Рішення № 97944983, 18.06.2021, Рівненський районний суд Рівненської області

справа № 570/5151/20

провадження № 2/570/465/2021

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2021 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Гречки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рівненський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,

в с т а н о в и в:

покликаючись на те, що на момент спільного проживання відповідач вже була вагітною від іншого чоловіка, про що йому було достовірно відомо при реєстрації народження дитини, а на даний час сторони припинили будь-які стосунки, позивач у поданій до суду 22 грудня 2020 року позовній заяві просить виключити відомості відносно нього - ОСОБА_1 про батьківство з актового запису №62 від 09 січня 2019 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Позивач у поданій до суду заяві позов підтримує.

Відповідач у поданій до суду заяві позов визнає.

Представник третьої особи Галина Давидюк у поданій 11 червня 2021 року заяві просить справу розглянути бех нашої присутності, звертаючи увагу суду, що державна реєстрація дитини проведена відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України.

У поданих до суду заявах сторони просять справу слухати у їх відсутність на підставі наявних матеріалів справи.

Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторін, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 09 січня 2019 року складено відповідний актовий запис № 62, батьками дитини вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , дата видачі 09 січня 2019 року та витягом №00029644507 від 19 лютого 2021 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Ч.1 ст.52 Конституції України визначено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. При розгляді справи суди повинні враховувати інтереси малолітньої дитини, права якої, за будь-яких обставин, мають бути захищені.

Відповідно до ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно зі ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.126 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Пунктами 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст.136 СК - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст.138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).

У позовній заяві позивач зазначає, що йому до моменту спільного проживання із відповідачем було відомо, що відповідач вагітна від іншого чоловіка, а батьком дитини він був записаний, так як дав свою згоду на це, оскільки на час народження дитини сторони проживали однією сім`єю.

За приписами частини п`ятої статті 136 СК України для відмови в позові з цієї підстави в ході судового розгляду перевірці підлягають обставини чи особа, яка оспорює батьківство, знала в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати.

Згідно статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно, з урахуванням вимог частини третьої статті 12 ЦПК України, на позивача покладається тягар доведення, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач у справі повинна довести належними та допустимими доказами, що позивач у момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не міг про це не знати.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 606/2142/18 (провадження № 61-19502св19), та від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17-ц (провадження № 61-38660св18).

Суд, встановивши те, що позивач не є біологічним батьком вказаної дитини, про що йому було достовірно відомо на момент її народження, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо виключення його з актового запису відомостей про батька. З огляду на те, що позивач визнав, що в момент реєстрації себе батьком дитини він знав, що не є її батьком та враховуючи норми ч.5 ст.136 Сімейного кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Визнання позову відповідачем суд не бере до уваги, оскільки визнання позову у даному випадку суперечить нормам ч.5 ст.136 Сімейного кодексу України та порушує права дитини ОСОБА_3 .

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у позові понесені судові витрати покладаються на сторону, яка їх понесла.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.263-265ЦПК України, суд

у х в а л и в:

відмовити у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рівненський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Рівненський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, ЄДРПОУ 43202330, місцезнаходження: Проспект Миру, 14, м.Рівне.

Суддя: Кушнір Н.В.