Вирок № 97943263, 25.06.2021, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 167/614/20

Провадження № 1-кп/0158/106/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Поліщук С.В.

при секретарі Брись А.М.

за участю прокурора Мороза Д.В.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників обвинувачених – адвокатів Солодухи В.А., Куденьчука О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12020030180000110 від 15.04.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Голоби, Ковельського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, не військовозобов`язаного, жителя АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Голоби, Ковельського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, тимчасово не працюючого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.02.2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України-

В С Т А Н О В И В:

15.04.2020 року близько 01 год. 30 хв. ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 , прийшли на територію подвір`я домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , володільцем якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де керуючись умислом на порушення недоторканості володіння особи, не маючи на те законних підстав та відповідного дозволу власника, достовірно знаючи про право особи на недоторканість житла та іншого володіння особи, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла та не допускає проникнення до житла іншого володіння особи, через вхідні двері незаконно проникли в житловий будинок, чим порушили право господаря будинку на недоторканість житла, де були виявлені ОСОБА_1 .

Після цього, ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , обоє перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні вищевказаного житлового будинку, з метою грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, всупереч загальноприйнятим в суспільстві правилам поведінки на нормам моралі, ігноруючи присутніх осіб, підійшовши до потерпілого ОСОБА_1 , який знаходився в спальній кімнаті вищевказаного будинку, використовуючи малозначний привід, умисно нанесли декілька ударів руками та ногами по голові та інших частинах тіла потерпілого, заподіявши йому згідно висновку судово – медичної експертизи №284 від 16.04.2020р. тілесні ушкодження: забійна рана в ділянці верхньої губи зліва, множинні садна в ділянці верхньої губи зліва, множинні садна в ділянках обличчя і обох кистей, синці в ділянках правої вушної раковини, волосяної частини голови, обличчя і правої кисті чим порушили спокійний відпочинок присутніх в будинку осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та малолітніх дітей – ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Крім цього, ОСОБА_3 , продовжуючи злочинний умисел, вчинив хуліганські дії, які не охоплювалися попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , а саме знаходячись у приміщенні житлового будинку, що в АДРЕСА_3 , грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, всупереч загальноприйнятим в суспільстві правилам поведінки та нормам моралі, ігноруючи присутніх осіб, маючи при собі та, тримаючи в правій руці предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а саме, металевий прут, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 , який знаходився в кухні вищевказаного будинку та, використовуючи надуманий привід, безпричинно, умисно наніс йому вказаним металевим прутом два удари в ділянку лівого стегна та один удар кулаком руки по обличчю, заподіявши останньому згідно висновку судово – медичного експерта №302 від 23.04.2020р. тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому крила клубової кістки тазу зліва, що за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21 доби; забійна рана лівої надбрівної ділянки, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для її загоєння необхідний час більше шести діб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 4 ст. 296 КК України визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати. Суду показав, що до події, яка мала місце 15 квітня 2020 року близько 01 год. 30 хв. він не знав потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . В час та дату зазначені в обвинувальному акті він разом із братом ОСОБА_4 та на прохання останнього приїхали гужовою підводою до житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_3 , з метою з`ясування стосунків з потерпілим ОСОБА_1 . Вони обоє перебували у стані алкогольного сп`яніння. Через вхідні двері, які не були зачинені на замок вони без дозволу господаря зайшли до приміщення будинку. У спальній кімнаті будинку він наніс потерпілому ОСОБА_1 кілька ударів руками та ногами в різні частини тіла останнього. У якій кімнаті вказаного будинку знаходився потерпілий ОСОБА_8 , він не пам`ятає, однак не заперечує, що наніс потерпілому ОСОБА_8 металевим прутом, який мав при собі два удари в ділянку лівого стегна та один удар кулаком руки по обличчю. Після цього він з ОСОБА_4 поїхали додому.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаюється, погодився з кваліфікацією вчинених ним кримінальних правопорушень, та дав покази, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення кримінальних правопорушень, що викладені в обвинувальному акті, не заперечивши факту незаконного проникнення до житла та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 з хуліганських спонукань, використовуючи малозначний привід. На досудовому слідстві намагався відшкодувати потерпілому завдану його неправомірними діями матеріальну шкоду, перерахувавши через відділення Укрпошти грошові кошти в сумі 2000 грн., які потерпілий отримувати відмовився. Просив вибачення у потерпілого за завдану його винними діями шкоду. Просить суворо не карати.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності може бути змінений. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження інших письмових доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених та потерпілих.

Потерпілий ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.03.2021р.у даному кримінальному провадженні залучено до участі у справі в якості потерпілої особи – ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 показала суду, що 15.04.2020р. близько 01 год. 30 хв. вона разом із своїм чоловіком та двома малолітніми дітьми спали у кімнаті будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Прокинувшись, вона почула крики та присутність у приміщенні будинку сторонніх осіб, які наносили удари її чоловікові ОСОБА_1 . Із сусідньої кімнати, прокинувшись, вийшов ОСОБА_8 , який намагався захистити потерпілого ОСОБА_1 . В цей час ОСОБА_3 металевим прутом став наносити удари по тілу ОСОБА_8 , від чого той впав на підлогу. Після цього обвинувачені поїхали гужовою підводою від їхнього будинку, а вона викликала поліцію та швидку медичну допомогу, яка забрала ОСОБА_8 до медичного закладу. Крім того зазначила, що обвинувачені до будинку зайшли через вхідні дверні, які не були зачинені на замок. Двері їм ніхто не відчиняв. З обвинуваченим ОСОБА_3 вони примирились, так як він відшкодував їм завдану шкоду і будь яких претензій до нього вони не мають. Кошти в сумі 2000 грн. які їм поштовим переказом відправив ОСОБА_4 вони відмовились отримувати. На суворій мірі покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не наполягає, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_1 показав суду, що у родинних стосунках з обвинуваченими він не перебуває та конфліктних ситуацій між ними не було. Щодо події, яка мала місце 15.04.2020р. близько 01 год. 30 хв. пояснив, що в цей час він із свою сім`єю відпочивав за місцем свого проживання у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Прокинувся від ударів, які йому наносили обвинувачені, руками та ногами по різних частинах тіла. Відчув, що удари наносилися йому з обох боків. В цей час, з сусідньої кімнати вийшов ОСОБА_8 , який намагався його захистити. Саме в цей час, він вибігши з будинку, побіг до сусідів по допомогу. Повернувшись, побачив ОСОБА_8 на тілі якого були тілесні ушкодженнями та лежав у хліві. З якої причини йому наносили тілесні ушкодження, йому невідомо. В медичний заклад з приводу нанесених йому тілесних ушкоджень не звертався. Обвинуваченим ОСОБА_3 відшкодовані завдані збитки і будь яких претензій матеріального чи морального характеру до нього немає. На суворій мірі покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не наполягає. Щодо міри покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своєму рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд приходить до висновку, що обвинувачення пред`явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, його дії органами досудового розслідування кваліфіковано вірно за ч. 4 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю вчинене групою осіб та із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Крім того, як вбачається із обвинувального акту дії ОСОБА_3 досудовим слідством кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України – незаконне проникнення до житла та за ч. 1 ст. 122 КК України – умисне нанесення середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.03.2021р. за клопотанням потерпілого ОСОБА_1 кримінальне провадження №12020030180000110 в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, закрите, на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.03.2021р. за клопотанням потерпілої ОСОБА_2 та на підставі заяви поданої до суду потерпілим ОСОБА_8 від 26.05.2020р. кримінальне провадження №12020030180000110 в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, закрите, на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

Крім того, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України – незаконне проникнення до житла та за ч. 2 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Кримінальне правопорушення передбачене за ч. 4 ст. 296 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, обвинувачений за місце проживання характеризується з позитивної сторони, одружений, на утриманні має троє неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно ст. 89 КК України рахується несудимим.

До обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

До обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить – вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Кримінальні правопорушення у яких обвинувачується ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України, а сама, за ч. 1 ст. 162 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, за ч. 2 ст. 296 КК України – до нетяжких злочині, обвинувачений за місце проживання характеризується з позитивної сторони, проживає у цивільному шлюбі, на утриманні має його троє неповнолітніх дітей та двоє неповнолітніх дітей його цивільної дружини, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

До обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відносить – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить – вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, висновок досудової доповіді органу пробації, який вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі, обвинувачений попросив вибачення у потерпілих, і останніми таке прийнято, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті закону за якими він притягується до кримінальної відповідальності та приходить до висновку про можливість звільнення обвинувачення від відбуття покарання з випробуванням на підставі ч. 1, 3 ст. 75 КК України з іспитовим строком з покладенням на нього обов`язків передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою під час іспитового строку.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, висновок досудової доповіді органу пробації, який вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі, обвинувачений попросив вибачення у потерпілих, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статтей закону за якими він притягується до кримінальної відповідальності та приходить до висновку про можливість звільнення обвинувачення від відбуття покарання з випробуванням на підставі ч. 1, 3 ст. 75 КК України з іспитовим строком з покладенням на нього обов`язків передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою під час іспитового строку.

Крім того, як вбачається із вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.02.2021р., який набрав законної сили 09.03.2021р., ОСОБА_4 було засуджено за вчинення кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт, яке згідно повідомлення Ковельського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» Волинської області відбуте повністю та 18.05.2021 року ОСОБА_4 знято з обліку Ковельського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» Волинської області.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді 3-х (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно п. п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, ч. 2 ст. 296 КК України та призначити покарання,

- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 1-го (один) року обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 3-х (три) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3-х (три) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень зарахувати ОСОБА_4 повністю відбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.02.2021 року та визначити остаточно до відбуття покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно п. п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Речові докази: металевий предмет довжиною 80 см., який згідно квитанції №109298 від 17.04.2020р. передано до камери схову речових доказів Рожищенського відділення поліції Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області (в результаті реорганізації відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Ківерцівського районного суду С.В.Поліщук