Постанова № 9794009, 26.05.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2010 р. № 2-а- 1102/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Пузіковій Н.А.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представники відповідача - Долошко А.О., Балюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомленнь-рішеннь,-

В С Т А Н О В И В:

Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулась до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова винесені відносно нього, а сааме: № 000094172/0 від 07.07.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 136390,56 грн., та № 000095172/0 від 07.07.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 59469 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем належним чином ведеться бухгалтерський та податковий облік, а саме укладаються належним чином угоди за правочинами з контрагентами, ведеться реєстр отриманих та виданих податкових накладних, належним чином зберігаються податкові накладні, видаткові та прибуткові накладні, ведеться книга обліку придбання товарів та книга продажу товарів, належним чином ведеться книга обліку доходів та витрат, належним чином зберігаються всі банківські виписки та платіжні доручення. Всі вказані документи за перевіряємий період належним чином оформлені були надані на протязі перевірки відповідачу та копії їх додані до матеріалів справи.

Згідно з законодавством України Правила ведення податкового обліку в Україні не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. За своєю формою всі документи, надані відповідачу під час перевірки документи, а саме витратні накладні, договори поставки відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 року N 88, де чітко визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили, та які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні, а саме: 1) назву документа (форми); 2) дату і місце складання; 3) назву підприємства, від імені якого складено документ; 4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача просили у задоволенні позову відмовити, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем порушені: п. 1. ст.13 Декрету КМУ від 26.12.1992р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачу нараховано податок з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008р. на загальну суму 136390,56 грн., в тому числі за II півріччя 2007р. на 55849,1 грн., та за 2008р. на 80541,46 грн.;пп.7.2.1. п. 7.2, пп. 7.3.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997р. "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, що призвело до заниження позивачем ПДВ за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008р. на загальну суму 39646 грн., в тому числі за П півріччя 2007р. - на 53 грн., за 2008р. - на 39593грн.; п.п. 19.1.1. ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями, а саме позивач не веде облік доходів та витрат.

Також в судовому засіданні представниками відповідача зазначено, що позивачем наданні до перевірки всі первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, виписки банку, договори з постачальниками, рахунки фактури на придбану продукцію ), проте вони не були враховані старшим державним податковим ревізором - інспектором ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова Балюк А.В., оскільки надані після закінчення терміну проведення перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа підприємець ОСОБА_5 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності виконкомом Комінтернівської районної ради міста Харкова, про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації № 04058870Ф0080508 від 13.10.2001р., свідоцтво про перереєстрацію видане виконавчим комітетом Харківської міської ради № 24800010001005290. Як платник податків ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

На підставі направлень від 28.05.2009р. №210 та від 12.06.2009р. виданих начальником ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, старшим державним податковим ревізором -інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи Управління оподаткування фізичних осіб Балюком А.В., згідно до вимог ч.1, ч. 2 ст.11 1І Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" в редакції Закону України № 2322-ІУ від 12.01.2005р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)" із змінами та доповненнями, за період з з 28.05.2009р. по 18.06.2009 року проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання, вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008р. (Акт перевірки від 23.06.2009р. №1500/17-214/НОМЕР_1).

В ході даної перевірки відповідною стороною зафіксовані слідуючи порушення:

- п. 1. ст.13 Декрету КМУ від 26.12.1992р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачу нараховано податок з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008р. на загальну суму 136390,56 грн., в тому числі за II півріччя 2007р. на 55849,1 грн., та за 2008р. на 80541,46 грн.;

- пп. 7.2.1. п. 7.2, пп. 7.3.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997р. "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, що призвело до заниження позивачем ПДВ за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008р. на загальну суму 39646 грн., в тому числі за П півріччя 2007р. - на 53 грн., за 2008р. - на 39593грн.;

- п.п. 19.1.1. ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями, а саме позивач не веде облік доходів та витрат.

За результатами перевірки було складено акт планової виїзної перевірки № 1500/17-214/НОМЕР_1 від 23.06.2009р.

Відповідно до акту перевірки № 1500/17-214/НОМЕР_1 від 23.06.2009р. відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: № 000094172/0 від 07.07.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 136390,56 грн., та № 000095172/0 від 07.07.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 59469 грн.

Суд не погоджується з вищевказаними рішеннями, виходячи з наступного.

ФОП ОСОБА_1 з приватним підприємством ТВП „Онтер” (ЄДРПОУ 34656759) укладено договір № 46 від 02.07.07 та договір № 12 від 03.01.2008р. на покупку речового майна, а саме беретів, шапок, костюм ВОХР, костюм МВД, блайзер, ґудзики, сукно, емблеми, зірочки, лички, тулія, кокарди та інше.

За договором № 46 від 02.07.07 від ПП ТВП „Онтер” позивачем було отримано вказаний товар на підставі видаткових накладних:

№ 408-н від 26.07.2007р. на суму без ПДВ 15100,00 грн., ПДВ 3020,0грн.; № 388-н від 02.07.2007р. на суму без ПДВ 49398,60грн., ПДВ 9879,72грн.; № 415-н від06.08.07р. на суму без ПДВ 71354грн., ПДВ 14 27-,80грн. ; № 442-н від 19.09.2007р. на суму без ПДВ 65000,00грн., ПДВ 13 000грн.; № 503-н від 17.10.2007р. на суму без ПДВ 62310,00грн., ПДВ 12462,00грн. № 584-н від14.11.2007р. на суму без ПДВ 28399,50грн., ПДВ 5679,90грн.; № 602-н від03.12.2007р. на суму без ПДВ 52499,13грн., ПДВ 10 499,83грн.

За вказаними правочинами ПП ТВП „Онтер” були виписані та надані позивачу податкові накладні: № 408 від 26.07.2007р. на суму без ПДВ 15100,00 грн., ПДВ 3020,0грн.; № 388 від 02.07.2007р. на суму без ПДВ 49398,60грн., ПДВ 9879,72грн. ; № 415 від06.08.07р. на суму без ПДВ 71354грн., ПДВ 14 27-,80грн. ; № 442 від 19.09.2007р. на суму без ПДВ 65000,00грн., ПДВ 13000грн.; № 503 від 17.10.2007р. на суму без ПДВ 62310,00грн., ПДВ 12462,00грн. № 584 від14.11.2007р. на суму без ПДВ 28399,50грн., ПДВ 5679,90грн.; № 602 від 03.12.2007р. на суму без ПДВ 52499,13грн., ПДВ 10 499,83грн.

За договором № 12 від 03.01.2008р. від ПП ТВП „Онтер” було отримано товар на підставі видаткових накладних: №15-н від10.01.2008р. на суму без ПДВ 52122,00 грн., ПДВ 10424,40грн.; №36-н від20.022008р. на суму без ПДВ 42680,00 грн. , ПДВ 8536,00грн.; № 395-н від03.03.2008р. на суму без ПДВ 44150,00 грн. , ПДВ 8830,00грн.; № 458-н від 02.04.2008р. на суму без ПДВ 62025,00 грн. , ПДВ 12405,00грн.;

За вказаними правочинами ПП ТВП „Онтер” були виписані та надані позивачу податкові накладні: №15 від 10.01.2008р. на суму без ПДВ 52122,00 грн., ПДВ 10424,40грн.; № 36 від 20.022008р. на суму без ПДВ 42680,00 грн., ПДВ 8536,00грн.; № 395 від 03.03.2008р. на суму без ПДВ 44150,00 грн., ПДВ 8830,00грн.; № 458 від 02.04.2008р. на суму без ПДВ 62025,00 грн. , ПДВ 12405,00грн.;

Позивачем надані податкові накладні було відображено у реєстрі отриманих податкових накладних у належних періодах, суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних було віднесено до податкового кредиту у відповідних періодах.

За отриманий товар згідно вказаних договорів позивач розраховувався безготівковим розрахунком зі свого поточного рахунку на поточний рахунок ПП ТВП „Онтер”, про що свідчать банківські виписки у матеріалах справи.

У СПДФО ОСОБА_6.(ідент.код НОМЕР_2) ФОП ОСОБА_1 було придбано товар, а сааме: бинт, вата, система ПР, шприц та на підставі рахунку зроблено оплату вказаного товару з поточного рахунку позивача на поточний рахунок СПДФО ОСОБА_6 на суму 52390,78 грн. (ПДВ-0%) та отримано вказаний товар згідно витратної накладної № 88 від 01.09.2007р.

За вказаним правочином СПДФО ОСОБА_6 виписано та надано позивачу податкову накладну № 88 від 01.09.2007р. на суму 52390,78 грн. (ПДВ-0%), яка було належним чином відображено позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних, сума ПДВ на підставі отриманої податкової накладної була віднесена до податкового кредиту у відповідному періоді.

ФОП ОСОБА_1 у ТОВ „Укрмедресурс”(ЄДРПОУ 31519691) було придбано товар, а саме шприци та на підставі рахунку № 2809/17 від 28.09.2007р. зроблено оплату вказаного товару з поточного рахунку позивача на поточний рахунок на суму 7500,00грн. (ПДВ-0%), товар отримано згідно видаткової накладної № 119 від 03.10.2007р. За вказаним правочином ТОВ „Укрмедресурс” виписано та надано позивачу податкову накладну: № 119 від 03.10.2007р. на суму 7500,00грн. (ПДВ-0%), яка було належним чином відображено позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних, сума ПДВ на підставі отриманої податкової накладної була віднесена до податкового кредиту у відповідному періоді.

ФОП ОСОБА_1 у ХП ВАТ „Гемопласт” (ЄДРПОУ 00480922) було придбано пристрій переливання крові, зонд, шприци на підставі видаткових накладних: № 598/25 від 05.07.2007р. на суму 4000,00грн. (ПДВ-0%), № 616/25 від 12.07.07р. на суму 5000,00грн., (ПДВ-0%), № 628/25 від 17.07.07р. на суму 40000,00 грн., (ПДВ-0%), № 655/25 від 19.07.07р. на суму 1350,00 грн. (ПДВ-0%), № 706/25 від 02.08.07р. на суму 12000,00 грн. (ПДВ-0%), № 959/25 від 08.10.07р. на суму 1102,14грн. (ПДВ-0%), № 967/25 від 10.10.07р. на суму 28446,42 грн. (ПДВ-0%), № 1242/25 від 28.12.07р. на суму 6000,00 грн. (ПДВ-0%). Оплату вказаного товару зроблено з поточного рахунку позивача на поточний рахунок ХП ВАТ „Гемопласт”, про що свідчать банківські виписки у матеріалах справи.

За вказаними правочинами ХП ВАТ „Гемопласт” виписано та надано позивачу податкові накладні: № 598/1321 від 05.07.2007р. на суму 4000,00грн. (ПДВ-0%), № 616/1321 від 12.07.07р. на суму 5000,00грн., (ПДВ-0%), № 628/1321 від 17.07.07р. на суму 40000,00грн., (ПДВ-0%), № 638/1321 від 19.07.07р. на суму 1350,00грн. (ПДВ-0%), № 706/1321 від 02.08.07р. на суму 12000,00грн. (ПДВ-0%), № 939/1321 від 08.10.07р. на суму 1102,14грн. (ПДВ-0%), № 950/1321 від 10.10.07р. на суму 28446,42грн. (ПДВ-0%), № 1242/1321 від 28.12.07р. на суму 6000,00грн. (ПДВ-0%), які були належним чином відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних, суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних було віднесено до податкового кредиту у відповідних періодах.

ФОП ОСОБА_1 з ТОВ Іноваційні технології „Будпласт” (ЄДРПОУ 35077407) укладено договір № 78 від 02.05.08р. на покупку речового майна, а саме беретів, шапок, костюм ВОХР, костюм МВД, блайзер, ґудзики, сукно, емблеми, зірочки, лички, тулія, прикраси для взуття кокарди та інше.

За вказаним договором позивачем від ТОВ Іноваційні технології „Будпласт” отримано товар на підставі видаткових накладних:

№ 155 від 02.05.2008р. на суму без ПДВ 54 578,00 грн., ПДВ 10915,60грн.; №157 від 05.05.2008р. на суму без ПДВ 2926,92грн., ПДВ 585,38 грн. ; № 158 від 02.06.08р. на суму без ПДВ 28569,00грн., ПДВ 5719,20грн. ; №159 від 06.06.2008р. на суму без ПДВ 75897,50грн., ПДВ 15179,50грн.; № 162 від 01.07.2008р. на суму без ПДВ 20079,00грн., ПДВ 4015,80грн. №167 від 02.07.20078р. на суму без ПДВ 56764,00грн., ПДВ 11352,80грн.; № 175 від 10.07.2008р. на суму без ПДВ 28500,00грн., ПДВ 5700,00грн.; № 185 від 18.07.2008р. на суму без ПДВ 3915,00грн., ПДВ 783,00грн.; № 182 від 08.08.2008р. на суму без ПДВ 23801,20грн., ПДВ 4760,24грн.; № 235 від 02.10.2008р. на суму без ПДВ 106598,00грн., ПДВ 21 319,60грн.; № 268 від 20.11.2008р. на суму без ПДВ 21400,00 грн., ПДВ 4280,00 грн.

За вказаними правочинами ТОВ Іноваційні технології „Будпласт” виписані та надані позивачу податкові накладні: № 155 від 02.05.2008р. на суму без ПДВ 54 578,00 грн., ПДВ 10915,60грн.; № 157 від 05.05.2008р. на суму без ПДВ 2926,92грн., ПДВ 585,38 грн. ; № 158 від 02.06.08р. на суму без ПДВ 28569,00грн., ПДВ 5719,20грн.; №159 від 06.06.2008р. на суму без ПДВ 75897,50грн., ПДВ 15179,50грн.; № 162 від 01.07.2008р. на суму без ПДВ 20079,00грн., ПДВ 4015,80грн.; №166 від 02.07.2008р. на суму без ПДВ 28500,00грн., №167 від 02.07.2008р. на суму без ПДВ 28264,00грн., ПДВ 5652,80грн.; № 175 від 10.07.2008р. на суму без ПДВ 28500,00грн., ПДВ 5700,00грн.; № ПДВ 5700,00грн.; № 185 від 18.07.2008р. на суму без ПДВ 3915,00грн., ПДВ 783,00грн.; № 182/4 від 08.08.2008р. на суму без ПДВ 23801,20грн., ПДВ 4760,24грн.; № 235 від 02.10.2008р. на суму без ПДВ 106598,00грн., ПДВ 21 319,60грн.; № 268 від 20.11.2008р. на суму без ПДВ 21400,00 грн., ПДВ 4280,00 грн.

Позивачем надані податкові накладні було відображено у реєстрі отриманих податкових накладних у належних періодах, суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних було віднесено до податкового кредиту у відповідних періодах.

За отриманий товар, згідно вказаних Договорів позивач розраховувався безготівковим розрахунком зі свого поточного рахунку на поточний рахунок ТОВ Іноваційні технології „Будпласт”, про що свідчать банківські виписки у матеріалах справи.

ФОП ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_7.(ідент.код НОМЕР_3) було придбано товар, а саме обладнання для АП-18 та на підставі рахунку було зроблено оплату вказаного товару з поточного рахунку позивача на поточний рахунок СПДФО ФОП ОСОБА_7 на суму без ПДВ - 50000,00 грн., ПДВ-10000,00грн. та отримано вказаний товар згідно видаткової накладної № 195 від 07.10.2008р.

За вказаним правочином ФОП ОСОБА_7 виписано та надано позивачу податкову накладну:№ 195 від 07.10.2008р. на суму на суму без ПДВ - 50000,00 грн., ПДВ-10000,00грн., яка належним чином відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних, сума ПДВ на підставі отриманої податкової накладної була віднесена до податкового кредиту у відповідному періоді.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб слугували викладені в названому акті перевірки висновки відповідача про відсутність належним чином оформлених документів, що підтверджують валові витрати позивача. Також, вивчення змісту акту від 23.06.2009р. № 1500/17-214/НОМЕР_1 судом зясовано, що фактичною підставою для визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість слугували наведені у названому акті висновки про розбіжності даних, відображених у деклараціях позивачем та його контрагентами (ПП „ТВП Онтер”, ТОВ ІТ „Будпласт”, ФО-П ОСОБА_7.), отриманих на підставі даних системи автоматизованого співставлення податкової звітності, а також неналежне оформлення податкової накладної та своєчасне ненадання деяких податкових накладних.

Вирішуючи спір по справі, суд виходить з того, що в силу п.п. „б” п.п.4.2.2.п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, норм Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. № 110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459), норм Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. № 253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758), правова специфіка податкових повідомлень-рішень (рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій) як актів органів державної податкової служби України (правових актів індивідуальної дії) полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні або рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкції, а мотиви його винесення (тобто обставини, яким керувався субєкт владних повноважень) у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії.

За таких обставин, перевірка законності податкового повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з огляду на приписи ч.3 ст.2 КАС України полягає, в тому числі, і у визначенні достатності тих обставин, які наведені у відповідному акті перевірки, для обґрунтованого (слід розуміти юридично та фактично вірного) висновку про наявність в діях особи порушення конкретно визначених положень чинного законодавства.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд не знаходить підстав для визнання правильним висновку Відповідача про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ст. 13, ст. 14 Декрету КМ України від 26.12.1992р. № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян” із змінами та доповненнями та додатку № 7 до інструкції „Про порядок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності” із змінами та доповненнями.

Так, відповідно до пункту 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід визначається як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Статтею 13 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян" визначено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Наявні в матеріалах справи копії документів, а саме банківські виписки, прибуткові накладні, видаткові накладні, податкові накладні, копія книги обліку доходів та витрат, копії договорів, копія реєстру отриманих та виданих податкових накладних вказують на те, що з боку контрагентів та з боку позивача всі правочини були належним чином оформлені та підписані.

Доказом того, що всі вказані та надані до матеріалів справи документи були надані відповідачу на протязі здійснення ним перевірки, свідчить додаток 3 до акту перевірки від 23.06.2009р.№ 1500/17-214/НОМЕР_1, в якому вказано, що при перевірці було використано первинні документи, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію ФОП; декларації про доходи; податкові декларації з ПДВ; податкові накладні, видаткові та прибуткові накладні, книга обліку придбання товарів та книга продажу товарів, книга обліку доходів та витрат.

Також суд зазначає, що представники відповідача у судовому засіданні не заперечували про надання позивачем зазначених документів до перевірки, проте вони не були враховані, оскільки закінчився термін проведення перевірки. Інших підстав для висновку про наявність взаємоузгоджених зловмисних дій сторін указаних правочинів, якіб мали на меті порушення інтересів держави та суспільства, судом в матеріалах справи не знайдено, сторонами по справі про наявність таких підстав перед судом не заявлено, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не встановлено.

Крім того, суд окремо відзначає, що при винесенні спірних повідомлень-рішень і сам відповідач не виходив з того, що укладені позивачем правочини, згідно з якими формувалися валові витрати позивача, є нікчемними. За даними акту від 23.06.2009р. № 1500/17-214/НОМЕР_1 (додаток 1 до Акту) діяльність позивача протягом перевіреного періоду не мала збиткового характеру, податок на дохід з фізичних осіб сплачувався своєчасно, у повному обсязі, ця обставина сторонами не оспорюється, і тому на підставі ч.3 ст.72 КАС України визнається судом такою, що не потребує доказування. З відсутність встановленого актом перевірки та підтвердженого належними доказами факту збитковості господарської діяльності позивача, відповідності змісту укладених ним правочинів вимогам закону та відсутності підстав для визнання їх нікчемними, суд доходить висновку про помилковість ствердження ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова щодо порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ст. ст. 13. 14 Декрету КМ України від 26.12.1992р. № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян” із змінами та доповненнями та додатку № 7 до інструкції „Про порядок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності” із змінами та доповненнями.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обовязку стосовно податкового повідомлення-рішення від 07.07.09р. № 0000941720/0, яким визначене суму податкового зобовязання за платежем податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 136390,56грн. не виконано, через що воно підлягає скасуванню в цілому.

Досліджуючи зібрані по справі докази суд зауважує, що позивачем належним чином ведеться облік операцій по поставці та придбанню товарів (робіт, послуг), всі необхідні документі за укладеними правочинами оформлені належним чином.

Формування податкового кредиту здійснюється у порядку встановленому підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивач, керуючись п.7.5. ст. 7 Закону „Про додану вартість”, за період, що перевірявся, включив до податкового кредиту суми ПДВ за господарськими операціями згідно з наданими продавцями податковими накладними. У реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, копія якого є в матеріалах справи, належним чином були відображені всі отримані від контрагентів податкові накладні.

Недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені відповідачем в результаті перевірки позивача, зокрема: неправильне зазначення N свідоцтва платника ПДВ не роблять податкову накладну недійсною та не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу по справі, крім того, до матеріалів справи надана виправлена податкова накладна, в якої відповідачем встановлено недолік (№ 195 від 07.10.08р.). Судом встановлено, що до кінця перевірки позивачем було надані всі податкові накладні, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних і також всі податкові накладні за перевіряє мий період на підставі яких формувався податковий кредит є в матеріалах справи.

Обґрунтування висновку про порушення Позивачем вимог пп..7.2.1 п.7.2 пп.7.3.1 п.7..3, пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” тим, що Відповідачем виявлено розбіжності сум податкового кредиту за перевіряємий період на підставі даних системи автоматизованого співставлення податкової звітності є помилковим, так як ані Закон України „Про податок на додану вартість”, ані положення іншого законодавчого акту не містять такої підстави для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що всі взаємовідносини за правочинами ФОП ОСОБА_1 з контрагентами мають реальний товарний характер та ділову мету, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, договорами, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів.

За таких обставин суд доходить висновку, вказані в акті від 23.06.2009р. № 1500/17-214/НОМЕР_1 ствердження відповідачем про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пп. 7.2.1 п.7.2 пп.7.3.1 п.7..3, пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” при розгляді судом справи не знайшли свого підтвердження. Тому податкове повідомлення-рішення № 0000951720/0, яким позивачу донараховано податку на додану вартість у сумі 59469,00грн. в тому числі 39646,00грн. основний платіж та 19 823,00грн. штрафні санкції, підлягає скасуванню в цілому.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: Законом України "Про податок на додану вартість", Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", а тому її дії є неправомірними.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст. 9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 п.п. 7.2.1. п. 7.2, пп. 7.3.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п. 1. ст.13 Декрету КМУ від 26.12.1992р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", п.п. 19.1.1. ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства України.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС України, суд приходить до висновку, що прийняті Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова спірні податкові повідомлення-рішення № 000094172/0 від 07.07.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 136390,56 грн., та № 000095172/0 від 07.07.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 59469 грн. є протиправними і повинні бути скасовані, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість", Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкових повідомленнь-рішеннь- задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова винесене відносно суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 № 000094172/0 від 07.07.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 136390,56 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова винесене відносно суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 № 000095172/0 від 07.07.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 59469 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: 61000, АДРЕСА_1) суму сплачених судових витрат - судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

У повному обсязі постанова виготовлена 31 травня 2010 року.

Суддя Заічко О.В.