Рішення № 97943978, 22.06.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2847/21

2/357/2384/21

Категорія 35

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 червня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

за участі секретаря - Сокур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року позивач комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, посилаючись на наступні обставини.

Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 відповідач, за період з 01.05.2016 року по 01.02.2021 року має заборгованість за опалення в розмірі 21245 грн. 90 коп.

Комунальне підприємство БМР «Білоцерківтепломережа» надіслало боржнику претензію № 7 від 23.02.2021 року про наявність заборгованості з вимогою сплатити її добровільно, але боржник не відреагував на дану претензію та не сплатив заборгованості.

Щомісяця на адресу відповідача розносяться квитанції на сплату послуг з теплопостачання, що означає, що споживач вважається проінформованим про наявність у нього заборгованості.

Своїми діями боржник порушив статті 525, 526 Цивільного кодексу України, у відповідності до яких, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або односторонні зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимог кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін, як грошових зобов`язань на відповідача поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Плата за комунальні послуги (водопостачання, теплова енергія) береться за затвердженими рішеннями виконавчого комітету Білоцерківської міської ради в установленому порядку тарифами та вноситься щомісяця. Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання, з підстав передбачених законодавством по сплаті послуг за опалення та підігрів води на користь КП БМР «Білоцерківтепломережа».

Просили суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 21245,90 гривень за оплату житлово - комунальних послуг з централізованого опалення та 2270,00 гривень витрати на оплату судового збору (а.с. 1-2).

Ухвалою судді від 17 березня 2021 року позовна заява комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу була залишена без руху (а.с. 22-23).

29 березня 2021 року за вх. № 14819 судом отримано заяву від представника позивача Мартиненко Т.М. , про уточнення, збільшення позовних вимог, в якій просили стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за опалення в розмірі 21492 грн. 15 коп. за період з 01.05.2016 року по 01.02.2021 року та витрати на оплату судового збору в розмірі 2270,00 гривень (а.с. 40).

Ухвалою судді від 21 травня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 48-49).

В судове засідання представник позивача КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» Мартиненко Тетяна Миколаївна, яка діє на підстав довіреності № 5 від 04.01.2021 року (а.с. 31) не з`явилась, 22.06.2021 року за вх. № 28786 судом отримано заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 52).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Із зазначеного поштового повідомлення вбачається, що відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження з позовною заявою та додатків до неї 03.06.2021 року та повідомлений про слухання справи, яке відбудеться в Білоцерківському міськрайонному суді 22 червня 2021 року о 12 годині 00 хвилин (а.с. 51).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 про слухання справи, яке було призначено на 22 червня 2021 року був повідомлений завчасно, у відповідності до вимог Цивільно-процесуального кодексу України.

З боку відповідача ОСОБА_1 жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Також, не надходив і відзив на позовну заяву КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа».

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідне по даній справі провести заочний розгляд.

Ухвалою суду від 22.06.2021 року постановлено провести заочний розгляд справи у вищезазначеній цивільній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явились в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача КП БМР «Білоцерківтепломережа» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що згідно особового рахунку № НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_1 , за період з 01.05.2016 року по 01.02.2021 року має заборгованість за опалення в розмірі 21492 грн. 15 коп.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 47).

Також встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , по якій нараховано КМ БМР «Білоцерківтепломережа» вищевказана заборгованість, належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1 , частка власності 1/1, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, 2-1729, 16.04.2010, Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора.

Зазначене підтверджується наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 7-8).

Комунальне підприємство БМР «Білоцерківтепломережа» надіслало боржнику претензію № 7 від 23.02.2021 року про наявність заборгованості з вимогою сплатити її добровільно, але боржник не відреагував на дану претензію та не сплатив заборгованості (а.с. 4).

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно п. 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц).

Отже, слід вважати, що між позивачем та відповідачем існують відносини, згідно яких позивач КП БМР «Білоцерківтепломережа» надавав відповідачу послуги з централізованого опалення, а відповідач отримував їх та зобов`язаний здійснювати своєчасно оплату за надані послуги.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Плата за комунальні послуги (централізоване опалення, централізоване постачання гарячої води) береться за затвердженими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг в установленому поряду тарифами та вноситься щомісячно.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з центрального опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-УІІ1 від 09.11.2017 року (діючого законодавства з 01.11.2019 року), виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 року № 2479-V1, органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно ч. І п. 1 ст. 6 згаданого вище Закону, передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 в редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004 року, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на природний газ, тарифів на транспортування та постачання підприємствам і організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги населенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на відповідача поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 6 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язані вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки.

Згідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами відсутні чинні договори про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, однак відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а отже суд вважає доведеним, що відповідачу надані послуги з опалення на загальну суму 21492 грн. 15 коп., що підтверджується розрахунковим листом абонента за особовим рахунком НОМЕР_1 , який закріплений за відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 41-42).

В свою чергу, відповідач у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України не надав до суду жодних належних та допустимих доказів сплати ним вказаних коштів, відключення його від системи центрального опалення, тощо.

Крім того, не надано і жодного доказу того, що за вказаний період відповідач ОСОБА_1 не отримував зазначені послуги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов ґрунтується на законі, а тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

За такого рішення, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2270,00 грн. судових витрат, що складаються із судового збору та понесення яких документально підтверджується наявним платіжним дорученням на вищезазначену суму (а.с. 26).

Одночасно, суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 322, 526 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 19, 81, 133, 141, 265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» суму боргу в розмірі 21492 грн. 15 коп. та судового збору в розмірі 2270 гривень 00 коп., на загальну суму - 23762 гривень 15 коп. (двадцять три тисячі сімсот шістдесят дві гривні п`ятнадцять копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Позивач: комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна буд. 3, на р/р № НОМЕР_2 , в ТВБВ № 10026/0877 Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО - 322669, код ЄДРПОУ - 04654336);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Повне судове заочне рішення складено 22 червня 2021 року.

Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов