Рішення № 97934683, 23.06.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2682/21

№ провадження 2-о/646/75/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2021 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання - Сердюк В.К.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1

представник заявника - адвокат Наумов Сергій Миколайович

заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту реєстрації шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити юридичний факт реєстрації шлюбу між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом запису актів цивільного стану Нахімовського району міста Севастополя Управління РАГС міста Севастополя, актовий запис № 120209920000300297008, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 15 серпня 2020 року.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що 15 серпня 2020 року між ним та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Відділом запису актів цивільного стану Нахімовського району міста Севастополя Управління РАГС міста Севастополя, актовий запис № 120209920000300297008, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 15 серпня 2020 року. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_2 ». Однак, оскільки вказаний документ видано на окупованій території АР Крим, він вважається недійсним на території України та не створює жодних правових наслідків. Під час звернення до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану із проханням встановлення факту реєстрації шлюбу отримано відповідь, згідно якої, встановлення фактів, що мають юридичне значення, не віднесене до компетенції відділів державної реєстрації актів цивільного стану, а згідно положень ЦПК України є компетенцією судів загальної юрисдикції.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами окремого провадження.

У судове засідання ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився. Представник заявника - адвокат Наумов С.М. надав до канцелярії Червонозаводського районного суду м. Харкова заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності заявника, якою вимоги заяви підтримав та просив задовольнити.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила.

У судове засідання представник Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)(правонаступник Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області) не з`явився, надіславши до суду засобами електронного поштового зв`язку письмові пояснення по справі за підписом начальника відділу Сіренко Н. з проханням розглянути справу за відсутності їхнього представника у зв`язку з великим обсягом роботи у відділі.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги заяви ОСОБА_1 , об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку про її задоволення, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що на підтвердження факту укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суду надано копію свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 15 серпня 2020 року, виданого Відділом запису актів цивільного стану Нахімовського району міста Севастополя Управління ЗАЦС міста Севастополя, актовий запис № 120209920000300297008.

Зі змісту листа Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 08 грудня 2020 року № 8597/22.1-09 слідує, що актовий запис про шлюб № 120209920000300297008 від 15 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено Відділом запису актів цивільного стану Нахімовського району міста Севастополя в той час, коли органи державної влади України тимчасово не виконують свої повноваження та території Автономної Республіки Крим. Також вказано, що встановлення фактів, що мають юридичне значення, не віднесене до компетенції відділів державної реєстрації цивільного стану, а згідно положень ЦПК України є компетенцією судів загальної юрисдикції. Одночасно повідомлено, що встановлення факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території України чинним сімейним законодавством не передбачено.

У наданих заінтересованою особою суду письмових поясненнях зазначено, що свідоцтво про шлюб від 15 серпня 2020 року є недійсним, а актовий запис про шлюб № 120209920000300297008 від 15 серпня 2020 року, складений Відділом запису актів цивільного стану Нахімовського району міста Севастополя Управління РАГС міста Севастополя не внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та, відповідно, не може бути поновлений на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Також вказано, що оскільки актовий запис про шлюб складений, коли легитимні органи державної влади України вже тимчасово не виконували свої повноваження, Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) заперечує щодо встановлення факту реєстрації шлюбу.

Суд зазнначає, що відповідно до частини третьої статті 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені та смерть.

Пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачає, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пунктів 4,7 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема: реєстрації шлюбу; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Статтею 317 ЦПК України передбачено право про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України та встановлення факту смерті особи на цій території.

Суд вважає, що відсутність на даний час особливостей провадження у справах про встановлення реєстрації шлюбу, не може бути законною підставою для позбавлення осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України, також встановлення факту реєстрації шлюбу за наявності відповідних доказів та норм, передбачених Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до статей першої та третьої Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Автономна республіка Крим є тимчасово окупованою територією. Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Згідно зі статею 14 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Згідно з частиною першою та другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої та другої Розділу 2 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року № 3307/5) зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940 - для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява про державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

Як передбачено частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, свідоцтво про шлюб, видане 15 серпня 2020 року Відділом запису актів цивільного стану Нахімовського району міста Севастополя Управління ЗАЦС міста Севастополя, є недійсним на території України і не створює правових наслідків.

Відповідно до статтей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з Консультативним висновком Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Тому, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Ця недійсність не може бути застосовна до таких дій, як наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18 грудня 1996 року, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року, §96).

За змістом статей 2, 17, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» внаслідок збройної агресії Російської Федерації, визначено особливості діяльності державних органів в умовах режиму окупованої території, які застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Таким чином, суд вважає, що застосування норм Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та норм міжнародного права буде сприяти відновленню законних прав та інтересів заявника, шляхом відновлення факту шлюбу, який мав місце 15 серпня 2020 року, про що є достатньо достовірних та переконливих доказів.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу як такої, що ґрунтується на вимогах закону.

Інші доводи та заперечення учасників справи означених висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 263-265, 315 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт реєстрації шлюбу, укладеного 15 серпня 2020 року Відділом запису актів цивільного стану Нахімовського району міста Севастополя Управління ЗАЦС міста Севастополя, актовий запис № 120209920000300297008, між ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , Україна, місто Харків, громадянином України, паспорт громадянина України № НОМЕР_2 від 12 березня 2020 року, орган, що видав, 6324, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , Російська Федерація, Московська область, місто Литкаріно, громадянкою Російської Федерації, паспорт № НОМЕР_3 , виданий 17 вересня 2020 року УМВС Росії по м. Севастополю, код підрозділу 920-004, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заявник - ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Представник заявника - адвокат Наумов Сергій Миколайович, адреса: АДРЕСА_3 .

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_5 .

Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, місцезнаходження: місто Харків, вулиця Сумська, будинок 61, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23320813.

Повне судове рішення складено та підписано без проголошення 29 червня 2021 року.

Суддя - Ю.Ю. Власова