Рішення № 97929890, 29.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року м. Київ № 640/20381/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" до Київської митниці Держмитслужби про визнання неправомірним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - без розгляду,

установив:

31.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 №UA100000/2019/000014/2.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивачем під час митного оформлення товарів за митною декларацією від 16.12.2019 №UA100130/2019/227255 подано передбачені Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VІ (МК України), документи, що підтверджують правомірність формування митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Такі документи у повній мірі підтверджують числові значення складових декларованої позивачем митної вартості товару та правомірність визначення митної вартості за ціною договору.

Щодо доводів відповідача про не підтвердження витрат на транспортування товару позивач вказав, що ним належним чином підтверджені транспортні витрати при перевезення товару шляхом подання довідки про транспортні витрати від 13.12.2019 №SIEV0003155, видану ТОВ «ДСВ Логістика», договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 13.12.2013 №SC-676, рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2019 №10109. Щодо тверджень відповідача про те, що підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару, позивач зауважив, що з положень Закону України від 01.07.2004 №1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (Закон №1955-ІV) вбачається, що виконавцем за договором транспортно-експедиторської діяльності є експедитор. Отже, виходячи з положень Графи 20 Розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, належним документом на підтвердження вартості перевезення є рахунок-фактура та інші документи, видані експедитором, а не перевізником. Щодо ненадання Заявки або додаткових угод до договору, позивач пояснив, що Заявка була здійснена шляхом використання факсимільного зв`язку, а додаткові угоди між сторонами не укладались. Також експедитор не поніс додаткових витрат під час доставки товару, що пояснює відсутність документів на підтвердження розміру таких витрат. Підстав для сумніву в достовірності наданих позивачем довідки та рахунку на оплату експедитора ТОВ «ДСВ Логістика» в оскаржуваному рішенні не наведено.

Щодо доводів відповідача про не підтвердження витрат на страхування товару позивач зауважив, що відповідач не вірно трактує пункт 10.1 контракту від 28.04.2011 №СН-МIU/28/0411 за змістом якого страхування товару здійснюється на розсуд покупця. У даному випадку позивач не страхував товар та подав відповідачу довідку про це, що пояснює відсутність документів про підтвердження вартості страхування товару.

Таким чином, у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів. При цьому, на запит відповідача позивачем надані додаткові документи на підтвердження митної вартості: прайс-лист виробника Matrize Handles Gmbh від 07.01.2019, копію митної декларації країни відправлення товарів, повторно надіслано рахунок на оплату послуг з перевезення від 13.12.2019 №1010, договір на перевезення від 01.10.2014 №SF-2136, укладений між ТОВ «ДСВ Логістика» та ТОВ «Арсі Транс».

Щодо доводів відповідача про те, що наданий прайс-листа виробника не містить контактну інформацію (веб-сайт, телефон) із фірмою-продавцем товару, а цінова інформація, що міститься у прайс-листі, однакова для різних умов поставки, позивач зазначив, що прайс-лист складається безпосередньо виробником товару, вимог до змісту прайс-листа норми Митного Кодексу України не містять.

Посилання відповідача на те, що рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2019 №10109 містить відомості щодо вартості фрахту без переліку додаткових витрат, які понесені під час транспортування та які можуть включатися до митної вартості товару, позивач вважає безпідставними, адже відповідач не посилався на конкретний пункт договору та конкретний вид додаткових витрат, які на його думку, мали бути понесені позивачем. Експедитор не надавав позивачу рахунків на оплату додаткових послуг або витрат, у зв`язку з чим позивачем оплачено виключно рахунок на оплату від 13.12.2019 №10109. Відсутні підстави вважати, що вказаний рахунок не включає всіх понесених позивачем витрат на морське перевезення.

На доводи відповідача про те, що надана для підтвердження митної вартості митна декларація країни відправлення складена не офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, що суперечить статті 254 МК України, позивач вказав, що, вважаючи, що китайська мова є іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, позивачем надано копію митної декларації країни відправлення вказаною мовою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна", постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказав на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Світ Інструменту Україна".

Зауважив, що після отримання МД від 16.12.2019 №UA100130/2019/227255 та доданих до неї документів згенеровано обов`язкові до виконання форми митного контролю:

« 101-1» Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів;

« 105-2» Контроль правильності визначення митної вартості товарів;

« 106-2» Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів;

« 117-2» Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У ході здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості задекларованих товарів встановлено, що наданні для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять відомостей щодо усіх складових митної вартості задекларованих товарів, зокрема:

- Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати від 13.12.2019 №SIEV0003155, видану ТОВ «ДСВ Логістика», договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 13.12.2013 №SC-676, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2019 №10109. В той же час згідно даних зазначених в коносаменті від 07.11.2019 №WMS19102537 перевізником товару є «ААА China Limited». Тобто відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

- Згідно з пункту 4.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг передбачено, що вартість ставки та тарифи виконаних експедитором послуг, умови перевезення оговорються сторонами в Заявках та /або додаткових угодах до даного договору. Також умовами даного договору передбачені додаткові витрати понесені експедитором під час доставки вантажу, Однак декларантом не надані Заявка чи додаткові угоди до вищезазначеного договору.

- Пунктом 10.1 контракту від 28.04.2011 №СН-МIU/28/0411 передбачено «Покупатель осуществляет страхование каждой партии товаров, отправленых согласно заказу, по своему усмотрению и за свой счет», однак до митного оформлення страхового полісу декларантом не надано, отже не надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу.

Зважаючи на викладене у митного органу виник обґрунтований сумнів у правильності вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позивачем надані додаткові документи на підтвердження митної вартості: прайс-лист виробника Matrize Handles Gmbh від 07.01.2019, копію митної декларації країни відправлення товарів, повторно надіслано рахунок на оплату послуг з перевезення від 13.12.2019 №1010, договір на перевезення від 01.10.2014 №SF-2136, укладений між ТОВ «ДСВ Логістика» та ТОВ «Арсі Транс».

Разом з цим, прайс-листа виробника не містить контактну інформацію (веб-сайт, телефон) із фірмою-продавцем товару, а цінова інформація, що міститься у прайс-листі, однакова для різних умов поставки.

Рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2019 №10109 містить відомості щодо вартості фрахту без переліку додаткових витрат, які понесені під час транспортування та які можуть включатися до митної вартості товару. Окрім того, даний рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг містить інформацію щодо номеру замовлення №SIEV00031550, в той же час до митного оформлення надано замовлення /заявка з іншими реєстраційним номером.

Також декларантом не надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу.

Надана для підтвердження митної вартості митна декларація країни відправлення складена не офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, що суперечить статті 254 Митного кодексу.

Відповідно до статті 9 Закону №1955-ІV підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, шо залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Означені документи від безпосереднього перевізника також не надавались.

Таким чином, не виконані умови передбачені частиною 2, 10, 21 статті 58 Митного кодексу в частині документального підтвердження складових митної вартості. Від подання додаткових документів декларант відмовився (лист від 17.12.2019 №б/н).

Отже, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є відсутність відомостей, шо підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Відповідач зауважив, що Основний метод неможливо застосувати, адже метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 МК України.

Метод визначення митної вартості за піною договору щодо подібних (аналогічних-) товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 МК України.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 МК України.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 МК України.

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях подібних за характеристиками товарів за митними деклараціями від 04.12.2019 №UA125200/2019/633238 (митна вартість із розрахунку 1,22 дол. США/кг), від 15.11.2019 №UA125010/2019/14153 (митна вартість із розрахунку 3,01 дол. США/кг), від 01.12.2019 №UA500060/2019/39791 (митна вартість із розрахунку 0,92 дол. США/кг), від 18.10.2019 №UA125200/2019/629406 (митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг), від 28.10.2019 №UA500010/2019/ 30563(митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг), від 13.12.2019 №ІUA500130/2019/200754 (миша вартість із розрахунку 3,58 дол. США/кг), від 07.10.2019 №UA500010/2019/28177 (митна вартість із розрахунку 3,59 дол. США/кг), від 28.11.2019 №UA500010/2019/34377 (митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг), від 03.10.2019 №UA500050/2019/1543 (митна вартість із розрахунку 2,51 дол. США/кг), від 30.08.2019 №UA125200/2019/625904 (митна вартість із розрахунку 2,72 дол. США/кг), від 28.11..2019 №UA500010/2019/34374 (митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг), від 18.11.2019 №UA100110/2019/792725 (митна вартість із розрахунку 3,59 дол. США/кг), № UA 500080/2019/200587 (митна вартість із розрахунку 4,07 дол. США/кг), від 07.10.2019 №UA11А807190/2019/21799 (митна вартість із розрахунку 1,89 дол. США/кг), від 10.07.2019 №UA125110/2019/412879 (митна вартість із розрахунку 6,16 дол. США/кг), від 22.10.2019 №UA100110/2019/29901 (митна вартість із розрахунку 2,02 дол. США/кг), від 09.08.2019 №UA500010/2019/021574 (митна вартість із розрахунку 2,01 дол. США/кг).

Також відповідач зауважив, що стаття 64 МК України, яка регулює застосування резервного методу, не вимагає від органів доходів і зборів наводити додаткові пояснення щодо обсягу партії чи умов поставки та таке інше. Частина друга цієї статті передбачає лише те, що митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. При цьому допускається використання митницею як основи для коригування митної вартості за резервним методом ціни товару, умови поставки якого відрізняються від умов поставки оцінюваного товару. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостях, при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні нього методу.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

16.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" подано в електронному вигляді митну декларацію форми МД-2 №UA100130/2019/227255 на товари за 71 позиціями з визначенням митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Разом із МД №UA100130/2019/227255 подано наступні документи:

- контракт від 28.04.2011 №СН-МIU/28/0411;

- додаткові угоди від 28.02.2014 №4, від 01.04.2018 №10;

- комерційний інвойс від 31.10.2019 №19-0949-К137;

- специфікацію від 31.10.2019 №19-0949-К137;

- пакувальний лист від 31.10.2019 №19-0949-К137;

- договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 13.12.2013 №БС-676, укладений між позивачем та TOB «ДСВ Логістика»;

- рахунок на оплату від 13.12.2019 послуг експедитора TOB «ДСВ Логістика»;

- довідку ТОВ «ДСВ Логістика» про вартість морського перевезення до митного кордону України від 13.12.2019 №SIEV0003155.

Після отримання МД від 16.12.2019 №UA100130/2019/227255 та доданих до неї документів автоматизованою системою митних органів згенеровано обов`язкові до виконання форми митного контролю:

« 101-1» Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів;

« 105-2» Контроль правильності визначення митної вартості товарів;

« 106-2» Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів;

« 117-2» Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У ході здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості задекларованих товарів у митного органу виникли сумніви щодо заявленою позивачем митної вартості товару обґрунтовані висновком відповідача про те, що наданні для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять відомостей щодо усіх складових митної вартості задекларованих товарів, зокрема:

- Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати від 13.12.2019 №SIEV0003155, видану ТОВ «ДСВ Логістика», договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 13.12.2013 №SC-676, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2019 №10109. В той же час згідно даних зазначених в коносаменті від 07.11.2019 №WMS19102537 перевізником товару є «ААА China Limited». Тобто відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

- Згідно з пункту 4.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг передбачено, що вартість ставки та тарифи виконаних експедитором послуг, умови перевезення оговорються сторонами в Заявках та /або додаткових угодах до даного договору. Також умовами даного договору передбачені додаткові витрати понесені експедитором під час доставки вантажу, Однак декларантом не надані Заявка чи додаткові угоди до вищезазначеного договору.

- Пунктом 10.1 контракту від 28.04.2011 №СН-МIU/28/0411 передбачено «Покупатель осуществляет страхование каждой партии товаров, отправленых согласно заказу, по своему усмотрению и за свой счет», однак до митного оформлення страхового полісу декларантом не надано, отже не надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу.

З огляду на наявність вказаних сумнівів митним органом витребувано у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На запит відповідача позивачем надані додаткові документи на підтвердження митної вартості: прайс-лист виробника Matrize Handles Gmbh від 07.01.2019, копію митної декларації країни відправлення товарів, повторно надіслано рахунок на оплату послуг з перевезення від 13.12.2019 №1010, договір на перевезення від 01.10.2014 №SF-2136, укладений між ТОВ «ДСВ Логістика» та ТОВ «Арсі Транс».

17.12.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100000/2019/000014/2 згідно якого заявлені позивачем відомості не містять інформації щодо ціни, яка сплачена, надані відомості щодо складових митної вартості не визначені кількісно та достовірно, з огляду на те, що:

- Прайс-листа виробника не містить контактну інформацію (веб-сайт, телефон) із фірмою-продавцем товару, а цінова інформація, що міститься у прайс-листі, однакова для різних умов поставки.

- Рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2019 №10109 містить відомості щодо вартості фрахту без переліку додаткових витрат, які понесені під час транспортування та які можуть включатися до митної вартості товару. Окрім того, даний рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг містить інформацію щодо номеру замовлення №SIEV00031550, в той же час до митного оформлення надано замовлення /заявка з іншими реєстраційним номером.

- Декларантом не надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу. Зокрема, пунктом 10.1 контракту від 28.04.2011 №СН-МIU/28/0411 передбачено «Покупатель осуществляет страхование каждой партии товаров, отправленых согласно заказу, по своему усмотрению и за свой счет», однак до митного оформлення страхового полісу декларантом не надано.

- Надана для підтвердження митної вартості митна декларація країни відправлення складена не офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, що суперечить статті 254 Митного кодексу.

- Відповідно до статті 9 Закону №1955-ІV підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, шо залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Означені документи від безпосереднього перевізника також не надавались.

Визначаючись щодо дійсної митної вартості товару за МД від 16.12.2019 №UA100130/2019/227255 відповідач зазначив наступне.

Основний метод неможливо застосувати, адже метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 МК України.

Метод визначення митної вартості за піною договору щодо подібних (аналогічних-) товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 МК України.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 МК України.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 МК України.

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях подібних за характеристиками товарів за митними деклараціями від 04.12.2019 №UA125200/2019/633238 (митна вартість із розрахунку 1,22 дол. США/кг), від 15.11.2019 №UA125010/2019/14153 (митна вартість із розрахунку 3,01 дол. США/кг), від 01.12.2019 №UA500060/2019/39791 (митна вартість із розрахунку 0,92 дол. США/кг), від 18.10.2019 №UA125200/2019/629406 (митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг), від 28.10.2019 №UA500010/2019/ 30563(митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг), від 13.12.2019 №ІUA500130/2019/200754 (миша вартість із розрахунку 3,58 дол. США/кг), від 07.10.2019 №UA500010/2019/28177 (митна вартість із розрахунку 3,59 дол. США/кг), від 28.11.2019 №UA500010/2019/34377 (митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг), від 03.10.2019 №UA500050/2019/1543 (митна вартість із розрахунку 2,51 дол. США/кг), від 30.08.2019 №UA125200/2019/625904 (митна вартість із розрахунку 2,72 дол. США/кг), від 28.11..2019 №UA500010/2019/34374 (митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг), від 18.11.2019 №UA100110/2019/792725 (митна вартість із розрахунку 3,59 дол. США/кг), № UA 500080/2019/200587 (митна вартість із розрахунку 4,07 дол. США/кг), від 07.10.2019 №UA11А807190/2019/21799 (митна вартість із розрахунку 1,89 дол. США/кг), від 10.07.2019 №UA125110/2019/412879 (митна вартість із розрахунку 6,16 дол. США/кг), від 22.10.2019 №UA100110/2019/29901 (митна вартість із розрахунку 2,02 дол. США/кг), від 09.08.2019 №UA500010/2019/021574 (митна вартість із розрахунку 2,01 дол. США/кг).

При цьому, коригування митної вартості за вказаним рішенням здійснено лише щодо товарних позицій МД від 16.12.2019 №UA100130/2019/227255 5/1, 7/1,10/1,16/1,17/1, 26/1, 27/1, 32/1, 35/1, 38/1, 40/1, 46/1, 48/1, 49/1, 53/1, 56/1, 57/1.

Вважаючи протиправним рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 №UA100000/2019/000014/2, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті....;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Стаття 57 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно зі статтею 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частини першої статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Системний аналіз наведених вище норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.09.2020 у справі №160/9473/19, у якій Верховний Суд зауважив, що вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановлено, що сумніви митного органу у заявленій позивачем митній вартості товару обґрунтовані наступним:

- Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати від 13.12.2019 №SIEV0003155, видану ТОВ «ДСВ Логістика», договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 13.12.2013 №SC-676, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2019 №10109. В той же час згідно даних зазначених в коносаменті від 07.11.2019 №WMS19102537 перевізником товару є «ААА China Limited». Тобто відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

- Згідно з пункту 4.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг передбачено, що вартість ставки та тарифи виконаних експедитором послуг, умови перевезення оговорються сторонами в Заявках та /або додаткових угодах до даного договору. Також умовами даного договору передбачені додаткові витрати понесені експедитором під час доставки вантажу. Однак декларантом не надані Заявка чи додаткові угоди до вищезазначеного договору.

- Пунктом 10.1 контракту від 28.04.2011 №СН-МIU/28/0411 передбачено «Покупатель осуществляет страхование каждой партии товаров, отправленых согласно заказу, по своему усмотрению и за свой счет», однак до митного оформлення страхового полісу декларантом не надано, отже не надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу.

За змістом наведених норм МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

- витрати на транспортування товару, якщо вони не включені у вартість товару;

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є також транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Верховний Суд у постановах від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 та від 07.05.2020 у справі №400/2922/18 дійшов правового висновку, що, оскільки МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відповідно до інвойсу від 31.10.2019 №19-0949-К137 та контракту від 28.04.2011 №СН-МIU/28/0411 задекларовано умови поставки FOB - NINGBO (Китай). Відповідно до положень Інкотермс-2010, при умовах поставки FOB, продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно.

Таким чином, у даному випадку позивач не поніс витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При цьому, умовами контракту від 28.04.2011 №СН-МIU/28/0411 та інвойсу від 31.10.2019 №19-0949-К137 не передбачено включення витрат на транспортування товару у його вартість.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано:

- договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 13.12.2013 №SC-676 на умовах якого ТОВ «ДСВ Логістика» зобов`язується організувати доставку товару на замовлення ТОВ "Світ Інструменту Україна";

- рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2019 №10109, виставлений ТОВ «ДСВ Логістика» для оплати послуг з морського перевезення товару за замовленням ТОВ "Світ Інструменту Україна" №SIEV00031550 у контейнері №TCKU7152285 за коносаментом від 07.11.2019 №WMS19102537 за маршрутом Ningbo - Одеса, вартістю 40 244,9 грн;

- довідку про транспортні витрати від 13.12.2019 №SIEV0003155, видану ТОВ «ДСВ Логістика», згідно якої підтверджено, що вартість морського перевезення контейнеру №TCKU7152285 за коносаментом від 07.11.2019 №WMS19102537 з порту Ningbo до митного кордону України складає 40 244,9 грн;

- коносамент від 07.11.2019 №WMS19102537, згідно якого перевізник «ААА China Limited» здійснює перевезення товару від його виробника для ТОВ "Світ Інструменту Україна" у контейнері №TCKU7152285 за маршрутом Ningbo - Одеса, відповідальним за доставку товару зазначено ТОВ «ДСВ Логістика»;

- договір на перевезення від 01.10.2014 №SF-2136, укладений між ТОВ «ДСВ Логістика» та ТОВ «Арсі Транс» на перевезення автомобільним транспортом вказаного товару з порту Одеса до міста Києва (село Софіївська Борщагівка).

Відповідно до статті 9 Закону №1955-ІV за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до Розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, шо містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що подані позивачем документи свідчать про те, що перевезення товарів, заявлених до митного оформлення від 16.12.2019 №UA100130/2019/227255 та навантажених продавцем таких товарів у контейнер №TCKU7152285, організоване для позивача експедитором ТОВ «ДСВ Логістика» шляхом морського перевезення контейнера №TCKU7152285 за коносаментом від 07.11.2019 №WMS19102537 з порту Ningbo до митного кордону України (порт Одеса) із залученням перевізника «ААА China Limited» та автомобільного перевезення товару із порту Одеса до ТОВ "Світ Інструменту Україна" перевізником ТОВ «Арсі Транс».

Вартість морського перевезення товару складає 40 244,9 грн.

При цьому, зміст коносаменту від 07.11.2019 №WMS19102537 свідчить, що перевезення товару у контейнері №TCKU7152285 здійснювалось перевізником «ААА China Limited» під наглядом експедитора ТОВ «ДСВ Логістика», а тому суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат не ідентифікується із підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

Посилання відповідача в обґрунтування своєї позиції на норму статті 9 Закону №1955-ІV згідно якої підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади, суд у даному випадку вважає недоречним.

Так, за змістом вказаних положень МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, від виконавця договору (контракту), а не від третіх осіб залучених виконавцем до перевезення товару. Тобто, для цілей підтвердження витрат на транспортування як складової митної вартості товару, достатніми є документи подані виконавцем договору на перевезення товару, яким у даному випадку є ТОВ «ДСВ Логістика».

Щодо ненадання позивачем Заявки або додаткових угод до договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 13.12.2013 №SC-676, суд враховує доводи позивача, про те, що Заявка фактично здійснена шляхом використання факсимільного зв`язку, а додаткові угоди між сторонами не укладались.

При цьому, положення договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 13.12.2013 №SC-676 не містять вимоги щодо письмової форми Заявки. До того ж, положення законодавства не містять обов`язкових приписів щодо надання таких документів на підтвердження перевезення.

Відповідач не заперечив такі доводи позивача, а також не обґрунтував невідворотності певних додаткових витрат експедитора, пов`язаних із перевезенням товару.

Згідно наявних матеріалі справи експедитор не надавав позивачу рахунків на оплату додаткових послуг або витрат, у зв`язку з чим позивачем оплачено виключно рахунок на оплату від 13.12.2019 №10109. Тому, відсутні підстави вважати, що вказаний рахунок не включає всіх понесених позивачем витрат на морське перевезення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином підтверджено вартість транспортування товару.

Також за змістом вказаних норм МК України до складових митної вартості товару належать утому числі й витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, є також страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тобто, витрати на страхування товару включаються до митної вартості товару, а документи на підтвердження розміру таких витрат подаються, лише у разі якщо здійснювалося страхування товару.

Доводи відповідача про не підтвердження позивачем витрат на страхування товару ґрунтуються на висновку митного органу що за змістом пункту 10.1 контракту від 28.04.2011 №СН-МIU/28/0411 страхування товару є обов`язком покупця.

Разом з цим, суд зазначає, що у пункті 10.1 контракту від 28.04.2011 №СН-МIU/28/0411 зазначено наступне: «Покупатель осуществляет страхование каждой партии товаров, отправленых согласно заказу, по своему усмотрению и за свой счет».

Тобто, згідно пункті 10.1 контракту від 28.04.2011 №СН-МIU/28/0411 страхування товару здійснюється на розсуд покупця.

При цьому, позивач пояснив, що страхування товару у даному випадку не здійснювалось про що він повідомив митний орган.

Таким чином, суд вважає безпідставними такі доводи відповідача.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що вказані сумніви митного органу у правильності заявленої позивачем митної вартості товару не є обґрунтованими, що свідчить про незаконність подальших дій відповідача з визначення митної вартості товару.

Обставини щодо наявності вказаних сумнівів та не спростування таких сумнівів додатково наданими декларантом документами вказані у спірному рішенні також як і підстави для його прийняття.

Також, суд вважає за доцільне надати правову оцінку іншим доводам відповідача, якими обґрунтовані підстави прийняття спірного рішення.

Щодо доводів відповідача про те, що наданий прайс-листа виробника не містить контактну інформацію (веб-сайт, телефон) із фірмою-продавцем товару, а цінова інформація, що міститься у прайс-листі, однакова для різних умов поставки, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

Згідно постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/2277/16 прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

У спірному рішенні відповідач також вказав, що надана для підтвердження митної вартості митна декларація країни відправлення складена не офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, що суперечить статті 254 МК України.

Позивач не заперечує, що подав митну декларацію країни відправлення на китайській мові, вважаючи, що китайська мова є іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, у статті 254 МКУ передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.

Разом з цим, Україна не є членом будь-якого митного союзу, а поняття «інша іноземна мова міжнародного спілкування» не визначено нормативно, що зумовлює різне його тлумачення.

Обов`язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вимагав у позивача переклад на українську мову митної декларації країни відправлення або загалом документів на підтвердження митної вартості товару.

До того ж, відповідачем не обґрунтовано, яким чином відсутність перекладу на українську мову митної декларації країни відправлення унеможливлює прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, які саме складові митної вартості не можуть бути підтверджені чи які розбіжності наявні у зв`язку із відсутністю вказаного перекладу.

Крім того, суд при вирішенні даної справи враховує, що у постанові від 27.04.2020 у справі №140/804/19 Верховний Суд вказав, що зі змісту положень розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №160/9473/19 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 №UA100000/2019/000014/2, щодо обставин проведення коригування митної вартості та обґрунтування її скоригованого розміру, зазначено «Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях подібних за характеристиками товарів за митними деклараціями від 04.12.2019 №UA125200/2019/633238 (митна вартість із розрахунку 1,22 дол. США/кг), від 15.11.2019 №UA125010/2019/14153 (митна вартість із розрахунку 3,01 дол. США/кг), від 01.12.2019 №UA500060/2019/39791 (митна вартість із розрахунку 0,92 дол. США/кг), від 18.10.2019 №UA125200/2019/629406 (митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг), від 28.10.2019 №UA500010/2019/ 30563 (митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг), від 13.12.2019 №ІUA500130/2019/200754 (миша вартість із розрахунку 3,58 дол. США/кг), від 07.10.2019 №UA500010/2019/28177 (митна вартість із розрахунку 3,59 дол. США/кг), від 28.11.2019 №UA500010/2019/34377 (митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг), від 03.10.2019 №UA500050/2019/1543 (митна вартість із розрахунку 2,51 дол. США/кг), від 30.08.2019 №UA125200/2019/625904 (митна вартість із розрахунку 2,72 дол. США/кг), від 28.11..2019 №UA500010/2019/34374 (митна вартість із розрахунку 2,52 дол. США/кг), від 18.11.2019 №UA100110/2019/792725 (митна вартість із розрахунку 3,59 дол. США/кг), № UA 500080/2019/200587 (митна вартість із розрахунку 4,07 дол. США/кг), від 07.10.2019 №UA11А807190/2019/21799 (митна вартість із розрахунку 1,89 дол. США/кг), від 10.07.2019 №UA125110/2019/412879 (митна вартість із розрахунку 6,16 дол. США/кг), від 22.10.2019 №UA100110/2019/29901 (митна вартість із розрахунку 2,02 дол. США/кг), від 09.08.2019 №UA500010/2019/021574 (митна вартість із розрахунку 2,01 дол. США/кг).»

При цьому, з наведеного не зрозуміло, на підставі якої із вказаних митних декларації визначена митна вартість конкретних товарів позивача за МД від 16.12.2019 №UA100130/2019/227255 (5/1, 7/1,10/1,16/1,17/1, 26/1, 27/1, 32/1, 35/1, 38/1, 40/1, 46/1, 48/1, 49/1, 53/1, 56/1, 57/1), які саме товари декларувались за вказаними МД та чи дійсно такі товари подібні за характеристиками товарів за МД від 16.12.2019 №UA100130/2019/227255.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 №UA100000/2019/000014/2 не відповідає імперативній вимозі щодо обґрунтованості таких рішень, що свідчить про протиправність та необхідність скасування вказаного рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованості оскаржуваних рішень, а надані позивачем докази та встановлені судом обставини свідчать про протилежне, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом задоволення позовних вимог.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно матеріалів позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 №UA100000/2019/000014/2.

Стягнути з Київської міської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" (місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вулиця Сім`ї Стешенків, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37311013).

Відповідач - Київська міська митниця Держмитслужби (місцезнаходження юридичної особи: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43337359).

Суддя О.М. Чудак