Рішення № 97936836, 23.06.2021, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/213/21

2/241/168/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

23.06.2021 року смт. Мангуш

Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Цукановій Л.П.

за участю:

прокурора Дорогань О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовною заявою Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області в інтересах держави в особі: Мангушської селищнної рада Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2021 позивач Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області Голікова Данила Сергійовича про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Позов мотивований тим, 19.05.2020 року ОСОБА_1 , знаходячись на березі Азовського моря, навпроти бази відпочинку «Загар» по вул. Приморської в смт. Ялта Мангушського району Донецької області, маючи умисел на незаконний вилов риби, не маючи належного дозволу на рибний промисел, в порушення вимог ст.63 Закону України «Про тваринний світ» та п.3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України» №19 від 15 лютого 1999 року, згідно з яким забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сітково-снастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, займався незаконним рибним добувним промислом в період заборони на лов (добування) водних біоресурсів у весняно-літній період природного відтворення (нересту) у 2020 році у двокілометровій прибережній захисній смузі Азовського моря, затвердженого наказом начальника управління державного агентства рибного господарства у Донецькій області № 60 від 17.03.2020, не маючи спеціального дозволу передбаченого ст. 3.5. зазначених Правил, використовуючи заборонені знарядді рибного лову, а саме сітки ліскової довжиною 14,2 метрів, шириною 1 метр, розмір вічка 40 мм., скоїв незаконний вилов цінних порід риб чим спричинив істотну шкоду рибному господарству України.

19.05.2020 року о 12 годині 44 хвилин на березі Азовського моря, навпроти бази відпочинку «Загар» яка розташована по вулиці Приморської в смт. Ялта. Мангушського району Донецької області, працівниками Мангушського ВІЇ Центрального ВП ГУНП в Донецькій області було виявлено ОСОБА_1 , який незаконного виловлював рибу. В результаті своїх умисних дій, ОСОБА_1 незаконно виловив рибу: пелінгас - 24 шт. Згідно з додатком № і постанови КМУ № 1209 від 21.11.2011р.«Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» розрахунок вартості риби за 1 шт. складає: пелінгас - в 1 кратному розмірі 24 шт. х 680 грн. - 16320 грн.

Вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 03 вересня 2020 року, який набрав законної сили 06.10.2020, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Оскільки станом на день звернення до суду вказана шкода відповідачем добровільно не відшкодована, а заходів судового захисту щодо стягнення із відповідача шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, Мангушська селищна рада не здійснювала і не заперечує проти представництва інтересів держави в суді Маріупольською місцевою прокуратурою №1, керівник Маріупольської місцевої прокуратури №1 звернувся до суду з даним позовом

В судовому засіданні, представник позивача Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області Дорогань О.В. підтримав позовну заяву, просив її задовольнити в повному обсязі, посилався на підстави, викладені в позовній заяві.

Від позивача Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника, проти задоволення позову прокурора не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 03.09.2020 у справі №241/944/20, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, тобто у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибному господарству України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. (а.с.9-11).

Відповідно до розрахунку збитку, заподіяного громадянином ОСОБА_1 незаконним виловом цінних видів водних біоресурсів, згідно такс Постанови Кабінету Міністрів від 21.11.2011 р. № 1209, визначено збитки в сумі 16320 грн.(а.с.21)

Згідно з листом Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області від 27.01.2021 № 161 до Мангушської селищної ради коштів по відшкодуванню матеріальних збитків в сумі 16320 грн, спричинених протиправними діями ОСОБА_1 , не надходило (а.с.14-15).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Положеннями статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 3, 4 статті 23Закон України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якої в даному випадку є Мангушська селищна рада Маріупольського району Донецької області, прокурор посилається на те, що протиправними діями відповідача спричинена шкода рибним запасам України, що свідчить про порушення інтересів держави та є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури, оскільки Мангушською селищною радою не вжито заходів для стягнення шкоди.

Таким чином, пред`явлення прокурором позову в інтересах держави відповідає вимогам законодавства. Прокурором визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та дотримано встановленого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядку щодо обґрунтування підстав для здійснення представництва органу місцевого самоврядування у суді.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про тваринний світ» дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Пунктом 4 частини другої статті 10 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначені норми також містяться у частині четвертій статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно із ст. 37 Закону України «Про рибне господарство,промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Зазначені положення закону кореспондуються із статтею 13 Конституції України.

Таким чином, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади (в даному випадку Мангушської селищної ради).

Загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Факт вчинення відповідачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та грубого порушення правил рибальства доведений вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 03.09.2020 у справі №241/944/20.

Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21 листопада 2011 року № 1209.

Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком збитку, заподіяного ОСОБА_1 незаконним виловом цінних видів водних біоресурсів, згідно такс Постанови Кабінету Міністрів від 21.11.2011 р. № 1209, сума завданих відповідачем збитків становить 16320 грн.

Враховуючи, що відповідач не відшкодував у добровільному порядку шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення (незаконного вилову риби), суд вважає, що така шкода підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.12,13,81,133,141,263-265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заявою Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області (р\р UA908999980333179331000005668, код - ЄДРПОУ 37967785, код доходу Донецьке ГУК/Мангушська СТГ/24062100, МФО 899998, код платежу 24062100, банк отримувача Державне казначейство України) шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення (незаконного вилову риби) в розмірі 16320 (шістнадцять тисяч триста двадцять) гривень .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.

Повний текст складений 25.06.2021 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Суддя Д.О. Демочко