Рішення № 97954617, 30.06.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5336/21

2-а/357/116/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий – суддя Бебешко М. М. ,

при секретарі – Ковальчук Ю. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Малишевського Івана Миколайовича відділення поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,ест

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Глущенко А.М. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначали, що 27.04.2021 коли ОСОБА_1 здійснював поїздку за маршрутом м.Біла Церква-смт.Рокитне з метою доставки вантажу, керуючи спеціалізований вантажним транспортним засобом марки VOLVO модель FH 400, номерний знак НОМЕР_1 , зі спеціалізованим напівпричепом марки TURBO`S HOET номерний знак НОМЕР_2 , по вул.Ігоря Зінича за залізничним переїздом останього зупинив поліцейський та вказав, що він проїхав на заборонний дорожній знак № 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено». Після чого працівником поліції було складено постанову серії БАВ № 132668 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Проте, із вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП не вчиняв. Поліцейський під час розгляду справи допустив спрощений підхід до розгляду справи, не дослідивши та не надавши будь-яких доказів нібито вчиненого правопорушення та не врахував його пояснення про недостатню видимість дорожнього знаку та прохання надати можливість для здійснення розвороту та виїзду із зони дії заборонного знака, а також зауважень про те, що водій діяв в умовах крайньої необхідності, оскільки дорожня обстановка унеможливила уникнення проїзду на заборонний знак.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 132668, за якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 на підставі ч.1 ст.122 КУпАП.

25.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі позивач отримав 09.06.2021. Відповідач, ухвалу про відкриття провадження справи у справі та позовну заяву з доданими до неї документами отримав 11.06.2021.

Враховуючи, що учасники справи будучи належним чином повідомленні про розгляд справи, із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не зверталися, відзив на позов у встановленні судом строки на адресу суду не надходив, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

27.04.2021 поліцейським СРПП відділення поліції № 1 Білоцерківського районного Управління поліції старшим сержантом поліції Малишевським І.М., винесено постанову якою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення – штраф у розмірі 340 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 27.04.2021 о 09:38 в смт.Рокитне по вул.Ігоря Зінича водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки VOLVO модель FH 400, номерний знак НОМЕР_1 , зі спеціалізованим напівпричепом марки TURBO`S HOET номерний знак НОМЕР_2 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонений», здійснивши подальший рух в зоні дії знаку, чи порушив ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.11 ст.122 КУпАП.

Вказана постанова не містить відомості про долучення до постанови будь-яких доказів на підставі яких приймалося рішення. Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження ОСОБА_1 роз`яснено. Копію постанову вручено.

Не погодившись із таким рішенням, позивач оскаржив дії поліцейського шляхом подачі адміністративного позову мотивуючи його тим, що поліцейським не було враховано пояснення водія про недостатню видимість дорожнього знаку та прохання надати можливість для здійснення розвороту та виїзду із зони дії заборонного знака, також не було враховано і зауважень водія про те, що водій діяв в умовах крайньої необхідності, оскільки дорожня обстановка унеможливила уникнення проїзду на заборонний знак.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано фото таблиці автомобільної дороги Т-10-10 Рокитне-Узин, інформаційний лист відділу житлово-комунального господарства, благоустрою та розвитку інфраструктури Рокитнянської селищної ради Київської області від 05.05.2021 № 01-88, та копію схеми організації дорожнього руху ділянки автомобільної дороги Т-10-10 Рокитне-Узин км 1+400 – км 1+910.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР ).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.1.3. ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Абз. 1 п.1.5 Розділу 1 ПДР України: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Пунктом 2.3 ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Згідно з п.8.1. Правил дорожнього руху регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Положеннями п. 8.4. (в) ПДР України встановлено, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Знак 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.

Не поширюється дія знака:

на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення;

на вантажні автомобілі, які мають похилу білу смугу на зовнішній бічній поверхні або перевозять групи людей.

Зона дії знака — від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, — до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач звертаючись до суду зазначив, що він здійснював рух вантажним транспортним засобом автомобільною дорогою Т-10-10 Рокитне-Узин через населений пункт смт.Рокитне, рухаючись по головній дорозі, яка на перехресті змінює напрямок, з вулиці Висока на вул.Ігоря Зінича. Безпосередньо перед залізничним переїздом на вул.Ігоря Зінича встановлено заборонний дорожній знак 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено». Проте, даний знак встановлено таким чином, що його неможливо помітити водієві вантажного автомобіля завчасно перед здійсненням маневру (лівий поворот під прямим кутом) на Т-подібному перехресті вулиць Висока, Ігоря Зінича, Сухоліська, рухаючись з вулиць Високої на вулицю Радянська. Разом з цим, на вулиці Високій перед Т-подібним перехрестям встановлений знак 2.3. «Головна дорога» та табличка 7.8. «Напрямок головної дороги», проте відсутній знак 3.23 «Поворот ліворуч заборонено» з табличкою 7.5.1. «Вид вантажного транспорту» та/або знак 5.55 «Схема руху», знак 5.56 «Схема об`їзду» та/або знак 5.28.1-5.28.3 «Напрямок руху для вантажних автомобілів», що відображено на фото таблиці, яка додана до позовної заяви. За вказаних умов, позивач зазначав, що розпізнав дорожній знак 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено» вже під час здійснення маневру – лівого повороту в напрямку вулиці Ігоря Зінича через залізничний переїзд , при цьому ширина проїзної частини дороги та наявність інших автомобілів позаду позбавила позивача здійснити лівий розворот габаритним вантажним транспортним засобом з напівпричепом на даному перехресті без створення аварійної ситуації, а також відповідно до пп.а п.10.7, п.10.10, пп.а п.15.9 ПДР розворот забороняється: на залізничних переїздах, забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в`їздах та виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю, зупинка забороняється на залізничних переїздах. За таких обставин позивач не міг вчинити інакше, крім як продовжувати рух в напрямку вулиці Ігоря Зінича.

При цьому, Службою автомобільних доріг у Київській області 05.05.2021 надано письмову відповідь за № 06с-1552, про те, що схемою не передбачено встановлення заборонного дорожнього знака 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено» перед залізничним переїздом на вул.Ігоря Зінича, та на підтвердження надано схему організації дорожнього руху ділянки автомобільної дороги Т-10-10 Рокитне-Узин км 1+400 – км 1+910, погоджену листом № 18/83197 від 23.12.2014 начальника відділу СДР УДАІ ГУ МВС України у Київській області Вакулюк О.О. (а.с.35).

Суд зазначає, що відповідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, судом встановлено та не заперечується самим позивачем, що останній керуючи вантажним автомобілем був позбавлений можливості уникнути порушення правил дорожнього руху – проїзд на заборонний дорожній знак, оскільки дорожня обстановка на зазначеній ділянці дороги унеможливлює здійснити водієві лівий розворот вантажним автомобілем, для уникнення проїзду на заборонний дорожній знак.

Положеннями ст.159 КАС України встановлено, що, зокрема, відзив на позовну заяву є заявою по суті. Подання заяв по суті є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 24 квітня 2019 року зазначено, що «позаяк неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху».

Суд зазначає, що належних доказів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП під час розгляду справи відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст.77 КАС України, суду не надано.

Отже суд вважає, що рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято з порушенням вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для його скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн. згідно квитанції № 70771 від 03.06.2021 року, тому вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 139, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Малишевського Івана Миколайовича відділення поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності– задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії БАВ № 132668 від 27.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження в даній адміністративній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: старший сержант поліції Малишевський Іван Миколайович, відділення поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, адреса: 09600, Київська обл., м.Рокитне, вул.Заводська, буд.3.

СуддяМ. М. Бебешко