Рішення № 97946889, 18.06.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2165/20

провадження №2/216/457/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бутенко М. В.

за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (Позивач) звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (Відповідач) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

Просять суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати у розмірі 13512,03 грн. та судові витрати по справі.

Представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просить справу розглянути в його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судові повістки направлені йому за адресою зазначеною в позовній заяві не отримує, інформації щодо іншої адреси для листування в порушення вимог ст. 131 ЦПК України суду не надано. За правилами ст.128-130 ЦПК України, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, не надав суду жодної заяви або клопотання. На думку суду, така поведінка відповідача свідчить про недобросовісне користування правами сторони у цивільному процесі, у зв`язку з чим суд визнає неповажною неявку відповідача та вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та зі згоди представника позивача, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.12.2016 року близько 08:50 години у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, по проспекту Гагаріна (Довгинцівський район) біля будинку № 64 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі – Відповідач), керуючи автобусом «БАЗ 22154», д. н. з. НОМЕР_1 , рухаючись по крайній правій смузі, не був уважним, не встежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем «DAEWOO MATIZ», д. н. з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) транспортним засобам нанесені механічні пошкодження, заподіяні матеріальні збитки, постраждалих немає.

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 11.01.2017 року по справі № 211/3/17-п, провадження № 3/211/34/17, суддя – Ніколенко Д. М., яка не оскаржувалася та набрала законної сили 24.01.2011 року, водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Правовідносини, які виникли в даному випадку між Відповідачем та Позивачем – Моторним (транспортним) страховим бюро України, спір про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, регулюються нормами ЦК України, та спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина у завданні шкоди, згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII), встановлено, що існує установлена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до положень п. 1.3, 1.7, 1.8 ст. 1 Закону № 1961-IV потерпілі – треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб – наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах; страховий поліс – єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону № 1961-IV, Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до підпункту «а» п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Так, підпунктом «г» п. 41.1 ст. 41. Закону № 1961-IV зазначено МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.

Пунктом 13.1 ст. 13 Закону № 1961-IV визначено, що учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону № 1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завданою іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Положеннями ч. 4 ст. 21 Закону №1961-IV визначено, що забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Дані ЄЦБД МТСБУ (http://www.mtsbu.ua/ua/) НЕ МІСТЯТЬ підтвердження, що на момент ДТП транспортний засіб «БАЗ 22154», д. н. з. НОМЕР_1 , був забезпечений договором ОСЦПВВНТЗ.

Окрім цього, немає відомостей, що водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпадає під норму п. 13.1 ст. 13 Закону № 1961-IV.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була забезпечена чинним договором ОСЦПВВНТЗ № АЕ/6297014 – ПрАТ СК «ВУСО» (приватне) термін дії з 00 год. 00 хв. 07.05.2016 до 06.05.2017, відомості внесенні в ЄЦБД МТСБУ.

З метою отримання відшкодування (регламентної виплати) ОСОБА_3 , як учасник ДТП та уповноважена особа власника автомобіля «DAEWOO MATIZ», д. н. з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копією довіреності від 15.03.2016 року НАТ 469614, завіреної приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хімченком Р. О., зареєстрованої в реєстрі за № 259, на підставі ст. 33, 35, п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, звернулися до МТСБУ:

1) з повідомленням про ДТП від 26.12.2016 року, яке зареєстровано за вх. № 29 від 03.01.2017 року та зареєстровано справу МТСБУ: 38618.

2) з заявою на виплату страхового відшкодування від 27.01.2017 року, яку зареєстровано за вх. № 3369 від 01.02.2017 року, що підтверджується даною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Однією із умов для відшкодування матеріального збитку, особою, відповідальною за заподіяний збиток (або заподіювачем шкоди) є наявність оцінки завданої шкоди, проведеної у встановленому законом порядку, з дотриманням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» (ст. 4, 5, 7, 12 цього Закону) та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затв. наказом МЮУ, Фонду ДМУ від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, в ред. наказу МЮ України, Фонду ДМУ від 24.07.2009р. №1335/5/1159) (п. 1.3, 1.6, 2.4, 4.3, 5.2, 8.3, 8.4, 8.5.2-8.5.15 Методики).

Відповідно до п. 40.3 ст. 40, п. 41.4 ст. 41 Закону № 1961-IV, МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону; МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.

В зв`язку з цим, для забезпечення необхідних дій для урегулювання страхового випадку, МТСБУ залучило врегулювача: ФОП ОСОБА_4 , що підтверджується листом – дорученням від 11.01.2017 року № 3.1-05/38618/вих1.

16.01.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності довіреної особи власника, ОСОБА_3 , та уповноваженої особи другого учасника ДТП ОСОБА_5 , був проведений огляд пошкодженого автомобіля «DAEWOO MATIZ», д. н. з. НОМЕР_2 .

Відповідно до Звіту про оцінку майна № 001/МУ-17 з визначення оціночної вартості матеріальної шкоди, спричиненої власникові автомобіля «DAEWOO MATIZ», д. н. з. НОМЕР_2 , від 17.01.2017 року, оцінювачем визначено: ринкову вартість досліджуваного автомобіля – 73467,00 грн.; коефіцієнт фізичного зносу – 0,552; вартість відновлювального ремонту – 16362,67 грн.; суму матеріальної шкоди, як суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу – 13012,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону № 1961-IV – шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Статтею 29 Закону № 1961-IV чітко встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством….

Відповідно до п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

17.03.2017 року, МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в сумі 13012,03 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 1 від 17.03.2017 року.

31.03.2017 року, МТСБУ, на підставі ст. 41 Закону № 1961-IV, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ № 2613 від 31.03.2017 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3 » про виплату відшкодування в сумі 13012,03 грн.

МТСБУ перерахувало уповноваженій особі власника пошкодженого автомобіля «DAEWOO MATIZ», д. н. з. НОМЕР_2 відшкодування у розмірі 13012,03 грн. (тринадцять тисяч дванадцять гривень 03 коп.), що підтверджується платіжним дорученням № 2613рв від 04.04.2017 року та проведеного банком – 04.04.2017 року.

Крім того, МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_4 за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП автомобіля потерпілого по справі МТСБУ:38618 в сумі 500,00 грн. (п`ятсот гривень 00 коп.), що підтверджується платіжним дорученням № 001/МУ-17р від 02.02.2017 року та проведеного банком – 03.02.2017 року.

Таким чином, загальні фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою по страховому випадку, складають 13512,03 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот дванадцять гривень 03 коп.).

Отже, МТСБУ виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 16 ЦПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Позивач намагався вирішити даний спір з Відповідачем в досудовому порядку, шляхом звернення до Відповідача з листами (рекомендованими): листом від 05.01.2017 року за № 3.1-05/579, про необхідність ОСОБА_1 надати письмово інформацію про наявність чинного договору ОСЦПВ на дату ДТП, за наявності посвідчення учасника бойових дій або інваліда 1 групи, чи здійснювались взаєморозрахунки між учасниками ДТП, що після сплати відшкодування МТСБУ має подати регресний позов до винної особи в ДТП, що підтверджується даним листом, однак лист Відповідач залишив без реагування, листом від 03.04.2017 року за № 3.1-05/7974, про необхідність відшкодування витрат МТСБУ в сумі 13512,03 грн., з пропозицією про погашення цієї заборгованості частинами та попередженням про можливе звернення до суду з метою примусового стягнення зазначеної суми згідно із законодавством України, що підтверджується даним листом, однак вказані пропозиції та попередження залишені ним без реагування і задоволення, в добровільному порядку витрати не компенсовані МТСБУ, досудовою вимогою та пропозицією про укладення договору про порядок повернення коштів від 08.06.2018 № 32/06, однак вказані пропозиції та вимоги залишені ним без реагування і задоволення, в добровільному порядку витрати не компенсовані МТСБУ.

Статтею 15 і 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту є зокрема: ч.5) примусове виконання обов`язку в натурі; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

МТСБУ, відшкодувавши потерпілому суму регламентної виплати, отримало право вимоги до винуватця ДТП, який не застрахував цивільно-правову відповідальність, в розмірі понесених фактичних витрат, в порядку зворотної вимоги (регресу).

Про правомірність права регресної вимоги підтверджується правовою позицією, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-2188цс16 від 16 листопада 2016 року

На сьогоднішній день, витрати (збитки) МТСБУ в розмірі 13512,03 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот дванадцять гривень 03 коп.) Відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані Позивачу, що порушує його законні права і інтереси.

Позивачем до подання позовної заяви, заходи щодо врегулювання спору здійснювалися, але безрезультатно.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка з часу ратифікації 17.07.1997 року в силу статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 і п. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу положень ст. 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачене при зверненні до суду з даним позовом судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі вищезазначеного, та керуючись статтями 1-16, 27, 28, 76-84, 175-177, 184, 187, 263,264, 274, 275, 276, 279, 280-283 ЦПК України, статтями 22, 1187, 1188, 1191, 1992 ЦК України, статтями 6, 22, 28, 29, 36, 38, 39, 40, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», правовою позицією ВСУ у справі за № 6-2188цс16 від 16.11.2016 року, частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов"язаних з регламентною виплатою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати у розмірі 13512,03 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот дванадцять гривень 03 копійки), та судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя: М. В. Бутенко