Рішення № 97952891, 04.06.2021, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1778/20

Провадження № 2/675/143/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2021 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О.,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду вм. Ізяславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 21 вересня 2020 року звернулася до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, мотивуючи це тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилась спадщина. Позивачка вказує, що являється спадкоємцем померлої за заповітом та прийняла спадщину у встановлену законом порядку. ОСОБА_1 зазначає, що за життя ОСОБА_2 була внесена до списку громадян-членів КСП «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області під номером 542, оскільки Державний акт на право колективної власності на землю членів КСП «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області серії ХМ № 27 був виданий 27 листопада 1995 року, однак правовстановлюючий документ на належну їй земельну частку (пай) отримати не встигла. Позивачка посилається на те, що спадкодавець на момент смерті набула право на земельну частку (пай) з земель КСП «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області, однак відсутність правовстановлюючих документів позбавляє можливості позивачку у встановленому законом порядку отримати свідоцтво на право на спадщину на земельну частку (пай).

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала.

Представник відповідача Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в поданій письмовій заяві просив справу розглядати за відсутності представника сільської ради, проти заявлених вимог не заперечував.

Вислухавши позицію позивачки, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

21 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2020 року відкрите провадження за вказаною заявою.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2021 року залучено до участі в справі в якості правонаступника відповідача Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області Плужненську сільську раду Ізяславського району Хмельницької області.

16 лютого 2021 року закрите підготовче провадження.

В зв`язку з тим, що спадкодавець помер у 1996 році, а спадкоємець фактично прийняв спадщину у той же час, суд приходить до висновку, що до даних правовідносин необхідно застосувати норми Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим — день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 527 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 534 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ізяславі району Хмельницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого додана до матеріалів справи.

ОСОБА_1 являється спадкоємцем померлої ОСОБА_2 за заповітом та 05 листопада 1996 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , інші спадкоємці відсутні, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією спадкової справи.

Відповідно до ст. 548 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Таким чином, до ОСОБА_1 перейшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.

У ст. 1 ЦПК України вказано, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Повноваження в галузі земельних відносин визначені у главах 2 та 3 Земельного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до п. п. 1, 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 27 виданий Колективному сільськогосподарському підприємству «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області 17 листопада 1995 року та у списку громадян – членів колективного сільськогосподарського підприємства ОСОБА_2 була внесена під номером 542, що підтверджується копіями Державного акту та списку, доданими до матеріалами справи, довідкою № 405 Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, копія якої додана до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за життя ОСОБА_2 набула право на земельну частку (пай) із земель, що перебували у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області.

Згідно архівної довідки № Л-149/04-04 архівного відділу Ізяславської районної державної адміністрації від 17 травня 2019 року та розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області № 111 від 22 травня 1996 року «Про затвердження вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах колективних сільськогосподарських підприємств» розмір земельної частки (паю) встановлена в розмірі 2,44 умовних кадастрових гектарах для КСП «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями вказаних документів.

Відповідно до ст. 560 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку, що права ОСОБА_1 були порушені і підлягають захисту.

Таким чином суд вважає, що слід визнати право ОСОБА_1 на земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 131, 152, Перехідними положеннями ЗК України, Указом Президента України від 08. 08. 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст. ст. 525, 527, 534, 548, 560 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, Постановою № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізяславським РВУМВС України в Хмельницькій області 02 вересня 2010 року, жительки АДРЕСА_1 ) до Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (30320 с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області, вул. Бортника, 7, код ЄДРПОУ 04406745) про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати право ОСОБА_1 як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай), розміром 2, 44 умовних кадастрових гектарів із земель, що перебували у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся» с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 14 червня 2021 року.

Суддя О. С. Янішевська