Рішення № 97934260, 15.06.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021

м.Харків

Справа № 639/1354/21

провадження 2/639/1110/21

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Пивоварової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3 третя особа- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, встановлення піклування та призначення піклувальника,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітейХарківської міської ради , в якому просить позбавити батьківських прав відповідача відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити піклування над дитиною, яка позбавлена батьківського піклування, призначити позивача- бабусю дитини піклувальником, а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку ( доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що батьки ОСОБА_3- ОСОБА_4 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, що у 2008 був розірвано.З моменту розлучення відповідач не приймав участі у вихованні сина, жодного разу його не відвідав, не зателефонував, не цікавиться його життям, станом здоров`я, не виявляє ніякої турботи, не надавав та до теперішнього часу не здійснює матеріальної допомоги , самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, дитина батька не знає. Мати дитини-дочка позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті дитина залишилася проживати по АДРЕСА_1 з- бабусею, яка виховує дитину та на підставі наказу Служби у справах дітей онук був тимчасово влаштований до її сім`ї.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку згідно зі ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, правом на подання відзиву на позов не скористався. При одночасному існуванні умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Третя особа- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради надала суду висновок від 20.05.2021 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, подання про призначення піклувальником неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , а також письмове клопотання про розгляд справи за відсутністю представника третьої особи. Підтримує позовні вимоги, просить задовольнити та прийняти рішення по справі з урахуванням наданого висновку .

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м.Харкова від 25.07.2006, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 і ОСОБА_4 .

Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 25.06.2008 підтверджується, що шлюбу між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 розірвано 25 червня 2008.

Мати дитини ОСОБА_4 , 1985 року народження , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 06.05.2020 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м.Харків).

Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади м.Харкова підтверджено, що в кв. АДРЕСА_1 зареєстровані подружжя ОСОБА_1 - позивач разом з чоловіком, син ОСОБА_8 та неповнолітній онук ОСОБА_3 , 2006 р. народження.

За заявою ОСОБА_1 , на підставі п. 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяільності, пов`язаної із захистом прав дитини, затв. Постановою Кабінету Міністрів Україени від 24.09.2008 № 566, згідно наказу ССД по Новобаварськом району малолітній ОСОБА_3 тимчасово влаштований до сім`ї позивача, ло прийняття рішення про влаштування дитини.

Як випливає з довідки Харківської спеціалізованої школи 1-Ш ступенів № 162 Харківської міської ради, батько учня 8 класу ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , за період навчання дитини з першого класу до школи не приходив, на батьківських зборах присутній не був, успішністю сина та поведінкою не цікавився, не приділяв належної уваги навчанню та вихованню сина, не відвідував позакласні заходи за участю сина. Бабуся ОСОБА_1 приділяє належну увагу навчанню та вихованню свого онука, цікавиться його успіхами, систематично відвідує батьківські збори, позакласні заходи за участю онука, підтримує зв`язок з класним керівником. Дитина проживає з бабусею та дідусем, які мають бажання опікуватися онуком.

За інформацією відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться. Як повідомила в судовому засіданні позивач, після розірвання шлюбу її донька с онуком стали проживати у неї, оскільки відповідач захопився наркотиками , виставив на вулицю вночі дитяче ліжко, коляску, речі та вигнав дружину з однорічною дитиною, а сам залишився проживати по АДРЕСА_3 з батьками, але приблизно у 2007 попросив у доньки на декілька днів свідоцтво про народження сина та згодом стало відомо, що його батьки продали квартиру і вони разом виїхали з Харкова. З того часу про відповідача та його місцезнаходження нічого не відомо.

Як вбачається з довідки ВКП Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області, куди позивач ОСОБА_1 звернулася з приводу відсутності відповідача та невиконання ним своїх батьківських обов`язків, проведеною перевіркою встановити місцезнаходження ОСОБА_2 не сталося можливим.

Згідно довідки КНП «Міська дитяча поліклінік5а № 2» Харківської міської ради від 03.02.2021 № 142/0/535-21/01-14 дитина ОСОБА_3 , 2006 року народження, перебуває під наглядом фахівців поліклініки, на диспансерному обліку на знаходиться, дитина здорова, догляд за нею здійснює бабуся ОСОБА_1 . Рекомендації щодо медичних оглядів, проведення профілактичних щеплень та лікування, у разі хвороби дитини, виконує в повному обсязі.

10.02.2021 комісією Служби у справах дітей по Новобаварськомй району м.Харкова перевірені умови проживання дитини ОСОБА_4 і встановлено, що родина мешкає у двокімнатній квартирі зі зручностями та ремонтом, в наявності є необхідні меблі та побутова техніка, для дитини створені належні умови для розвитку, мається окреме спільне місце, місце для занять, підручників, хлопець забезпечений одягом і взуттям.Соціальні послуги сім`ї надаються відповідно до потреб за Державними стандартами надання соціальних послуг в межах компетенції Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, висновок оцінки потреб сім`ї складено.

Відповідно до «Порядку проведення органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини» питання щодо позбавлення батьківських прав відповідача розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради.

За висновком Департаменту служб у справах дітей № 306 від 20.05.2021, виходячи з інтересів дитини, Департамент вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За положеннями частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За приписами частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до частини ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Судом встановлено, що понад тринадцять років відповідач ОСОБА_2 свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не бажає спілкуватися та підтримувати будь-який зв`язок з сином, не здійснює його виховання та утримання, та не цікавиться його долею взагалі, що підтверджує його винну поведінку, оскільки за такий тривалий час у відповідача була об`єктивна можливість при бажанні повною мірою, у достатньому обсязі брати участь у вихованні й спілкування з дитиною.

Отже, суд приходить до висновку, що існують усі правові підстави щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2006 року народження.

Статтею 243 СК України визначено, що піклування встановлюється над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

У відповідності до ч. 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми, якщо батьки померли тощо.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, зокрема набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, визначено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (далі - Порядок).

Згідно з п. 42 Порядку опіка, піклування над дитиною встановлюються рішенням районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради за наявності документів, зазначених у п. 40 цього Порядку, або судом. Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до п. 43 Порядку у разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівниками служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку, піклування. За результатами бесіди складається довідка.

За змістом п. 3.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним, а також враховуються побажання самої дитини (за умови досягнення нею 10 років).

Неповнолітній ОСОБА_3 надав відповідну письмову згоду посадовим особам ССД по Новобаварському району щодо призначення бабусі ОСОБА_1 його піклувальником.

Відповідно до ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих майнових та немайнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно п.п. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ч.4 ст. 167 Сімейного кодексу України,якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради представив подання, з якого випливає, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконкому Харківської міської ради розглянуто питання щодо доцільності призначення ОСОБА_1 піклувальником неповнолітнього ОСОБА_3 , 2006 року народження.

ОСОБА_1 проживає з чоловіком ОСОБА_11 , сином ОСОБА_8 , які надали письмову згоду на призначення позивача піклувальником. ОСОБА_1 не працює, отримує пенсію за віком, протипоказань, за даними медичних документів, для здійснення піклування не має, до кримінальної відповідальності не притягувалась, перебуває на обліку потенційних опікунів з 08.04.2021 № 2.

Особисті якості позивача відповідають вимогам, викладеним у п.п. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України, що також підтверджується матеріалами справи.

Обставин, передбачених ст. 64 ЦК України, з урахуванням яких ОСОБА_1 не може бути піклувальником , судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що наявні правові підстави для встановлення над неповнолітнім ОСОБА_4 , 2006 року народження піклування та призначення ОСОБА_1 , з якою проживає дитина, піклувальником.

Отже, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3 третя особа- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування над неповнолітнім ОСОБА_3 та призначення піклувальника підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 166 ч.2 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена ??батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Статтями 180, 181 ч.3 , 183 ч.1 Сімейного Кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно за ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

Визначаючи розмір аліментного платежу суд враховую, що відсутні дані про непрацездатність ОСОБА_2 , його зобов`язань щодо сплати аліментів на утримання інших дітей або непрацездатних членів сім`ї, а тому виходячи із стану здоров`я відповідач має можливість виплачувати на утримання неповнолітнього сина 1/4 частину заробітку (доходу) щомісячно.

За змістом ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позов.

Згідно з вимогами ст.ст. 133,141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню також судовий збір в дохід держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3 особа- Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, встановлення піклування - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Подання Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради задовольнити.

Встановити над неповнолітнімОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 піклування та призначити піклувальником ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , починаючи з 26 лютого 2021 до досягнення дитиною повнолітнього віку.

У іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 1816 грн.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошеня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Сторони: Позивач- ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_4 , прож. АДРЕСА_1 );

Відповідач- ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м.Харкова, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 );

3 особа- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради ( ЄДРПОУ 26489104, м.Харків, вул.Чернишевська, 55).

Повне судове рішення складено 29.06.2021.

СУДДЯ -