;

У п. 34.1.1 ПДР України вказано, що (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей;

При цьому у вказаному пункті ПДР України зазначено, що як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Згідно оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи КІА SPORTAGE, реєстраційний номер НОМЕР_1 22.02.2021 р. о 13:23:31 год в смт. Сатанів, траса Р-48 км, порушив правила обгону на закритому підйомі, чим порушив п. 14.6.г ПДР - порушення правил обгону, заборонено обгін на ділянках з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості".

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП, зокрема у постанові необхідно зазначати технічний засіб, яким здійснено фото чи відеозапис, прилад вимірювання, яким зафіксоване перевищення швидкості. У разі відсутності в постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний запис, за допомогою якого здійснено відеозапис, або на прилад вимірювання, яким зафіксоване перевищення швидкості, надані представником відповідача фото- та відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 31.01.2019 року справа №464/2309/17, від 24.01.2019 року справа №592/5576/17 та від 24.01.2019 року справа №428/2769/17.

Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).

Сама по собі постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Разом із тим, у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не зазначено технічний засіб, яким здійснено відео фіксацію, що суперечить вимогам ст.. 283 КпАП України, а тому не може вважатись належним та допустимим доказом у підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, яві використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Працівник поліції повинен у відповідності до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що мають значення для правильного вирішення справ;

Відповідно до розпорядження МВС № 466 від 21 травня 2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» зобов`язано виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото, відеоматеріалів, здійснених засобами вимірювальної техніки, яка пройшла метрологічну повірку згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», покази свідків, тощо.)

В супереч вказаному у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 порушив ПДР України та здійснив обгін автомобіля на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю при цьому пересік суцільну лінію дорожньої розмітки, порушуючи правила дорожнього руху, зокрема відсутні відомості щодо швидкості транспортних засобів, автомобіля, якого обганяв ОСОБА_1 , фото, відеоматеріали, пояснення свідків, пояснення водія вантажного автомобіля, якого, на думку працівників поліції, обігнав ОСОБА_1 , докази спростування того, що водій рухався із більш допустимою швидкістю при обгоні ніж це передбачено ПДР України та інші належні та допустимі докази.

У ч.2 ст.77 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В матеріалах даної справи представником відповідача не наведено, а судом не здобуто належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушив правила обгону, всупереч вимогам ПДР України, а тому в його діях відсутній склад правопорушення передбачений ч.2 ст. 122 КК України.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини, та докази, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, а постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення є незаконною та такою що підлягає до скасуванню у зв`язку з відсутністю складу порушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 287-289, ч.1 п.2 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 19,20,77,78,160,161,244,245,286, Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3817640 від 22 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадженням закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - підпис

з оригіналом згідно :

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області Н.Б. Сташків