Вирок № 97945118, 29.06.2021, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1052/15-к

Номер провадження № 1-кп/699/36/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2021 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С. Л.,

за участю секретарів Таран О.В., Ященко О.М., Могильної І.В.,

прокурорів Кривошиї І.М., Дидич В.В., Протас І.О., Шарапи В.Ю.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Холодняка В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката Гречухи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальне провадження № 12015250000000348 щодо обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , гр.України, працюючого водієм СТОВ «А.Ф. Злагода», з середньою освітою, одруженого, військовозобов`язаного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 17.08.2015року, близько 22 год. 00 хв., керуючи автомобілем «ВАЗ-21033», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у темну пору доби по вулиці Шевченка в селі Сухини Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, зі сторони села Селище в напрямку центру села Сухини, порушив вимоги п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну, порушив вимоги п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, у момент виникнення перешкоди для руху у вигляді мопеда "Альфа" під керуванням ОСОБА_5 , що рухалася в попутному напрямку та яку він об`єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу та скоїв зіткнення з вищевказаним мопедом.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці пригоди.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 88 від 19.08.2015, смерть ОСОБА_5 настала від шоку, який розвинувся внаслідок тупої травми шиї із розривом атланто-потиличного сполучення, про що свідчать: повний вивих в правому та лівому атланто-потиличному суглобах із зміщенням потиличних виростків вперед і повним розривом їх капсули, повний розрив передньої атланто-потиличної мембрани, повний розрив верхньої ніжки хрестоподібної зв`язки атланта, повний розрив крилоподібних зв`язок атланта, повний розрив покривної перетинки, крововиливи в навколишні м`які тканини, крововиливи над та під оболонки довгастого мозку, дряблість та деформація довгастого мозку, крововиливи на поверхні серця та легень, венозне повнокров`я внутрішніх органів, рідка темно-червона кров в порожнинах серця і в великих судинах, набряк головного мозку. Між тілесними ушкодженнями у вигляді тупої травми шиї із розривом атланто-потиличного сполучення: повного вивиху в правому та лівому атланто-потиличному суглобах із зміщенням потиличних виростків вперед і повним розривом їх капсули, повного розриву передньої атланто-потиличної мембрани, повного розриву верхньої ніжки хрестоподібної зв`язки атланта, повного розриву крилоподібних зв`язок атланта, повного розриву покривної перетинки, крововиливу в навколишні м"які тканини, крововиливів над та під оболонки довгастого мозку та настанням смерті ОСОБА_5 мається прямий причинний зв`язок. Всі вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися при дорожньо-транспортній пригоді 17.08.2015.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «ВАЗ-21033», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , а саме вимог п.п. 2.3 б) та 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_5 .

Будучи допитаним у суді обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав частково, вважав винуватою в дорожньо-транспортній пригоді загиблу ОСОБА_5 , і показав, що 17.08.2015 року, близько 22 год. 00 хв., він керував автомобілем ВАЗ-21033, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в с. Сухини Корсунь-Шевченківського району Черкаської області у вечірній час. Зустрічний транспортний засіб засліпив його на в`їзді в с.Сухини, а потім він відчув удар в кузов автомобіля в праву передню сторону в момент роз`їзду із зустрічним автомобілем. Зупинивши автомобіль він почув плач хлопчика, став шукати його матір. Жінку він побачив під заднім правим колесом свого автомобіля та мопед, який лежав справа від автомобіля.

В цей час приїхав потерпілий ОСОБА_1 та один раз вдарив його. Разом із ОСОБА_1 та іншою особою вони підняли машину та витягли жінку. Він став надавати допомогу останній, але спасти її не вдалося. До даної події був на роботі, спиртне не вживав, їхав зі швидкістю приблизно 60-70 км./год, під час руху Правила дорожнього руху не порушував

Від удару під час ДТП утворилися тріщини на лобовому склі і зігнуло кермо, що могло статися від удару автомобіля об дерево після зіткнення з мопедом.

З місця події не зникав, в лікарні ознак сп`яніння у нього виявлено не було, оскільки в лікарні аналізи не здавав.

Двічі намагався вибачитися перед потерпілим та відшкодував потерпілій ОСОБА_2 1600 гривень.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України доведена показаннями:

-Потерпілого ОСОБА_1 , який показав, що його жінка, потерпіла ОСОБА_5 , поїхала на мопеді з дитиною до своєї матері. Близько 22 год. 00 хв. він поїхав за жінкою. На виїзді в с. Сухини Корсунь-Шевченківського району Черкаської області помітив свого сина, що біг до нього, а також машину, яка зіткнулася з деревом. Обвинувачений ОСОБА_3 сидів у автомобілі, від нього був запах перегару. Далі він побачив свою жінку під колесами автомобіля обвинуваченого. ОСОБА_3 вів себе неадекватно, а тому він вдарив його. З`явився свідок ОСОБА_6 , який допоміг відсунути машину і звільнити жінку з-під неї.

Мопед «Альфа» 2007 року випуску був технічно справний, жінка ним постійно користувалася. Жодного транспортного засобу в зустрічному напрямку ОСОБА_3 він не бачив. Жінка лежала на відстані, близько, 2 метрів від проїзної частини справа. Після ДТП обвинувачений ОСОБА_3 нічого йому не відшкодував.

Просив суд покарати обвинуваченого ОСОБА_3 суворо.

- потерпілої ОСОБА_2 , матері померлої ОСОБА_5 , про те її донька часто користувалася мопедом. Вказаний мопед був у справному стані. 17.08.2015 року до неї приїхала дочка ОСОБА_7 з внуком. Ввечері до них передзвонив потерпілий чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_1 і повідомив, що зранку повинен був бути на роботі. Близько 21 год. 30 хв. дочка з внуком поїхала на мопеді додому, посадивши дитину на мопед ззаду. Близько 22 год. 00 хв. зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що дочка з внуком потрапили в ДТП. Прибувши на місце ДТП вона побачила обвинуваченого ОСОБА_3 , який робив штучне дихання доньці, а остання лежала на землі. Він благав, щоб вона не помирала. На місці ДТП від обвинуваченого ОСОБА_3 був присутній сильний запах перегару.

В позасудовому порядку обвинувачений відшкодував їй 1600,00 грн.

Просила суд призначити обвинуваченому ОСОБА_3 сувору міру покарання.

- свідка ОСОБА_6 про те, що їхав в день ДТП близько 22.00 год. з с. Селище в с. Сухини. На дорозі стояла машина ОСОБА_1 та автомобіль ОСОБА_3 . Під час руху назустріч ніхто не їхав. ДТП Відбулося поблизу дорожнього знаку «Сухини». Крім ОСОБА_1 на місці ДТП були потерпіла ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_3 . ОСОБА_1 повідомив, що його дружину збив автомобіль ОСОБА_3 .

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, доведена:

- даними протоколу огляду місця події від 18.08.2015 року з фототаблицею, згідно якого встановлено місце ДТП, стан дороги, сліди гальмування, розташування транспортних засобів, пошкодження приладів освітлення мопеда, одежа із слідами крові, труп жінки ОСОБА_5 , елементів лампи заднього ліхтаря (а.с. 123-131, том 1). При цьому суд звертає увагу, що спіраль електролампи окремо не вилучалась.

- даними протоколу огляду транспортного засобу - мопед «Альфа» від 18.08.2015 року з фототаблицею за участю обвинуваченого ОСОБА_3 та понятих, під час якого виявлені механічні пошкодження мопеда «Альфа» на якому їхала потерпіла. Крім того, оглянуто мопед на предмет технічного стану (а.с. 132-134, том 1).

- даними протоколу огляду транспортного засобу - автомобіля ВАЗ-21033 від 18.08.2015 року з фото таблицею до нього за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , під час якого було оглянуто ВАЗ-21033 д.н.з. НОМЕР_1 , під час якого виявлені і оглянуті механічні пошкодження (а.с. 135-137, том 1).

- даними висновку експерта технічного стану автомобіля ВАЗ-21033 №4/351 від 08.10.2015 року, згідно якого автомобіль ВАЗ-21033 був в технічно справному стані (а.с.169-181, том 1).

- постановою від 30.10.2015 року про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів справи електролампи та світловідбивача задніх світлових приладів мопеда «Альфа» (а.с.187-188, том 1).

- даними висновку експерта судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 №88 від 14.09.2015 року під час якої на трупі потерпілої ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження:

- тупої травми шиї, розриву атланто-потиличного сполучення: повного вивиху в правому та лівому атланто-потиличному суглобах із зміщенням потиличних виростків вперед і повним розривом їх капсули, повного розриву передньої атланто-потиличної мембрани, повного розриву верхньої ніжки хрестоподібної зв`язки атланта, повного розриву крилоподібних зв`язок атланта, повного розриву покривної перетинки, крововиливів в навколишні м`які тканини, крововиливів червоного кольору над та під оболонки довгастого мозку, які спричинили розвиток стиснення довгастого мозку і шоку. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії| тупих твердих предметів, могли утворитися при ДТП, в строк та при обставинах, вказаних в постанові і відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили настання смерті;

- закритої черепно-мозкової травми: субдуральної гематоми, крововиливів в м`які покриви голови справа, які утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитися при ДТП, в строк та при обставинах, вказаних в постанові і відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя;

- саден і поверхневої забійної рани обличчя, саден лівої здухвинної ділянки, лівої гомілки, синців верхніх і нижніх кінцівок, крововиливів в м`які тканини лівої гомілки, лівого колінного суглобу, тулубу, які утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитися при ДТП, в строк та при обставинах, вказаних в постанові, у живих осіб не спричиняють короткочасного розладу здоров`я і по цьому критерію мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень;

- переломів 2-7 ребер зліва, які не мають ознак при життєвості, та які утворилися від дії тупих твердих предметів.

Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких, що небезпечні для життя. Між заподіяними тілесними ушкодженнями і настанням смерті є прямий зв`язок. Ушкодження пов`язані з дорожньо-транспортною пригодою (а.с. 145-148, том 1).

-даними висновку транспортно-трасологічної експертизи №4/353 від 11.11.2015 року, яким встановлено частини транспортних засобів, якими контактували в даній конкретній дорожній ситуації (а.с.155-168, том 1).

-даними висновку експерта від 08.10.2015 року №4/351, згідно якого деталі ходової частини, рульового керування та робочої гальмової системи автомобіля ВАЗ-21033, д.н.з. НОМЕР_1 до моменту ДТП перебували в працездатному стані (а.с.171-181 т.1).

-висновком судової експертизи №19/12-1/101-СЕ/18, проведеної Державним НДЕКЦ МВС України, згідно якого електрична лампа мопеда «Альфа» в момент потужного механічного впливу ( пошкодження лампи) не перебувала під напругою, а саме не випромінювала світло (т.3 а.с.84-92)

-протоколом проведення слідчого експерименту (т.з а.с.а.с.181-185), проведеного 07.09.2020 року ст.слідчим СУ ГУНП в Черкаській області Морозом Ю.В., згідно якого було встановлено відстані, з яких могло бути видно мопед «Альфа» з робочого місця водія автомобіля ВАЗ 21033 без увімкнених задніх приладів мопеда, з увімкненими передніми фарами та в умовах руху зустрічного транспорту з увімкненими світловими приборами (т.3 а.с.181-185)

-висновком експерта від 12.02.2021 №СЕ-19/124-21/422-ІТ (т.4а.с.7-11) про те, що у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, та за обставин, зазначених в ухвалі суду про призначення експертизи, водій автомобіля ВАЗ- 21033 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України.

У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, та за обставин, зазначених в ухвалі суду про призначення експертизи, водій мопеда «Альфа» ОСОБА_5 повинна була діяти у відповідності до вимог п.19.1 б) Правил дорожнього руху України.

У момент виникнення перешкоди для руху, який вказаний в ухвалі суду про призначення експертизи, водій автомобіля ВАЗ-210ЗЗ д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення з мопедом «Альфа» під керуванням водія ОСОБА_5 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди.

Розрахунки щодо технічної можливості у водія автомобіля ВАЗ-210ЗЗ д.н. НОМЕР_1 уникнути зіткнення з мопедом «Альфа» під керуванням водія ОСОБА_5 проводилися без врахування швидкості руху мопеда, тому даний висновок буде тим більше справедливий, враховуючи те, що мопед «Альфа» рухався попереду у попутному напрямку.

В діях водія мопеда «Альфа» ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п.19.1 б) Правил дорожнього руху України, однак, з технічної точки зору вказані невідповідності не перебувають у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, оскільки у момент виникнення перешкоди для руху на відстані 49 м (варіант 3: на відстані видимості мопеда «Альфа» (без включеного світла фар (світлових приладів) мопеда «Альфа») на ближньому

-світлі фар автомобіля ВАЗ-21033 і зустрічного автомобіля, який рухався з включеним дальнім світлом фар), яка є найменшою, водій автомобіля ВАЗ- 21033 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення з мопедом «Альфа» під керуванням водія ОСОБА_5 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди.

Даний висновок буде тим більше справедливий, враховуючи те, що розрахунки щодо технічної можливості у водія автомобіля ВАЗ-210ЗЗ д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , уникнути зіткнення з мопедом «Альфа» під керуванням водія ОСОБА_5 проводилися без врахування швидкості руху мопеда, який рухався попереду у попутному напрямку.

В діях водія автомобіля ВАЗ-21033 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП і для виконання яких він перешкод технічного характеру, згідно наданих матеріалів, не мав.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.2 цієї статті Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторно звернув увагу на те, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи досліджені судом докази у їх сукупності і які у суду не викликають сумніву, суд вважає, що обвинувачення, в межах зміненого прокурором у суді в порядку ст.338 КПК України (а.к.п. 253-258, том 1), доведене частково.

За таких обставин суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Разом з тим, суд оцінює критично та відкидає докази винуватості обвинуваченого, які були надані органами досудового розслідування, а саме: висновок судової авто-технічної експертизи №4/499 від 25.11.2015 року; висновок експерта від 30.10.2015 року №4/352; протокол проведення слідчого експерименту із схемою від 19.11.2015 року; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №26; акт хіміко-токсикологічних досліджень № 874 від 18.08.2015 року щодо виявлення в сечі ОСОБА_3 етилового спирту; висновок експерта щодо технічного стану мопеда «Альфа» №4/352 від 30.10.2015 року.

Так, згідно висновку експерта щодо технічного стану мопеда «Альфа» №4/352 від 30.10.2015 року лампа заднього ліхтаря мопеда «Альфа» в момент ДТП була справна та була під напругою (а.с. 182-186, том 1). Разом з тим, оглянувши вказані речові докази у суді та провівши додаткову судову експертизу в суді, суд прийшов до беззаперечного висновку, що фізичний стан спіралі електролампи в момент її руйнування під час ДТП вказує на те, що вона не випромінювала світло, а допитаний з цього приводу експерт ОСОБА_8 , який проводив первісну експертизу жодним чином не зміг пояснити як він прийшов до зворотніх висновків, що викликало у суду необхідність проведення повторної судової експертизи.

З вказаних підстав, приймаючи до уваги критичне оцінювання висновку №4/352 від 30.10.2015 року, суд відкинув як доказ протокол проведення слідчого експерименту із схемою від 19.11.2015 року, під час якого ОСОБА_3 , в присутності водія-статиста та понятих, відтворив обставини ДТП з його участю, які відбулися 18.08.2015 року, місце зіткнення транспортних засобів та можливості водія побачити світло мопеда із значної відстані. (а.с.196-200, том 1), оскільки вихідні дані для проведення даного експерименту були застосовані неправильні, тобто відтворення події відбувалося із застосуванням мопеда із увімкненим заднім ліхтарем, що істотно впливало на визначення дійсної відстані до транспортного засобу, т.я. в реальній обстановці такий ліхтар не випромінював світла, що мало істотне значення у даній справі.

З цих же підстав суд критично оцінює та відкидає висновок судової автотехнічної експертизи №4/499 від 25.11.2015 року, оскільки в основу вказаної експертизи були покладені неправильні вихідні дані, які ґрунтувалися на описаних вище висновку експерта №4/352 від 30.10.2015 року та проведеному слідчому експерименті від 19.11.2015 року, які судом відкинуті.

Крім того, суд відкидає як доказ висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №26 (т.1 а.с.139), який був складений о 06 год. 15 хв. 18.08.2015 року, тобто до внесення даних про вказане кримінальне правопорушення до ЄРДР (т.4а.с.37), в приміщенні приймального відділення Корсунь-Шевченківської ЦРЛ, оскільки всупереч вимогам ст..241 КПК України вказаний огляд був проведений без постанови прокурора, що є істотним порушенням положень кримінального процесуального закону, а тому у відповідності до ч.1 ст.87 КПК України є недопустимим доказом.

З тих же підстав суд критично оцінює і відкидає як доказ акт хіміко-токсикологічних досліджень № 874 від 18.08.2015 року (т.1 а.с. 140) про те, що у ОСОБА_3 в сечі виявлено етиловий спирт в концентрації 0,79 проміле, при допустимій нормі 0,20%, оскільки органами досудового розслідування жодним чином не було підтверджено процесуальний порядок отримання ними зразків біологічних речовин ОСОБА_3 .

З вказаних підстав суд виключає з обвинувачення посилання на перебування обвинуваченого на момент ДТП в стані алкогольного сп`яніння, оскільки інших належних і допустимих доказів , які б не викликали б у суду будь-яких сумнівів щодо вказаної обставини органами досудового розслідування надано не було.

Натомість показання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про наявність запаху спиртного від обвинуваченого суд сприймає як суб`єктивну оцінку стану останнього, яка не підтверджена інструментальними доказами, що викликає сумнів у їхній достовірності, який суд трактує на користь обвинуваченого.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як тяжкий злочин, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, характеристику обвинуваченого по місцю проживання та його роботи, думку потерпілих про сувору міру покарання, наявність матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого.

По місцю проживання та роботи обвинувачений характеризується позитивно (а.к.п.210, том 1, а.к.п. 3, том 2, а.к.п.46, том 3).

Обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, що підтверджується довідкою № 130 виданою 10.09.2015 року Корсунь-Шевченківською ЦРЛ (а.к.п. 213, том 1).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає притягнення до кримінальної відповідальності вперше, позитивну характеристику останнього, перебування на його утриманні непрацездатної матері, наявність порушень Правил дорожнього руху в діях потерпілої щодо керування несправним транспортним засобом.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до вимог КК України, покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

З урахуванням обставин вчиненого злочину, який є тяжким та від якого настала смерть потерпілої, формальне каяття обвинуваченого ОСОБА_3 на стадії судових дебатів та в останньому слові, приймаючи до уваги обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, а також те, що він скоїв злочин, внаслідок якого настала смерть потерпілої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 за ч. 2 ст.286 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального розміру, передбаченого санкцією даної статті, та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від призначеного покарання на підставі п.Є ст..1 Закону України «Про амністію в 2016 році», про застосування якого просили суд обвинувачений та його захисник, мотивуючи своє клопотання тим, що обвинувачений на день набрання чинності цим Законом, має матір віком понад 70 років, оскільки як пояснив у суді сам обвинувачений у його матері є інші діти: син ОСОБА_9 , 1962 р.н., жит. с.Селище (7 км. від місця проживання матері) та син ОСОБА_10 , 1963 р.н., жит. с.Переможинці (12 км від місця проживання матері) і останні є працездатними, а відповідно до п.Є ст..1 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

З урахуванням вказаних обставин суд приходить до висновку, що з метою надання можливості обвинуваченому організувати догляд за матір`ю, яка перебуває на його утриманні, відносно нього до набрання вироком законної сили слід обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а початок строку відбуття покарання слід рахувати з дня взяття під варту після набрання вироком законної сили.

Заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 та страхового товариства «Домінанта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином в загальній сумі 521456,43 грн., суд залишає без розгляду, оскільки судом встановлено, що 15.03.2018 року позивач разом із дитиною трагічно загинули внаслідок іншої ДТП (т.3 а.с.62-64) та роз`яснює правонаступникам останнього право звернутися з вказаним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Арешт на майно не накладався.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ч.9 ст.100 КПК України

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (т.1 а.с.257, т.3 а.с.83, т.4 а.с.12)

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України,

Суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, роз`яснивши йому обов`язок з`являтися за викликом у суд.

Початок строку відбування основного покарання рахувати з часу взяття під варту після набрання вироком законної сили.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з дня проголошення даного вироку.

Виконання постанови в частині вилучення прав на керування транспортними засобами доручити Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, залишити без розгляду.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль «ВАЗ-21033», д.н. НОМЕР_1 , який передано на зберігання ОСОБА_3 на підставі зберігальної розписки - залишити у його розпорядженні;

- мопед «Альфа», який передано на зберігання ОСОБА_1 на підставі зберігальної розписки - залишити у розпорядженні його правонаступників;

- електролампу та світловідбивач задніх світлових приладів мопеда «Альфа», що передано для зберігання в камеру речових доказів СУ УМВС України в Черкаській області,- знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 , в дохід держави документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 9408,44 грн. за проведення судових експертиз

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_3 - в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копію вироку після проголошення вручити негайно прокурору та обвинуваченому.

Суддя Свитка С.Л.