Рішення № 97929730, 17.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2021 року м. Київ № 640/4614/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

ОСОБА_1

до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

Кабінету Міністрів України

про стягнення середнього заробітку, невиконання судового рішення

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України та Кабінету Міністрів України про:

- визнання протиправною бездіяльність Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України щодо не поновлення на посаді заступника голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Бєляєва Олега Анатолійовича;

- визнання протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не поновлення на посаді заступника голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України ОСОБА_1

- стягнення середнього заробітку з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України та Кабінету Міністрів України у сумі 569 282 грн. 40 коп. солідарно.

- стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України та Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 за період з 16 березня 2015 року по день подання позовної заяви 05 лютого 2020 року у сумі 84 724 грн. 96 коп. солідарно.

Позовні вимоги обґрунтовано тим що, станом на теперішній час виконавче провадження № 19856179 та № 19860422 триває, судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження не виконано та службовими особами органів, на яких покладено його виконання, а саме Кабінету Міністрів України і Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, упродовж майже десяти років дієвих заходів, направлених на його виконання, не застосовано.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року відкрито провадження у адміністративній справі №640/4614/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України з позовом не погодився, надав до суду відзив, де зазначив, що враховуючи відсутність вини Держенергоефективності у невиконанні Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2010 по справі №2а-287/10/0570, враховуючи, що Держенергоефективності вжито вичерпних заходів в межах законодавства, для виконання зазначеного рішення суду, враховуючи неможливість його виконання одноосібно відповідно до Конституції України, законів та інших нормативно правових актів, керуючись вимогами та положеннями, Кодексу законів про працю України, Законів України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Кабінет Міністрів України», постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України», постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративних справах», статтями 162, 242 Кодексу адміністративного судочинства, просить у задоволенні позовної заяви відмовити.

Представник Кабінету Міністрів України, надав до суду відзив, в якому зазначає, що позовні вимоги Позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки поновлення на посаді з 16 квітня 2015 року по 05 лютого 2020 року не узгоджується з положеннями законодавства України є необґрунтованими та безпідставними, а позовні вимоги мають бути залишені без задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.03.2010р. № 555 ОСОБА_1 (далі позивач) звільнено з посади заступника Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Не погоджуючись із назначеним наказом позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2010р. (справа №2а-287/10/0570) залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.08.2010р., за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування розпоряджень Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1186-р та від 17.03.2010 № 555-р, наказів Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 08.10.2009 № 158-к та від 17.03.2010 № 51-к, зобов`язання вчинити дії щодо поновлення на роботі, стягнення грошової компенсації за час вимушеного прогулу - задоволено частково.

Скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1186-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів ОСОБА_1 ».

Скасовано наказ по особовому складу Національного агентства України з питані забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 08.10.2009 № 158-і «Про оголошення догани».

Скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.03.2010 № 555-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Національного агентства України питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів».

Скасовано наказ по особовому складу Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 17.03.2010 № 51- «Про звільнення з посади».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника Голови Національного агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Стягнуто з Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (пров. Музейний, 12, м. Київ, 01601) на користі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.03.2010 по 04.06.2010 у розмірі 24 650,83 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. І

Постанова суду підлягала негайному виконанню у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах сумі платежу за один місяць.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконано.

18.06.2010 постановою про відкриття виконавчого провадження, винесеною державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державні виконавчої служби Міністерства юстиції України Роєнко Р.В. відкрито виконавче провадження № 19856179 за виконавчим листом № 2а-287/10/0570 від 04.06.2010 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

У зв`язку з тим, що Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів у добровільному порядку рішення суду про поновлення на посаді позивача не виконано, 11.08.2010 боржнику була надіслана вимога про виконання рішення, яка залишена боржником без розгляду та без виконання.

10.09.2010 державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн. на боржника - Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, в якій боржнику був встановлений повторний строк на виконання судового рішення.

За повторне невиконання Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів рішення суду без поважних причин 03.12.2010 державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу у подвійному розмірі. Також зазначеною постановою боржника зобов`язано в семиденний строк надати пояснення відповідальних осіб за невиконання рішення та попереджено про відповідальність за невиконання рішення суду. Дана постанова також залишена Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів без виконання.

В ході проведення виконавчих дій з боржника за постановами від 10.09.2010 та від 03.12.2010 в повному обсязі було стягнуто штрафи та перераховано їх до державного бюджету України.

31.12.2010 виконавчою службою винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 19856179, яка постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2011 у справі № 2а-0570/659/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011, визнана протиправною та скасована.

10.08.2011 державним виконавцем прийнята постанова про відновлення виконавчого провадження № 19856179.

В рамках виконання зазначеного рішення суду ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2015 по справі №2а-287/10/0570 замінено сторону у виконавчому провадженні з Національного агентства України з питань забезпечення ефективності використання енергетичних ресурсів (у зв`язку з реорганізацією) на правонаступника Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження.

17 липня 2019 державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. на боржника - Кабінет Міністрів України..

За повторне невиконання Кабінетом Міністрів України 17 грудня 2019 державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу в подвійному розмірі у сумі 10200,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2015р. у справі № 826/4850/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015р., позов ОСОБА_1 до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, третя особа: Кабінет Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності Державного агентства енергоефективності та енергозбереження, щодо не поновлення на посаді заступника Голови Держаного агентства з енергоефективності енергозбереження Бєляєва О.А., стягнення з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки поновлення на посаді заступника голови з 05.06.2010 по 15.04.2015 в сумі 629 293, 83 грн у зв`язку з невиконанням судового рішення; стягнення з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на користь ОСОБА_1 компенсації за затримку виплати заробітної плати за період з 05.06.2010 по 15.03.2015 у сумі 21 003, 48 грн.

Позивач вважає відмову відповідачів у виконанні рішення суду та постанов державного виконавця необґрунтованою та незаконною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд зазначає наступне.

Вимогами ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За вимогами ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016р. рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконується негайно, та вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувана на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувана, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до діючого на теперішній час Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 676 (з наступними змінами і доповненнями згідно : постановами КМУ № 4 від 14.01.2015, № 643 від 23.08.2017, № 847 від 18.09.2019) заступники Голови Держенергоефективності призначаються на посаду на підстав пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурс; відповідно до законодавства про державну службу.

Питання поновлення на посаді незаконно звільненого співробітник Держенергоефективності зазначеним нормативно-правовим актом, а також чинними нормативно-правовими актами щодо проходження державної служби не врегульовано.

Однак неврегулювання на законодавчому рівні порядку поновлення на посаді незаконно звільненого заступника Голови Держенергоефективності не є обставиною, що виключає подальше виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді заступника Голови Державного агентства з питань забезпечення енергоефективності та енергозбереження України, правонаступником якого є Державне агентство енергоефективності та енергозбереження України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та орган місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межа повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина шоста ст. 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

У силу ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права н працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, н нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Відповідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір 0 1). Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайномому виконанню (ч. 7).

За правилами ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення і роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплат працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Положеннями ст. 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу робот працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

За вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з п. З ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Положеннями ч. 4 ст. 372 КАС України встановлено що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до роз`яснень п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04) визначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання (п. 46). Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (п. 51). Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (п. 53). Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (п. 54).

Таким чином, суд зазначає, що має місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод і ст. 1 Першого протоколу у зв`язку з тривалим невиконанням постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2010.

Невиконання судового рішення боржниками Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Кабінетом Міністрів України призвело до того, що позивач був позбавлений можливості вільно працювати та отримувати заробітну плату.

З огляду на встановлені державні гарантії обов`язковості виконання судових рішень необґрунтована затримка виконання рішення суду про поновлення на посаді незаконно звільненого працівника тягне обов`язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час затримки.

Стаття 236 КЗпП України не містить жодних застережень щодо звільнення власника або уповноваженого ним органу від відповідальності за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника

Законодавчо визначений обов`язок виплатити поновленій на посаді особі середній заробіток за час вимушеного прогулу не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді.

Системний аналіз правових норм чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері проходження громадянами публічної служби та звільнення з публічної служби, дає підстави для висновку, що рішення суду про поновлення на роботі обов`язковими та виконуються негайно з часу його оголошення (набрання законної сили) чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересі; громадян і держави, а у разі його невиконання на законодавчому рівні визначена відповідальність, пов`язана із стягненням на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розмір грошового зобов`язання, що підлягає стягненню визначається відповідно до приписів Порядку №100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995, згідно з якою середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 порядку № 100).

З постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2010 по справі № 2а-287/10/0570, вбачається, що середньоденна заробітна плата на час звільнення позивача складає 465,10 грн. Її розмір розрахований відповідно до вимог чинного законодавства, тому позивачем приймається як розрахункова величина для нарахування позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2015р. у справі № 826/4850/15 на користь позивача стягнуто компенсації за затримку виплати заробітної плати за період з 05.06.2010 по 15.03.2015.

Відповідно до розрахунків норми тривалості робочого часу на 2015-2020 роки з календарем п`ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділь кількість робочих днів за період з 16.03.2015 по день подання позову до суду 05.02.2020р. становить - 1224, із розрахунку:

179 днів за 2015 рік (з 16.04.2015),

251 день за 2016 рік,

днів за 2017 рік,

днів за 2018 рік,

250 днів за 2019 рік,

45 днів на 05.02.2020 (січень - 21, лютий - 20, березень - 4)

Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 16.04.2015 по день складання позовної заяви 05.02.2020 становить: 465,10 грн х 1224= 569282,40 грн без врахування податків і обов`язкових платежів, що мають справлятися при виплаті заробітної плати.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» визначено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Розмір суми компенсації коштів за втрату частини заробітної плати за період з 16.04.2015 по день подання позовної заяви 05.02.2020 становить 80315,24 грн, розрахунок якої міститься в матеріалах адміністративної справи.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів власних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийнятні (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституції та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (01601, м. Київ, пров. Музейний, 12), Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) про стягнення середнього заробітку, невиконання судового рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України щодо не поновлення на посаді заступника голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Бєляєва Олега Анатолійовича.

3. Визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не поновлення на посаді заступника голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України ОСОБА_1 .

4. Стягнути середній заробіток за рахунок бюджетних асигнувань з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (01601, м. Київ, пров. Музейний, 12) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 284 641,20 грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі шістсот сорок одну гривню 20 копійок).

5. Стягнути середній заробіток за рахунок бюджетних асигнувань з Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 284 641,20 грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі шістсот сорок одну гривню 20 копійок)

6. Стягнути компенсацію за затримку виплати заробітної плати за рахунок бюджетних асигнувань з Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 16 березня 2015 року по день подання позовної заяви 05 лютого 2020 року у сумі 42 362,48 грн. (сорок дві тисячі триста шістдесят дві гривні 48 копійок).

7. Стягнути компенсацію за затримку виплати заробітної плати за рахунок бюджетних асигнувань з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (01601, м. Київ, пров. Музейний, 12) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 16 березня 2015 року по день подання позовної заяви 05 лютого 2020 року у сумі 42 362,48 грн. (сорок дві тисячі триста шістдесят дві гривні 48 копійок).

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (01601, м. Київ, пров. Музейний, 12) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 3 270,06грн. (три тисячі двісті сімдесят гривень 06 копійок).

9. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 3 270,06грн. (три тисячі двісті сімдесят гривень 06 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А. Качур