Ухвала суду № 97929888, 29.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

29 червня 2021 року м. Київ № 640/20381/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" до Київської митниці Держмитслужби про визнання неправомірним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - без розгляду,

установив:

31.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 №UA100000/2019/000014/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна", постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому також заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України). Вказав, що позовну заяву про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 №UA100000/2019/000014/2 позивач подав 31.08.2020.

Позивач не подав заперечення на вказане клопотання відповідача.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглянув вказане клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та дійшов наступних висновків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частин першої-третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до підпункту 14.1.113 пункту 14.1 статті 14 ПК України митні платежі це податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв`язку із переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справляння яких покладено на контролюючи органі.

Згідно підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПК України митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) є контролюючими органами щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Отже, у розумінні положень ПК України митний орган є контролюючим органом, який здійснює контроль щодо правильності справляння митних платежів, в тому числі шляхом прийняття рішень про коригування митної вартості товарів згідно яких нараховується мито та податок на додану вартість.

Спеціальним законом Митним кодексом України не перебрані строки щодо оскарження такого роду рішень митного органу.

Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пункт 102.1 статті 102 ПК України передбачає, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошового зобов`язання платника податків, у випадках визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня.

Отже, строк звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником рішення, що оскаржується.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №826/17509/16 у якій вказано, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, згідно якої митна вартість, скоригована відповідним рішенням, є базою оподаткування в розумінні статті 23 Податкового кодексу України в її системному тлумаченні зі статтями 49-50 Митного кодексу України, похідним для числового виразу податкового зобов`язання з мита та податку на додану вартість, які платник податків повинен сплатити до бюджету. Відтак, безпідставним є застосування загального строку звернення до суду в межах правовідносин щодо оскарження рішення про коригування митної вартості, в той час застосуванню підлягає строк, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 №UA100000/2019/000014/2 в межах строку, встановленого статтею 102 ПК України, що свідчить про необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Київської митниці Держмитслужби про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-297 цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак