Рішення № 97957079, 22.06.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8426/20 2/335/476/2021

22 червня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту воду і послуги водовідведення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Водоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачів солідарно борг в розмірі 14 270 грн. 01 коп. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 проживають відповідачі, які користуються послугами Комунального підприємства «Водоканал», але оплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі.

За період з 01.06.2013 року по 30.08.2020 року утворилась заборгованість в сумі 14 270 грн. 01 коп., що підтверджується доданим розрахунком заборгованості.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.11.2020 року, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи за відсутності представника КП «Водоканал», в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, у разі неявки відповідачів не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. У наданий судом строк відзивів на позов та заперечень щодо розгляду справи в спрощеному порядку не подали.

22.06.2021 року від відповідача ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшла заява, в якій він просить відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду, що відповідає вимогам ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого, учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є споживач – фізична особа, яка отримує або мас намір отримати вказану послугу, та виконавець.

Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та її водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Згідно до статуту, основним видом діяльності комунального підприємства «Водоканал» є забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям м. Запоріжжя й області питної води та водовідведення, тому позивач в силу закону є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, причому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону, споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги, до яких згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону відноситься централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та в свою чергу, має обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦПК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги.

Згідно з п. 18 правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, , затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Стаття 543 ЦК України передбачає, що у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсягу як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ст. 64 ЖК УРСР, члени сім`ї наймача, що проживають спільно з ним, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з договору найму житлового приміщення.

Судом встановлено, відповідачі у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Відповідями Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 12.10.2020 року № 01-71/15163 та від 11.11.2020 року № 01-71/16969.

На ім`я ОСОБА_1 у КП «Водоканал» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , як на квартиронаймача та особу, яка є споживачем послуг, яке надає підприємство за вищевказаною адресою, що підтверджується довідкою КП «Водоканал».

За розрахунком позивача за період з 01.06.2013 року по 30.08.2020 року в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , (особовий рахунок НОМЕР_1 ), надавались послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які не оплачувались у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 14 270 грн. 01 коп., що підтверджується відповідним розрахунком та довідкою.

Як передбачено ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). При порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за ч. 1 ст. 612 ЦК України.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язання лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні такого зобов`язання.

Із позовної заяви випливає, що протягом спірного періоду з 01.06.2013 по 30.08.2020 у відповідачів утворилась заборгованість, розмір якої складає 14 270,01 гривень.

Разом із тим, статтею 256 ЦК України визначено позовну давність – строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

При вирішенні заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування позовної давності суд виходить з того, що до заявлених позовних вимог, відповідно до ст. 257 ЦК України, встановлено загальний строк позовної давності в три роки.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Метою встановлення в законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

За ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Так, позивач був обізнаний, що відповідачі протягом тривалого часу, а саме з червня 2013 року не в повному обсязі здійснювали оплату за надані послуги, проте, до суду із даним позовом звернувся 05.10.2020 року, тобто зі спливом позовної давності за позовними вимогами, які заявляються за період до вересня 2017 року включно.

З урахуванням зазначеного, суд доходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення заборгованості, про застосування якого заявлено відповідачем.

Таким чином, у даному випадку в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з червня 2013 року по вересень 2017 року слід відмовити, у зв`язку із пропуском позивачем позовної давності.

З урахуванням викладеного та наданого позивачем розрахунку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, задоволенню підлягають позовні вимоги за період з 01.10.2017 року по 31.08.2020 року включно у розмірі 6 294, 18 грн.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позов на суму 6 294, 18 грн., що складає 44% від суми вимог, то сума судового збору, що підлягає стягненню солідарно з відповідачів, складає 924, 88 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 261, 509, 525, 526, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 67, 68 ЖК УРСР, ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту воду і послуги водовідведення – задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Водоканал» заборгованість за спожиту воду і послуги водовідведення, за період з 01.10.2017 року по 31.08.2020 року у розмірі 6 294 (шість тисяч двісті дев`яносто чотири) грн. 18 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Водоканал» судовий збір у сумі 924 грн. 88 коп. в рівних частках у розмірі 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 44 коп. із кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції – Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.О. Макаров