Рішення № 97943291, 22.06.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7781/21

Провадження № 2-а/161/198/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Луцький міськрайонний суд Волинської області з позовом до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Свій позов обґрунтовує тим, що 17 квітня 2021 року належним йому на праві власності автомобілем марки Geely, д.н.з. НОМЕР_1 , користувався його батько ОСОБА_2 , який того дня знайшов на лобовому склі автомобіля повідомлення про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, зафіксоване в режимі фотозйомки. Ознайомившись з матеріалами справи за посиланням http://inspektor.lutskrada/gov.ua/, він дізнався про те, що постановою Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради №2106411 від 17 квітня 2021 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вказує, що 17 квітня 2021 року його батько ОСОБА_2 , переконавшись, що він не здійснюватиме перешкоди дорожньому руху або загрози безпеці руху, зупинив автомобіль біля будинку №2 по вул. Степана Бандери в м. Луцьк. В місці зупинки транспортного засобу немає дорожніх знаків, які б забороняли зупинку. Вважає, що зупинка авто у вказаному місці відповідала усім вимогам Правил дорожнього руху, відповідала безпеці руху та не здійснювала жодних перешкод іншим учасникам дорожнього руху. На думку позивача, матеріали фотофіксації свідчать про те, що дорога і заїзд/виїзд з неї не відділенні технічними засобами, такими як встановлення відповідного бордюру, знаку, вказівника виїзду, що не дозволяє візуально встановити початок прилеглої території. Також позивач ставить під сумнів зафіксовані покази лазерного світловіддалеміра, адже на фотознімках відсутній будь-який орієнтир для встановлення з якої саме відстані такі виміри виконувались працівником муніципальної варти. Таким чином, доказів того, що автомобіль був розміщений з порушенням правил зупинки немає. Схема організації дорожнього руху на вказаній ділянці дороги не складалась.

Крім того, позивач вказує, що він прибув на розгляд справи щодо нього о 09.00 год. 18 квітня 2021 року, однак приміщення Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради було зачинене.

З врахуванням викладеного, просить скасувати постанову Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради №2106411 від 17 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, провадження у справі – закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача в його користь судові витрати.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 травня 2021 року відкрито провадження у цій справі.

У відзиві на позовну заяву Департамент муніципальної варти Луцької міської ради (далі - Департамент) зазначає, що відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» та рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №103-1 від 20 лютого 2019 року Департамент має повноваженнями на виконання функцій інспекторів з паркування. 17 квітня 2021 року о 11 год. 52 хв. по вул. Степана Бандери, 2 інспектор з паркування Департаменту ОСОБА_3 виявив порушення, передбачене п. 15.9 «и» Правил дорожнього руху та ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме: зупинку транспортного засобу марки Geely, д.н.з. НОМЕР_1 , ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території, чим створено перешкоду дорожньому руху. Інспектор здійснив фото фіксацію вказаного правопорушення та виніс повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому зазначив дату та час розгляду справи, саме: 18 квітня 2021 року о 09.00 год. У вказані дату та час позивач на розгляд справи не з`явилась, а тому було винесено постанову DMV№216411 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , як власника автомобіля Geely, д.н.з. НОМЕР_1 . При цьому відповідач заперечує , що приміщення Департаменту 18 квітня 2021 року було зачинене. Згідно з ч. 3 ст. 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєва перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, зокрема, ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Інспектором з паркування ОСОБА_3 при здійсненні оцінки наявних доказів правопорушення встановлено, що по АДРЕСА_1 міститься заїзд на територію (задній двір) центрального торгівельного центру м. Луцька, з якого здійснюється в`їзд та виїзд службового транспорту на вул. Степана Бандери. На підставі наведеного Департамент просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак в ході розгляду справи 22.06.2021 року представник позивача вказував, що позовні вимоги підтримує з підстав, наведених в позовній заяві та просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. В ході розгляду справи 22.06.2021 року представник відповідача заперечував щодо задоволення позову, вказуючи, що оскаржувана постанова є законною, просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд встановив, що 17 квітня 2021 року по вул. Степана Бандери, 2 в м. Луцьк інспектором з паркування ОСОБА_3 виявлено порушення водієм автомобіля марки Geely, д.н.з. НОМЕР_1 , правил зупинки, а саме: здійснення зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території та створення перешкоди дорожньому руху, чим порушено п. 15.9 «и» Правил дорожнього руху та ч. 3 ст. 122 КУпАП. Здійснивши фото фіксацію правопорушення, інспектор залишив на лобовому склі автомобіля повідомлення серії DMV№216411 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Вимір здійснювався ручним лазерним світловіддалеміром BOSCH GLM 50 (а.с. 27). За змістом вказаного повідомлення розгляд справи мав відбутись о 09 год. 00 хв. 18 квітня 2021 року або відразу за наявності (присутності) особи, яка керувала транспортним засобом та здійснила правопорушення.

За результатами розгляду адміністративних матеріалів інспектор з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Осінкін В.В. виніс постанову серії DMV№216411 від 18 квітня 2021 року, якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн (а.с.50).

Таким чином ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території та створення перешкоди дорожньому руху, чим порушено п. 15.9 «и» Правил дорожнього руху та ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).

Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пп. «з» ч.2 ст.265-4 КУпАП розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Пункт 15.9 «и» ПДР України передбачає, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Прилегла територія - це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них (п.1.10 ПДР України).

Недотримання вказаних вимог тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

Згідно з примітками до ст. 122 КУпАП та до ст. 151-1 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

За змістом ч. 1 ст. 279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, інспектором з паркування ОСОБА_3 було зафіксовано факт здійснення зупинки транспортного засобу позивача ближче 10 м до прилеглої території, що є порушенням правил зупинки транспортних засобів (п. 15.9 «и» ПДР).

Фотознімки із відображенням автомобіля марки Geely, д.н.з. НОМЕР_1 , від 17 квітня 2021 року містять інформацію про те, що водій цього транспортного засобу здійснив зупинку за 4 метри 04 см від прилеглої території. Прилегла територія за адресою: м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 2 є заднім двором центрального торгівельного центру міста, з якого здійснюється в`їзд та виїзд службового транспортного засобу.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що водій автомобіля марки Geely, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснивши зупинку по вул. Степана Бандери, 2 в м. Луцьк 17 квітня 2021 року, не порушив Правила дорожнього руху. Судовим розглядом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що зупинку автомобіля здійснено ближче 10 метрів до прилеглої території, що є порушенням п. 15.9 «и» ПДР. При цьому Правилами дорожнього руху не вимагається при організації дорожнього руху додаткове встановлення дорожніх знаків, забороняючих зупинку транспортних засобів ближче 10 м від до прилеглої території.

Згідно зі статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова відповідає зазначеним вище вимогам.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки у ході судового розгляду справи відповідачем належними доказами доведено вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, наявність повноважень у інспектора паркування для складання оскаржуваної постанови та здійснення розгляду ним справи про адміністративне правопорушення у відповідності із законодавчо визначеним порядком.

В зв`язку з висновком суду про відмову в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 139, 159, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк