Рішення № 97937956, 24.06.2021, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

24 червня 2021 рокуСправа №451/1239/20 Провадження № 2-о/451/13/21

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Ференц І.І.,

з участю заявника

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/1239/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Радехівська міська рада Львівської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

в с т а н о в и в:

7 серпня 2020 року до суду звернулася ОСОБА_1 із заявою, відповідно до вимог якої просить встановити факт, що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22.01.1998 року державним нотаріусом Радехівської нотаріальної контори Луців І.П. зареєстроване в реєстрі за № 178/98 на ім`я ОСОБА_2 на будинковолодіння АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина. 22 січня 1998 року державний нотаріус Радехівської державної нотаріальної контори Луців І.П. видала заявнику свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка, зареєстроване в реєстрі за № 178/98, а саме: на жилий цегляний будинок з господарськими будівлями в цілому в АДРЕСА_1 . В зазначеному вище свідоцтві неправильно записано ім`я ОСОБА_2 , замість ОСОБА_1 . Свідоцтво щодо спадкового будинку підлягало реєстрації в Червоноградському міжміському бюро технічної інвентаризації. Зареєструвати будинковолодіння заявник не могла, оскільки 10 грудня 1998 року Радехівський РВ УМВС України у Львівській області видав їй новий паспорт, серія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Саме з цих причин, що в свідоцтві про право на спадщину за законом записано ОСОБА_2 , а в паспорті вона значиться як ОСОБА_1 , Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації відмовилося провести державну реєстрацію будинковолодіння АДРЕСА_1 . В даний час така реєстрація здійснюється державним реєстратором прав на нерухоме майно. Не маючи права на будинковолодіння АДРЕСА_1 , заявник не може володіти, користуватися та управляти своїм майном, оскільки на даний час будинковолодіння зареєстровано на померлого її чоловіка ОСОБА_3 , що стверджується довідкою Червоноградського МБТІ № 3225 від 26.06.2020 року. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Лопатинської селищної ради Ковалишин Любомир Васильович, до якого заявник звернулася із заявою про реєстрацію вказаного вище будинковолодіння, видав їй рішення № 53285041 від 24.07.2020 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень, посилаючись на те, що заявником подано документи, які не дають змоги встановити набуття, зміну, або припинення прав не нерухоме майно або його обтяження. Заявник не може вирішити питання про визнання права власності на будинковолодіння, яке вона успадкувала після смерті чоловіка, тому звертається до суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, в даному випадку свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видано Радехівською державною нотаріальною конторою 22.01.1998 року, зареєстровано в реєстрі за № 178/98 (спадкова справа 110/96) (а.с.2-4).

Заявник в судове засідання з`явилася, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився,причини неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с.26).

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема і належності правовстановлюючих документів.

Так, судом констатовано, що 22 січня 1998 року державний нотаріус Радехівської державної нотаріальної контори Луців І.П. видала заявнику свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , зареєстроване в реєстрі за № 178/98, а саме: на жилий цегляний будинок з господарськими будівлями в цілому в АДРЕСА_1 (а.с.7-7 зворот).

Родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 ; свідоцтвом про одруження ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 (а.с.8,9).

З копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , вбачається, що замовником технічної інвентаризації значиться ОСОБА_1 (а.с.10-14).

Відповідно до довідки №3225, виданої КП ЛОР ``Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації`` 26.06.2020 року, в КП ЛОР ``Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації`` на 31.12.2012 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований на праві власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 03.06.1988 р., виданого виконкомом Сушненської сільської ради, згідно рішення Радехівського райвиконкому від 21.04.1988 року за №84 та записано 03.06.1988 року в реєстрову книгу за №166 (а.с.15).

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області Ковалишин Любомир Васильович, відмовив заявнику у державній реєстрації прав власності, посилаючись на те, що заявником подано документи, які не дають змоги встановити набуття, зміну, або припинення прав не нерухоме майно та їх обтяжень, згідно рішення № 53285041 від 24.07.2020 року (а.с.16).

Факт належності правовстановлюючого документа, а саме факт, що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22.01.1998 року державним нотаріусом Радехівської нотаріальної контори Луців І.П. зареєстроване в реєстрі за № 178/98 на ім`я ОСОБА_2 на будинковолодіння АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_5 , не довіряти показам якої у суду немає підстав (а.с.29).

Таким чином, узагальнюючи вищенаведене, виходячи із рекомендацій викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вважає вимоги заявника обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141, 258-259,263-265, 279 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме факт, що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22.01.1998 року державним нотаріусом Радехівської нотаріальної контори Луців І.П. зареєстроване в реєстрі за № 178/98 на ім`я ОСОБА_2 на будинковолодіння АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 29 червня 2021 року.