Рішення № 97946326, 22.06.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/980/21

Провадження № 2/185/1543/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Косики К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" про стягнення боргу, -

встановив:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Джерело», в якому просить стягнути з відповідачів солідарно 700000,00 грн та понесені судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що в період 2016 року по квітень 2018 року позивач передав у власність громадянці ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 700000,00 грн. Відповідач ОСОБА_2 , в свою чергу взяла на себе зобов`язання повернути грошові кошти до 15 липня 2018 року. На підтвердження укладання позики, ОСОБА_2 склала розписку, яку посвідчила від імені ТОВ «Джерело», як його керівник. В термін до 15.07.2018 року ОСОБА_2 грошові кошти не повернула, через що позивач був змушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

15 березня 2021 року провадження у справі відкрито, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року підготовче провадження закрито, розгляд справи призначено до розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причину неявки суд не повідомили, відзиву на позов, інших письмових заяв не подавали.

Суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-284 ЦПК України.

Ознайомившись з матеріалами справи, повно та всебічно дослідивши докази та встановивши обставини, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів.

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 у справі № 6-1967цс15.

Згідно оригіналу розписки, складеної на російській мові, ОСОБА_2 взяла у ОСОБА_1 за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року грошові кошти в сумі 700000,00 (сімсот тисяч) гривень в рахунок продажу птахоферми, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; Документи на продаж ферми знаходяться на стадії завершення; Повернення коштів ОСОБА_2 гарантує до 15.07.2018 року.

Оцінюючи надану розписку, суд приходить до висновку, що вона не містить відомостей щодо отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів саме у борг, оскільки в росписці зазначено, що кошти отримані в рахунок продажу птахоферми.

Отже, з тексту наданої розписки неможливо встановити факт виникнення між сторонами правовідносин за договором позики.

За змістом ч. 1 ст.1053 ЦК України, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням.

Проте, будь-яких доказів новації у позиковому зобов`язанні сторонами не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що сторонами не доведено факт укладення між ними договору позики, а тому вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що позовні вимоги не задоволено, суд вважає, що судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265,280-284 ЦПК України, суд –

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" про стягнення боргу – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач-1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач-2: товариство з обмеженою відповідальністю «Джерело», код ЄДРПОУ 03048154, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Привовчанське, вул. Шкільна, буд.32.

Суддя М. М. Перекопський