Ухвала суду № 97956659, 30.06.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6475/21

Провадження № 2/219/2536/2021

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 червня 2021 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Територіального сервісного центру МВС № 1442 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій області про зняття арешту з майна та зобов`язання зняття з реєстрації транспортного засобу,

В С Т А Н О В И В :

25 червня 2021 року до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач просить: 1) зняти арешт, який зареєстрований 25 жовтня 2016 року за № 16021208 реєстратором Сосницькою Олесею Миколаївною, Харківська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, номер 43254629, виданої 25 жовтня 2016 року Харківським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, щодо автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», 2009 року випуску, модель – VITO 111 CDI, кузов – НОМЕР_1 , синього кольору, державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати ТСЦ МВС № 1442 зняти з реєстрації автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», 2009 року випуску, модель – VITO 111 CDI, кузов – НОМЕР_1 , синього кольору, державний номер НОМЕР_2 , з власника – ОСОБА_1 – для подальшої перереєстрації на іншу особу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків з наступних підстав.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В свою чергу, позивачем у позові заявлено клопотання про відстрочення їй сплати судового збору до винесення рішення у справі згідно відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки вона перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

Також частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу положень вказаних норм убачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру належних до оплати судових витрат та звільнення від сплати судового збору це право суду, а не його обов`язок.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 29 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, позивачем до позову доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, не додано, з огляду на що клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі задоволенню не підлягає.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня становить 2 189 гривень.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

Так, позовна заява ОСОБА_1 має одночасно дві вимоги немайнового характеру, у зв`язку з чим позивачу пропонується сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу немайнового характеру за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 816,00 (908,00х2) гривень, або надати достатні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: Отримувач коштів: Бахмутська міська отг22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37868870, Банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.податків), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA788999980313191206000005584, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Артемівський міськрайонний суд Донецької області (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, у порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить виклад обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує вимоги в частині зобов`язання ТСЦ МВС № 1442 зняти з реєстрації автомобіль для подальшої перереєстрації на іншу особу, та не зазначає докази, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, позовну заяву ОСОБА_1 до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Територіального сервісного центру МВС № 1442 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій області про зняття арешту з майна та зобов`язання зняття з реєстрації транспортного засобу слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків (виконання вимог, передбачених п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, та надання документів, що підтверджують сплату судового збору,або надання достатніх доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі).

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Територіального сервісного центру МВС № 1442 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій області про зняття арешту з майна та зобов`язання зняття з реєстрації транспортного засобу залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Конопленко