Рішення № 97937416, 29.06.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

328/1662/21

29.06.2021

2-о/328/44/21

РІШЕННЯ

Іменем України

29 червня 2021 року місто Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Шпітько Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 328/1662/21 (провадження № 2-о/328/44/21) за заявою представника заявника адвоката Бєлоусова Сергія Геннадійовича, в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Костянтинівський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті, -

встановив:

23 червня 2021 року до суду звернувся представник заявника адвокат Бєлоусов С.Г., в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Костянтинівський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків), з заявою, в якій просив встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця хутір Чумаки, Старобешівського району, Донецької області, Україна.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 23 червня 2021 року заяву представника заявника адвоката Бєлоусова Сергія Геннадійовича, в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Костянтинівський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті залишено без руху надано строк три дні з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Недоліки, зазначені в ухвалі усунуто у встановлений строк.

В обґрунтування заяви, зазначено, що заявник ОСОБА_1 доглядала свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Новий Світ, Старобешівського району, Донецької області ОСОБА_2 помер.

Після його смерті було отримано медичне свідоцтво про смерть №24 від 26.04.2021 року та свідоцтво про смерть № НОМЕР_1 від 26.04.2021 року.

Заявник ОСОБА_1 поховала свого чоловіка ОСОБА_2 .

В подальшому заявнику стало відомо, що свідоцтво про смерть є незаконним та не створює правових наслідків на території України. Окрім цього, свідоцтва про смерть видаються без використання Державного реєстру актів цивільного стану, оскільки смт. Новий Світ, де помер ОСОБА_2 , знаходиться на тимчасово окупованій території та доступ до Державного реєстру актів цивільного стану у цьому місті було припинено.

За таких обставин, факт смерті ОСОБА_2 може бути встановлений лише за рішенням суду. Звернення до суду у даному випадку є виключною формою захисту прав заявника.

Установи ДРАЦС України посилаючись на підстави викладені в листі Верховного Суду України вих. № 985/0/208-21 від 22.04.2021 року не надають письмові відмови на реєстрацію смерті осіб, які померли на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Загальновідомим є факт, що установи ДРАЦС України не реєструють та не видають свідоцтво про смерть на підставі документів виданих на тимчасово окупованих територіях. Костянтинівський районний відділ ДРАЦС Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) залучений в якості заінтересованої особи у зв`язку з фактичним проживанням представника заявника в м. Костянтинівка Донецької області.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Просили справу розглянути за відсутності заявника та його представника.

Представник заінтересованої особи Костянтинівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, підтримали вимоги заявника.

Відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Статтею 317 ЦПК України визначено особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до положень статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» від 14.11.2014 № 875/2014, діяльність державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях припинено.

Норми статті 317 ЦПК України спрямовані на забезпечення прав осіб, які проживають на території, де не здійснюють діяльність органи державної реєстрації актів цивільного стану, а отже для застосування цієї норми тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей слід вважати населені пункти, визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення». Смт. Новий Світ, Старобешівського району, Донецької області включено до переліку населених пунктів, на територіях яких органи державної влади (у тому числі органи реєстрації актів цивільного стану) тимчасово не здійснюють свої повноваження, що у даному випадку зумовлює необхідність застосування передбаченого статтею 317 ЦПК України порядку встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: смт. Новий Світ, Старобешівський район, Донецька область, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 , дружина померлого ОСОБА_2 .

Положеннями статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створюють правових наслідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 виданого Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області 05 серпня 1996 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , помер у віці 63 роки. Причина смерті: захворювання передміхурової залози 4 ступеню, що підтверджується довідкою про причину смерті № 24 від 26 квітня 2021 року.

Відповідно до пункту 3.17 Наказу Міністерства юстиції «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» № 96/5 від 12.01.2011, рішення суду про встановлення факту народження, смерті в певний час, постановлене судом у разі неможливості їх реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою для державної реєстрації таких фактів.

Згідно з ч.1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, 2) рішенням суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено правовий статус тимчасово окупованої території України, та визначено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

У Рішенні Європейського Суду по справі «Кипр проти Турції» від 10 травня 2001 року (у п. 93 Суд нагадує, що в своєму Консультативному Висновку по Намібії Міжнародний Суд заявив наступне (1971 ICJ Reports, p. 56, § 125): «Загалом непризнання північно-африканської адміністрації цієї Території не повинно привести позбавлення народу Намібії вигод від міжнародної співпраці. Зокрема в той час як дії офіційного характеру, які здійснюються урядом Північної Африки від імені або по відношенні Намібії після спливу відомого мандата, являються незаконними та такими, що не мають сили, ця неспроможність не може бути розповсюджена на такі дії, як наприклад реєстрація народження, смерті, шлюбу, наслідки подібних дій можуть бути проігноровані в погіршення мешканців цієї Території».

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Згідно з ч. 1, ч. 2 cт. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Оскільки документи, що підтверджують факт смерті, видані медичним закладом та органом реєстрації актів цивільного стану на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, ці документи є недійсними і не створюють правових наслідків.

Встановлення факту смерті має для ОСОБА_1 юридичне значення, так як дозволяє реалізувати права, які виникають після смерті чоловіка, ОСОБА_2 .

Заявник не має документу, передбаченого діючим законодавством України, для реєстрації смерті чоловіка, ОСОБА_2 , що унеможливлює отримання нею свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

З огляду на викладене, ту обставину, що для проведення державної реєстрації смерті чоловіка у заявника є об`єктивні перешкоди, з метою захисту прав і свобод громадян України, суд вважає що заявлені вимоги належить задовольнити, встановивши факт смерті громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: смт. Новий Світ, Старобешівський район, Донецька область, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановлення вказаного факту необхідне заявнику для отримання свідоцтва про смерть українського зразка.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 19, 89, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-319, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву представника заявника адвоката Бєлоусова Сергія Геннадійовича, в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Костянтинівський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Новий Світ, Старобешівський район, Донецька область, Україна.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 317 ЦПК України копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорозької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Старобешівським РВ УМВС України в Донецькій області 11 грудня 1998 року, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник заявника: адвокат Бєлоусов Сергій Геннадійович, місцезнаходження: 08503, Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітенська, буд. 67, адреса для листування: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 256.

Заінтересована особа: Костянтинівський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, буд. 5, ЄДРПОУ 22021072.

Дата складання повного судового рішення 29 червня 2021 року.

Суддя: