Ухвала суду № 97937192, 25.06.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2410/21

1-кс/310/735/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 рокум. Бердянськ

Слідчий суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Білоусової О.М.,

за участі секретаря судового засідання - Зозулі В.Ю.,

представника заявника - адвоката Ганчевої М.А.,

прокурора - Букала І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську Запорізької області заяву представника ПП «Юртика» про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

22.06.2021 до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області звернувся представник ПП «Юртика» з заявою про скасування арешту майна. Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду від 25 березня 2021 р. під час досудового розслідування кримінального провадження №12021087130000124 від 22.03.2021 р. за ст.249 ч.1 КК України накладено арешт на майно ПП «ЮРТИКА»: риболовецьке судно ПТС-204, спорядження для вилову риби трал, 50 мішків із тюлькою вагою 496 кг, двох особин риби осетр російський вагою 11 кг із забороною відчуження, розпорядження та користування ними з метою забезпечення їх збереження як речового доказу.

Вважає, що в подальшому застосування арешту риболовецького судна ПТС-204 у частині заборони користування ним відпала потреба, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває з 22.03.2021, підозра в кримінальному провадженні жодній особі не пред`явлена, досудове розслідування не закінчено та триває вже 3 місяці.

Арешт на належне ПП «ЮРТИКА» майно був накладений на підставі клопотання прокурора від 23.03.2021. Станом на 23.03.2021 у кримінальному провадженні була проведена лише 1 (одна) слідча дія - огляд місця події, якою лише констатовано факт наявності на борту риболовецького судна ПТС-204 водних біоресурсів - двох особини осетру російського, 496 кг тюльки, а також знаряддя лову - трал. На момент подачі клопотання про арешт майна та на дату звернення з цим клопотанням, достатніх, належних, допустимих доказів того, що виявлена риба була добута незаконно та саме судновою командою ПТС-204, - не зібрано. Тому є підстави стверджувати, що дане риболовецьке судно не зберігає на собі сліди злочину та не є знаряддям його вчинення.

За час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а це три місяці, стороною обвинувачення не здобуто жодного доказу, який би вказував на час вилову вказаних вище водних біоресурсів, місця їх вилову (обставини які підлягають доказуванню), а також особи (осіб), якою здійснено цей вилов.

Крім того, Інститутом рибного господарства та екології моря листом від 22.04.2021 р. було надано інформацію щодо істотності шкоди у даному кримінальному провадженні. Так, врахувавши, що запас тюльки в Азовському морі не викликає занепокоєння, а чисельність осетра російського збільшується, то (навіть якщо врахувати, що дані водні біоресурси були добуті незаконно) шкода, завдана рибному господарству НЕ є істотною.

У зв`язку з цим виключений обов`язків склад об`єктивної сторони ст.249 ч.1 КК України.

При цьому, з метою забезпечення збереження зазначеного майна, вважає за можливе залишити заборону на відчуження та розпорядження судном - до прийняття рішення у кримінальному провадженні.

Звертає увагу і на ту обставину, що власник майна ПП «ЮРТИКА» через заборону використовувати своє риболовецьке судно позбавлено можливості здійснювати основний вид своєї господарської діяльності - морське рибальство, маючи при цьому всі необхідні дозвільні документи, чим зазнає значних збитків.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифіковано Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У рішеннях по справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

Отже, враховуючи вищевикладене, позбавлення добросовісного власника майна, можливості розпоряджатися власністю, як захід забезпечення кримінального провадження, порушує право власності та суперечить ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому випадку, коли у кримінальному провадженні відсутні підстави, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи фізичної чи юридичної особи.

У судовому засіданні представник заявника - адвокат Ганчева М.А. підтримала клопотання з підстав, зазначених в клопотанні, просила його задовольнити. Додатково пославшись на договір надання ремонтних послуг від 31.05.2021, копію якого надала в судовму засіданні, як необхвідність скасування арешту на судно в частині користування ним.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту майна. Додатково зазначив, що ним проведено ряд слідчих дій в даному кримінальному провадженні, про необхідність проведення інших слідчий дій не зазначив. По справі призначена експертиза, судно ПТС - 204 не є об`єктом дослідження в даній експертизі. Кому передано судно на зберігання відомостей він не має. Огляд судна проведено.

Вивчивши клопотання, заслухавши представника заявника, прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що заява про скасування арешту майна підлягає задовленню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ухвали слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 березня 2021 року, постановленої під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021087130000124 від 22.03.2021р., за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, клопотання прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області Букало І.С. про арешт оглянутих 22.03.20121 року речових доказів було задоволено та накладено арешт на оглянуті 22.03.2021 року речові докази: риболовецьке судно (катер) «ПТС 204», яке належить ПП «ЮРТИКА» (код ЄДРПОУ 20741112), спорядження для вилову риби «трал», 50 мішків з тюлькою вагою 496 кг., двох особин риби «Осетер Азовський» вагою 11 кг., із забороною власнику та фактичному володільцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та будь-якій іншій фізичній або юридичній особі, права на відчуження, розпорядження та користування ними, з метою забезпечення їх збереження, як речових доказів.

Встановлено, що 22.03.2021 на підставі ст. 98 КПК України катер типу ПТС 204, який належить ПП «Юртика», спорядження для лову риби «трал», 50 мішків з тюлькою вагою 496 кг., дві особини риби «осетр Азовський», вагою 11 кг. - визнані речовим доказом по кримінальному провадженню.

Під час розгляду клопотання встановлено, що у кримінальному провадженні проведений необхідний обсяг першочергових слідчих дій, проведено його обшук, в призначеній експертизі судно не є об`єктом дослідження, про необхідність проведення будь яких слідчих дій, прокурорм не зазначено.

Зважаючи на те, що з моменту внесення відомостей про злочин до ЄРДР та з моменту застосування заходів забезпечення кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру, а також не проводяться слідчі дії із залученням вказаного риболовного судна, слідчий суддя приходить до висновку про те, що на даний час відпала потреба в застосуванні арешту в частині зоборони користування судном.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи, що під час розгляду клопотання не встановлено обставин, передбачених ч.11 ст. 170 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час відпала потреба у застосуванні арешту майна, в частині користування ним.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 284, п. 6 ч. 2 ст. 284 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника власника майна адвоката Ганчевої М.А. про скасування арешту майна в частині заборони користування ним, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021087130000124 від 22.03.2021р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду від 25.03.2021 на риболовецьке судно ПТС - 204, який належить ПП "Юртика" - в частині заборони кристування ним.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М. Білоусова