Рішення № 97935412, 29.06.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5818/21

провадження № 2/753/5545/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Курічової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Єрош Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

22.03.2021 ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач, Дарницький РВ ДВС) про відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою суду від 29.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позов обґрунтований такими обставинами. В Дарницькому районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження №46234623 від 29.01.2015 про стягнення з ОСОБА_1 боргу за комунальні послуги. 17.11.2015 ОСОБА_1 повністю сплатив борг. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.06.2017 у справі №753/12415/16-ц було зобов`язано Дарницький РВ ДВС закінчити виконавче провадження №46234623 від 29.01.2015, в зв`язку з повним виконанням рішення суду. Вказує, що на даний час судове рішення від 08.06.2017 у справі №753/12415/16-ц не виконано, його звичайний ритм життя змінився, з січня 2015 року він змушений перебувати у стресовому стані, відвідувати виконавчу службу, стояти у чергах у виконавчій службі, що спричинило йому моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, розмір якої він оцінює в 15 000,00 грн.

Відповідач відзив на позов не подав.

05.05.2021 до суду надійшли письмові пояснення від Дарницького РВ ДВС, у яких відповідач зазначив, що Ухвала суду, на яку посилається позивач, винесена Дарницьким районним судом м. Києва за скаргою ОСББ «КУТ», а тому не може бути доказом того, що внаслідок її невиконання порушено права ОСОБА_1 . Також, вказує, що на даний час по виконавчому провадженню №46234623 прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, у виконавчому провадженні виконавча служба не стягувала з ОСОБА_1 жодних грошових коштів. Зазначає, що позивач не надав до суду жодних доказів завдання йому фізичних або моральних страждань, вважає, що позивач пропустив десятиденний строк для оскарження обставин, які він пов`язує з Ухвалою від 08.06.2017 у справі №753/12415/16-ц, оскільки він звернувся із заявою до виконавчої служби 22.03.2021, за день до подання скарги, відповідач просить суд повністю відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги, застосувати строк позовної давності.

Суд, вивчивши доводи позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦП К України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Позивач просить стягнути з державного бюджету 15 000,00 грн компенсації за моральну шкоду, яку йому завдано Дарницьким РВ ДВС внаслідок тривалого невиконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 08.06.2017 у справі №753/12415/16-ц.

З доданих до позову копій документів, суд установив:

- постановою про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2015 державний виконавець Шевченко Максим Романович відкрив виконавче провадження № 46234623 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6460/12 від 12.12.2014, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСББ «КУТ» 10 312,38 грн (а.с. 4);

- відповідно до копії квитанції № ПН4954 від 17.11.2015, ОСОБА_1 перерахував ОСББ «КУТ» 10 312,38 грн з призначенням платежу: повне та добровільне погашення боргу ОСОБА_1 за ЖКП по виконавчому провадженню № 46234623 АДРЕСА_1 (а.с. 5);

- у липні 2016 року ОСББ «КУТ» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва зі скаргою, якою просило визнати неправомірною бездіяльність начальника Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Заєць А.М. щодо нездійснення контролю за виконанням виконавчого листа № 2-6460/12, виданого 12.12.2014 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 10 312,48 грн. на користь ОСББ «КУТ» - виконавче провадження № 46234623; зобов`язати начальника Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві розглянути заяву ОСББ «КУТ» від 17.11.2015 року про закінчення виконавчого провадження № 46234623; Зобов`язати державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 46234623. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.06.2017 у справі №753/12415/16-ц скаргу задоволено, визнано неправомірною бездіяльність начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заєць Анатолія Миколайовича щодо нездійснення контролю за виконанням виконавчого листа № 2-6460/12, виданого 12.12.2014 Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 10 312,48 грн на користь ОСББ «КУТ» - виконавче провадження № 46234623; зобов`язано начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції у м. Києві розглянути заяву ОСББ «КУТ» від 17.11.2015 про закінчення виконавчого провадження № 46234623; зобов`язано державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 46234623 (а.с. 6-7);

- у заяві від 22.03.2021 (22.03.2021 направлена на електронну адресу Дарницького РВ ДВС) ОСОБА_1 просив Начальника Дарницького РВ ДВС у м. Києві виконати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08.06.2017 у справі № 753/12415/16-ц та закінчити виконавче провадження, направити йому відповідну постанову (а.с. 8).

З відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень суд установив, що станом на 27.04.2021 на виконанні у Дарницького РВ ДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) виконавче провадження № 46234623 не перебуває.

26.03.2020 заступником Дарницького РВ ДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Медведєвою О.О. винесено повідомлення про повернення виконавчого документа (виконавчого листа № 2-6460/12 від 12.12.2014) стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені правилами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Згідно абзацу другого пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Протиправність бездіяльності відповідача позивач обґрунтовує тривалим невиконанням ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 08.06.2017 у справі №753/12415/16-ц незважаючи на його неодноразові письмові звернення до начальника Дарницького РВ ДВС з проханням її виконати, що порушує його права як боржника у виконавчому провадженні № 46234623, яке безпідставно не закінчується відповідачем.

Суд установив, що у березні 2020 року ОСОБА_1 звертався до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Дарницький РВ ДВС у м. Києві, Відділ) Медведєвої О.О. щодо незакінчення виконавчого провадження № 46234623 та зобов`язати закінчити дане виконавче провадження. Вказував, що неправомірність бездіяльності полягає в тому, що заступник начальника Відділу Медведєва О.О., незважаючи на фактичне виконання боржником рішення суду, протягом майже п`яти років не бажає закінчувати виконавче провадження. Така бездіяльність порушує його права.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2020 у справі № 753/4913/20, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.01.2021, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

При цьому, суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови зазначив, що дійсно, виконавче провадження здійснювалося протягом тривалого часу. Разом з тим, тривале провадження відбулося не у зв`язку з бездіяльністю заступника начальника Відділу Медведєвої О.О., а у зв`язку з реалізацією ОСОБА_1 права на оскарження рішень та дій державних виконавців Дарницького РВ ДВС у м. Києві. Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, 29 січня 2015 року державним виконавцем Дарницького РВ ДВС у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм процесуального права. А саме, не зважаючи на те, що у виконавчому листі, виданому судом, невірно було зазначено дату народження боржника, державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження самостійно усунув допущену судом помилку, та зазначив дату народження ОСОБА_1 . Разом з тим, таке порушення державним виконавцем норм процесуального права не призвело до порушень прав ОСОБА_1 , оскільки рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист, стосувалося саме ОСОБА_1 , який є скаржником у справі, що переглядається, і саме він і був боржником у виконавчому провадженні. На виконання ухвали суду державним виконавцем було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження. Після того, як державним виконавцем повторно було вирішено питання про відкриття виконавчого провадження, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2016 року скасовано ухвалу суду першої інстанції про визнання неправомірною постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 січня 2015 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скасування ухвали суду першої інстанції призвело до того, що у виконавчому провадженні існувало дві постанови про відкриття виконавчого провадження і це надало ОСОБА_1 право на оскарження інших рішень державного виконавця. Незважаючи на те, що в подальшому державним виконавцем виносилися постанови про закінчення виконавчого провадження, ОСОБА_1 також і такі рішення державного виконавця оскаржувалися до суду.

Окрім того, з позовом про стягнення компенсації за моральну шкоду до суду позивач звернувся 22.03.2021. Водночас як доказ неодноразових письмових звернень до начальника Дарницького РВ ДВС з проханням виконати цю ухвалу, позивач надав лише один лист, датований 22.03.2021, який він направив відповідачу на електронну пошту в день подання позову до суду - 22.03.2021. Тому твердження позивача про неодноразовість письмових звернень до відповідача є необґрунтованими через непідтвердження доказами, доданими до позову.

За нормою ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

Отже, враховуючи, що судовим рішенням, що набрало законної сили - ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2020 у цивільній справі № 753/4913/20, у якій брали участь ОСОБА_1 і Дарницький РВ ДВС у м. Києві, встановлено відсутність неправомірності бездіяльності заступника начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Медведєвої О.О. щодо незакінчення виконавчого провадження № 46234623, суд вважає, що позивач не довів протиправність бездіяльності відповідача як необхідний складовий елемент правопорушення.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Положеннями пункту 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Позивач зазначає, що завдана йому моральна шкода полягає у таких душевних стражданнях:

- його звичайний ритм життя змінився, його конституційне право порушене,

- протягом тривалого часу він змушений стояти у чергах у виконавчій службі, звертатися до суду,

- він страждає від неможливості добитися справедливості,

- він відчуває себе ошуканим, що негативно позначилося на його психічному стані, що змушує його сильно нервувати і переживати.

Розмір заподіяної моральної шкоди позивач оцінює в 15 000,00 грн, обґрунтовуючи його судовою практикою Європейського суду з прав людини щодо надмірно тривалого провадження у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України».

Водночас, доказів на підтвердження наявності зазначених у позові душевних страждань, які полягають у негативних змінах психічного стану позивача, змінах у звичайному ритмі його життя, тривалого часу перебування у чергах у виконавчій службі та інших страждань, позивач не надав.

Будь-яких доказів на обґрунтування розміру моральної шкоди саме у 15 000,00 грн, позивач у позові не навів і до позову не додав.

Таким чином, позивач не довів наявність підстав для цивільно-правової відповідальності за завдання моральної шкоди - складові елементи правопорушення: протиправність бездіяльності відповідача, наявність моральної шкоди, та причинний зв`язок між ними.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 209, 259, 263-265, 268, 273, 354, п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: держава Україна в особі Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ: 34968768, адреса: м. Київ, вул. Заслонова, буд. 16.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Курічова