Рішення № 97935210, 25.06.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7332/21

Провадження № 2/752/5951/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 червня 2021 року місто Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кахно І. А.,

за участю секретаря Чабанюк І. А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до уду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 20 серпня 2005 року Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що складений актовий запис № 628 (свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 ).

Від спільного шлюбу подружжя має двох дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спочатку сімейне життя складалось добре, проте протягом останніх трьох років сімейні стосунки між сторонами погіршились, що в кінцевому результаті призвело до постійних сварок та, як наслідок, до фактичного припинення між нами шлюбних відносин, спільне господарство подружжям не ведеться.

Спільне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння між сторонами, байдужості до життя та проблем кожного.

За таких обставин позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, і є таким, що суперечить інтересам позивача та дітей.

Майнових спорів та спору стосовно визначення місця проживання дітей сторони не мають.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 серпня 2005 року Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, за актовим записом № 628; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за подання даної позовної заяви.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою сторонам встановлено строки подання відповідних заяв по суті.

15 червня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , у якій відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував проти розірвання шлюбу з позивачем.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 1 Сімейного кодексу України (далі - СК України) побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття 55 СК України).

За правилом частини другої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Судом установлено, що 20 серпня 2005 року Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що складений актовий запис № 628, свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 .

Після реєстрації шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на прізвище свого чоловіка « ОСОБА_1 ».

Сторони мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 10 липня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 20 вересня 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві .

Спору з питань утримання дітей сторони не мають.

Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач скористався даним правом та звернулася до суду з указаним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони не виявили бажання примиритись.

Згідно положень частини третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 СК України, судом не встановлено.

Суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти цього, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, разом не проживають, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають. За таких умов подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства, тому наявні підстави для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення зазначені і в частині третій статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладені норми чинного законодавства України та ту обставину, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 454,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 СК України, статтею 19, 141-142, частиною четвертою статті 206, статтями 265, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), який зареєстрований 20 серпня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 628, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений останньою судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету частину судового збору, що становить 454,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 19 березня 2021 року № 9226-9336-403-8544.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 червня 2021 року.

Суддя І. А. Кахно