Рішення № 97943824, 22.06.2021, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2620/21

провадження у справі №2-а/0285/26/21

22 червня 2021 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представника Радзивіла В.О.,

відповідачі: не прибули,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, поліцейського сектора реагування патрульної поліцїї ГУНП в Рівненській області капітана поліції Плотніка Дмитра Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним, посилаючись на те, що постановою поліцейського СРПП ГУ НП в Рівненській області від 17.04.2021 року його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. за те, що 17.04.2021 року о 1 год. 50 хв. ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ-21083, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Київській, 41 у м. Корці, Рівненської області, задній державний номерний знак якого був закритий іншими предметами чи забруднений, у зв`язку з чим неможливо визначити символи номерного знаку на відстані 20 метрів; водій не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.9 "в", 2.1. "а" ПДР України. Однак, позивач ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, автомобілем керував його власник - ОСОБА_2 , про що позивач повідомляв поліцейського, однак працівник поліції на це не відреагував та склав оспорювану постанову відносно позивача. На підставі зазначеного, позивач просить оспорювану постанову поліцейського скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідачі в судове засідання не прибули повторно, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, однак про причини неявки суду не повідомили, відзив на позов, клопотань про розгляд справи за їх відсутності та/або про відкладення розгляду справи не подавали.

За таких обставин, керуючись ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідачів та ухвалити рішення суду на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення позивача, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення від 17.04.2021 року, якою встановлено, що 17.04.2021 року о 1 год. 50 хв. ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ-21083, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Київській, 41 у м. Корці, Рівненської області, задній державний номерний знак якого був закритий іншими предметами чи забруднений, у зв`язку з чим неможливо визначити символи номерного знаку на відстані 20 метрів; водій не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.9 "в", 2.1. "а" ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність згідно ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 11).

Відповідно до п. п. 2.9 "в" ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Згідно ч. 6 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до 2.1. "а" ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, або не пред`явила електронне посвідчення водія.

Відповідачами не надано будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позивач заперечує факт вчинення ним вищезазначених адміністративних правопорушень, посилаючись на те, що автомобілем керував його власник - ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 17.04.2021 року о 1 год. 50 хв. саме він, ОСОБА_2 , керував належним йому на праві власності автомобілем ВАЗ-21083, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Київській, 41 у м. Корці, Рівненської області. Пасажиром у автомобілі був позивач ОСОБА_1 . Свідок та позивач повертались до місця свого проживання у с. Піщів, Новоград-Волинського району. Розпочався дощ, у зв`язку з чим лобове скло автомобіля запотіло, тому свідок зупинив транспортний засіб. У цей час до автомобіля під`їхали працівники патрульної поліції, свідок пояснював працівникам поліції, що керування транспортним засобом ВАЗ-21083, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював саме свідок, а не позивач, однак працівники поліції на це не відреагували та склали оспорювану постанову відносно пасажира ОСОБА_1 . Крім того, свідок зазначив, що задній номерний знак автомобіля не був забрудненим таким чином, що це не дозволяло чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, відповідачами не доведено та не підтверджено належними доказами факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та як наслідок, не доведено факту порушення позивачем правил дорожнього руху.

При цьому, сама по собі постанова поліцейського не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, так як у вказаній постанові міститься лише описання правопорушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, суд приходить до висновку в діях позивача відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень, обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Позивач заперечує вчинення ним правопорушення, оскільки правила забезпечення безпеки дорожнього руху ним не були порушені, а відповідач покладений на нього обов`язок не виконав - не надав суду належних доказів, які б підтверджували правомірність його рішення.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів, які підтверджують наявність події і складу адміністративного правопорушення, а також те, що відповідачем не були вжиті заходи щодо повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до ГУ НП в Рівненській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги до поліцейського СРПП ГУ НП в Рівненській області капітана поліції Плотніка Д.О. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно із ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. ст. 222 КУпАП).

Пунктом 1 частини першої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтями 121, 126 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121, 126 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції", "уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Подібні висновки щодо застосування норм КУпАП викладено у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16; від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17; від 17.09.2020 року № 742/2298/17, які згідно вимог ч. 5 ст. 242 КАС України суд першої інстанції враховує при застосуванні норм права.

На підстав викладено, позовні вимоги до поліцейського СРПП ГУ НП в Рівненській області капітана поліції Плотніка Д.О. задоволенню не підлягають, оскільки посадова особа не є належним відповідачем у справі. Позовні вимоги до ГУ НП в Рівненській області є обґрунтованими, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серія БАБ № 889786 від 17 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень - скасувати.

Провадження у справі закрити.

У частині позовних вимог до поліцейського сектора реагування патрульної поліцїї ГУНП в Рівненській області капітана поліції Плотніка Дмитра Олександровича - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживаючого АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області в особі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048, ЄДРПОУ - 40108646) суму понесених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 227 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписано 29 червня 2021 року.

Суддя Т.Б. Сташків