Рішення № 97949831, 14.06.2021, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/229/21

Провадження № 2/222/129/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2021 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

cудді Доценко С.І.,

за участі секретаря Болбат Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначаючи, що 07.04.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір надання банківських послуг № б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок, кредитний ліміт якого у подальшому збільшився до 14000 гривень. На думку позивача, підписавши заяву, відповідач підтвердив згоду на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг» та ознайомлений з тарифами Банку», які викладені на офіційному банківському сайті. Все разом складає договір про надання банківських послуг. Несвоєчасне виконання умов вищевказаного договору з боку відповідача призвело до утворення заборгованості, що станом на 09.12.2020року становить 31108,01 грн. та складається із заборгованості за простроченим тілом кредита в сумі 21739,89 грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 7879,84 грн. та заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в сумі 1488,28 грн. Однак, кредитодавець на свій власний розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, а тому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 29619,73 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредита в сумі 21739,89 грн. та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 7879,84 грн. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

16.02.2021 року ухвалою суді Володарського районного суду Донецької області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено її розгляд. Копію ухвали надіслано сторонам.

Ухвалою від 12.03.2021 року у позивача витребувано докази по справі.

12.03.2021 року відповідач надав відзив на позов, з якого вбачається, що він не погоджується з позовними вимогами. Зазначає, що дійсно 07.04.2020 року між ним та банком був укладений договір б/н, згідно якого він отримав кредит у розмірі 2000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку картки. Вважає що заборгованість за кредитом він сплатив в повному обсязі. В свою чергу позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним було отримано кредит саме в сумі 21739,89 грн., а тому вимоги щодо стягнення грошових коштів за договором б/н від 07.04.2020 року, а саме за тілом кредиту в розмірі 21739,89 грн. є безпідставними та необґрунтованими, оскільки він не отримував такого кредитного ліміту. Він отримав картку до червня 2018 року і 01.08.2018 року та 20.11.2018 року виплатив суми у 10780,00 та 10000 грн. відповідно, з метою закриття кредитної лінії та більше не проводив жодних операції по кредитній лінії. Натомість позивач зазначає, що ним було отримано ще дві картки з одним ї тим же номером в 2016 році, не зважаючи на те, що строк дії попередньої картки ще не скінчився. Також позивач безпідставно кожного місяця, починаючи з 01.09.2018 року, знімав з відповідача 1446,74 грн. за послугу «Миттєва розстрочка», хоча відповідач таку послугу не замовляв та ніяких додаткових заяв не підписував. Крім того, позивачем в односторонньому порядку була збільшена відсоткова ставка за кредитом і матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що відповідач був повідомлений про зміну відсоткової ставки. За таких обставин, вважає, що позивач повинен провести перерахунок за кредитним договором виходячи із процентної ставки 30% річних починаючи з 01.09.2014 року, виключивши послугу «Миттєва розстрочка» та нарахування відсотків проводити по 31.05.2018 року.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 07.04.2010 року, з якої чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчив свою згоду на те що заява, разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає договір, укладений з банком про надання банківських послуг. Він власноручним підписом підтвердив своє ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які були надані йому в письмовому вигляді. Зміни процентної ставки повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг. Також позивач зазначив, що у разі закінчення строку дії карти, строк дії карти продовжується банком на новий строк. Карта може бути видана при зверненні клієнта до установи банку, якщо термін її дії сплив або її було загублено, та якщо клас карти було підвищено у зв`язку з певними обставинами. Перевипуск карти відповідачем підтверджується банківською випискою по картковому рахунку, так як відповідач здійснював погашення заборгованості вже на нову карту. Стосовно однакового номеру карток у клієнта, а саме № НОМЕР_1 позивач зазначає, що зазначена карта продукт банку «Ваша картка». Продукт «Ваша картка» працював з видачею карток (без кредитного ліміту) в торгових точках. Подібні картки видавались за бажанням клієнта. Дану картку клієнт мав можливість поповнювати та розраховуватися нею без ідентифікації, подібно до звичайної дебетової картки. Проте у випадку, коли клієнту необхідно було скористатись кредитним лімітом – йому необхідно було звернутись до відділення банку для проведення ідентифікації. Після чого на картку нараховувався кредитний ліміт. Перша дата – дата видачі, тобто отримання на руки картки фізично, друга дата – дата після ідентифікації картки у відділенні банку. Щодо збільшення тіла кредиту зазначив, що протягом дії кредитного договору відповідач скористався послугою «Миттєва розстрочка», що призвело до збільшення розміру тіла кредиту над розміром кредитного ліміту. Як вбачається з виписки по рахункам 01.08.2018 року відповідач скористався послугою «Миттєва розстрочка» на суму 10780,00 грн. (тому посилання відповідача на особисте зарахування цієї суми є таким, що вводить в оману), після чого були оформлені переноси заборгованості з карти «Універсальна» за допомогою сервісу «Миттєва розстрочка». Скориставшись даною послугою у відповідача виникло зобов`язання в рамках сервісу «Миттєва розстрочка», зі здійсненням регулярних платежів для погашення перенесеної заборгованості. За умовами наданої послуги у разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу, наданого по сервісу «Миттєва розстрочка», клієнт доручає банку встановити овердрафт на кредитну картку на суму необхідно для сплати чергового платежу. Оскільки під час списання чергового платежу по Миттєвій розстрочці відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що і спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не провадились, а тому підстав вважати даний розрахунок заборгованості неналежним відсутні. Просить суд задовольнити позовну вимоги банку в повному обсязі.

Сторони та представник відповідача судове засідання не з`явилися.

З огляду на неявку всіх учасників справи, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, з огляду на положення частини 2 статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг шляхом подання позивачем анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Подавши відповідну заяву, позивач підтвердив, що вказаний договір складається із цієї заяви, пам`ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг, а також тарифів. До складу послуг, до яких приєднався відповідач передбачена і можливість підключення до сервісу "Миттєва розстрочка" з викладенням умови використання послуг цього сервісу (а.с. 24)

У зв`язку з укладенням цього договору позивачу було видано кредитну картку "Універсальна» та встановлено кредитний ліміт.

Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 28.08.2013 року було видано кредитну картку за № НОМЕР_2 з терміном дії до 04/17 року. 28.01.2015 року - кредитну карту № НОМЕР_3 з терміном дії до 06/18 року. 25.04.2016 року - кредитну карту № НОМЕР_1 з терміном дії до 04/20 року. (а.с.23)

Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою про рух коштів станом на 09.12.2020 року, з якої вбачається, що позичальник активно користувався зазначеними картками, в тому числі і тою, яка ним оспорюється № НОМЕР_1 , а саме до 02.10.2018 року він знімав готівку, розраховувався при придбанні товарів та послуг, списувались встановлені ним регулярні платежі на поповнення мобільного телефону до 01.03.2019 року. Він здійснював поповнення картки № НОМЕР_1 готівкою в терміналі в останнє 20.11.2018 року на 10000грн. При цьому залишок після операції поповнення картки становив -7334.09 грн. Після останнього поповнення відповідачем обов`язкові платежі за послугою « Миттєва розстрочка» не вносились, а тому списання коштів проводилось автоматично за рахунок овердрафту, про що свідчить зростання заборгованості за тілом кредиту. (а.с. 17-21)

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що користування банківською картою передбачає ідентифікацію користувача шляхом введенення пін-коду, який за умовами договору відомий лише користувачу картки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Виходячи зі змісту цієї норми права, істотними умовами кредитного договору є предмет, сума, строк повернення та проценти за користування кредитним коштами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ "Приватбанк").

З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Така позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19, провадження № 61-16243 св 20.

Факт укладення кредитного договору в письмовій формі та отримання ОСОБА_1 кредитної картки «Універсальна» із встановленим кредитним лімітом, та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг і користувався зазначеною кредитною лінією відповідачем не заперечується.

При цьому, договір про надання банківських послуг за своїм змістом є ширшим, ніж кредитний договір, оскільки передбачає можливість клієнта в подальшому скористатись тими послугами банку, які визначені в Умовах та правилах банківських послуг, шляхом прийняття пропозиції банку у спосіб, визначений такими Умовами.

Відповідно до пункту 1.1.1.113 Умов та правил надання банківських послуг сервіс "Миттєва розстрочка" - це послуга банку, яка надається держателям платіжних карток "Універсальна" та "Універсальна GOLD" на умовах терміновості, платності та зворотності. Терміновість кредиту визначається кількістю платежів, яку вибрав клієнт, але не більше 24 платежів. Платність визначається комісією за користування кредитом, яка сплачується одночасно з погашенням кредиту рівними частинами з кожним платежем. Повернення визначається вимогою погасити кредит не більше ніж за вибрану клієнтом кількість платежів. Кредит з використанням сервісу "Миттєва розстрочка", повертається шляхом встановлення клієнтом регулярного платежу з картки клієнта в розмірі щомісячного платежу за кредитом і проводиться банком на підставі договірного списання.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що він не замовляв послугу «Миттєва розстрочка» тому що частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Послуга «Миттєва розстрочка» оформлюється дистанційно через систему Приват24. Вхід в систему Приват24 здійснюється під авторизацією відповідача. При даній процедурі відповідач як клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24. Після отримання доступу в Приват24 він вчиняє ряд операцій, включаючи оформлення угод на умовах «Миттєва Розстрочка». Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону відповідача та іншої особистої інформації, яка відома лише клієнту банку. Грошові кошти знімались за допомогою банкомату, відповідно відповідач використовував платіжну карту з ПІН-кодом властивим даній картці, який відомий лише держателю карти.

При цьому відповідач не надав доказів про можливість використання картки іншими особами без його згоди, тому що не надані докази про те що він заявляв про втрату картку, чи несанкціоноване використання його картки третіми особами.

Відсутні докази про його відмову від послуги «Миттєва розстрочка».

Із наданих позивачем доказів вбачається що відповідач отримав кредитні кошти, але свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, сенс договору приєднання полягає у тому, що його умови визначені однією із сторін у формулярах або інших стандартних умовах і можуть бути прийняті іншою стороною не інакше ніж шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. Тобто дійсно вільною в цьому випадку є воля лише однієї сторони - тієї, яка пропонує для укладення договору саме формуляр (тобто банк). Інша сторона виявляє волю до укладення цього договору лише на стадії прийняття умов такого договору в цілому. Проте не повинно виникати сумнівів у тому, чи дійсно та які саме умови, викладені у формулярі або іншій стандартній формі, приймає позичальник.

Згідно із частинами другою, третьою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 09 грудня 2019 року по справі № 739/119/17-ц (провадження № 61-33213св18).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом встановлено, що після приєднання 01.04.2018 року до сервісу "Миттєва розстрочка" відповідач систематично користувався наданими за вказаним банківським сервісом кредитними коштами, вносив платежі на погашення кредиту, знімав готівку, дій щодо відкликання прийняття пропозиції банку не вчинив, що свідчить про його волевиявлення на виконання Умов та правил надання банківських послуг, до яких позивач приєднався під час укладення договору від 07 квітня 2020 року, в частині використання сервісу "Миттєва розстрочка". (а.с.17-21)

Таким чином, оскільки відповідач здійснював дії направлення на оплату придбаного товару за допомогою сервісу «Миттєва розстрочка», то він знав про наявність такої послуги і приймав умови даного сервісу.

Згідно довідки (а.с. 23) строк дії картки відповідача закінчується 04/20 року. Сума заборгованості за кредитом нарахована позивачем станом на 30.04.2020 року та є незмінною станом на дату визначення заборгованості 09.12.2020 року. Із позовною заявою позивач звертається 08.02.2020 року, тобто в межах строку позовної давності.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, то зазначені обставини вказують на порушення прав банку, які підлягають захисту через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а саме суми непогашеного тіла кредиту у розмірі 21120,93 грн. та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 7879,84 грн.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, .ст. 15, 16, 526, 530, 610, 611, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_4 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанк» (розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 07.04.2010 року, яка утворилась станом на 09.12.2020 року в сумі 29619 (двадцять дев`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять) гривень 73 копійки, яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредита в сумі 21739 (двадцять одна тисяча сімсот тридцять дев`ять) гривень 89 копійок, заборгованість за простроченими відсотками в сумі 7879 (сім тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 84 копійки та сплати судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень, а всього 31889 (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 73 копійки.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя С.І. Доценко