Рішення № 97950279, 23.06.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5934/21

Провадження № 2/234/2830/21

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2021 року

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Переверзевої Л.І.,

секретаря - Горбатової Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Фінанс інновація», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області із позовом до ТОВ «ФК «Фінанс інновація», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що у квітні 2021 р. Позивач дізналася від бухгалтерії КНП «ЦПМСД № 2» Краматорської міської ради, що на адресу лікарні надійшла постанова приватного виконавця про звернення стягнення на доходи боржника шляхом здійснення відрахувань з її зарплати.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменко Д.О. від 23.04.2021 року відкрито виконавче провадження № 65268129 та направлено до місця проживання позивача для здійснення стягнення.

Згідно з написом звергнуто стягнення з позивача на користь відповідача за кредитним договором № 200912-25549-1 від 12.09.2020 року суми заборгованості у розмірі 11420 гривень та витрати за вчинення напису у розмірі 950 гривень, всього 12370 гривень.

Вважає, що розмір заборгованості, визначений в виконавчому написі не є підтвердженим та нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.

Просила визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. № 1515 від 09.03.2021 року таким, що не підлягає виконанню. Судові витрати покласти на відповідача.

08.06.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач у задоволенні позову просить відмовити. Вказали, що відповідно до укладеного договору № 200912-25549-1 вiд 12.09.2020 року мiж Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновацiя» та ОСОБА_1 , Позивач отримала кредит у розмірі 2 000 грн. 00 коп., строком на 30 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК». зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Вважають, що укладений кредитний договір не відноситься до споживчого кредитування.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Позивача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором с прямою i безумовною згодою Позивача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом Директора ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайтi https://monetka.ua/uk/about_us.

У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, Позивач зареєструвався на веб-сайті Вiдповiдача в мережі Інтернет https://monetka.uа, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реестрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий ідентифікатор 804675 направлявся Позивачу шляхом надсилання повідомлення на його мобiльний номер НОМЕР_3 12.09.2020 року о 14 год. 00 хв. 22 сек., який вказувався при реєстрації. Кредитний договір був підписаний Позивачем 12.09.2020 року о 14 год. 00 хв. 54 сек., шляхом введення одноразового ідентифікатора 804675 в особистому кабінеті на веб-сайті Відповідача в мережі Інтернет https://monetka.ua.

Кредитні кошти були відправлені Позивачу на його платіжну картку № НОМЕР_4 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується чеком №265774083 від 12.09.2020 року.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме 12.09.2020 року надав Позивачу кредит у розмірі 2 000 гривень 00 копійок, шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_5 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 30 днів. Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Згідно п. 3.3. Кредитного договору, у разі порушення строків повернення кредиту встановленим п. 1.3. Кредитного договору, позичальник сплачує Товариству плату за користування кредитом за підвищеною процентною ставкою у розмірі 3,5 % від суми несвоєчасного повернутого кредиту за кожен день користування кредитом понад встановлений строк.

Позивач не повернув своєчасно відповідачу суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості.

Таким чином, в порушення умов Кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Позивач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

На підставі ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, в зв`язку з не виконанням Позивачем зобов`язань за кредитним договором, відповідач подав до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., заяву про вчинення виконавчого напису на стягнення заборгованості за договором № 200912-25549-1 вiд 12.09.2020 року з Позивача.

Вважають, що у відповідача були всі обґрунтовані та законні підставим на звернення стягнення на грошові кошти позивача шляхом вчинення виконавчого напису.

Позивач у судове засідання не з`явився. Представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві зазначив клопотання про розгляд справи без їх участі.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г.. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «ФК «Фінанс інновація» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 200912-25549-1 від 12.09.2020 року.

09.03.2021 року, за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинений виконавчий напис, в якому зазначено про звернення стягнення з громадянки України, ОСОБА_1 , яка є Боржником за кредитним договором № 200912-25549-1 від 12.09.2020 року, укладеним з ТОВ «ФК «Фінанс інновація», ідентифікаційний код юридичної особи 41146462, заборгованість за Кредитним договором за період з 12.10.2020 року по 25.02.2021 року.

23.04.2021 року приватним виконавцем Єфіменко Д.О. відкрито виконавче провадження № 65268129 з виконання виконавчого напису № 1515 від 09.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» заборгованості в сумі 12370,00 гривень.

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст.87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. В пункті 1 даної Постанови визначено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) нотаріально посвідчені угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до п.п.1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Велика Палата Верховного Суду, у Постанові від 16.05.2018 року у справі № 320/8269/15-ц, провадження № 14-83цс18, не відступила від наведених вище висновків Верховного Суду України щодо застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником (пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557цс19).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 зробила висновок, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі».

З наданого відповідачем розрахунку заборгованості неможливо встановити наявність безспірності заборгованості, оскільки первинні облікові документи, оформлені у порядку визначеному «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», а саме банківська виписка, яка має статус первинного документу, що підтверджено переліком типових документів, затвердженого наказом Мінюсту від 12.04.12 р. № 578/5, нотаріусу надані не були, тому і підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем є безспірним - немає.

Отже, в даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачці письмового листа з вимогою сплатити борг, що спростовує безспірність заборгованості по кредитному договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року по справі № 761/6923/17 (провадження № 61-27333 св 18) та від 26 травня 2021 року по справі № 308/629/17 (провадження № 61-12429св 19).

Таким чином, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

07.06.2021 року представником позивача надано клопотання про долучення доказів витрат на професійну правову допомогу в розмірі 3500,00 грн.

08.06.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, яке обґрунтоване тим, що у позові відсутні будь-які докази на підтвердження реальної сплати позивачем суми 4500,00 гривень на правову допомогу. Вважають, що вказані адвокатом витрати не є співрозмірними зі складністю справи та обсягом наданих ним послуг.

Суд зазначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. Правовідносини між адвокатом або фахівцем у галузі права та клієнтом визначаються цивільно-правовою угодою. Права та обов`язки адвоката визначені Законом України «Про адвокатуру», Правилами адвокатської етики, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу здійснений адвокатом на загальну суму 3500 грн. суд вважає співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, ціною позову та значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Оскільки, до матеріалів справи додані: договір про надання професійної правової допомоги від 26.04.2021 року, Акт наданих послуг до вказаного договору від 04.06.2021 року, в якому зазначено детальний опис робіт, виконаних адвокатом, квитанція до прибуткового касового ордеру №б/н від 26.04.2021 року та від 06.05.2021 про перерахування ОСОБА_1 платежів в сумі 2000 грн. та 1500 грн. за надання правової допомоги, з відповідача слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 3500,00 грн.

На підставі наведеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню та з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України за рахунок відповідача позивачу слід відшкодувати понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 908,00 грн., який був понесений позивачем при зверненні з позовом до суду.

У зв`язку з цим, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 4, 10, 12, 76, 89, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Фінанс інновація», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1515 від 09.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінанс інновація» заборгованості у розмірі 12370,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація», код ЄДРПОУ: 41146462 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Краматорського міського суду Л. І. Переверзева