Постанова № 9793175, 04.06.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-11976/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Хлюстіна Ю.М.

суддів - Харченко Ю.В., Самойлюк Г.П.

при секретарі судового засідання - Череватому М.Ю.

за участю сторін:

від позивача представник - Новікова Т.О. (по довіреності)

від відповідача представник - Тарарака О.В.(по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000682200/0 від 03.06.2009 року, № 0000682200/1 від 07.07.2009 року, № 0000682200/2 від 31.07.2009 року, № 0000682200/3 від 14.10.2009 року повністю, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000682200/0 від 03.06.2009 року, № 0000682200/1 від 07.07.2009 року, № 0000682200/2 від 31.07.2009 року, № 0000682200/3 від 14.10.2009 року повністю. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акта перевірки від 21.05.2009 р. № 7095/23-1/22449841 (виїзна планова перевірка з питань дотримання закритого акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.) державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було складено податкове повідомлення-рішення від 03.06.2009р. № 0000682200/0, відповідно до якого на підставі акта перевірки встановлено порушення пп. «в»п. 13.1., п. 13.5. ст. 13, п. 16.13. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємству»від 28.12.1994 р. № 334/97-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, в зв'язку з чим на підставі пп. 17.1.9. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-111 було визначено суму податкового зобов'язання ЗАТ «ФК «Чорноморець»(з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток нерезидентів, код платежу 11020500 у розмірі 120 402,45 гривень, у тому числі: за основним платежем 40 134,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 80 268,30 грн. Позивач, з підстав викладених в позовній заяві, вважає, що здійснена ним виплата винагороди перевізнику - нерезиденту не є фрахтом у розумінні Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»та виплачений перевізнику - нерезиденту доход не включений до переліку доходів, визначених в п. 13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємству». Відповідно до п.п. 1.35.1 п. 1.35 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними судами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом». Виходячи із положення вище процитованого підпункту, винагорода визнається фрахтом у разі перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними судами.

Більш того, п.п. 1.35.3 п. 1.35 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що «під терміном «базова ставка фрахту» розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування». У процитованому підпункті не йдеться мова про пасажирів, що є повністю логічним з точки зору законодавців, тому що поняття «фрахт»в якості невід'ємної складової включає поняття «вантаж». Чинне законодавство України розмежовує поняття «вантаж»та «багаж». Взагалі під «вантажем»розуміється «товар», іншими словами комерційний вантаж.

У випадку позивача був укладений Контракт № СН-107/2008 від 01.03.2008 р., предметом якого є саме перевезення пасажирів підприємства позивача (працівників) та їх багажу (ручної поклажі). Щодо перевезення вантажу в Контракті № СН-107/2008 мова не йде. Авіавантажна накладна - документ, що підтверджує авіаперевезення саме вантажу не оформлювалася, а розрахунки з перевізником здійснювалися на підставі інвойсів та актів виконаних робіт. Враховуючи все вищевикладене, позивачем на абсолютно законних підставах винагорода за перевезення співробітників згідно Контракту № СН-107/2008 від 01.03.2008р. не була визначена у якості фрахту.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що перевіркою встановлено, що позивач за перевіряємий період на підставі інвойсів здійснював перерахування валютних коштів на рахунок компанії «Сагgо Аіг Сhагtегіng (F.Z.E.)» за авіаперевезення пасажирів на загальну суму 79400,00 євро та 10885,00 дол. США. При цьому, до перевірки позивачем не надавався договір, укладений з компанією «Сагgо Аіг Сhагtегіng (F.Z.E.)»та були відсутні документи, підтверджуючі статус компанії «Сагgо Аіг Сhагtегіng (F.Z.E.)»як податкового резидента Об'єднаних Арабських Еміратів.

Відповідно до п.13.1 ст. 13 Закону №334/94, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Згідно із п.п."в" п.13.1 ст.13 Закону №334/94, для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентами із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, роялті, фрахт та доходи типу «інжиніринг». П.п.1.35.1 п.1.35 ст.1 Закону №334/94 визначено, що фрахт - це винагорода (компенсація), яка сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Згідно з вимогами п.13.5 ст.13 Закону №334/94, сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні. Згідно з п.16.13 ст. 16 Закону №334/94, відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку, зазначеному в статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податку, зазначеного в статті 13, здійснюється до/ або разом із здійсненням таких виплат.

Між тим, перевіркою встановлено, що при перерахуванні у 2008 році доходу вищевказаного нерезидента з джерелом його походження з України у вигляді фрахту, податок на прибуток нерезидента не нараховувався та до бюджету не сплачувався.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову повинно бути відмовлено у повному обсязі з наступних підстав.

Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 року по 31.12.08 року. За результатами перевірки складений акт від 21.05.09 року №7095/23-1/22449841 (аркуші справи 17-32), в якому встановлено, серед іншого, порушення вимог п.13.1, 13.5 ст.13, п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР стосовно не нарахування та не сплати до бюджету податку на прибуток нерезидента на загальну суму 40134,15 грн.

На підставі акта перевірки від 21.05.2009 р. № 7095/23-1/22449841 державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було складено податкове повідомлення-рішення від 03.06.2009р. № 0000682200/0 (аркуш справи 13), щодо визначення суми податкового зобов'язання ЗАТ «ФК «Чорноморець»(з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток нерезидентів, код платежу 11020500 у розмірі 120 402,45 гривень, у тому числі: за основним платежем 40 134,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 80 268,30 грн.

11 червня 2009 р. (вих. № 105) (аркуші справи 25-28) податкове повідомлення - рішення № 0000682200/0, відповідно до п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПАУ від 11.12.1996 р. № 29 (у редакції наказу ДПА від 02.03.2001 р. № 82, зареєстровано в Мін'юсті 18.12.1996 р. № 723/1748), було оскаржено ЗАТ «ФК «Чорноморець»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

За результатами розгляду скарги ЗАТ «ФК «Чорноморець»на податкове повідомлення-рішення № 0000682200/0, ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення від 25.06.2009р. № 34156/10/25-012 (аркуші справи 29-32), яким податкове повідомлення - рішення № 0000682200/0 від 03.06.2009 р. залишено без змін, а скарга ЗАТ «ФК «Чорноморець»- без задоволення.

Судом встановлено, що 2 липня 2009 р. (вих. № 116) (аркуші справи 34-38) податкове повідомлення - рішення № 0000682200/0 було повторно оскаржено ЗАТ «ФК «Чорноморець»до ДПА в Одеській області.

8 липня 2009 р. ЗАТ «ФК «Чорноморець»отримало податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.07.2009 р. № 0000682200/1 (аркуш справи 14).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000682200/1 з підстав зазначених вище (при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0000682200/0) було визначено суму податкового зобов'язання ЗАТ «ФК «Чорноморець»(з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток нерезидентів у розмірі 120 402,45 (сто двадцять тисяч чотириста два грн. 45 коп.) гривень, у тому числі: за основним платежем 40 134,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 80 268,30 грн.

Судом встановлено, що 15 липня 2009 р. (вих. № 123) (аркуші справи 39-44) податкове повідомлення-рішення від 07.07.2009 р. № 0000682200/1 було оскаржено ЗАТ «ФК «Чорноморець»до ДПА в Одеській області.

За результатами розгляду повторних скарг ЗАТ «ФК «Чорноморець»№ 116 від 02.07.2009 р. та № 123 від 15.07.2009 р. Державна податкова адміністрація в Одеській області прийняла рішення № 25805/10/25-0007 від 22.07.2009р. (аркуші справи 45-49), яким податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0000682200/0 від 03.06.2009 р., № 0000682200/1 від 07.07.2009р. та рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 25.06.2009 р. № 34156/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги - залишила без змін, а скарги ЗАТ «ФК «Чорноморець»- без задоволення.

30 липня 2009 р. (вих. № 134) (аркуші справи 51-56) ЗАТ «ФК «Чорноморець»оскаржило податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0000682200/0 від 03.06.2009 р., № 0000682200/1 від 07.07.2009 р. до Державної податкової адміністрації України.

3 серпня 2009 р. ЗАТ «ФК «Чорноморець»отримало податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 31.07.2009 р. № 0000682200/2 (аркуш справи 15).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000682200/2 з підстав зазначених вище (при винесення податкового повідомлення-рішення № 0000682200/0, № 0000682200/1) було визначено суму податкового зобов'язання ЗАТ «ФК «Чорноморець»(з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток нерезидентів у розмірі 120 402,45 (сто двадцять тисяч чотириста два грн. 45 коп.) гривень, у тому числі: за основним платежем 40 134,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 80 268,30 грн.

7 серпня 2009 р. (№ 146) (аркуші справи 57-66) ЗАТ «ФК «Чорноморець»оскаржило податкове повідомлення-рішення від 31.07.2009 р. № 0000682200/2 до Державної податкової адміністрації України.

За результатами розгляду цих скарг ЗАТ «ФК «Чорноморець»ДПАУ прийняла рішення № 9671/6/25-0115 від 30.09.2009 р. яким податкове рішення - повідомлення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0000682200/0 від 03.06.2009 р. (№ 0000682200/1 від 07.07.2009 р., від 31.07.2009 р. № 0000682200/2) та рішення ДПА в Одеській області від 22.07.2009 р. № 25805/10/25-0007 про результати розгляду первинної скарги - залишила без змін, а скарги ЗАТ «ФК «Чорноморець»- без задоволення.

16 жовтня 2009 р. ЗАТ «ФК «Чорноморець»отримало податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 14.10.2009 р. № 0000682200/3 (аркуш справи 16).

Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 03.06.2009р. № 0000682200/0, від 07.07.2009р. № 0000682200/1, від 31.07.2009р. № 0000682200/2, від 14.10.2009 р. № 0000682200/3 прийняті в протиріч чинному законодавству, є протиправними та підлягають скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з акта перевірки від 21.05.2009 р. № 7095/23-1/22449841, перевіркою встановлено порушення ЗАТ «ФК «Чорноморець»п. 13.1, 13.5 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме встановлено, було здійснено виплату з боку ЗАТ «ФК «Чорноморець» винагороди перевізнику - нерезиденту у вигляді фрахту, сума якого підлягає оподаткуванню податком на прибуток відповідно до п.13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судом встановлено, що за перевіряємий період ЗАТ «ФК «Чорноморець»протягом 14.03.2008 р. та 05.08.2008 р. на підставі інвойсів та актів виконаних робіт здійснював перерахування валютних коштів на рахунки компанії «Сагgо Аіг Сhагtегіng (F.Z.E.)»(Р.О. Вох 8408, Sharjan, Saif-Zone, UAE, Mashreg Bank PSC, Sharjan K.A.A. Branch, UAE acc. № 448962098 (USD), acc. № 04-55-080264 (EURO) за авіаперевезення пасажирів на загальну суму 79 400,00 Евро та 10 885,00 доларів США, у тому числі:

14.03.08 року - на суму 13800,00 євро за авіаперевезення за маршрутом Вільнюс-Одеса-Луганськ-Одеса-Вільнюс 01.03.08 року, що підтверджується інвойсом від 05.03.08 року №3648 (аркуші справи 73-74), актом виконаних робіт від 05.03.08 б/н (аркуш справи 75) та посвідченням №17 на відрядження в.о. президента ЗАТ «ФК «Чорноморець»(аркуш справи 169) до м. Луганськ на період з 01.03.08 року по 01.03.08 року;

27.03.08 року - на суму 24900,00 євро за авіаперевезення за маршрутом Одеса-Берлін-Одеса з 29.03.08 року по 01.04.08 року, що підтверджується інвойсом від 24.03.08 року №3703 (аркуші справи 76-77), актом виконаних робіт від 02.04.08 року б/н (аркуш справи 78) та посвідченням №33 (аркуші справи 163-164) на відрядження юрисконсульта позивача до м. Берлін, Німеччина, на період з 29.03.08 року по 01.04.08 року;

10.06.08 року - на суму 27800,00 євро за авіаперевезення за маршрутом Одеса-Зальцбург-Інсбрук-Одеса з 14.06.08 року по 19.06.08 року, що підтверджується інвойсом від 05.06.08 року №3743 (аркуші справи 79-80), актом виконаних робіт від 20.06.08 б/н (аркуш справи 81) та посвідченням №88 (аркуші справи 165-166) на відрядження юрисконсульта позивача до м. Зальцбург, Австрія, на період з 14.06.08 року по 19.06.08 року;

05.08.08 року - на суму 10885,00 дол. США за авіаперевезення за маршрутом Одеса-Кишинів-Одеса 16.07.08 року, що підтверджується інвойсом від 16.07.08 року №4142 (аркуші справи 82-83), актом виконаних робіт від 05.08.08 року б/н (аркуш справи 84) та посвідченням №101 на відрядження віце-президента позивача до м. Кишинів, Молдова, на період з 16.07.08 року по 16.07.08 року (аркуші справи 167-168);

05.08.08 - на суму 12900,00 євро за авіаперевезення за маршрутом Одеса-Боріспіль-Одеса з 17.07.08 року по 18.07.08 року, що підтверджується інвойсом від 16.07.08 року №4143 (аркуші справи 85-86), актом виконаних робіт від 05.08.08 року б/н (аркуш справи 87) та посвідченням №102 на відрядження в.о. президента позивача до м. Київ на період з 17.07.08 року по 18.07.08 року (аркуш справи 172).

Суд вважає, що відповідач невірно засотував поняття «фрахт»щодо правовідносин, які виникли між ЗАТ «ФК «Чорноморець»та компанією «Сагgо Аіг Сhагtегіng (F.Z.E.)»виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 13.1. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Згідно із пп. «в»п. 13.1. ст. 13 зазначеного Закону під доходами, отриманими нерезидентами із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема роялті, фрахт та доходи типу «інжиніринг».

Відповідно до п. 13.5. ст. 13 зазначеного Закону, сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 % з джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

Разом з тим, відповідно п.п. 1.35.1 п. 1.35 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними судами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Виходячи із положення вище процитованого підпункту, суд приходить до висновку, що винагорода визнається фрахтом у разі перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними судами.

Тобто має місце чітке поєднання двох однорідних членів речення: «вантажів»та «пасажирів». Сполучник «та» у відповідності до правил тлумачення слів української мови є єднальним сполучником та уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць, слів або кола близьких понять.

Отже, поняття «фрахт» в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств»чітко прописане.

Крім того, п.п. 1.35.3 п. 1.35 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що під терміном «базова ставка фрахту»розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

У процитованому підпункті не йдеться мова про пасажирів, що є повністю логічним з точки зору законодавців, тому що поняття «фрахт»в якості невід'ємної складової включає поняття і «вантаж».

Суд вважає, за необхідне зазначити відмінності поняття «вантаж» від поняття «багаж».

Так, відповідно до пп. 4 розділу 3 «Терміни і визначення», що застосовуються у Правилах повітряних перевезень вантажів, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 р. № 186.

Вантаж (або товари) - майно, що транспортується чи підлягає транспортуванню повітряним, наземним, морським (річковим) транспортом або щодо якого відбуваються операції, передбачені цими Правилами, крім поштових відправлень та іншого реквізиту, що перевозяться згідно з міжнародною поштовою угодою, і багажу, що перевозиться згідно з багажною квитанцією.

Відповідно до пп. 6.1.1. п. 6.1. 6.1.1. Правил повітряних перевезень вантажів, при перевезенні вантажу видається авіавантажна накладна. Замість авіавантажної накладної можуть застосовуватися інші засоби, що забезпечують збереження інформації щодо його транспортування в електронному вигляді. При застосуванні таких засобів перевізник має право видати вантажовідправнику документ, що замінює авіавантажну накладну.

Відповідно до пп. 6.1.2. п. 6.1. 6.1.1. Правил повітряних перевезень вантажів, авіавантажна накладна підтверджує існування договору перевезення вантажу між перевізником і вантажовідправником, які зазначені в цьому документі, і прийняття вантажу до перевезення на умовах, визначених у цьому документі.

Відповідно до п. 3 розділу II «Терміни та їх визначення»Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженої Законом України від 20.02.2003 р. № 545-ІУ, під багажем слід розуміти - речі пасажирів, членів екіпажу, що перевозяться на борту повітряного судна за угодою з експлуатантом, а під вантажем - майно, крім бортових припасів та багажу, що перевозиться на борту повітряного судна.

Відповідно до пп. 3 розділу 3 «Терміни і визначення, що використовуються в цих Правилах»Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 р. № 187, багаж це предмети, майно та інша особиста власність пасажира, які є необхідними для особистого користування, комфорту чи для забезпечення зручностей у зв'язку з його подорожжю. Якщо інше прямо не визначено, то багаж включає зареєстрований багаж і ручну поклажу (незареєстрований багаж) пасажира.

Таким чином, суд приходить до висновку, що чинне законодавство України розмежовує поняття «вантаж»та «багаж». Взагалі під «вантажем»розуміється «товар», іншими словами комерційний вантаж.

Судом встановлено, що у даному випадку ЗАТ «ФК «Чорноморець»був укладений Контракт № СН-107/2008 від 01.03.2008 р. (аркуші справи 68-72), предметом якого є саме перевезення пасажирів підприємства позивача (працівників) та їх багажу (ручної поклажі). Щодо перевезення вантажу в Контракті № СН-107/2008 мова не йде. Також суд вважає за необхідне зазначити, що авіавантажна накладна - документ, що підтверджує авіаперевезення саме вантажу не оформлювалася, а розрахунки з перевізником здійснювалися на підставі інвойсів та актів виконаних робіт.

Крім того під час розгляду справи по суті представник відповідача жодним чином не заперечував проти того, що за Контрактом № СН-107/2008 від 01.03.2008 р. здійснювалось перевезення саме пасажирів ЗАТ «ФК «Чорноморець»(працівників) та їх багажу (ручної поклажі) та не спростовував зазначені обставини.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивачем на законних підставах винагорода за перевезення співробітників згідно Контракту № СН-107/2008 від 01.03.2008р. не була визначена у якості фрахту.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача стосовно того, що позивачем до перевірки не надавалась довідка компетентного органу Об'єднаних Арабських Еміратів про підтвердження резидентського статусу компанії «Сагgо Аіг Сhагtегіng (F.Z.E.)»в Об'єднаних Арабських Еміратах за 2008 рік у розумінні Угоди про уникнення подвійного оподаткування, оскільки здійснена ЗАТ «ФК «Чорноморець» виплата винагороди перевізнику - нерезиденту не є фрахтом у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та виплачений перевізнику - нерезиденту доход не включений до переліку доходів, визначених в п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», надання вищезазначеної довідки про підтвердження резидентського статусу компанії «Сагgо Аіг Сhагtегіng (F.Z.E.)», суд вважає, не є обов'язковим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач ДПІ у Приморському районі м. Одеси, заперечуючи проти позову, не надав суду належні та необхідні докази в підтвердження законності винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець»обґрунтовані, підтверджені доказами, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 2, 4, 6,9, 70-72, 86, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000682200/0 від 03.06.2009 року, № 0000682200/1 від 07.07.2009 року, № 0000682200/2 від 31.07.2009 року, № 0000682200/3 від 14.10.2009 року повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний суддями 04 червня 2010 року.

Головуючий суддя

Судді