Рішення № 97936529, 29.06.2021, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/313/21

Провадження № 2-а/147/4/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року смт. Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Мудрак А.М. з участю секретаря Чудак Г.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови начальника управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Хитрука В.О. №1047 від 03.03.2020. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою начальника управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Хитрука В.О. №1047 від 03.03.2021 його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. В якості підстав для притягнення до адміністративної відповідальності посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області зазначено, що 22 лютого 2021 року о 10.50 при проведенні моніторингового обстеження відділення закладу ТОВ «Нова пошта» встановлено, що відсутні інформаційні матеріали щодо профілактики коронавірусної хвороби при вході в заклад, не забезпечений централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери з кришками, що є порушенням пункту 8 «Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID - 19)», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 05.09.2020 №16. Винесену постанову вважає протиправною та такою, що підлягає до скасування, зважаючи на те, що начальником управління не дотримано вимог Закону, не з`ясовано, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винен він у його вчинені та чи підлягає адміністративній відповідальності. Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, за виявленні під час моніторингового обстеження відділення ТОВ «Нова пошта» порушення позивач має відповідати як посадова особа зазначеного вище товариства. Разом з тим, ТОВ «Нова пошта» (код ЄДРПОУ - 31316718), діяльність на території смт. Тростянець Вінницької області не здійснює. У трудових відносинах із ТОВ «Нова пошта» він не перебуває та не являється їх посадовою особою, про що безпідставно зазначено у протоколі та постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

Наказом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 №7/18- К від 02 квітня 2018 року він працює на посаді касира з окладом згідно зі штатним розписом по даний час.

02.04.2018 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено трудовий договір та цього ж дня підписано договір про повну матеріальну відповідальність.

Про оформлення трудових відносин між ним та приватним підприємцем ОСОБА_3 02.04.2018 у встановленому КМУ порядку проінформовано податкові органи. Перевірене працівниками Держпродспоживслужби відділення у місті Тростянець не належить ТОВ «Нова пошта». Приміщення на умовах оренди використовує ФОП ОСОБА_2 , який співпрацює із компанією ТОВ «Нова пошта» на підставі договору франчайзингу (комерційної концесії), здійснюючи підприємницьку діяльність від свого імені та на свій ризик, використовуючи при цьому лише знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Зазначені обставини посадові особи Держпродспоживслужби, які проводили перевірку, не встановили, не визначили об`єкт обстеження та його посадових осіб, які відповідають за дотримання санітарних норм, що призвело до безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, при складанні протоколу та винесенні постанови було зазначено про порушення п.8 «Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID- 19)», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України №16 від 09.05.2020, однак даного порушення він не вчиняв. Також розгляд справи проведено без його участі, що позбавило його можливості висловити свою позицію, скористатись правовою допомогою. Також позивач вважає, що його дії неправильно кваліфіковані за ст. 42 КУпАП, тоді як КУпАП передбачена відповідальність за ст. 44-3 КУпАП «Порушення правил щодо карантину людей».

Ухвалою суду від 20.04.2021 прийнято до свого провадження адміністративний позов та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження.

13 травня 2021 року представником відповідача - начальником Головного управління Сидоруком Г.П. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в межах наданих повноважень при моніторинговому обстеженні відділення ТОВ «Нова пошта» за адресою: АДРЕСА_1, в присутності керівника відділення ОСОБА_1 ними виявлено, що відсутні інформаційні матеріали щодо профілактики коронавірусної хвороби при вході в заклад, не забезпечений централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери з кришками, що є порушенням пункту 8 Постанови Головного державного санітарного лікаря від 05.09.2020 №16, ст.30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та ст.42 КУпАП, що зафіксовано в протоколі від 22.02.2021 №1042. Будь-яких зауважень чи заперечень щодо виявленого порушення позивач не заявляв, тому за наслідками проведеного моніторингового обстеження відповідачем було винесено постанову №1047 про накладення штрафу в сумі 255,00 грн. Вважає, що постанова є законною, позивач не навів жодних належних та допустимих доказів відсутності факту виявлених порушень. Просить відмовити в позові повністю.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Маргарян А.Д. в судове засідання не з`явились. 29.06.2021 через канцелярію суду позивачем подано заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі позивача та його представника, заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений. 08.06.2021 на адресу суд подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до Акту санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта від 22.02.2021 проведеного в ТОВ «Нова пошта» АДРЕСА_1 встановлено порушення п.8 «Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID - 19)», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 05.09.2020 №16 (а.с.9).

22 лютого 2021 року заступником начальника управління - начальником відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Тростянецького управління ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області Коваль Л.І. складено протокол про адміністративне правопорушення №1042, відповідно до якого керівник відділення ТОВ «Нова пошта» (АДРЕСА_1) ОСОБА_1 22.02.2021 о 10.50 год. вчинив правопорушення ст. 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» №4004-ХІІ від 24.02.1994р., п.8 «Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID - 19)», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 05.09.2020 №16, передбачені ст.42 КУпАП, а саме: не забезпечено контроль за наявністю інформації при вході до закладу про встановлені обмеження та умов обслуговування клієнтів в умовах карантину; не забезпечено централізований збір використаних засобів індивідуального захисту (а.с.8).

03 березня 2021 року начальником управління державного нагляду за дотримання санітарного законодавства Хитруком В. винесено постанову №1047, якою на ОСОБА_1 , який працює керівником відділення ТОВ «Нова пошта» АДРЕСА_1, накладено штраф у розмірі 255грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.42 КУпАП. В описовій частині постанови зокрема зазначено, що 22 лютого 2021 року о 10.50 год. при проведенні моніторингового обстеження відділення закладу ТОВ «Нова пошта» встановлено: відсутні інформаційні матеріали щодо профілактики коронавірусної хвороби при вході в заклад, не забезпечений централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери з кришками, що є порушенням пункту 8 «Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID - 19)», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 05.09.2020 №16. При розгляді матеріалів справи встановлено склад правопорушення, передбаченого ст. 42 КУпАП. (а.с.7).

Позивач не заперечує факт того, що він працює в даному приміщенні, однак вказує на те, що він працює не у відділенні ТОВ «Нова пошта» керівником відділення, а у ФОП ОСОБА_2 касиром. На підтвердження позивачем надано копію наказу №7/18-К від 02.04.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на посаду касира з 02.04.2018 з окладом згідно із штатним розписом (а.с.11), копію трудового договору №22/18 від 02.04.2018 (а.с.12), договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02.04.2018 (а.с.13). Також надано довідку №1 від 14.06.2021 відповідно до якої ОСОБА_1 дійсно працює касиром у ФОП ОСОБА_2 з 02.04.2018 по даний час. Станом на 22.02.2021 та 03.03.2021 знаходився на своєму робочому місці згідно посади (а.с.81).

Приміщення по АДРЕСА_1 , в якому проводилась перевірка на умовах оренди використовує ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується договором оренди будинку, споруди від 24.06.2020 (а.с.18-21), який співпрацює із ТОВ «Нова пошта» відповідно до договору комерційної концесії №К-592 від 02.10.2017, здійснюючи підприємницьку діяльність від свого імені та на свій ризик, використовуючи при цьому лише знак товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.15-17).

Суд дійшов до переконання про те, що постанова в справі про адміністративне правопорушення №1047 від 03.03.2021 прийнята з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню.

Положеннями частин 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд звертає увагу, що при винесенні постанови невірно зазначено правовстановлюючий документ, на підставі якого було виявлено порушення норм, а саме зазначено дату Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 05.09.2020 №16, замість вірної 09.05.2020 №16 та невірно вказано пункт Тимчасових рекомендацій, які порушено.

Відповідачем неправильно визначено суб`єкт правопорушення, оскільки відповідно до п.7 Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 09.05.2020 №16, суб`єкт господарської діяльності повинен забезпечити:

- постійну наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників в санвузлах (за їх наявності). Використання багаторазових рушників заборонено;

- інформування клієнтів щодо встановлених обмежень та умов обслуговування в закладі та на офіційних сторінках в мережі Інтернет та соціальних мережах;

- вологе прибирання виробничих приміщень та поверхонь, місць контакту рук працівників і відвідувачів (ручки дверей, місця сидіння, раковини, столи тощо з використанням миючих та дезінфекційних (в кінці зміни) засобів не рідше, ніж кожні 2 години, перед відкриттям та після закінчення робочого дня/зміни;

- централізований збір використаних засобів індивідуального захисту, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками та одноразовими поліетиленовими пакетами з подальшою утилізацією;

- обмеження масових зборів працівників в закритих приміщеннях;

- тимчасове відсторонення від роботи осіб з групи ризику (особи, які досягли 60-річного віку, особи, які мають хронічні захворювання, що пригнічують імунітет та хронічні захворювання легень).

Відповідно до п.8 Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), працівники повинні:

- регулярно мити руки з милом або обробляти їх спиртовмісними антисептиками не рідше ніж раз на 3 години, та після відвідування громадських місць, використання туалету, прибирання, обслуговування тощо;

- утримуватись від контактів з особами, що мають симптоми респіраторних захворювань - кашель, лихоманка, ломота в тілі тощо;

- самоізолюватись у разі виникнення симптомів респіраторних захворювань.

Як вбачається з оскаржуваної постанови у вину ОСОБА_1 поставлено порушення саме п.7 Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 09.05.2020 №16.

Аналіз вказаного положення Тимчасових рекомендацій дає підстави дійти висновку, що суб`єктом відповідальності за порушення є саме суб`єкт господарювання.

Згідно з ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи документів ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_2 касиром, що підтверджує копія наказу №7/18-К від 02.04.2018, копія трудового договору №22/18 від 02.04.2018, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02.04.2018, довідка №1 від 14.06.2021, відповідно до яких ОСОБА_1 дійсно працює касиром у ФОП ОСОБА_2 з 02.04.2018 по даний час.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 зареєстрований підприємцем.

Отже, з наданих суду позивачем доказів встановлено, що ОСОБА_1 працює касиром у ФОП ОСОБА_2 , а не керівником відділення ТОВ «Нова пошта», як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 не може підлягати відповідальності за відсутність інформаційних матеріалів щодо профілактики коронавірусної хвороби при вході в заклад, та за те, що не забезпечено централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери з кришками.

Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити всю необхідну інформацію щодо неправомірних дій чи бездіяльності особи, що забезпечить їх правильну кваліфікацію та притягнення особи до відповідальності за належною статтею Кодексу.

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.02.2021 не підтверджені належними та допустимими доказами, які б доводили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 42 КУпАП.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, вказане не можна розуміти таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов`язку доказування своїх вимог, тому обов`язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Вищевикладене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року № 536/583/17 та від 14 березня 2018 року № 760/2846/17.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушень з боку позивача пункту 8 Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), що дають підстави притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 42 КУпАП.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі "Алене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі № 816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Окрім зазначеного вище суд звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач.

Таким чином, суд вважає, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а в даному випадку відповідачем, в порушення вимог 72 КАС України, не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що у свою чергу не дає можливості встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною третьою статті 286 КАС України не встановлено за наслідками розгляду справи, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 42, 44-3, 247 п. 1, 283, 284 ч.1 п.3, 287-289 КУпАП, ст. ст. 2, 5-9, 72-79, 134, 139, 245-246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову №1047 від 03 березня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 42 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 42 КУпАП закрити.

У задоволенні позову в частині визнання дій протиправними відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, з урахуванням п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, адреса: 21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 19, код ЄДРПОУ 40310643.

Суддя А.М. Мудрак