Рішення № 97935219, 20.05.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5924/20

Провадження № 2/752/2067/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 травня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства автомобільних доріг України про визнання протиправним наказу, -

в с т а н о в и в:

у березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, у якому просив визнати протиправним (незаконним) наказ Державного агентства автомобільних доріг України №64-ВДС від 17.03.2020 року про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани. При цьому зазначав, що працює у відповідача на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області, на яку його було наказом відповідача №516-К поновлено з 17.12.2019 року на підставі Постанови Верховного Суду у справі №127/21890/16.

17 березня 2020 року відповідачем видано наказ № 64-ВДС «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькі області ОСОБА_1 », яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення у формі догани.

Позивач вважає вказаний наказ незаконним, необґрунтованим, виданим з грубим порушенням норм трудового законодавства України, оскільки стягнення застосовано за відсутності складу дисциплінарного проступку в його діях, відповідачем порушено встановлений порядок застосування дисциплінарного стягнення. Зазначає, що у спірному наказі не зазначено у чому саме полягає його протиправне діяння і містить лише посилання на норми Положення, які на думку відповідача, були ним порушені, але не зазначено якими діями/бездіяльністю.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 30.03.2020 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 25.08.2020 року (а.с. 59).

25.08.2020 року справа не розглядалась, розгляд відкладено на 25.01.2021 року, а в подальшому на 20.05.2021 року (а.с. 128, 137).

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін не надходило.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. При цьому зазначає, що відповідно до наказу Державного агентства автомобільних доріг України від 17.03.2020 № 64-ВДС ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання доручень органу управління з питань, що належать до сфери діяльності служби, які визначенні підпунктом 6.2.13 пункту 6.2 та абзацами восьмим і двадцять сьомим пункту 7.2 Положення про службу автомобільних доріг у Вінницькій області, про що і вказано у наказі. Актами, невиконання яких стало підставою до накладення стягнення є:

- наказ № 542 від 28.12.2019 року Державного агентства автомобільних доріг «Про затвердження обсягів фінансування і видів робіт із збереження доріг у 2020 році в умовах обмеженого фінансування дорожньої галузі», згідно якого затверджено зведений по Укравтодору та у розрізі областей план із збереження доріг загального користування державного значення, план виконання робіт по областях, план виконання робіт із збереження штучних доріг по областях;

-окреме доручення Державного агентства автомобільних доріг України № 22-ОД Службам автомобільних доріг в областях, згідно з яким доручено встановити постійний контроль за виконанням робіт у межах затверджених обсягів відповідно до передбаченого фінансування з урахуванням сезонного характеру їх виконання.

Так, зазначеним окремим дорученням від 31.01.2020 № 22-ОД на виконання наказів Укравтодору від 28.12.2019 № 542 та від 13.12.2019 № 507 Службам автомобільних доріг в областях доручено встановити постійний контроль за виконанням робіт у межах затверджених обсягів відповідно до передбаченого фінансування з урахуванням сезонного характеру їх виконання.

Служба автомобільних доріг у Вінницькій області надала Укравтодору копії Планів робіт на лютий місяць, за результатами аналізу яких було встановлено факт відсутності конкретних обсягів робіт.

За своєю суттю окреме доручення від 31.01.2020 № 22-ОД встановлює обов`язок Служби автомобільних доріг у Вінницькій області забезпечити постійний контроль за виконанням робіт та щомісячне інформування, а доповідні записки від 19.02.2020 №Дз-24 та від 28.02.2020 № Дз-32 (копії наявні в матеріалах справи) є фіксацією факту неналежного виконання службових обов`язків на конкретний момент часу, що в свою чергу, надає можливість Укравтодору як Уповноваженому органу та центральному органу виконавчої влади приймати оперативні рішення відповідно до погодних умов на автомобільних дорогах та необхідності вчасного реагування на недотримання строків виконання ремонтних робіт та контроль за належним виконанням обсягів робіт.

Факт невиконання службових обов`язків також підтверджується письмовими доказами, які особисто до позову долучив позивач, зокрема, поясненнями, викладеними у листі Служби від 21.02.2020 № 336, де в останньому абзаці безпосередньо зазначено, що служба перейде на доведення помісячних завдань за формою, затвердженою по обсягам робіт, визначених наказом Укравтодору від 28.12.2019 № 542 та окремим дорученням Голови Укравтодору від 31.01.2020 № 22-ОД, починаючи лише з березня місяця, незважаючи на те, що у більшості інших служб жодних ускладнень з виконанням зазначених доручень Укравтодору не виникло.

Таким чином, при накладенні на начальника служби ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення враховано ступень тяжкості вчиненого проступку та його вини, а під час визначення виду стягнення враховано характер його проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Відповідно до ст.ст. 274-279 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Встановлено, що позивач працює на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області, на яку його було наказом відповідача №516-К поновлено з 17.12.2019 року на підставі Постанови Верховного Суду у справі №127/21890/16.

17 березня 2020 року відповідачем видано наказ № 64-ВДС «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькі області ОСОБА_1 », яким останньому оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків, передбачених підпунктом 6.2.13 пункту 6.2 та абзацами восьмим і двадцять сьомим пункту 7.2 Положення про Службу автомобільних доріг у Вінницькій області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.07.2019 року № 238.

Підставою указаного наказу зазначено: Доповідна записка начальника управління експлуатації доріг ОСОБА_2 від 19.02.2020 № Дз-24, доповідна записка начальника Управління експлуатації доріг ОСОБА_2 від 28.02.2020 №Дз-32, лист Відділу управління персоналом Укравтодору від 16.03.2020 №12-9/106, Акт «Про ненадання пояснень ОСОБА_1 начальником Служби автомобільних доріг у Вінницькі області на доповідну записку начальника управління експлуатації доріг ОСОБА_2 від 19.02.2020 № Дз-24» від 17.03.2020 року ( а.с. 47).

Діяльність Служби автомобільних доріг у Вінницькій області здійснюється на підставі Положення, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.07.2019 року № 238 ( а.с.9-25).

Відповідно до п.п. 6.2.13 п. 6.2 Положення про Службу автомобільних доріг у Вінницькій області визначено обов`язок Служби надавати звітність Уповноваженому органу управління щодо виконання кошторису видатків на утримання Служби та фактичного надходження коштів з джерел фінансування видатків на утримання Служби (у тому числі - з експлуатаційного утримання доріг).

Згідно абз. 8 п. 7.2 Положення начальник Служби звітує перед Уповноваженим органом управління про виконання планів роботи Служби та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час перевірок діяльності Служби, а також про притягнення до відповідальності посадових, осіб, винних у допущених порушеннях.

Абзацом 27 п. 7.2 Положення встановлено, що начальник Служби здійснює інші функції, передбачені цим Положенням та законодавством.

Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що в межах своїх повноважень у встановлені строки надав відповідачу копію Плану робіт, який відповідав затвердженим обсягам робіт, визначених наказом Укравтодору від 28.12.2019 № 542 та окремому дорученню Голови Укравтодору від 31.01.2020№ 22-ОД.

На виконання вимог, викладених у Доповідній записці начальника управління експлуатації доріг ОСОБА_2 від 19.02.2020 № Дз-24 від 19.02.2020, за його дорученням відповідальною особою Служби ОСОБА_5 , було надано пояснення щодо усунення виявленого при перевірці недоліку та 24 лютого 2020 року направлено відповідачу (поштовим відправленням, і додатково на офіційну електронну адресу) (а.с. 44).

Зазначене, на думку позивача, свідчить про належне виконання ним, як начальником Служби, своїх посадових обов`язків, встановлених Положенням, зокрема, на які посилається відповідач в оскаржуваному наказі.

За змістом статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано, зокрема, такий захід стягнення, як догана.

Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців із дня вчинення проступку.

Відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Матеріали справи містять копію листа Відділу управління персоналом Укравтодору від 16.03.2020 №12-9/106, адресованого начальнику Служби автомобільних доріг у Вінницькій області ОСОБА_1 з проханням надати особисті письмові пояснення на ім`я Голови Укравтодору ОСОБА_4 на інформацію, викладену в Доповідній записці начальника управління експлуатації доріг ОСОБА_2 від 19.02.2020 № Дз-24 зі встановленим строком подачі до 18:00 16.03.2020 року в сканованому ( зазначено електронну адресу) та паперовому вигляді. При цьому акцентовано, що відсутність сканованої копії пояснень з підписом буде розцінюватись як відмова від надання пояснень ( а.с.43).

Також матеріали справи містять наказ №59 від 16.03.2020 року начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області ОСОБА_1 про те, що у зв`язку з необхідністю здійснення об`їзду автомобільних доріг у Вінницькій області 16.03.2020 року на виконання Положення про Службу автомобільних доріг у Вінницькій області, на час здійснення об`їзду автомобільних доріг з метою ефективного здійснення управлінських функцій, за підписання листів та договорів призначено відповідальним заступника начальника з розвитку доріг Служби ОСОБА_6 ( а.с.8).

Посилаючись на вказаний наказ, позивач обгрунтовував неможливість надати особисті письмові пояснення на ім`я Голови Укравтодору ОСОБА_4 на інформацію, викладену в Доповідній записці начальника управління експлуатації доріг ОСОБА_2 від 19.02.2020 № Дз-24 у строк встановлений відповідачем.

17.03.2020 року відповідачем було прийнято рішення відносно позивача, щодо притягнення останнього до відповідальності у вигляді догани.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника надалі належно виконувати свої трудові обов`язки. Адже працівник має усвідомлювати, що в разі порушення ним трудової дисципліни після оголошення йому догани до нього роботодавцем може застосовуватися більш суворе стягнення, передбачене законодавством, зокрема звільнення.

Тобто догана - захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, а саме у КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати як умисел чи необережність.

Незалежно від форми вини обов`язковим її елементом є усвідомлення особою протиправності свого діяння. Форма вини впливає на ступінь тяжкості вчиненого проступку. Тобто дисциплінарний проступок, вчинений з необережності, вважається менш тяжким, ніж вчинений умисно. А від цього, своєю чергою, має залежати й вид дисциплінарного стягнення.

Здебільшого дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

Водночас застосування догани вимагає від роботодавця чіткого дотримання загального порядку застосування дисциплінарних стягнень, встановленого законодавством.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями) зазначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженими ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувались вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 3 липня 2014 року).

Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що доводи позивача щодо порушення його трудових прав у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення у виді догани є доведеними.

Зокрема, в оспорюваному наказі про оголошення позивачу догани зазначено дві підстави, а саме: Доповідна записка начальника управління експлуатації доріг ОСОБА_2 від 19.02.2020 № Дз-24, доповідна записка начальника Управління експлуатації доріг ОСОБА_2 від 28.02.2020 №Дз-32.

Разом з тим, як позивач, так і відповідач у своєму відзиві, як на підставу винесення оспорюваного наказу вказують лише на одну Доповідну записку начальника управління експлуатації доріг ОСОБА_2 від 19.02.2020 № Дз-24.

За вимогами законодавства про працю, правова оцінка дисциплінарного проступку має проводитись на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Тобто, отримання доповідної записки є підставою для проведення службового розслідування. Під час службового розслідування мають бути вжиті заходи для з`ясування причин порушення трудової дисципліни з огляду на відомості, зазначені у доповідній записці.

Законодавство не встановлює вимог до форми такого наказу, тому він оформлюється у довільній формі. У наказі має бути викладено доручення про проведення службового розслідування зі створенням відповідної комісії та з`ясування причин порушення трудової дисципліни та визначено строки проведення службового розслідування.

Наказ видається керівником підприємства в день отримання доповідної записки.

Вимога про надання працівником письмових пояснень оформлюється розпорядженням або наказом керівника підприємства. Працівника необхідно ознайомити з таким розпорядженням (наказом) під особистий підпис.

Вимоги до форми такого розпорядження (наказу) не встановлено, тому воно оформлюється у довільній формі. У розпорядженні (наказі) має бути викладена вимога до працівника про надання письмових пояснень щодо обставин, викладених у доповідній записці. У розпорядженні (наказі) необхідно визначити строки для надання пояснень та документів.

Розпорядження (наказ) вказаного вище змісту видається керівником підприємства в день отримання доповідної записки та видачі наказу про проведення службового розслідування.

За результатами службового розслідування складається акт, у якому відображаються відповідні висновки, щодо належного або неналежного виконання розпоряджень, вини працівника, пропозиції комісії за його результатами.

При цьому слід зазначити, що притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов`язком роботодавця.

З матеріалів наявних у справі, які надані сторонами, встановлено, що відповідний наказ про проведення службового розслідування зі створенням відповідної комісії не видавався, розпорядження або наказ з вимогою про надання працівником письмових пояснень також не видавалися. Службове розслідування не проводилось та відповідний Акт за його результатами не складався.

Суд звертає увагу на ту обставину, що оспорюваний наказ містить посилання на дві доповідні записки від 19.02.2020 року та 28.02.2020 року, проте пояснення від позивача вимагались лише щодо доповідної записки від 19.02.2020 року. При цьому Акта «Про ненадання пояснень ОСОБА_1 начальником Служби автомобільних доріг у Вінницькій області на доповідну записку начальника управління експлуатації доріг ОСОБА_2 від 19.02.2020 № Дз-24» від 17.03.2020 року, на яке йдеться посилання в осопрюваному наказі, матеріали справи не містять.

Стосовно доповідної записки начальника Управління експлуатації доріг ОСОБА_2 від 28.02.2020 №Дз-32, позивачу пропозицій щодо надання пояснень не висувались.

Отже, суд приходить до висновку, що перед винесенням оспорюваного наказу відповідачем не було з`ясовано всіх обставин, у встановленому законом порядку не встановлювалась наявність чи відсутність порушень з боку позивача з огляду на дві доповідні записки та лист Служби автомобільних доріг у Вінницькій області від 21.02.2020 року за №336 щодо обставин, викладених у Доповідній записці начальника управління експлуатації доріг ОСОБА_2 від 19.02.2020 № Дз-24, що потягло за собою прийняття незаконного наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

На підставі викладеного вимоги позивача щодо визнання оспорюваного наказу незаконним підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги в частині скасування наказу задоволенню не підлягають, оскільки оспорюваний наказ виданий відповідною уповноваженою на те посадовою особою в межах її компетенції, а тому розгляд питання про скасування наказу в указаній частині відноситься до компетенції органу або посадової особи, який його видав (підстава рішення суду), а суд лише констатує, що наказ № 64-ВДС від 17.03.2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькі області ОСОБА_1» є незаконним з огляду на норми КЗпП України.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 840,80 грн..

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 139,140,147-149 КЗпП України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Державного агентства автомобільних доріг України про визнання незаконним наказу - задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ Державного агентства автомобільних доріг України № 64-ВДС від 17.03.2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькі області ОСОБА_1».

Стягнути з Державного агентства автомобільних доріг України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн..

У решті позовних вимог відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Державне агентстве автомобільних доріг України , код ЄДРПОУ 37641918 , адреса: м. Київ, вул. Фізкультури, 9.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.С. Хоменко